Ухвала

від 25.04.2023 по справі 903/413/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 квітня 2023 року Справа № 903/413/23 Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД І»

про забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні рахунки

у справі № 903/413/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНД І» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9, код ЄДРПОУ 42336003)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Левчук Валентини Іванівни ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 )

про стягнення 274 300, 67 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД І» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Левчук Валентини Іванівни у якому просить стягнути 274 300, 67 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договору купівлі-продажу №01/01-2021 від 04.01.2021 в частині своєчасної оплати.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 24.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.05.2023.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНД І» просить суд забезпечити поданий позов шляхом накладення арешту на поточні рахунки відповідача.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні рахунки, суд дійшов до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 зазначеної постанови достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, подаючи заяву про забезпечення позову ТзОВ «ГРАНД І» не надало обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Саме лише посилання в позовній заяві на право учасника справи передбаченого ст. 136 ГПК України, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявником не подані належні докази того, що невжиття визначених у заяві заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду або унеможливить ефективний захист прав позивача за позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. 79 ГПК України).

Слід зазначити, що накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачено, але Господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Разом з тим, заявником не надано суду доказів на підтвердження відомостей щодо наявності у Фізичної особи- підприємця Левчук Валентини Іванівни банківських рахунків, на яких обліковуються грошові кошти та на які заявник просить накласти арешт.

Аналогічна правова позиція викладена щодо обов`язковості зазначення в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арештів на грошові рахунки в постановах Північного західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі 903/277/20.

Враховуючи викладене, правові підстави для забезпечення позову ТзОВ «ГРАНД І» до Фізичної особи-підприємця Левчук Валентини Іванівни про стягнення 274 300, 67 грн. відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ГРАНД І» у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на поточні банківські рахунки Фізичної особи-підприємця Левчук Валентини Іванівни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. М. Дем`як