Постанова

від 24.04.2023 по справі 490/9246/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

24.04.23

33/812/158/23

Миколаївський апеляційний суд

Справа № 33/812/158/23 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ст. 472 МК України Тішко Д.М.

Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря Ткаченко Н.Ю.

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності

(в режимі відеоконференції) Бобрика О.А.,

представника Миколаївської

митниці ДФС України Квасниці Ю.А.

розглянула, у режимі відеоконференції, клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Бобрика О.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 червня 2022 року, якою

ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Республіки Хорватія, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ).

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України, із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, тобто у сумі в сумі 235295,95 грн. та конфіскації товарів.

06.04.2023 р. до Миколаївського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга захисника Бобрика О.А. на вказану постанову суду, датована 28.03.2023р. До вказаної апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи яке, захисник зазначив, що апелянт не зміг вчасно подати апеляційну скаргу, оскільки суд першої інстанції, в порушення положень КУпАП та МК України, не повідомляв ані його підзахисного, ані його особисто про слухання справи та не направив копії постанови.

Вважає, що наявність в матеріалах справи документу під назвою «Request», перекладеного посадовою особою митниці, у сукупності з допущеними процесуальними порушеннями під час його складання, не позбавляло суд першої інстанції від обов`язку повідомляти апелянта про час і місце слухання справи.

Звертає увагу суду на те, що він неодноразово звертався до суду із клопотаннями щодо повідомлення про дату та час судового розгляду (04.01.2022 р., 28.01.2022 р. та 05.02.2022 р.), однак вони залишились без належного реагування з боку суду, оскільки судові повістки стороні захисту не направлялись.

На думку апелянта, суд безпідставно здійснював повідомлення сторін шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду, оскільки таке сповіщення не передбачено ані КУпАП, ані МК України, якими мав керуватися суд при визначенні процедури сповіщення.

Апелянт наголошує також на тому, що з матеріалами справи він (в особі свого представника) зміг ознайомитись тільки 21.03.2023 р. (що підтверджується відповідною відміткою представника у матеріалах справи) і до цього часу в нього не було можливості підготувати вмотивовану апеляційну скаргу, яка має враховувати як зміст Постанови, так і зміст матеріалів справи, на підставі яких суд виніс постанову.

Заслухавши доводи захисника на підтримку клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, думку представника Миколаївської митниці, який заперечував проти поновлення строку, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи клопотання, приходжу до наступного.

Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

За вимогами ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий розгляд судом, яке гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинне тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності.

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.

З цього приводу Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні від 29.10.2010 р. у справі «Устименко проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав, порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р., суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, стверджує, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із положеннями ст. ст. 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що 03.10.2021 р. представником Миколаївської митниці складено протокол про порушення митних правил №0057/50400/21, підписаний ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), у якому зазначено, що розгляд справи відбудеться у Центральному районному суді м. Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул.Декабристів 41/12.

Під час складання вказаного протоколу, у ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) відібрано заяву, згідно перекладу інспектора Миколаївської митниці, про розгляд справи у його відсутність, що свідчить про обізнаність останнього про розгляд справи саме Центральним районним судом м.Миколаєва

В подальшому, 20.12.2021 р. між адвокатом Бобриком О.А. та ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ), а також між адвокатом Зачковським П.С. та ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) укладено договори про надання правової допомоги у справі про порушення митних правил за протоколом №0057/50400/21 від 03.10.2021 р.

Після надходження матеріалів справи до місцевого суду, судовий розгляд призначався на 24.12.2021 р., про що представник митниці та захисник Бобрик О.А. були належним чином повідомленні, у зв`язку з чим, останній подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

04.01.2022 р. захисник Бобрик О.А. надіслав клопотання, у якому просив повідомити дату та час наступного судового засідання, а також надати доступ до електронного суду з метою ознайомлення з матеріалами справи.

06.01.2022 р. із заявою про ознайомлення з матеріалами справи звернувся захисник Зачковський П.С., який ознайомився з матеріалами справи 10.01.2022 р.

03.02.2022 р. та 15.02.2022 р. від адвоката Бобрика О.А. надійшли аналогічні заяви про повідомлення дати та часу судового розгляду справи.

Відповідно до пояснень представника митниці, судовий розгляд призначався на 04.02.2022 р. та 23.02.2022 р., однак захисники для розгляду справи не з`явились.

15.05.2022 р. Центральним районним судом м. Миколаєва захиснику Бобрику О.А., за адресою листування, зазначеною останнім, надіслано повідомлення про слухання справи 22.06.2022 р.

22.06.2022 р. суддею Центрального районного суду м.Миколаєва постановлено рішення про притягнення ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України, із накладенням адміністративного стягнення. Вказане рішення набрало законної сили 05.07.2022 р.

До Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 червня 2022 року у справі №490/9246/21 надіслана судом 02.08.2022 р. та оприлюднена 03.08.2022р.

13.03.2023 р. захисник Зачковський П.С. подав заяву про ознайомлення із матеріалами справи. Після ознайомлення захисником Зачковським П.С. 21.03.2023р. із матеріалами справи, 28.03.2023 р. захисник Бобрик О.А. подав апеляційну скаргу на оскаржуване рішення.

Оцінюючи твердження захисника Бобрика О.А. про допущенні суддею місцевого суду порушення положень КУпАП та МК України щодо повідомлення учасників справи та направлення копії прийнятого рішення, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що стороні захисту було відомо, що справа про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) розглядається у Центральному районному суді м. Миколаєва, і що вона була призначена до розгляду на 24.12.2021 р., однак була перенесена саме за заявою захисника Бобрика О.А.

Згідно приписів ст. 285 КУпАП, копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається саме особі, щодо якої її винесено, в той час як адвокатом Бобриком О.А. не зазначено обставин, які перешкодили йому ознайомитись із прийнятим рішенням у строк менш короткий, ніж той в який ним це здійснено, в тому числі шляхом ознайомлення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведені обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про не зацікавленість адвокатів Зачковського П.С. та ОСОБА_3 у результатах розгляду справи, а також невжиття захисниками, протягом тривалого проміжку часу 8 місяців з часу постановлення оскаржуваного рішення та 7 місяців з часу його оприлюднення, будь-яких дій з метою оскарження постанови у розумні строки.

Твердження захисника Бобрика О.А. про можливість подання апеляційної скарги виключно після ознайомлення його представника адвоката Зачковського П.С., із матеріалами справи, є безпідставними, виходячи з положень КУпАП, МК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI, якими не передбачено можливості на делегування повноважень одного захисника іншому, оскільки захисник Зачковський П.С., як і захисник Бобрик О.А., є самостійним процесуальним учасником у справі.

Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску адвокатом Бобриком О.А. строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами, а також того, що пропущений строк на апеляційне оскарження судового рішення є значним і апелянтом не доведено поважності причин його пропуску, в той час як необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили, апеляційний суд доходить висновку про необхідність прийняття рішення про відмову адвокату Бобрику О.А. у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

відмовити захиснику Бобрику О.А. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 червня 2022 року, якою ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного Кодексу України, із накладенням адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва