Ухвала

від 02.03.2023 по справі 916/3060/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

м. Київ

02.03.2023Справа № 916/3060/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., при секретарі судового засідання Гаврищук К.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" вул.Стаса Василя 2Б, м. Одеса, Одеська область, 65033

до 1. Одеської міської ради Думська площа, буд. 1, м. Одеса, Одеська область,65026

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15

3. Фонду державного майна України 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9

4. Міністерство економіки України 01008, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 12/2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" 65098, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ ГАРКАВОГО, будинок 6

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1. Юридичний департамент Одеської міської ради 65026, м. Одеса, Думська площа, 1

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" 65028, Одеська область, місто Одеса, ВУЛИЦЯ СЕРЕДНЯ, будинок 22

про визнання протиправним та скасування наказу

Представники сторін:

від позивача: не з`явився.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: Кулініч В.О.;

від відповідача 4: Бліндар В.С.;

від третьої особи на стороні позивача: Недашківський А.В. в режимі відеоконференції;

від третьої особи 1 на стороні відповідачів: не з`явився;

від третьої особи 2 на стороні відповідачів: Голоцван Є.О. в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІНСТРОЙ" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Фонду державного майна України, згідно якої просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 27.12.2018 року № 1637 ,,Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019;

- визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 23.01.2019 р. № 82 ,,Про приватизацію Розширення майданчику № 3 ОМВО ,,Оріон по випуску 1 млн компресорів до побутових холодильників;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Коломаченко Катерини Андріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59472302 від 26.07.2021 р., яким зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (Розширення майданчику № 3 ОМВО ,,Оріон по випуску 1 млн компресорів до побутових холодильників), адреса об`єкта: м. Одеса, вул. Житомирська, буд. 6, за Державою в особі Міністерства економіки України, ЄДРПОУ: 37508596, країна реєстрації: Україна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2021 року у справі № 916/3060/21 на підставі ч. 5 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 року справу №916/3060/21 передано на розгляд судді Селівону А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків.

Через відділ діловодства суду 07.12.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 18.11.2021 року від позивача надійшла заява б/н від 01.12.2021 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3060/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.01.2022 року, за ініціативою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон", а також за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на належного відповідача - Одеську міську раду (код ЄДРПОУ 26597691).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року клопотання Юридичного департаменту Одеської міської ради про вступ у справу в якості третьої особи задоволено, останнього залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів та відкладено підготовче засідання у справі на 24.02.2022 року.

Проте, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 року судове засідання, призначене на 24.02.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 року, з урахуванням норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи призначено на 25.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі як співвідповідача Міністерство економіки України та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нове діло» останнє залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, відповідно, підготовче засідання відкладено на 30.06.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 року за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3060/21 на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 28.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2022 року.

В судовому засіданні 15.09.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.10.2022 року у зв`язку з неявкою позивача, відповідача 1 та третіх осіб.

Проте, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві 19.10.2022 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.11.2022 року призначено розгляд справи по суті на 14.12.2022 року.

Поряд із тим, в судових засідання 14.12.2022 року та 26.01.2023 року судом протокольно оголошено перерву до 26.01.2023 року та 02.03.2023 року відповідно у зв`язку з неявкою уповноважених представників позивача, відповідачів 1, 2 та третіх осіб.

Окрім того, в судовому засіданні 26.01.2023 року уповноважений представник відповідача - Фонду державного майна України подав усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою уповноваженого представника позивача.

У судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року з`явилися уповноважені представники відповідача - Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, уповноважені представники третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" та Публічного акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку EasyCon.

Уповноважений представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року повторно не з`явився.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поряд із цим, про дату, час та місце судових засідань 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 та 02.03.2023 року позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№№ 0105492699647, 0105492562382, 0105493602310 відповідно.

Окрім цього, про дату, час і місце судового засідання позивач додатково повідомлявся шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: grinn123@ukr.net, копії ухвал суду від 15.09.2022 року, 03.11.2022 року, 14.12.2022 року та 26.01.2023 року у справі № 916/3060/21, факт отримання яких 16.09.2022 року, 05.11.2022 року, 17.12.2022 року та 31.01.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронної скриньки.

В свою чергу уповноважені представники відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1 - Юридичний департамент Одеської міської ради в судове засідання 02.03.2023 року не з`явилися також.

Про дату, час та місце судового засідання 02.03.2023 року зазначені учасники судового процесу повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№№ 0105493602329, 0105493602337, 0105493602353 відповідно.

Суд зазначає, що додатково відповідач 1, 2 повідомлені шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронні адреси відповідача 1,2 зазначені в матеріалах справи, а саме: kanc5@omr.gov.ua, odesa@spfu.gov.ua копії ухвали суду від 26.01.2023 року про оголошення перерви у справі № 916/3060/21, факт отримання яких 31.01.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронного листа до електронних скриньок.

Про поважні причини неявки представників позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1 - Юридичний департамент Одеської міської ради в судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року суд не повідомлено.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду справи по суті 02.03.2023 року до суду не надходило.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.03.2023 року представник відповідача 3 - Фонду державного майна України підтримав раніше заявлене усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, інші учасники справи покладались на розсуд суду.

Розглянувши в судовому засіданні 02.03.2023 року матеріалами справи суд наголошує, що відповідно до п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3060/21.

Так, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 року закрито підготовче провадження у справі № 916/3060/21 та призначено розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з початку розгляду справу по суті.

Отже, з моменту початку збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 року з урахуванням дати винесення судом ухвал про закриття підготовчого провадження у справі № 916/306021 та призначення розгляду справи по суті від 28.07.2022 року, а також про оголошення перерв в судових засіданнях 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 року та 02.03.2023 року у позивача було достатньо часу для направлення в судове засідання уповноваженого представника та/або звернення з клопотанням про розгляд справи без участі представника, відповідно, останнього.

Натомість, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в підготовчі засідання, призначені у справі на 25.05.2022 року та 30.06.2022 року та судові засідання по розгляду справи по суті 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 року та 02.03.2023 року представник позивача не з`явився.

Про поважні причини неявки в судові засідання представника позивача суд також не повідомлено.

При цьому судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також суд наголошує на тому, що уповноважений представник був присутній в судовому засіданні 28.07.2022 року за результатами якого було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2022 року, що підтверджується розпискою представника позивача б/н від 28.07.2022 року.

Враховуючи вище викладене, зважаючи на факт присутності представника позивача в підготовчих судових засіданнях 26.01.2022 року та 28.07.2022 року, а також отримання засобами поштового зв`язку товариством попередніх ухвал суду у даній справі, позивач як ініціатор позову не був позбавлений права та можливості додатково ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у справі № 916/3060/21 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Як зазначено в пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Суд зауважує, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізацію особою прецесуальних прав невіддільна від виконання нею прецесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Поряд із цим, встановлюючи фактичні обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів суд зазначає, що у пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Наразі, принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Пункт 4 ст. 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову тощо.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу, повинні бути доведені дані обставини.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У постанові від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15 колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, з огляду на факт належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, строків підготовчого провадження та розгляду справи по суті, приймаючи до уваги неодноразове оголошення перерви в судових засіданнях, в тому числі враховуючи обставини наявності воєнного стану, в даному випадку у суду відсутні підстави для чергового відкладення судового засідання через неявку представника сторони, зокрема, позивача.

Згідно ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Як роз`яснено у постанові Верховного Суду від 06.11.2019 року у справі № 904/2423/18, на відміну від п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017 року, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Аналіз положень статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про можливість розгляду позовних вимог у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час і місце проведення судового засідання позивача (його представника), неповідомлення позивача про причини такої неявки лише за наявності двох умов: якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та, одночасно, якщо його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засідання, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь - якій стадії розгляду справи.

Отже, системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес в найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Тобто, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Додатково оцінюючи процесуальну поведінку позивача в частині неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" в судові засідання з розгляду справи по суті за відсутності клопотання про розгляд справи без його участі судом враховано викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 висновки, згідно яких проаналізувавши зміст ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд дійшов висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених вказаними нормами закону процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, згідно з вимогами ГПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Якщо належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання позивач (його представник) не з`явився у судове засідання, не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, не повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, суд не має передбаченої процесуальним законом можливості для розгляду позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що саме позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" ініціював даний судовий процес, однак представник останнього не з`явився в судові засідання по розгляду справи по суті, приймаючи до уваги строки розгляду справи, встановлені Господарським процесуальним кодексом, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та п. 4 п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір поверненню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 232-235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" до Одеської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Фонду державного майна України та Міністерства економіки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Юридичний департамент Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" про визнання протиправним та скасування наказу у справі № 916/3060/21 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Селівон