Постанова

від 17.04.2023 по справі 927/284/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2023 р. Справа№ 927/284/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022

у справі № 927/284/22 (суддя: Демидова М.О.)

за позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до:

1) Чернігівської міської ради,

2) Комунального підприємства "Паркування та ринок" Чернігівської міської ради,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська транспортна компанія",

4) Виконавчого комітету Чернігівської міської ради,

про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради та договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова

ВСТАНОВИВ:

Керівник Чернігівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» про визнання недійсним рішення Чернігівської міської ради №697 від 18.11.2021 «Про надання дозволу на укладення договору; та визнання недійсним договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами не дотримано права дійсного власника (територіальної громади) вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном, оскільки укладання КП «Паркування та ринок» з ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» спірного договору без проведення конкурсу, передбаченого ч.2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», надає преференції одному суб?єкту господарювання по відношенню до інших суб?єктів господарювання, що в свою чергу спричиняє недонадходження коштів до місцевого бюджету.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 відмовлено у задоволенні позову Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №697 від 18.11.2021 «Про надання дозволу на укладення договору»; відмовлено у задоволенні позову Керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова до Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання недійсним договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія».

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, що Чернігівська міська рада та Виконком Чернігівської міської ради не можуть бути одночасно позивачем і відповідачем у справі, оскільки таке поєднання позивача та відповідача в одній особі свідчить про відсутність спору, що за встановлених обставин не відповідає дійсності, а тому прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави. Зауважив, що рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про надання дозволу на укладення договору» від 18.11.2021 №697 прийнято з метою недопущення порушення вимог п. 6.3. Статуту КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради. Вказав на те, що за умовами спірного Договору ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» забезпечує належне функціонування технічних приладів (пристроїв) для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, а не забезпечує утримання майданчиків для паркування.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, заступник керівника Чернігівської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 та ухвалити нове рішення, яким позов керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки місцевого господарського суду є такими, що суперечать фактичним обставинам справи, а судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи і при прийнятті рішення судом не застосовано положення законодавства, які підлягали застосуванню. Зокрема скаржник вказує про те, що умови спірного договору, якими передбачається обладнання майданчиків для паркування на проїзній частині автомобільних доріг не оператором паркувальної діяльності, суперечать вимогам Правил паркування транспортних засобів. Наголошує, що залучення на договірній основі комунальним підприємством «Паркування та ринок» інших суб`єктів господарювання до утримання місць для паркування транспортних засобів має здійснюватися виключно на конкурсних засадах.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2022 апеляційна скарга у справі № 927/284/22 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 було залишено без руху та надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказу на підтвердження повноважень А. Никифорука на подання та підписання апеляційної скарги.

В межах строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, представником апелянта подано заяву про усунення недоліків, до якої приєднано наказ від 30.09.2020 № 432к про призначення Никифорука А.С. заступником керівника Чернігівської обласної прокуратури.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22; розгляд апеляційної скарги заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 призначено на 30.01.2023.

У подальшому розгляд справи відкладався, а склад колегії суддів змінювався.

03.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому КП «Паркування та ринок» заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на те, що доводи апелянта не підтверджуються дійсними обставинами справи.

13.01.2023 Виконавчий комітет Чернігівської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що прокурором при подачі позову не дотримано порядку, визначеного ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в частині наявності правових підстав для представництва компетентного органу. В іншій частині погоджується з висновками суду першої інстанції.

Представник прокуратури в судовому засіданні 17.04.2023 вимоги апеляційної скарги підримав, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про задоволення заявлених позовних вимог.

Представники інших учасників справи в судове засідання 17.04.2023 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у передбаченому законодавством порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа та зворотніми повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів, які повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника прокуратури, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Паркування і ринок» Чернігівської міської ради зареєстроване в реєстрі 07.05.1996, має ідентифікаційний код юридичної особи 22828596.

Як зазначено у пункті 1.2. Статуту КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, власником є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради (далі у тексті - Статут).

Підприємство створено з метою здійснення господарської діяльності для створення, будівництва та експлуатації ринків, торгових місць, об`єктів транспортної інфраструктури, автомобільних стоянок, місць для паркування транспортних засобів, індивідуальних майданчиків для паркування, будівництва та обслуговування житлових та нежитлових приміщень, розміщення та будівництва тимчасових споруд, надання комунальних, ремонтно-побутових, виробничих, розважальних та будь-яких інших послуг; задоволення потреб населення у високоякісних товарах і різних побутових послугах, забезпечення благоустрою місць відпочинку, пляжів, видачі дозвільної документації та технічних умов в межах компетенції, отримання на цій основі прибутків в інтересах власника і трудового колективу (п.2.1. Статуту).

За п.2.2.1. Статуту предметом діяльності підприємства є створення, будівництво та експлуатація платних місць (майданчиків) для паркування транспортних засобів, індивідуальних майданчиків для паркування, стоянок для автомобілів, надання пов`язаних з цим послуг, справляння з юридичних та фізичних осіб плати за користування місцями для паркування транспортних засобів, стоянок для автомобілів та за надання супутніх послуг.

У п.6.1. Статуту зазначено, що управління Комунальним підприємством «Паркування і ринок» Чернігівської міської ради здійснюють: вищий орган Підприємства - Власник; уповноважений Власником орган - виконавчий комітет Чернігівської міської ради; уповноважена Власником посадова особа - Чернігівський міський голова або особа, що відповідно до законодавства виконує повноваження Чернігівського міського голови; виконавчий орган Підприємства - Директор Підприємства.

Пунктом 6.3. Статуту КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради визначено, що до компетенції виконавчого комітету Чернігівської міської ради належать прийняття рішення про вчинення підприємством правочинів та укладення договорів, які передбачають залучення інвестицій, що перевищує 2 500 000 грн.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про надання дозволу на укладення договору» від 18.11.2021 №697 надано дозвіл Комунальному підприємству «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова, який має містити наступні істотні умови: гарантоване отримання КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (далі - Оператор) від ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» мінімального рівня доходності проекту в розмірі суми, яку Оператор має сплатити в місцевий бюджет в якості збору за місця для паркування транспортних засобів, нарахованого на майданчики для паркування відповідно до Податкового кодексу України за ставками, що діють на момент їх застосування; орієнтовний розмір інвестицій ТОВ «Чернігівська транспортна компанія становить не менше 6 (шести) мільйонів гривень; визначений перелік майданчиків для паркування; за підсумками грошових надходжень розподіл доходу відбувається за таким правилом: КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради - 30%; ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» - 70%; договір діє з 01.12.2021 року до 31.12.2023 року. Директора КП «Паркування та ринок» Гоголю М.О. зобов`язано підписати з ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова.

Зазначеним рішенням визначено локацію майданчиків для паркування загальною площею 1680 кв.м на 120 паркомісць: проспект Перемоги, 93-95 (бізнес-центр), вул. Реміснича (від проспекту Перемоги до вул. Коцюбинського по правій стороні), пр. Миру (від проспекту Перемоги до Красної площі), пр. Миру (від Філармонійного центру до Красної площі), вул. Кирпоноса (від пр-т Перемоги до вул. Коцюбинського), в`їзд в місто (Вал біля Катерининської церкви), строк дії договору з 01.12.2021 по 31.12.2023.

26.11.2021 між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» (Інвестор) укладено договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова (далі за текстом - Договір).

Предметом Договору є спільна реалізація Сторонами Пілотного проекту, в межах якого Інвестор впроваджує Автоматизовану систему оплати і контролю, підтримує її працездатність, розподіляє одержаний від її експлуатації Автоматизованої системи Дохід відповідно до правил, встановлених цим Договором, а Оператор використовує у своїй діяльності із паркування транспортних засобів Автоматизовану систему, отримує належну йому частину доходу в розмірі не меншому ніж Мінімальний рівень доходності Проекту (п.1.1).

Згідно з п.2.1. Договору Інвестор забезпечує своїми силами і за свій рахунок впровадження в діяльності Оператора з надання послуг з паркування на майданчиках для паркування Автоматизованої системи відповідно до Календарного графіку, включаючи придбання, встановлення (монтаж) на майданчиках для паркування Паркувальних автоматів та Програмного забезпечення, під`єднання до телекомунікаційних та інженерних мереж, її налаштування і інтеграцію в єдину захищену інформаційну систему.

Відповідно до п.3.1. Договору, орієнтовний розмір інвестицій інвестора в Проєкт становить не менше 6 млн. грн.

За змістом п. 4.1. Договору Інвестор гарантує отримання Оператором Мінімального рівня доходності Проекту в розмірі суми, яку Оператор має сплатити в місцевий бюджет в якості збору за місця для паркування транспортних засобів, нарахованого на майданчики для паркування відповідно до Податкового кодексу України за ставками, що діють на момент їх застосування.

У відповідності до п. 5.1 Договору за підсумком грошових надходжень, що фактично надійшли Інвестору від надання Оператором послуг з паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування через Автоматизовану систему в Звітному періоді, Інвестор розподіляє дохід від впровадження Автоматизованої системи за наступним правилом: Оператор - 30 (тридцять) % Доходу; Інвестор - 70 (сімдесят) % Доходу.

За змістом п. 5.2 Договору на підставі облікових даних Автоматизованої системи Інвестор самостійно визначає Дохід, що підлягає розподілу та переказує належну Оператору частку Доходу на його рахунок.

Відповідно до п.п. 6.2.3, 6.2.5, 6.2.6, 6.2.7, 6.2.9 Договору Інвестор зобов`язаний вести облік надходжень від послуг з паркування на майданчиках для паркування, для чого відкрити спеціальний позабалансовий банківський рахунок для прийняття платежів від споживачів таких послуг, визначати дохід до розподілу та виплачувати частину такого доходу Оператору на умовах і в порядку передбаченим цим Договором; забезпечувати належне і безперервне функціонування Автоматизованої системи відповідно до технічних характеристик і регламентів, що містяться у Специфікації паркувального автомату (додаток №2 до цього Договору) та Специфікації програмного забезпечення (додаток №3 до цього Договору); регулярно та по мірі необхідності виконувати регламентні та відновлювальні роботи щодо Автоматизованої системи чи її окремих компонентів (включаючи ремонт і заміну, оновлення), в т.ч. утримувати паркувальні автомати в естетично привабливому стані відповідно до погоджених оператором макетів щодо дизайну та зовнішнього оформлення; забезпечувати захист та непоширення конфіденційної інформації, що стосується користувачів послуг з паркування на майданчиках для паркування за виключенням порушників Правил паркування; самостійно і за власний рахунок вирішити у відповідності до вимог законодавства України питання, пов`язані з використанням телекомунікаційних і інженерних мереж, необхідних для впровадження та належної експлуатації Автоматизованої системи.

Договір діє з 01.12.2021 року до 31.12.2023 року (п. 13.1 Договору).

За доводами апелянта, ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» у порядку пунктів 14, 19, 21 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342, здійснює обладнання майданчиків для паркування паркувальними автоматами. Положення Договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021 суперечать вимогам Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342. Також, за доводами прокурора, управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради є підприємством спеціально створеним для утримання об`єктів благоустрою комунальної власності Чернігівської міської територіальної громади, а отже має бути балансоутримувачем об`єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів, і, одночасно, їх оператором.

Як стверджує прокурор, договір щодо обладнання та утримання об`єкта благоустрою має бути укладений на конкурсних (конкурентних) засадах. А отже, рішення Чернігівської міської ради від 18.11.2021 №697 та укладений на підставі нього Договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021 суперечать вимогам ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у частині незаконного залучення на позаконкурсних засадах балансоутримувачем об`єкта благоустрою іншого підприємства для його належного утримання.

Як зазначає прокурор, за умовами спірного Договору КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради отримає від ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» мінімальний рівень доходності проекту в розмірі суми, яку комунальне підприємство як оператор має сплатити в місцевий бюджет в якості збору за місця для паркування транспортних засобів, чим порушуються економічні інтереси територіальної громади м. Чернігова. Крім зазначеного, укладання КП «Паркування та ринок» з ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» спірного договору без проведення конкурсу, передбаченого ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», надає преференції одному суб`єкту господарювання по відношенню до інших суб`єктів господарювання, що в свою чергу спричиняє недонадходження коштів до місцевого бюджет

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України.

Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В силу положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Чернігівської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі територіальної громади міста Чернігова з позовною вимогою до відповідачів: Чернігівської міської ради, Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №697 від 18.11.2021 «Про надання дозволу на укладення договору» та визнання недійсним договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія», оскільки цей договір укладений з порушенням вимог законодавства, зокрема поза конкурсом та в свою чергу може спричинити ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Як зазначає прокурор, Чернігівська міська рада, яка покликана захищати інтереси територіальної громади, порушує інтереси громади ухваленням оскаржуваного рішення, а, отже, захист інтересів територіальної громади потребує визнання недійсним оскаржуваного рішення та укладеного на підставі нього договору, а тому Чернігівська міська рада не може бути визначена позивачем у справі.

Колегія суддів зауважує, що Чернігівська міська рада, як орган місцевого самоврядування, наділена повноваженнями розпоряджатися комунальною власністю від імені відповідної територіальної громади. Тоді як Чернігівська міська об`єднана територіальна громада не є конкретно визначеною зареєстрованою юридичною особою, як наслідок позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав.

Отже захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є, на переконання прокурора, незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 920/3272/18 та від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18.

Прокурор наголосив, що прийняття Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради рішення та укладення на підставі нього договору, може призвести до ненадходження до місцевого бюджету коштів, які можна було б використати на потреби громади.

За вказаних обставин, враховуючи предмет та підстави позову, звертаючись до суду із цим позовом, прокурор, відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтував та підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, водночас зазначивши, що такий орган є відповідачем у даній справі.

А тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що прокурор правомірно звернувся з позовом до господарського суду.

Відповідно до статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вже зазначалось раніше, рішенням Чернігівської міської ради «Про надання дозволу на укладення договору» від 18.11.2021 №697 надано дозвіл Комунальному підприємству «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова, який має містити наступні істотні умови: гарантоване отримання КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (далі - Оператор) від ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» мінімального рівня доходності проекту в розмірі суми, яку Оператор має сплатити в місцевий бюджет в якості збору за місця для паркування транспортних засобів, нарахованого на майданчики для паркування відповідно до Податкового кодексу України за ставками, що діють на момент їх застосування; орієнтовний розмір інвестицій ТОВ «Чернігівська транспортна компанія становить не менше 6 (шести) мільйонів гривень; визначено перелік майданчиків для паркування, які будуть задіяні на етапі реалізації пілотного проекту; за підсумками грошових надходжень розподіл доходу відбувається за наступним правилом: КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради - 30%; ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» - 70%; договір діє з 01.12.2021 року до 31.12.2023 року. Директору КП «Паркування та ринок» Гоголю М.О. доручено підписати з ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова.

Зазначеним рішенням визначено локацію майданчиків для паркування загальною площею 1680 кв.м на 120 паркомісць: проспект Перемоги, 93-95 (бізнес-центр), вул. Реміснича (від проспекту Перемоги до вул. Коцюбинського по правій стороні), пр. Миру (від проспекту Перемоги до Красної площі), пр. Миру (від Філармонійного центру до Красної площі), вул. Кирпоноса (від пр-т Перемоги до вул. Коцюбинського), в`їзд в місто (Вал біля Катерининської церкви).

26.11.2021 між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія» (Інвестор) укладено договір про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова (далі за текстом - Договір).

Відповідно до ч.1 ст.78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Пунктом 1.2. статуту Комунального підприємства «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради визначено, що власником Підприємства є територіальна громада міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради. Управління КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради здійснюють: вищий орган Підприємства - Власник; уповноважений Власником орган - виконавчий комітет Чернігівської міської ради; уповноважена Власником посадова особа - Чернігівський міський голова або особа, що відповідно до законодавства виконує повноваження Чернігівського міського голови; виконавчий орган Підприємства - Директор Підприємства.

Пунктом 6.3. статуту КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради передбачена необхідність погодження із уповноваженим органом власника рішення про вчинення правочину, який передбачає залучення інвестицій, що перевищує 2 500 000 грн.

Згідно з п. 3.1. Договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова орієнтовний розмір Інвестицій Інвестора (ТОВ «Чернігівська транспортна компанія») в Проект становить не менше 6 млн. грн».

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, а також законами України.

Згідно з приписами частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як вбачається з викладеного, рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської ради «Про надання дозволу на укладення договору» від 18.11.2021 №697 прийнято з метою недопущення порушення вимог п. 6.3. Статуту КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17).

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: (1) пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; (2) наявність підстав для оспорення правочину; (3) встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

З умов Договору вбачається, що на Інвестора - ТОВ «Чернігівська транспортна компанія», покладено обов`язок забезпечити своєчасне та у повному обсязі внесення Інвестиції щодо запровадження Автоматизованої системи в строки, визначені в Календарному графіку (п.6.2.1. Договору).

