Ухвала

від 02.02.2023 по справі 918/669/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про задоволення скарги

м. Київ

02.02.2023Справа № 918/669/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Конон В.В., розглянувши матеріали скарги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 69303774

у справі № 918/669/18

за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г в особі філії - Львівське обласне управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 79007, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 9

до 1. Приватного підприємства «Компанія Михайлівська» 03115, м. Київ, вул. Федори Пушиної, буд. 13

2. Гр. ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 304 359,81 грн.

особа, дії якої оскаржуються: Головний державний виконавець Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігор Кирилович 35500, рівненська область, Дубенський район, м. Радивилів, вул. Кременецька, 52

Представники сторін:

від скаржника: Дільний Н.З. (в режимі відеоконференції);

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

Від Радивільського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів): не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 року у справі № 918/669/18 (суддя Баранов Д.О.) позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково; закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Компанія Михайлівська" та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 5838,94 грн. та заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 11726,52 грн.; стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Компанія Михайлівська" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованість за кредитом у розмірі 176 021 грн. 49 коп., пеню за кредитом у розмірі 91 177 грн. 54 коп., пеню за процентами у розмірі 691 грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 7875 грн. 41 коп., інфляційні втрати у розмірі 11 028 грн. 68 коп.; стягнуто з Приватного підприємства "Компанія Михайлівська" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судовий збір у розмірі 2282 грн. 70 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" судовий збір у розмірі 2282 грн. 70 коп.

На примусове виконання рішення у даній справі Господарським судом міста Києва 05.09.2019 року видано відповідні накази.

Так, через канцелярію суду 10.01.2023 року від стягувача - Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшла скарга № 111.41.2/269/2023-13/ВИХ від 03.01.2023 року щодо неправомірних дій головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігоря Кириловича при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/61/23 від 10.01.2023 року у зв`язку з відпусткою судді Баранова Д.О. проведено повторний автоматизований розподіл зазначених матеріалів судової справи, за результатами якого вказану заяву передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 року скаргу прийнято до розгляду суддею Селівоном А.М. та призначено судове засідання на 02.02.2023 року.

У судовому засіданні 02.02.2023 року уповноважений представник скаржника приймав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EasyCon.

Уповноважені представники відповідачів 1, 2 та головний державний виконавець Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігор Кирилович в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Копія ухвали Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 року про призначення скарги до розгляду, яка направлялась на адресу місцезнаходження відповідача 1, а саме: м. Київ, вул. Федори Пушиної, буд. 13, 03115, повернулась до суду 29.01.2023 року неврученою адресату із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Доказів отримання ухвали суду від 17.01.2023 року відповідачем 2 та Головним державним виконавцем Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречком Ігорем Кириловичем поштовим відділенням зв`язку на час розгляду справи 02.02.2023 року до суду не повернуто.

Судом здійснено запити з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень №№ 0105493387053, 0105493387070 на адреси відповідача та ДВС, в яких зазначено, що станом на 28.01.2023 року та 23.01.2023 року, відповідно, поштові відправлення "вручено".

Про поважні причини неявки в судове засідання 02.03.2023 року представників учасників справи та органу ДВС суд не повідомлено.

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження/місцепроживання відповідачів 1, 2 в матеріалах справи відсутні та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18), суд дійшов висновку про належне повідомлення боржників про призначення до розгляду скарги на дії державного виконавця.

