Постанова

від 27.07.2023 по справі 201/10676/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5718/23 Справа № 201/10676/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом (а.с. 2-4), в обґрунтування якого посилався на те, що з 13.02.2022р. в квартирі позивача, в кутовій кімнаті, перестало працювати опалення, в зв`язку з чим він звернувся до ТОВ «К.О.Д.» із заявкою на ремонт. Одночасно, був здійснений виклик представника відповідача для перевірки кількісних та якісних показників послуг по технічному обслуговуванню внутрішньодомових систем теплопостачання. Заявка відповідачем не була виконана, у зв`язку з чим 16.02.2022р. був викликаний представник відповідача для складання акту-претензії, однак і на це повідомлення відповідач не відреагував. Через це споживачі самостійно склали акт-претензію від 22.02.2022р. і направили її відповідачу. Відповідач відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р. не надав. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2022р. по цивільній справі № 201/3818/22 бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р. була визнана неправомірною. Через те, що була встановлена відсутність опалення з 13.02.2022р., позивач має право на зменшення розміру оплати за надані послуги, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, оскільки через бездіяльність відповідача вимушений був докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав, отримувати юридичну консультацію, звертатися до суду з позовом, що змінило його звичайний спосіб життя.

На підставі вищевикладеного просив суд стягнути з ТОВ «К.О.Д.» переплату за послугу теплопостачання у зв`язку з перервою в їх надані у розмірі 1 301,00 грн., стягнути неустойку у розмірі 1 185,00 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 570 000,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «К.О.Д.» про стягнення переплати за послугу опалення, неустойки за прострочку та про відшкодування моральної шкоди відмовлено в повному обсязі (а.с. 32-33).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та допущення судом порушень норм процесуального та матеріального права (а.с. 39).

ТОВ «К.О.Д.» скористалось своїм правом та подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

В порядку ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із недоведеності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи вищевикладене.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В силу ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнями чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.10.2022р. у цивільній справі № 201/3818/22 встановлено, що у зв`язку з відсутністю відповіді на заявку від 14.02.2022р. (відсутність опалення в кутовій кімнаті) було складено акт-претензію від 22.02.2022р., який було направлено відповідачу за допомогою поштового зв`язку та отримано 10.03.2022р. (а.с. 21-24).

Оскільки були відсутні відомості про задоволення або відмову в задоволенні вимог, викладених в акті-претензії від 22.02.2022р., суд в рішенні від 24.10.2022р. визнав неправомірною бездіяльність ТОВ «К.О.Д.», яка полягала у ненаданні відповіді на акт-претензію від 22.02.2022р.

При розгляді даної цивільної справи судом встановлено, що відповідно до листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради № Б-160/0-1/09-22 від 03.09.2022р. в будинку АДРЕСА_1 управителем призначено ТОВ «К.О.Д.» (а.с. 4 зв.).

Згідно рахунку за період з 25.02.2022р. по 31.03.2022р. позивачу було нараховано 999грн. 40коп. за послугу з постачання теплової енергії (а.с. 5 зв.).

Відповідно до положень ч. 7 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуг» виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що оскільки відповідачем не надано відповідь позивачу у встановлений строк на акт-претензію, що встановлено рішенням суду від 24.10.2022р., в силу положень ч. 7 ст. 27 Закону «Про житлово-комунальні послуги», претензія споживача вважається визнаною виконавцем (відсутність опалення в кутовій кімнаті в квартирі позивача).

Також, суд першої інстанції обгрунтовано відхилив посилання представника відповідача у відзиві на позов, що рішенням суду від 24.10.2022р. у цивільній справі №201/3818/22 не встановлено обставин, які зазначені в акті-претензії від 22.02.2022р., оскільки в силу положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» сам факт ненадання управителем ТОВ «К.О.Д.» відповіді протягом п`яти днів на акт-претензію є свідченням визнання вимог, що містяться у претензії. Крім того, судом враховано, що відповідач ТОВ «К.О.Д.» правом на апеляційне оскарження рішення суду від 24.10.2022р. не скористався, в даній справі не спростував обставини, які вказані в акті-претензії від 22.02.2022р., а тому відповідно до положень ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду від 24.10.2022р. не підлягають доказуванню в даній цивільній справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010р. затверджений «Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого палення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в рані не надання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості» (далі- Порядок № 151).

