Ухвала

від 25.04.2023 по справі 404/1898/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/1898/21

Номер провадження 2/404/565/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в склад і: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району, про визначення місця проживання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Службу у справах дітей Вінницької міської ради (а.с. 42).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 08 червня 2021 року витребувано у Служби у справах дітей Вінницької міської ради письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.60).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 вересня 2021 року на підставі частини першої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Службу у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації. Витребувано у Служби у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.83).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 лютого 2022 року замінено третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Службу у справах дітей Вінницької міської ради на належну третю особу яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Службу у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району. Витребувано у Служби у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підготовче засідання відкладено (а.с.138-139).

На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 лютого 2022 року Службою у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району направлено до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.174-176; 186-188).

Через канцелярію суду відповідачем - ОСОБА_2 подано заяву (вх. № 11461 від 03.04.2023 року) про визнання позову (а.с.213-216).

Позивач в підготовче засідання не з`явилась, представником позивача подано до суду заяву (вх. № 14322 від 21.04.2023 року) про проведення підготовчого засідання за відсутності позивача та її представника та підтримання позовних вимог (а.с.217-219).

Відповідач в підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 11461 від 03.04.2023 року) про проведення підготовчого засідання за його відсутності (а.с.213-216).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району в підготовче засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись.

Однак у суду відсутні відомості про вручення сторонам та третім особам повідомлення про дату, час і місце підготовочого засідання.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позовних вимог, проаналізувавши норми цивільного процесуального права які регулюють порядок визнання позову відповідачем, суд встановив таке.

Згідно із частиною першою статті 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати. Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За положеннями частин першої-другої статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

У разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи. Проте, якщо визнання відповідачем позову суперечить закону (наприклад, відповідач визнає безпідставний позов), суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Від визнання позову слід відрізняти визнання фактів. Факти може визнати й позивач. Визнання стороною в суді фактів, яким друга сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є для суду обов`язковим. Суд може вважати визнаний факт встановленим, коли у нього не виникає сумніву в тому, що визнання відповідає дійсним обставинам справи, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів і не зроблено під впливом обману, насильства, погрози, помилки. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову, які в даному випадку підлягають встановленню. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17, провадження № 61-39156св18.

Визнання позову відповідачами не є безумовною підставою для його задоволення, ураховуючи, що вирішуючи спір по суті суду слід дослідити матеріали справи, надати належну оцінку наявним у справі доказам та ухвалити судове рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості, а не виходячи виключно із факту визнання позову відповідачем, такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19.

При цьому подана відповідачем у даній справі заява про визнання позову не може бути прийнята судом, оскільки відповідно до вимог частини шостої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною восьмої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відносини, які виникають у разі застосування електронно-цифрового підпису та електронного документообігу, врегульовані Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року та Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.

У відповідності до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша-друга статті 6 зазначеного Закону).

Положення зазначених законодавчих актів надають електронному цифровому підпису статус аналогу власноручного підпису, створюють правову основу для застосування електронного цифрового підпису і здійснення юридично значущих дій шляхом електронного документообігу. Тобто, електронний підпис:- засвідчує, що підписаний документ надходить від особи, яка його підписала;- є гарантією того, що підписаний документ не зазнав корегування з боку третіх осіб;- позбавляє особу, яка підписала документ, можливості відмовитися від зобов`язань, викладених у цьому документі.

Накладання електронного цифрового підпису (підписування) - це операція, яка здійснюється відправником (підписувачем) документу із використанням його таємного ключа. При виконанні цієї операції на вхід відповідної програми подаються дані, які треба підписати, та таємний ключ підписувача. Програма створює із даних за допомогою таємного ключа унікальний блок даних фіксованого розміру (власний електронний цифровий підпис), який може бути справжнім тільки для цього таємного ключа та саме для цих вхідних даних. Тобто, електронний цифровий підпис - це своєрідний «цифровий відбиток таємного ключа і документа».

Відповідно до частини восьмої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі №530/544/16 виклав правовий висновок та зазначив, що чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

При цьому в порушення вищевказаних вимог, на офіційну електронну адресу суду надійшла заява про визнання позову з додатками від ОСОБА_5 з поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_3 », з яких встановлено, що електронний цифровий підпис не накладено ні на заяву про визнання позову, ні на додатки до неї, оскільки останні не містять розширення «.p7s», тобто на адресу суду надійшли копії заяв та доданих до них документів - без підпису їх електронним цифровим підписом у встановленому законодавством порядку, що підтверджується актом Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 квітня 2023 року (а.с.220).

Таким чином, надіслані електронною поштою на офіційну електронну адресу суду документи мають статус інформаційного, оскільки, не зазначені докази щодо проведення відповідної реєстрації заявника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що заява про визнання позову відповідачем подана з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.

На підставі викладеного, керуючись статтею 14, 43, 175, 206, 223, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У прийнятті визнання відповідачем позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району, про визначення місця проживання дітей, відмовити та продовжити підготовче провадження.

Підготовче засідання відкласти до 28 червня 2023 року до 11 год. 30 хв.

Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда, за адресою: місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7, 2-й поверх, зал № 12.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка