Постанова

від 24.04.2023 по справі 481/507/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.04.23

22-ц/812/410/23

Єдиний унікальний номер судової справи 481/507/23

Номер провадження 22-ц/812/410/23

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Постанова

Іменем України

24 квітня2023 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,

з секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участі:

прокурора Кадєєвої А.В.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури ухвалу, яка постановлена Новобузьким районним судом Миколаївської області 14березня 2023 року, під головуванням судді Васильченко-Дрига Н.О., в приміщені цього ж суду, у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради та Новобузької міської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

У березні 2023 року перший заступник керівника Баштанської окружної прокуратури звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради та Новобузької міської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 06 жовтня 2020 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 10 серпня 2021 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України.

Вказаними рішеннями встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді бухгалтера Новобузького районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Новобузької районної державної адміністрації (натепер Новобузький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради), будучі відповідальною за фінансово-господарську діяльність центру та службовою особою, діючі з корисливих мотивів, за період з травня 2013 року по липень 2016 року, за рахунок залишку Фонду заробітної плати, що утворився внаслідок неукомплектованості штату Новобузького районного центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Новобузької районної державної адміністрації, здійснювала незаконні перерахування на картковий рахунок свого сина ОСОБА_2 , що був відкритий у відділені «Новобузьке» №1 Миколаївського регіонального управління Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», грошових коштів на загальну суму 147 354 грн. 39 коп.

Кошти незаконно витрачені ОСОБА_1 з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 , які є фактично складовою місцевого бюджету і забезпечують діяльність Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради у вигляді виплати заробітної плати працівникам цієї установи, є державним інтересом.

Водночас неповернення винною особою бюджетних коштів перешкоджає реалізації державою своїх завдань та функцій.

При цьому, неефективне використання бюджетних коштів, неповернення їх розпоряднику у встановлений строк порушує державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених.

Новобузька міська рада, як орган управління, та Новобузький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради, як власник майна, у тому числі коштів, виділених із місцевого бюджету на фінансування діяльності закладу, які наділені повноваженнями щодо звернення до суду за захистом порушеного права, самостійно не вжили вичерпних заходів, спрямованих на стягнення з ОСОБА_1 заподіяної кошти.

Посилаючись на викладені обставини, перший заступник керівника Баштанської окружної прокуратури просив стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради 147354 грн. 39 коп. у відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 14березня 2023 року позовну заяву першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури повернуто на підставі п.4.ч.4 ст.185 ЦПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що прокурор не навів обґрунтувань, які б свідчили про те, що державний орган, до компетенції якого віднесені повноваження із захисту інтересів держави, не здійснює захисту таких інтересів (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), або неналежним чином здійснює свої повноваження (не може сам реалізувати своє право на судовий захист), що спонукає прокурора виступити на захист держави шляхом звернення з позовом до суду.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Баштанської окружної прокуратури, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновок суду першої інстанції про не підтвердження прокурором факту невиконання позивачами своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави не відповідає дійсності.

Також, апеляційна скарга мотивована тим, що районний суд не врахував, що при зверненні прокурором до суду з позовною заявою у цій справі, на виконання вимог ст.23Закону України«Про прокуратуру» та ст.56ЦПК України зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, визначено та вказано на бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у вищевказаних спірних правовідносинах, а також, із долученням відповідних доказів, обґрунтовано наявність підстав для реалізації представницьких повноважень в інтересах держави в особі Новобузької міської ради та Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому,в порядкуцивільного судочинства,виходячи ізйого загальнихзасад пронеприпустимість свавільноговтручання усферу особистогожиття людини;судовий захистцивільного правата інтересу;справедливість,добросовісність тарозумність,перш завсе регулюютьсяособисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно з ч.4 ст.42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справі, що переглядається, з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення звернувся перший заступник керівник Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради та Новобузької міської ради.

Право прокурора на здійснення представництва в суді інтересів держави гарантовано ст.131-1 Конституції України та Законом України «Пропрокуратуру». Особливості участі та статусу прокурора в цивільному процесі, а також порядок та підстави звернення прокурора до суду визначено ст.56 ЦПК України.

Так, згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказаним приписам кореспондують відповідні норми ЦПК України.

Так, згідно з ч.4 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Системне тлумачення положень ч.4 ст.56 ЦПК України й абз.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з ч.4. ст.56 ЦПК України має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 цього Кодексу.

Так, п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України передбачено, що крім цього, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19) зазначено, що: «відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва. Якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, зазначене не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Крім того, ч.4 ст.57 ЦПК України встановлено, що навіть у випадку відмови органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду, прокурор не позбавлений права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органів прокуратури, здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У справі, що переглядається, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради, Новобузької міської ради до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На виконання ч.4 ст.56 ЦПК України, абз.1 ч.3, абз.1 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» у тексті позовної заяви прокурор обґрунтував, на його думку, бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах (тобто навів підставу для представництва інтересів держави), а також обґрунтував, у чому, на його думку, полягає порушення цих інтересів (тобто навів підстави позову). Зокрема прокурор вказав, що незаконно витрачені ОСОБА_1 кошти з місцевого бюджету на користь ОСОБА_2 , які є фактично складовою місцевого бюджету і забезпечують діяльність Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради у вигляді виплати заробітної плати працівникам цієї установи, є державним інтересом. Неповернення винною особою бюджетних коштів перешкоджає реалізації державою своїх завдань та функцій. Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному повернені невикористаних бюджетних коштів. Неефективне використання бюджетних коштів, неповернення їх розпоряднику у встановлений строк порушує державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у тому числі захищених.

На підтвердження факту бездіяльності Новобузької міської ради, як органу управління, та Новобузького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради, як власника майна, у тому числі коштів, прокурором надано лист №02/01-07 від 16 січня 2023 року та лист №102-02-12 від 20 січня 2023 року, в якому Новобузький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Новобузької міської ради та Новобузька міська рада відповідно повідомили, що вони не звертались із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, та не мають такою можливості, а тому не заперечують проти звернення до суду прокурора із відповідним позовом в їх інтересах.

За такого, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву прокурора з посиланням на те, що прокурор не обґрунтував підстави звернення із цим позовом, належним чином не перевірив доводи прокурора, спрямовані на захист інтересів держави, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для застосування п.4 ч.4 ст.185 ЦПК України.

Вказане призвело до порушення норм процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим, що є підставою для його скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідно до ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За правилами ч.13 ст.141ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та не ухвалює нове судове рішення, то розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст.367,374,379,381,382 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Баштанської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 14березня 2023 року скасувати, а матеріали позовної заяви направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.В. Самчишина

Повний текст судового рішення

складено 25 квітня 2023 року