Постанова

від 04.07.2024 по справі 404/1898/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/1898/21

провадження № 22-ц/4809/923/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

треті особи - Служба у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації, Служба у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Маліновської Юлії Михайлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2024 року у складі судді Кулінки Л. Д. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визначити місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що позивач з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 січня 2021 року було розірвано.

Від шлюбу сторони мають спільних малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З вересня 2020 року ОСОБА_1 з дітьми проживають окремо від відповідача.

Одразу після того як позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу почався психологічний тиск зі сторони ОСОБА_2 , а на її адресу лунають образи і погрози про відібрання дітей.

За таких обставин, з метою юридичного визначення місця проживання дітей та уникнення в майбутньому конфліктних ситуацій позивач звернулась до суду з позовом.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 вересня 2021 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Службу у справах дітей Вінницької обласної державної адміністрації.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2022 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Службу у справах дітей Вінницької міської ради на належну третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Службу у справах дітей Агрономічної територіальної громади Вінницького району.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, відмовлено повністю.

Судові витрати залишено по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду мотивовано тим, що на час пред`явлення позову питання щодо проживання дітей з матір`ю між батьками дітей було врегульоване ними за взаємною згодою відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України), що підтверджуються матеріалами справи.

Будь-яких підстав вважати, що право матері на визначення місця проживання дітей із нею не визнається, заперечується батьком дитини чи будь-ким немає, а тому права позивача не порушені.

Короткий зміст апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Маліновська Ю. М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2024 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, немотивованим, побудованим на припущеннях та таким, що підлягає скасуванню.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було порушено цивільне процесуальне законодавство в частині розумності строків розгляду справи, адже суддею справа розглядалась впродовж 2 років 11 місяців та 12 днів, ігноруючи важливість справи для позивача та двої малолітніх дітей.

Суд першої інстанції надумано вважав, що між сторонами на момент подання позову до суду був відсутній предмет спору, тоді як в ухвалі від 28 червня 2023 року судом було вказано, що спір між сторонами не врегульовано.

Під час тривалого судового розгляду сторони дійшли тимчасової усної згоди щодо місця проживання дітей на період війни з матір`ю, оскільки проживання у м. Вінниці є більш спокійним та безпечним для них ніж у м. Кропивницькому.

Враховуючи ці обставини, відповідачем було прийнято рішення про необхідність визнання позову, про що неодноразово ним було подано відповідні заяви, які є способами врегулювання спору сторонами, а не свідченням відсутності спору між ними.

Суд першої інстанції не взяв до уваги рішення та висновок Виконавчого комітету Агрономічної сільської ради № 1161 від 22.11.2022, в якому визначено, що найкращим інтересам дітей відповідатиме їх спільне проживання разом з матір`ю.

Відзиви на апеляційну скаргу

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки, учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглядати справу без їх участі, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.

За змістом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи, що учасники справи в судове засідання, призначене на 12 годину 30 хвилин 02 липня 2024 року, не з`явились, датою ухвалення рішення є дата складення повного тексту.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що шлюб між сторонами розірвано про що свідчить заочне рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 січня 2021 року.

У сторін є малолітні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вінницьким районним судом Вінницької області 22 лютого 2021 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2021 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають разом з позивачем.

Згідно характеристики Спеціалізованої загальноосвітньої школи I ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов № 25 Вінницької міської ради ОСОБА_3 навчається у 1-В класі з 01.09.2020. Дівчинка є дружньою і ввічливою, безконфліктно працює в колективі. На уроках працює в хорошому темпі, виявляє активність. Мати, ОСОБА_1 , практично щоденно приводить дитину до школи та забирає доньку після занять. Часто спілкується із вчителями щодо навчання та поведінки ОСОБА_3 . Батько, ОСОБА_2 , часто забирає доньку після занять, регулярно цікавиться навчальним досягненнями та поведінкою дитини у школі.