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 151 у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку. Виконавець зобов`язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач просив провести перерахунок за надання послуг з централізованого опалення на підставі п. 4 Порядку № 151, який передбачає перерахунок у разі якщо надання послуг з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць).

Поняття перерв у наданні послуг, визначено ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - це проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідація наслідків аварії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що опалення було відсутнє лише в кутовій (наріжній) кімнаті, що має наслідком зменшення температури у всьому житловому приміщенні, а тому при розрахунку зменшення плати за надані послуги підлягають застосуванню положення п. 5 Порядку № 151, і колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Також є обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано суду доказів, що перерва у наданні послуги з централізованого опалення була пов`язана з проведенням ремонтних або профілактичних робіт або ліквідацією аварії, а тому підстав для зменшення плати за надані послуги, що розраховане згідно п. 4 Порядку № 151 немає.

Додаток до Порядку № 151 визначає вимоги щодо кількісних і якісних показників послуг та зменшення плати у разі їх відхилення від нормальних.

Так, температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам 18 градусів ( у наріжних кімнатах) 20 градусів.

Якщо фактична температура в приміщеннях нижча, ніж нормальна 12 годин на добу (один раз на місяць), то зменшення плати за надані послуги відбувається на 5 % за кожний градус відхилення від 18 градусів до 12 градусів у житлових приміщеннях у наріжних кімнатах з 20 до 14 градусів) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення). При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12 градусів (у наріжних кімнатах нижче ніж 14 градусів) плата за централізоване опалення не справляється.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень посилається не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019р. у справі № 917/1739/17 ).

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що у даній справі суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок на підставі п. 5 Порядку № 151 та зменшити плату за надані позивачу послуги, оскільки відсутні відомості про те, наскільки було відхилення від норми температури повітря в квартирі позивача, а тому дійшов обгрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.

При визначені неустойки позивач застосовує положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідна до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач по тексту позовної заяви зазначав, що відсутність опалення у лютому 2022р. була протягом 15 днів, а у березні - 31 день.

Разом з тим, жодних доказів на підтвердження цього суду не надано, також не надано самого акту-претензії від 22.02.2022р. При розгляді Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська цивільної справи № 201/3818/22 не досліджувався зміст вказаного акту, а також не були встановлені будь-які обставини, які зазначені в акті-претензії.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення пені через їх недоведеність, і колегія суддів з ним погоджується.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, які заявлені останнім на підставі ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вони є похідними від позовних вимог ОСОБА_1 , як споживача послуг (про стягнення суми переплати та пені) та в їх задоволенні було відмовлено.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що причиною відсутності теплопостачання по стояку в наружній кімнаті була саме аварія на внутрішньобудинковій опалювальній системі, причину якої відповідачем у справі не було встановлено та не було усунуто до кінця опалювального сезону колегія суддів відхиляє, оскільки вказані посилання не підтверджені будь-якими доказами, в тому числі в матеріалах справи відсутній акт-претензія від 22.02.2022 року на який посилається позивач.

Посилання апелянта на те, що факт аварії на внутрішньобудинковій опалювальній системі, що стало причиною відсутності теплопостачання по стояку в наружній кімнаті позивача, було встановлено в рамках цивільних справ №201/3818/22 та №201/4450/14-ц є безпідставними, оскільки вказане спростовується змістом рішень Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська ухвалених в рамках вказаних цивільних справ, якими було встановлено факти припинення теплопостачання за інших обставин та за інші періоди.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.В. Лаченкова

М.Ю. Петешенкова