Ухвала

від 25.04.2023 по справі 911/832/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" квітня 2023 р. м. Київ Справа №911/832/23

За позовом Фізичної особи-підприємця Чабан Юлії Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49)

про стягнення 17611,80 грн

обставини справи:

Фізична особа-підприємець Чабан Юлія Анатоліївна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (далі - відповідач) 17611,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про закупівлю (поставку) товарів від від 12.07.2021 №13/17 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строк, визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті справи, в т.ч. для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

10.04.2023 до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив від 10.04.2023 №02-11/54 на позовну заяву, у якому міститься клопотання про зупинення провадження у справі №911/832/23 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС. До відзиву відповідачем не надано доказів направлення позивачу копії відзиву.

14.04.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь від 13.04.2023 №13/04/23-1 на відзив на позовну заяву, у якій у якій позивач заперечує проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №911/832/23. До відповіді на відзив позивачем надано докази направлення відповідачу копії відповіді на відзив.

Дослідивши вказане клопотання відповідача про зупинення провадження, що міститься у відзиві відповідача, та заперечення позивача, що міститься у відповіді на відзив, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Частинами 1 та 2 ст.2 цього Кодексу визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені в ст. 251 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст.251 цього Кодексу відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначені в ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 5 та 8 ст.252 цього Кодексу розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Вимоги до відзиву на позову заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив визначені відповідно у статтях 165, 166 та 167 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з ч.3 ст.165 цього Кодексу відзив повинен містити в тому числі відомості про:

- обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

- заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (частина 5 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

Також відповідно до частини 6 ст.165 цього Кодексу до відзиву додаються:

- докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

- документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відповідно до частини 3 ст.165 та частини 3 ст.166 Господарського процесуального кодексу України до відповіді позивача на відзив та до заперечення відповідача на відповідь на відзив застосовуються ті ж правила, що встановлені частинами 3 - 6 ст.165 цього Кодексу до відзиву.

Отже, відповідно до статей 161, 165, 166, 167, 251 та 252 Господарського процесуального кодексу України справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається судом без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При цьому для розгляду справи в порядку спрощеного провадження та реалізації сторонами їх процесуальних прав та забезпечення змагальності судочинства Господарським процесуальним кодексом України визначено таку послідовність подання сторонами суду заяв по суті справи:

1) відповідач у встановлений строк має право подати суду відзив на позовну заяву. При поданні суду відзиву відповідач одночасно копію цього відзиву направляє позивачу та додає до відзиву документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу;

2) у разі подання відповідачем відзиву позивач має право подати суду відповідь на відзив у встановлений строк. При поданні суду відповіді на відзив позивач одночасно копію цієї відповіді на відзив направляє відповідачу та додає до відповіді на відзив документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу;

3) у разі подання позивачем відповіді на відзив відповідач має право подати суду заперечення на відповідь на відзив у встановлений строк. При поданні суду заперечення відповідач одночасно копію такого заперечення направляє позивачу та додає до заперечення документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу.

Натомість поданий відповідачем у справі №911/832/23 відзив частково не відповідає частині 3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить належних відомостей, які встановлені вказаною процесуальною нормою для відзиву на позов.

Зокрема, у поданому відзиві відповідач чітко не зазначає, чи відповідач визнає факт поставки йому товарів, на якій посилається позивач у позовній заяві з додаванням відповідних доказів, чи відповідач заперечує факт поставки взагалі. Так само, відповідач стверджує, що він на даний не має можливості дістатись до первинної документації та спростувати вимоги позивача з тих підстав, що місто Світлодарськ було окуповано, однак відповідач не конкретизує та не зазначає, які саме первинні документи не можуть бути ним подані суду та для спростування яких саме вимог позивача (чи це, наприклад, платіжні документи про часткову оплату чи інші докази), з урахуванням також того, що місцезнаходженням відповідача, як вбачається, є не місто Світлодарськ Донецької області, а смт. Козин Київської області і банківський рахунок відповідача відкритий в АТ «Ощадбанк» м. Києва.

Крім того, докази направлення позивачу копії відзиву відповідачем до відзиву не надані.

Суд також звертає увагу відповідача, що відповідно до частин 1 та 2 ст.119 Господарського процесуального кодексу України відповідач не позбавлений можливості клопотати перед судом про поновлення (продовження) процесуального строку на подання відзиву за наявності поважних причин його пропуску.

У разі неможливості подання відповідачем до відзиву певних документів або інших доказів відповідач відповідно до п.6 ч.3 ст.165 Господарського процесуального кодексу України повинен зазначити про це у відзиві і не позбавлений можливості клопотати перед судом про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів відповідно до ч.5 ст.80 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до ч.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Щодо заявленого відповідачем у відзиві клопотання про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

У відзиві відповідач з посиланням на ст.227 Господарського процесуального кодексу України заявив суду клопотання про зупинення провадження у справі №911/832/23 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС.

При цьому вказане клопотання відповідача не містить посилання на конкретний пункт та/або частину ст.227 Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для зупинення судом провадження у справі визначені в статтях 227 та 228 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнає, що збройна агресія РФ проти України та введення воєнного стану в Україні є безпрецедентною ситуацією, яка впливає на всі сфери життя, в тому числі на своєчасне вчинення процесуальних дій та дотримання встановлених процесуальних строків.

Разом з тим, навіть в умовах воєнного стану конституційне право на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Враховуючи викладене та оскільки введення воєнного стану не є підставою для зупинення провадження у справі відповідно до ст.227 та 228 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про те, що відповідне клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вкотре відмічає, що за наявності поважних причин сторони не позбавлені можливості просити суд про поновлення (продовження) процесуального строку на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії, відкладення розгляду справи тощо.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.1, 2, 13, 161, 165, 169, 227, 228, 233-235, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства «Центренерго», викладене у відзиві від 10.04.2023 №02-11/54, про зупинення провадження у справі №911/832/23 до припинення або скасування воєнного стану та деокупації Вуглегірської ТЕС залишити без задоволення.

2. Звернути увагу відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, оформленого відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала набирає законної сили 25.04.2023 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя О.О. Третьякова