Ухвала

від 25.04.2023 по справі 916/1362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

"25" квітня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1362/23Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; (вул.Артилерійська,1,Одеса,Одеська область,65039)

до відповідача: Громадської організації "Національно-культурне об`єднання громадян Білорусь" (вул.Садова,буд.16,Одеса,Одеська область,65023)

про виселення та стягнення 79971,24 грн

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації "Національно-культурне об`єднання громадян Білорусь" про

- виселення відповідача з нежитлових приміщень підвалу площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса вул. Садова 16 на користь позивача,

- стягнення з відповідача 79971,24 грн неустойки за прострочення повернення об"єкта оренди.

Ухвалою від 10.04.2023 суд визнав дану справу малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 12 ГПК України), через що відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з посиланням на те, що крім критеріїв обсягу та характеру доказів, та підстав позовних вимог суд має враховувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи в спрощеному провадженні. Також позивач, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначає, що бажання економити час і прискорити провадження не обгрунтовує невиконання такого фундаментального принципу як право на змагальність.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування, категорію і складність спору та ціну позову, яка не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вказана справа в розумінні вищенаведених приписів ГПК України є малозначною.

Згідно з частиною 4 статті 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення, або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Оскільки вказана справа визнана судом малозначною та відповідно до приписів статей 12, 247 ГПК України підлягає розгляду тільки за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного клопотання позивача.

При цьому необхідно зазначити, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження як позивач так і відповідач наділений повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, зокрема щодо права на ознайомлення з матеріалами справи, надання письмових пояснень та доказів, заявлення клопотань.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Але, враховуючи вищевикладене, позивач не обгрунтував, якими саме обставинами ускладнюється розгляд даної справи; що саме перешкоджає змагальності сторін, оскільки вони ніяким чином не позбавлені можливості заявляти клопотання, знайомитись з матеріалами справи, надавати пояснення; і яким чином розгляд справи в спрощеному провадженні не буде сприяти досягненню завдань господарського судочинства, визначених ст. 2 ГПК України.

Наразі, наведені позивачем пояснення не є достатніми для наявності підстав для призначення справи до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Саме лише посилання на необхідність врахувати думку сторін та необхідність дотримання змагальності не є обґрунтованими підставами для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд залишає без задоволення подане позивачем клопотання про розгляд справи в порядку загального провадження.

Керуючись ст. 234, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1. У задоволенні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської про розгляд справи № 916/1362/23 у порядку загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Дата підписання ухвали 25.04.2023

Суддя В.В. Литвинова