Окрім того, згідно пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідачі 1, 2 та Головний державний виконавець Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бречко Ігор Кирилович не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду у справі № 918/669/18 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання засобами електронного зв`язку 30.01.2023 року від Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречка Ігоря Кириловича надійшли письмові пояснення № 1779 від 30.01.2023 року та через канцелярію суду 03.02.2023 року надійшли пояснення, ідентичні за змістом, з копіями матеріалів виконавчого провадження № 69303774 в яких останній зазначає, що 07.11.2022 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження згідно ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", копія постанови надіслана Господарському суду міста Києва рекомендованим листом трекінг № 355000044444052 та стягувачу. Однак, оскільки станом на 15.12.2022 року виконавчий документ не був пред`явлений до виконання, відтак державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", отже, при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження строки не були порушені, та, окрім цього, виконавчий документ і на даний час не пред`явлений до виконання. Окрім цього, Головний державний виконавець Бречко І.К. просить у зв`язку з військовим станом розгляд справи провести без його участі в судовому засіданні. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від учасників справи та органу ДВС на час проведення судового засідання 02.02.2023 року до суду не надходило.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що матеріали справи є достатніми для розгляду скарги та приймаючи до уваги відсутність підстав для оголошення перерви або відкладення судового засідання, а також враховуючи клопотання головного державного виконавця, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та боржника, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 02.02.2023 року уповноваженим представником скаржника надано пояснення по суті поданої скарги, яку останній просив задовольнити.

Дослідивши матеріали скарги в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення скаржника, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказано, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), який регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій виконавців та є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державних та приватних виконавців.

Так, існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішення дає особі на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішення від 15.10.2009 року Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його корись, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено ст.1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконання або надмірно його затримувати, а держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Судом згідно матеріалів справи встановлено, що на примусове виконання рішення у даній справі № 918/669/18 Господарським судом міста Києва 05.09.2019 року видано відповідні накази.

Наказ Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 року скеровувався позивачем до виконання, як до приватного виконавця так і у Радивилівський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).

Так, 28.06.2022 року головним державним виконавцем Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігорем Кириловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за № 69303774 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 року у справі № 918/669/18 про солідарне стягнення з ПАТ "Компанія Михайлівська" та ОСОБА_1 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" заборгованості за кредитом, боржник: ОСОБА_1 .

Поряд із цим, 03.08.2022 року головним державним виконавцем Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко І.К. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 69303774 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку зі смертю боржника ОСОБА_1 .

Окрім того, 15.08.2022 року до Господарського суду міста Києва від Радивилівського ВДВС у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла постанова відділу ДВС від 03.08.2022 року про закінчення виконавчого провадження, наказ від 05.09.2019 року, виданий у справі № 918/669/18, а також 15.08.2022 року копія постанови від 03.08.2022 року отримана Філією Львівське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України".

Вказана постанова головного державного виконавця від 03.08.2022 року у виконавчому провадженні № 69303774 була оскаржена стягувачем з підстав неповноти вчинення державним виконавцем дій щодо встановлення правонаступників боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 року у даній справі за результатом розгляду скарги стягувача визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігоря Кириловича про закінчення виконавчого провадження від 03.08.2022 року НОМЕР_1.

Частиною 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

На виконання вимог ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречком І.К. постановою від 07.11.2022 року відновлено виконавче провадження № 69303774 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 року у даній справі.

На підтвердження направлення копії постанови про відновлення виконавчого провадження від 07.11.2022 року згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" Господарському суду міста Києва, стягувачу та боржнику ОСОБА_1 ДВС надано копію супровідного листа № 14105 від 07.11.2022 року, та, зокрема, фіскальний чек поштового оператора від 07.11.2022 року про направлення рекомендованого листа № 3550004444052 на адресу Господарського суду міста Києва.

Так, на адресу скаржника 26.12.2022 року надійшла постанова Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречка І.К. від 15.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69303774, згідно якої враховуючи відновлення виконавчого провадження 07.11.2022 року та непред`явлення виконавчого документа до виконання в місячний строк з дня надходження (10.11.2022) постанови про відновлення виконавчого провадження головним державним виконавцем на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" постановлено закінчити виконавче провадження.

Також у вказаній постанові від 07.11.2022 року (п. 3) відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем вказано, що стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

У силу ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, між іншим, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність приватного виконавця щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Як встановлено судом, в обґрунтування поданої скарги на дії головного державного виконавця у виконавчому провадженні № 69303774 стягувач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Львівське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" посилається на протиправність дій Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко І.К. щодо прийняття постанови від 15.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69303774 та, відповідно, просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 69303774 від 15.12.2022 року як таку, що винесена передчасно, оскільки державним виконавцем не було вжито всіх вичерпних заходів щодо отримання виконавчого документа чи його дубліката або встановлено неможливість проведення дій, спрямованих на забезпечення обов`язкового виконання рішення у справі № 918/669/18.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності суд зазначає, що за змістом ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з абзацом 2 п. 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Так, за приписами п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Поряд із тим, згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Натомість, як встановлено судом за матеріалами справи, стягувачу виконавчий документ - постанова від 07.11.2022 року про відновлення виконавчого провадження № 69303774 не скеровувався, оскільки відповідні докази в матеріалах справи відсутні та Радивилівським відділом державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) суду не надані, відтак, скаржник як стягувач був позбавлений можливості реалізації права пред`явлення виконавчого документа у справі № 918/669/18 до виконання органу державної виконавчої служби у відповідності до вимог ч. 2 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, судом враховано той факт, що державним виконавцем було повідомлено стягувача виключно про закінчення виконавчого провадження № 69303774 за наслідками винесення постанови від 15.12.2022 року, копія якої, як свідчить відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції за вх.№ 3419, була отримана банком 26.12.2022 року.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що постанову ВП № 69303774 про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2022 року державний виконавець направив стягувачу та боржнику, а оригінал виконавчого документа повернув Господарському суду міста Києва.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Отже, оскільки державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії відповідно до норм чинного законодавства задля належного виконання рішення суду, у даному випадку державний виконавець був не обмежений у своїх діях, і міг звернутись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі № 820/191/18.

Наразі, при відновленні виконавчого провадження на підставі ухвали суду від 01.11.2022 року у справі № 918/669/18 державний виконавець був обізнаний про те, що оригінал наказу знаходиться в суді, а отже за умови непред`явлення виконавчого документа стягувачем у ВП № 69303774 після відновлення виконавчого провадження мав переконатись, що суд одержав його постанову про відновлення виконавчого провадження та довідатись про причини не повернення судом виконавчого документа, тобто вжити всіх належних заходів для отримання виконавчого документа або у разі встановлення факту його втрати звернутись із заявою про видачу дубліката в силу ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд наголошує на законодавчо закріпленому імперативному обов`язку державного виконавця (усіх рівнів відповідно до визначеної структури) дотримуватися вимог Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Натомість, не направлення стягувачу постанови від 07.11.2022 року про відновлення виконавчого провадження № 69303774 з метою надання останньому можливості реалізації визначеного ч. 2 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» права з пред`явлення виконавчого документу в місячний строк після відновлення виконавчого провадження позбавило скаржника можливості пред`явити наказ у справі № 918/669/18 до виконання та ініціювати подальше здійснення виконавчого провадження, тобто не вжиття головним державним виконавцем Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречком І.К. всіх належних, ефективних та своєчасних заходів, які передують ухваленню ним постанови від 15.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження № 69303774 відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про неправомірність дій державного виконавця при винесені постанови від 15.12.2022 про закінчення виконавчого провадження № 69303774.

Відповідно до п. 9.13 постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому, господарський суд не в праві самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Статтею 343 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно до частини 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

З огляду на викладене, постанова Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко Ігоря Кириловича про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2022 року НОМЕР_1 є передчасною.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 15.12.2022 № 69303774 є неправомірним, а отже вказана постанова є такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невжиттям державним виконавцем всіх заходів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного вчинення виконавчих дії для примусового виконання рішення у справі № 916/669/18.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає скаргу стягувача - Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 69303774 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 240, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Філії - Львівське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на дії Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко І.К. задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко І.К. щодо винесення постанови від 15.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

3. Скасувати постанову Головного державного виконавця Радивилівського відділу державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бречко І.К. від 15.12.2022 року про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення на може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М. Селівон