Як визначено в Договорі, «Автоматизована система оплати і контролю» або «Автоматизована система» - програмно-технічний комплекс, що складається з Паркувальних автоматів, Програмного забезпечення, телекомунікаційних та інженерних мереж і допоміжного обладнання, інтегрованих в єдину захищену інформаційну систему, що надає можливість в режимі реального часу (он-лайн) приймати платежі за послуги з паркування, ідентифікувати транспортний засіб за реєстраційним номером транспортного засобу та контролювати своєчасність і повноту оплати послуг із користування майданчиками для паркування.

Фактично за умовами спірного Договору ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» забезпечує належне функціонування технічних приладів (пристроїв) для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування. Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що у даному випадку не йдеться про використання земельних ділянок чи їхніх частин або будь-якого іншого роду територій у місті Чернігові.

Викладене спростовує доводи скаржника про те, що спірним договором передбачається обладнання майданчиків для паркування не оперетором паркувальної діяльності, оскільки таке обладнання здійснює саме КП «Паркування та ринок» відповідно до свого Статуту.

Крім того, КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради сплачує збір за місця для паркування транспортних засобів в порядку та на умовах, встановлених статтею 268-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

Згідно з абз.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.

Абзац 6 ч.1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначає, що заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів відповідно до ст.5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

До повноважень міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, належить, зокрема, здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів», від 03.12.2009 №1342, на яку посилається прокурор в обґрунтування позовних вимог, регламентує організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів. Дія Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Суб`єкти господарювання - балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

За змістом абз.9 п.4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 оператор - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, здійснює їх утримання, облаштування та обладнання, надає послуги з користування такими майданчиками, забезпечує відповідно до Податкового кодексу України сплату збору за місця для паркування транспортних засобів;

Пункт 24 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 передбачає, що оператор зобов`язаний: використовувати майданчик для паркування за призначенням; обладнати майданчик для паркування відповідно до вимог цих Правил, Правил дорожнього руху, норм, нормативів, стандартів з урахуванням вимог безпеки дорожнього руху; утримувати територію та під`їзні шляхи до майданчика для паркування у належному технічному та санітарному стані; повідомляти уповноважені підрозділи Національної поліції та інспекторів з паркування про виявлені порушення цих Правил; надавати роз`яснення користувачам щодо застосування цих Правил; організовувати навчання персоналу, який обслуговує майданчик для паркування; забезпечувати безоплатно персонал, який обслуговує майданчик для паркування, спеціальним одягом з метою забезпечення його безпеки під час виконання службових обов`язків, а також безпеки дорожнього руху; забезпечувати належне функціонування технічних приладів (пристроїв) для сплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з вимогами цих Правил; інформувати користувачів про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування відповідно до пункту 29 цих Правил.

Частиною 2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Як визначено у п. 7.2.1. Договору КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради забезпечує утримання Майданчиків для паркування у належному стані відповідно до вимог чинного законодавства з питань благоустрою територій населених пунктів та Правил дорожнього руху.

Як вбачається з умов договору, Оператор - КП «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради, забезпечує утримання майданчиків для паркування у належному стані, використовує в своїй діяльності створену і впроваджену Інвестором систему, сприяє Інвестору у його діяльності, а Інвестор - ТОВ «Чернігівська транспортна компанія», забезпечує належне і безперервне функціонування Автоматизованої системи, тобто надає послуги з обслуговування паркоматів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що за змістом спірного договору ТОВ «Чернігівська транспортна компанія» не надає КП «Паркування та ринок» послуг щодо утримання майданчиків для паркування за кошти комунального підприємства, а, як було зазначено раніше, виступає інвестором, який запроваджує Автоматизовану систему.

Крім того, відповідно до п. 13.6 Договору наслідком припинення дії договору за взаємною згодою сторін є припинення користування Оператором Автоматизованою системою та повернення її Інвестору.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно вказав, що зазначене вище спростовує твердження прокурора щодо необхідності проведення конкурсу відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави, з якими прокурор пов`язує недійсність рішення Чернігівської міської ради №697 від 18.11.2021 «Про надання дозволу на укладення договору» та визнання недійсним договору про реалізацію Пілотного проекту з впровадження системи автоматизованої оплати вартості послуг з паркування і контролю на майданчиках для паркування міста Чернігова від 26.11.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Паркування та ринок» Чернігівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівська транспортна компанія», не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду справи, а тому позов не підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та невмотивованим, так як прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (Чернігівську обласну прокуратуру).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2022 у справі № 927/284/22 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Чернігівську обласну прокуратуру.

4. Справу № 927/284/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.04.2023.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков