Рішення

від 18.04.2023 по справі 910/11997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/11997/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коваленко М.О. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд»

про стягнення 2713989,54 грн

за участі представників:

від позивача - Нафанець Д.І. (уповноважений представник);

від відповідача - Корольова Ю.В. (уповноважений представник).

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» про стягнення 2713989,54 грн..

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем порушено умов укладеного між сторонами Договору поставки №18/01/2021-Б від 18.01.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2049999,62 грн, яку позивач просить суд стягнути. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 252323,34 грн, штраф у розмірі 204999,96 грн, 15% річних у розмірі 89421,26 грн та інфляційні втрати у розмірі у розмірі 117245,35 грн.

Відповідач не заперечив факт поставки позивачем товару та наявність основної заборгованості. Крім того, відповідач зазначив про часткову сплату суми основної заборгованості у розмірі 849999,62 грн. Разом з тим, заперечив щодо нарахованих позивачем з 24.02.2022 пені, штрафу, 15% річних та інфляційних втрат, оскільки наявність форс-мажорних обставин спричинених військовою агресією рф є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з урахування часткової сплати відповідачем суми основаної заборгованості у розмірі 849999,62 грн.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог в частині залишку суми основної заборгованості у розмірі 1200000 грн, разом з тим заперечив проти задоволення позову в частині стягнення пені, штрафу, 15% річних та інфляційних втрат нарахованих з 24.02.2022.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 849999,62 грн підлягає закриттю, а в іншій частині позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» (далі - Покупець) укладено Договір поставки №18/01/2021-Б (далі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується за заявками Покупця систематично поставляти у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця на будівельні майданчики, а Покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. (п.1.1. Договору)

Згідно з п.2.2. Договору загальна кількість товару, поставленого за Договором, остаточно визначається на підставі фактично прийнятої кількості згідно видаткових накладних.

Товар постачається Покупцю силами Постачальника в кінцевий пункт доставки, зазначений в заявці Покупця. Відвантаження товару здійснюється Постачальником. (п.4.1. Договору)

Передача товару оформлюється товарно-транспортними та/або видатковими накладними. Датою поставки товару Покупцеві є дата підписання Покупцем відповідної товарно-транспортної та/або видаткової накладної. (п.4.3. Договору)

Приймання товару здійснюється в день поставки товару Покупцем. Після відвантаження товару Покупець підписує товарно-транспортну та видаткову накладну. Покупець оплачує фактично поставлену кількість товару. (п.4.4. Договору)

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичної передачі товару, який визначається моментом підписання Покупцем видаткової накладної. (п.4.7. Договору)

Відповідно до п.5.2. Договору поставка товару підтверджується підписаною Покупцем товарно-транспортною накладною та/або видатковою накладною.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивачем на виконання умов Договору було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №63 від 15.02.2022 на суму 874768,98 грн, №74 від 20.02.2022 на суму 228851,05 грн, №90 від 23.02.2022 на суму 151613,57 грн, №261 від 31.08.2022 на суму 1022430,17 грн, №331 від 03.10.2022 на суму 485357,62 грн.

Вказані видаткові накладні містять підписи представників позивача та відповідача.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням часткової оплати видаткової накладної №63 від 15.02.2022 відповідач за поставлений позивачем товар за вказаними видатковими накладними мав сплатити 2049999,62 грн.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором №18/01/2021-Б від 18.01.2021 є таким, що настав.

Так, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим за відповідачем наявна заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 2049999,62 грн.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем після відкриття провадження у справі було частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 849999,62 грн, що підтверджується платіжними інструкціями та не заперечується представниками обох сторін.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 849999,62 грн та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині.

Оскільки, наявність заборгованості підтверджено наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів її оплати в повному обсязі, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1200000 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 252323,34 грн, штрафу у розмірі 204999,96 грн, 15% річних у розмірі 89421,26 грн та інфляційних втрат у розмірі у розмірі 117245,35 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2. Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від простроченої суми, за кожен день прострочення.

У випадку непогашення грошової заборгованості протягом більш ніж 5 робочих з належної дати оплати, Покупець зобов`язаний додатково (окрім пені) сплатити на користь і на вимогу Постачальника штраф у розмірі 10% від вартості неоплачених товарів. (п.6.3. Договору)

Згідно з п.6.4. Договору сплата пені та/або штрафу (неустойки) не звільняє Покупця від обов`язку повністю відшкодувати Постачальнику усі збитки, завдані невиконанням (неналежним виконанням) своїх грошових зобов`язань за цим Договором. При цьому Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу та 15% річних, за весь час прострочення оплати. Неустойка (пеня, штраф) підлягають стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 15% річних, штраф та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, як підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.7.1. Договору у випадку дії обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, включаючи, але, не обмежуючись: пожежі, стихійні, лиха, страйки або суспільні заворушення, будь-які воєнні дії або блокади, строк виконання зобов`язань продовжується відповідно на період дії таких обставин. У цьому випадку виконання зобов`язань за Договором призупиняється до повного припинення дії форс-мажорних обставин, без сплати будь-яких штрафних санкцій. Форс-мажорні обставини підтверджуються довідками Торгово-промислової палати України або інших компетентних органів.

Згідно листа Торгово-Промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, в якому зазначено, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань.

З огляду на викладене, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на який посилається відповідач не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання саме спірних договірних зобов`язань у встановлений строк внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Щодо твердження відповідача про те, що умовами Договору не передбачено наслідків неповідомлення про форс-мажорні обставини, суд зазначає наступне.

Сторона, для якої виникли форс-мажорні обставини, зобов`язана негайно повідомити іншу сторону про їх початок. (п.7.3. Договору)

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність передбачених умовами Договору наслідків неповідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин, не звільняє відповідача від виконання зобов`язання щодо повідомлення позивача.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про настання таких обставин, так само як не надано доказів об`єктивної перешкоди щодо здійснення такого повідомлення та чи були вони безпосереднім наслідком дії форс-мажорних обставин.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, враховуючи, що спір виник у зв`язку із невиконанням відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати поставленого товару, тобто з вини відповідача, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» (03022, м. Київ, вул. Михайла Максимовича, буд. 3-Г, оф. 485; ідентифікаційний код 35455307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Транс» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30Д; ідентифікаційний код 38180530) заборгованість у розмірі 1200000 (один мільйон двісті тисяч) грн, пеню у розмірі 252323 (двісті п`ятдесят дві тисячі триста двадцять три) грн 34 коп., 10% штрафу у розмірі 204999 (двісті чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 96 коп., 15% річних у розмірі 89421 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять одна) грн 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 117245 (сто сімнадцять тисяч двісті сорок п`ять) грн 35 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 40709 (сорок тисяч сімсот дев`ять) грн 84 коп.

Провадження у справі №910/11997/22 в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільбуд» суми заборгованості у розмірі 849999 (вісімсот сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 62 коп. закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 24.04.2023.

Суддя Я.В. Маринченко