Рішення

від 07.06.2023 по справі 916/1362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1362/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради; (вул.Артилерійська,1,Одеса,Одеська область,65039)

до відповідача: Громадської організації "Національно-культурне об`єднання громадян Білорусь" (вул.Садова,буд.16,Одеса,Одеська область,65023)

про виселення та стягнення 79971,24 грн

До суду надійшла позовна заява Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Громадської організації "Національно-культурне об`єднання громадян Білорусь" про

- виселення відповідача з нежитлових приміщень підвалу площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса вул. Садова 16 на користь позивача,

- стягнення з відповідача 79971,24 грн неустойки за прострочення повернення об"єкта оренди.

Ухвалою від 10.04.2023 суд визнав дану справу малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 12 ГПК України), через що відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Встановлено відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 25.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про рогзляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвала про відкриття провадження, надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Одеса вул. Садова 16, повернулась до суду з відміткою пошти 17.04.2023 „адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відзиву на позов відповідач не надав.

Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Громадською організацією «Національно-культурне об`єднання громадян «Білорусь (далі - Орендар, відповідач у справі) укладено з Житловим управляння фірми Ренесанс ЛТД-92 (далі Орендодавець) договір оренди від 28.01.2000 р. № 215 (далі - Договір), згідно з яким Відповідачу надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлове приміщення, загальною площею 63,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 16.

Додатковим погодженням від 29.03.2005 до договору було змінено назву орендодавця з Житловим управляння фірми Ренесанс ЛТД-92 на Представництво по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та термін дії договору було продовжено до 01.01.2006.

29.03.2005 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадською організацією «Національно-культурне об`єднання громадян «Білорусь» (далі - Орендар) було укладено договір оренди від № 25/р (далі - Договір), згідно з яким Орендар передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 16 та зобов`язався своєчасно сплачувати орендну плату.

Додатковим погодженням № 1 від 20.07.2005 до договору перераховано орендну плату.

Додатковим погодженням № 2 від 10.02.2006 до Договору, термін дії договору було продовжено до 10.08.2006.

Додатковим погодженням № 3 від 02.10.2006 до Договору, термін дії договору було продовжено до 01.08.2007 року, та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим погодженням № 4 від 11.06.2007 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2009 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим погодженням від 19.07.2010 до Договору, термін дії договору було продовжено до 19.07.2012 року та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим погодженням від 10.08.2012 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2012, було змінено назву Орендодавця з «Представництва по управлінню комунальної власності Одеської міської ради» на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради» та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 7 від 01.02.2013 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2013 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 8 від 24.01.2014 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2014 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 9 від 14.01.2015 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2015 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 10 від 15.01.2016 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2016 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 11 від 24.01.2017 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2017 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 12 від 11.12.2017 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2018 та перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 13 від 02.03.2018 перераховано місячну орендну плату.

Додатковим договором № 13/1 від 16.01.2019 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2019 та перераховано місячну орендну плату.

Останнім Додатковим договором № 14 від 23.12.2019 до Договору, термін дії договору було продовжено до 31.12.2020 та перераховано місячну орендну плату, а саме сторонами узгоджено, що річна орендна плата з 01.01.2020 по 31.12.2020 становить 1,20 грн з ПДВ, а з 01.01.2021 орендна плата на підставі рішення Одеської міської ради № 4214-VІІ від 30.01.2019 "Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси" становить 1314,50грн з ПДВ та є базовою ставкою орендної плати за місяць.

Департамент надіслав на адресу Відповідача повідомлення від 18.06.2021 року № 01-10/00429(19) яким повідомив, що договір оренди припинив дію 31.12.2020 року та запропонував Відповідачу у добровільному порядку відповідно до умов Договору передати Департаменту ключі від нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 16 за актом приймання - передачі. Проте вимоги викладені у листі виконані не були.

16.02.2023 Актом обстеження встановлено, що приміщення зачинене та доступ до приміщення відсутній.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.9. Договору оренди№ 25/р від 29.03.2025, дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

27.12.2019 р. набрав чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р., який введено в дію 01.02.2020 р. (далі - Закон).

За загальним принципом, дія нормативно-правового акту в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події або факту застосовується той нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ визначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:

набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 ч. 2 ст. 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Пунктом 7.1. Договору оренди встановлено, що питання не врегульовані цим Договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги загальні принципи дії нормативно-правових актів в часі, а також факт погодження сторонами в пункті 7.1 Договору оренди застосування чинного законодавства України, з 1 липня 2020 року Договір оренди має продовжуватися в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157-ІХ.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. № 157-ІХ встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:

·укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше;

·укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону:

·укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону:

·укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством (частина 2).

