Постанова

від 24.07.2023 по справі 916/3060/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 916/3060/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - представник не з`явився,

від відповідачів:

- Одеської міської ради - представник не з`явився,

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Іванова Т.І.,

- Фонду державного майна України - Кулініч В.О.,

- Міністерства економіки України - Бліндар В.С.,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічного акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" - представник не з`явився,

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:

- Юридичного департаменту Одеської міської ради - представник не з`явився,

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове діло" - представник не з`явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНСТРОЙ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 про залишення позову без розгляду у справі №916/3060/21 (суддя Селівон А.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" до Одеської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Юридичний департамент Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" про визнання протиправним та скасування наказу.

встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №916/3060/21 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" до Одеської міської ради, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Фонду державного майна України та Міністерства економіки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Юридичний департамент Одеської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" про визнання протиправним та скасування наказу у справі №916/3060/21 без розгляду.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в підготовчі засідання, призначені у справі на 25.05.2022 року та 30.06.2022 року та судові засідання по розгляду справи по суті 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 року та 02.03.2023 року представник позивача не з`явився, про поважні причини неявки суд також не повідомлено.

При цьому, судом було встановлено обставини належності повідомлення позивача про дату, час та місце судових засідань у цій справі.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що явка його представника в судові засідання судом обов`язковою не визнавалася, а також вказує про повідомлення місцевому господарському суду про причини неможливості прибути в судове засідання 14.12.2023.

В судовому засіданні 24.07.2023 представники відповідачів 2, 3 та 4 заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги та просили залишити оскаржувану ухвал без змін.

Позивач, відповідач 1 та треті особи правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Так, повідомленнями про вручення поштового відправлення підтверджується отримання відповідачем 1 та третьою особою - ПАТ "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" ухвали суду від 03.07.2023 про відкладення розгляду справи на 24.07.2023, в свою чергу доказом отримання вказаної ухвали суду третьою особою - Юридичний департамент Одеської міської ради є довідка про доставку електронного документа в її електронний кабінет.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від вказаних осіб до суду не надійшло.

В свою чергу, від позивача (апелянта) та третьої особи - ТОВ "Нове діло" надійшли заяви про розгляд справи без участі представників вказаних осіб.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3060/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 26.01.2022 року, за ініціативою суду залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон", а також за клопотанням позивача здійснено заміну відповідача - Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради на належного відповідача - Одеську міську раду (код ЄДРПОУ 26597691).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 року клопотання Юридичного департаменту Одеської міської ради про вступ у справу в якості третьої особи задоволено, останнього залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів та відкладено підготовче засідання у справі на 24.02.2022 року.

Проте, 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 року судове засідання, призначене на 24.02.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2022 року, з урахуванням норм статті 3 Конституції України та положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи призначено на 25.05.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі як співвідповідача Міністерство економіки України та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове діло" останнє залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів, відповідно, підготовче засідання відкладено на 30.06.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2022 року за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/3060/21 на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 28.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2022 року.

В судовому засіданні 15.09.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.10.2022 року у зв`язку з неявкою позивача, відповідача 1 та третіх осіб.

Проте, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у місті Києві 19.10.2022 року судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 03.11.2022 року призначено розгляд справи по суті на 14.12.2022 року.

Поряд із тим, в судових засідання 14.12.2022 року та 26.01.2023 року судом протокольно оголошено перерву до 26.01.2023 року та 02.03.2023 року відповідно у зв`язку з неявкою уповноважених представників позивача, відповідачів 1, 2 та третіх осіб.

Окрім того, в судовому засіданні 26.01.2023 року уповноважений представник відповідача - Фонду державного майна України подав усне клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою уповноваженого представника позивача.

У судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року з`явилися уповноважені представники відповідача - Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, уповноважені представники третіх осіб - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове діло" та Публічного акціонерного товариства "Машинобудівне виробниче об`єднання "Оріон" приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку EasyCon.

Уповноважений представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року повторно не з`явився.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Поряд із цим, про дату, час та місце судових засідань 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 та 02.03.2023 року позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№№0105492699647, 0105492562382, 0105493602310 відповідно.

Окрім цього, про дату, час і місце судового засідання позивач додатково повідомлявся шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: grinn123@ukr.net, копії ухвал суду від 15.09.2022 року, 03.11.2022 року, 14.12.2022 року та 26.01.2023 року у справі № 916/3060/21, факт отримання яких 16.09.2022 року, 05.11.2022 року, 17.12.2022 року та 31.01.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронної скриньки.

В свою чергу уповноважені представники відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1 - Юридичний департамент Одеської міської ради в судове засідання 02.03.2023 року не з`явилися також.

Про дату, час та місце судового засідання 02.03.2023 року зазначені учасники судового процесу повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№№ 0105493602329, 0105493602337, 0105493602353 відповідно.

Про поважні причини неявки представників позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1 - Юридичний департамент Одеської міської ради в судове засідання з розгляду справи по суті 02.03.2023 року суд не повідомлено.

Будь - яких інших заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, від сторін на час розгляду справи по суті 02.03.2023 року до суду не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі №916/3060/21 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінстрой" у справі №916/3060/21 без розгляду.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, на вирішення суду апеляційної інстанції поставлено питання щодо наявності правових підстав у суду першої інстанції для залишення позову без розгляду на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо права учасника справи на участь у судовому засіданні, слід зазначити наступне.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Стосовно наслідків неявки позивача в судове засідання, слід зазначити наступне.

Загальний аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.

Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції явка його представника в судове засідання обов`язковою не визнавалася, не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Щодо першої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: належного повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання, слід зазначити наступне.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку про дату, час та місце судових засідань 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 та 02.03.2023 року позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№№0105492699647, 0105492562382, 0105493602310 відповідно.

Окрім цього, про дату, час і місце судового засідання позивач додатково повідомлявся шляхом надсилання судом засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача, зазначену в позовній заяві, а саме: grinn123@ukr.net, копії ухвал суду від 15.09.2022 року, 03.11.2022 року, 14.12.2022 року та 26.01.2023 року у справі № 916/3060/21, факт отримання яких 16.09.2022 року, 05.11.2022 року, 17.12.2022 року та 31.01.2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставку електронних листів до електронної скриньки.

Доводи скаржника про неотримання ним ухвали суду від 26.01.2023 про призначення справи до розгляду на 02.03.2023 спростовуються матеріалами даної справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення (т.3, а.с.193).

Щодо другої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: неявки позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання, колегія суддів виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.

Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

Разом з цим у разі, якщо позивач не з`явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.

Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.

Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов`язковою, вони зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.

Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.

У судові засідання 26.01.2023 та 02.03.2023 року позивач не прибув, про причини неявки суду не повідомив.

Як вже було вказано, неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.

При цьому, доводи скаржника про те, що про неможливість прибути в судове засідання 14.12.2022 він повідомляв суд, не впливають на необхідність повідомлення суду про причини його неявки в наступні судові засідання (26.01.2023 та 02.03.2023 року).

Щодо третьої умови залишення позову без розгляду у разі неявки позивача в судове засідання: неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Наслідки подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд виходить з наступного.

Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості.

Якщо нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов`язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов`язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов`язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов`язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез`явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.

Позивач про можливість розгляду справи за його відсутності у судових засіданнях 26.01.2023 або 02.03.2023 року суд першої інстанції не повідомляв.

Отже, місцевий господарський суд встановив, що позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчих засідань, призначених у справі на 25.05.2022 року та 30.06.2022 року та судових засідань по розгляду справи по суті 15.09.2022 року, 14.12.2022 року, 26.01.2023 року та 02.03.2023 року, однак не з`явився у призначені судові засідання, не повідомив суд про причини своєї неявки в судові засідання 26.01.2023 року та 02.03.2023 року. До суду від позивача не надходило клопотань про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНСТРОЙ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 про залишення позову без розгляду у справі №916/3060/21 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Матеріали справи №916/3060/21 повернути Господарському суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 27.07.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

Л.В. Кропивна