Відповідно до характеристики Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 11 Вінницької міської ради» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є вихованкою групи № НОМЕР_1 . Дівчинка є дружелюбною і ввічливою, безконфліктно працює в дитячому колективі. Батьки приділяють належну увагу навчанню та вихованню ОСОБА_4 . Мати, ОСОБА_1 , приводить дитину до дитячого садочку та забирає дитину з дитячого садочка. Спілкується із вихователями про здобутки та поведінку дитини. Приймає участь у заходах закладу. Батько, ОСОБА_2 , також приводить та забирає дитину з дитячого садка.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Згідно висновку про визначення місця проживання дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету Агрономічної сільської ради від 22.11.2022 № 1161, виходячи з інтересів дітей, Служба у справах дітей Агрономічної сільської ради вважає за доцільне, визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У відповідності до частини другої статті 54 СК України усі найважливіші питання життя сім`ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Дружина, чоловік мають право противитися усуненню їх від вирішення питань життя сім`ї.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (частина перша статті 160 СК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати інтереси батьків.

Рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору. При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (зокрема, постанова Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 466/1017/20).

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 вказано, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування.

При вирішенні спорів про визначення місця проживання дитини суди враховують спроможність кожного з батьків піклуватися про дитину особисто; стосунки між дитиною і батьками в минулому; бажання батьків бути опікунами; збереження стабільності в оточенні дитини, йдеться про місце проживання, школу, друзів; бажання дитини; безпекові питання. Органам державної влади слід враховувати чи страждатиме дитина через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки одного з батьків.

Таким чином, обставини, встановлені у результаті детальної та поглибленої оцінки конкретної сімейної ситуації та фактори фактичного, емоційного, психологічного, матеріального та медичного характеру приводять правила щодо визначення місця проживання малолітньої дитини судом в дію.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що 17 травня 2014 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (том 1 а. с. 12).

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 від 15 жовтня 2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, та серії НОМЕР_4 від 25 серпня 2016 року, виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (том 1 а. с. 16-17).

Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 січня 2021 року у справі № 404/6516/20 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 868, розірвано (том 1 а. с. 13-14).

Судовим наказом Вінницького районного суду Вінницької області від 22 лютого 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2021 і до досягнення старшою дитиною повноліття (том 1 а. с. 15).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають разом з позивачем, що підтверджується копіями довідок про реєстрацію місця проживання № 445, № 446, № 447 від 30.10.2020, видані Агрономічною сільською радою (том 1 а. с. 18-20).

Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Дані про основний вид економічної діляності: роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (том 1 а. с. 23-24).

Згідно копії характеристики Спеціалізованої загальноосвітньої школи I ступеня з поглибленим вивченням іноземних мов № 25 Вінницької міської ради від 19.02.2021 № 02-21-17 ОСОБА_3 навчається у 1-В класі з 01.09.2020,є дружньою і ввічливою, безконфліктно працює в колективі, на уроках працює в хорошому темпі, виявляє активність. Мати ОСОБА_1 практично щоденно приводить дитину до школи та забирає доньку після занять, часто спілкується із вчителями щодо навчання та поведінки ОСОБА_3 . Батько ОСОБА_2 часто забирає доньку після занять, регулярно цікавиться навчальним досягненнями та поведінкою дитини у школі (том 1 а. с. 27).

Відповідно до копії характеристики Комунального закладу «Заклад дошкільної освіти № 11 Вінницької міської ради» від 23.02.2021 № 05-01-02/15 про вихованку групи № НОМЕР_1 ОСОБА_4 , остання є дружелюбною і ввічливою, безконфліктно працює в дитячому колективі. Батьки приділяють належну увагу навчанню та вихованню ОСОБА_4 . Мати ОСОБА_1 приводить дитину до дитячого садочку та забирає дитину з дитячого садочка, спілкується із вихователями про здобутки та поведінку дитини, приймає участь у заходах закладу. Батько ОСОБА_2 також приводить та забирає дитину з дитячого садка (том 1 а. с. 29).

Згідно Висновку про визначення місця проживання дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету Агрономічної сільської ради від 22.11.2022 № 1161, виходячи з інтересів дітей, Служба у справах дітей Агрономічної сільської ради вважає за доцільне, визначити місце проживання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 175-176, 186-188).

Вказаним висновком встановлено, що ОСОБА_1 разом з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Працівниками служби у справах дітей проведено обстеження умов провживання за даною адресою. ОСОБА_1 належним чином піклується про стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток дітей. У дітей гарні взаємовідносини і повне порозуміння з мамою, діти доглянуті, забезпечні відповідним одягом, виховані та мають гарну поведінку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами відсутній предмет спору про визначення місця проживання дітей, який би підлягав вирішенню судом, оскільки ні своїми діями, ні своєю поведінкою відповідач не виявляє наміру чи бажання на даний час змінювати місце проживання малолітніх дітей, які проживають разом із матір`ю, що свідчить про його погодження з визначеним місцем проживання дітей разом із матір`ю у позасудовому порядку, за їх спільною домовленістю.

Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в цій справі відсутній спір між батьками з приводу визначення місця проживання дитини та зауважує, що: по-перше, у випадку, коли суд уважає, що в справі відсутній предмет спору, то своєю ухвалою закриває провадження в справі (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України), а не відмовляє в задоволенні позову; по-друге, відсутність спору характеризується тим, що між сторонами не залишається неврегульованих питань, а тому задоволення матеріально-правової вимоги позивача за такої ситуації є недоцільним та таким, що не призведе до виникнення бажаних позивачем наслідків, які вже досягнуті сторонами з урахуванням їх домовленості між собою.

Натомість у справі, яка переглядається, саме по собі пред`явлення ОСОБА_1 позову про визначення місця проживання дітей з матір`ю дає підстави для висновку, що між сторонами наявні неврегульовані питання щодо визначення місця проживання дитини.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначала, що одразу після того як вона звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу почався психологічний тиск зі сторони ОСОБА_2 і на її адресу лунали образи і погрози про відібрання дітей, а тому з метою юридичного визначення місця проживання дітей та уникнення в майбутньому конфліктних ситуацій, просила визначити місце проживання дітей разом з нею (том 1 а. с. 1-7).

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції неодноразово наголошував на тому, що не заперечує проти проживання дітей разом з позивачем (том 1 а. с. 213, 240).

Відсутність заперечень з боку відповідача щодо проживання дитини разом із позивачем не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20).

Крім того, що надання органом опіки та піклування, висновку про доцільність визначення місця проживання дітей з матір`ю не свідчить про те, що між сторонами відсутній спір.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після припинення шлюбних відносин між батьками за домовленістю сторін у проживають з матір`ю ОСОБА_1 , яка забезпечує їм повний і гармонійний розвиток та рівень життя, необхідний для такого розвитку; діти відвідують навчальні заклади, мають відповідні соціальні контакти, а мати здатна забезпечити дітей усім необхідним та створила умови для гармонійного розвитку, проживання, навчання і виховання дітей.

Суд враховує, що батько дитини не заявляв зустрічних позовних вимог про визначення місця проживання з ним доньок, які фактично проживають з матір`ю, та у своїх заявах не заперечував, щоб діти проживали разом з матір`ю.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що наявні підстави для визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, що відповідатиме принципу якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Суд наголошує, що визначення місця проживання малолітніх дітей з матір`ю не повинно негативно впливати на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, що мають усвідомлювати обидва з батьків, спір між якими вирішено судом.

Разом із цим, суд підкреслює необхідність налагодження батьками співпраці з метою забезпечення належного контакту між кожним із них з дітьми, встановлення можливості спілкування та спільного проведення часу.

При істотній зміні обставин сторони мають право ініціювати визначення іншого порядку фізичної опіки щодо дітей.

До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 501/1786/22 (провадження № 61-16857св 23).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції, розглядаючи позовну заяву, не врахував наведених вище обставин та висновків Верховного Суду, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неправильно наданої оцінки наявним в матеріалах справи доказам безпідставно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Невідповідність висновків, викладених урішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга адвоката Маліновської Ю. М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2024 року скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 2 270 грн (908+1 362) судового збору, сплаченого позивачем за подання позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Маліновської Юлії Михайлівни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. І. Чельник