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 р. №157-ІХ визначено, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди

Порядком передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого Кабінетом Міністрів України від 03 червня 2020 р. № 483 який набув чинності з 16.06.2020 р. (далі - Порядок), після публікації на урядовому порталі - передбачений новий порядок щодо продовження та припинення договір оренди з боку орендодавця та орендарів з дотриманням відповідних строків.

Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі за текстом - Порядок), продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Згідно з пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» (далі за текстом - Порядок) орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.

Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.

Орендар, який бажає отримати компенсацію вартості здійснених ним невід`ємних поліпшень, також подає документи, передбачені пунктом 165 цього Порядку.

Отже, враховуючи вище зазначені обставини, те, що Відповідач не відноситься до суб`єктів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону передбачених у ст. 15 Закону№ 157-ІХ, а Договір пролонгується не вперше, - наступна пролонгація повинна здійснюватися відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №157-ІХ, тобто за результатами аукціону.

Так, Відповідачем не дотримано вимог положення ч. 3 ст. 18 Закону №157-ІХ від 03.10.2019 р. а також положень пункту 143 Порядку, а саме Відповідач не звернувся до Департаменту з заявою про продовження договору оренди у відповідні строки, та на сьогоднішній день у встановленому зазначеними вище нормами права порядку передбачена заява не надходила.

Отже, відсутні будь-які підстави передбачені Договором оренди або нормами чинного законодавства України, якими врегульовано правовідносини що виникли між Департаментом та Відповідачем на підставі Договору оренди, щоб на теперішній час вважати Договір оренди дійсним, а правовідносини продовженим.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 7.9. Договору, термін дії договору оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

У свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у Орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

За таких обставин, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, яким в свою чергу встановлений відповідний порядок щодо продовження договірних відносин, термін дії договору від 29.03.2005 № 25/р закінчився 31.12.2020 р. тобто договір припинився у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Приписами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Пунктом 4.7. Договору оренди визначено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об єкта оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно, державний виконавець виконує його примусово.

Згідно з ч. 3 ст. 66 вищевказаного Закону, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права Позивача як особи, яка має речове право на майно - право господарського відання, та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди. Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов`язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов`язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права.

Приписами ч.ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 вказаного Кодексу.

Станом на день розгляду справи Відповідач не надав суду доказів повернення позивачу нежитлових приміщення підвалу, загальною площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 16

Отже, вимога позивача про виселення відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 185.1. статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Вирішуючи питання щодо правильності та правомірності розрахунку позивача, який при його здійсненні до складу неустойки включив податок на додану вартість, суд виходить з такого.

В силу статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, при розгляді у подібних правовідносинах справи №916/1319/19 Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 було викладені висновки про таке.

Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов`язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.

Виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов`язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.

Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об`єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.

З огляду на таке, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача неустойки в сумі 79971,24грн. за період з 01.01.2021р. по 31.01.2023р. встановив, що його здійснено з безпідставним врахуванням сум ПДВ, з огляду на що, судом здійснено власний розрахунок неустойки:

ПеріодОрендна плата без ПДВІндекс інфляціїОрендна плата з урах. інфляціїПодвійна орендна платасічень 20211095,421,0091105,282210,56лютий1105,281,0131119,652239,30березень1119,651,011130,852261,70квітень1130,851,0171150,072300,14травень1150,071,0071158,122316,24червень1158,121,0131173,182346,36липень1173,181,0021175,532351,06серпень1175,531,0011176,712353,42вересень1176,710,9981174,362348,72жовтень1174,361,0121188,452376,90листопад1188,451,0091199,152398,30грудень1199,151,0081208,742417,48січень 20221208,741,0061215,992431,98лютий1215,991,0131231,802463,60березень1231,801,0161251,512503,02квітень1251,511,0451307,832615,66травень1307,831,0311348,372696,74червень1348,371,0271384,782769,56липень1384,781,0311427,712855,42серпень1427,711,0071437,702875,40вересень1437,701,0111453,512907,02жовтень1453,511,0191481,132962,26листопад1481,131,0251518,163036,32грудень1518,161,0071528,793057,58січень 20231528,791,0071539,503079 32086.8764173.74

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки за період з 01.01.2021р. по 31.10.2023р. підлягають частковому задоволенню у розмірі 64173.74грн.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2684+(2684/79971,24*64173,74)=4837,80грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Виселити Громадську організацію «Національно-культурне об`єднання громадян «Білорусь», (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 16, код ЄДРПОУ 22501866) з нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 63,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 16 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р UА 398201720355239012083034299 в ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з Громадської організації «Національно-культурне об`єднання громадян «Білорусь» (65023, м. Одеса, вул. Садова, буд. 16, код ЄДРПОУ 22501866) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р UА 398201720355239012083034299 в ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об`єкта оренди у розмірі 64173,74грн та 4837,80 грн витрат зі сплати судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 червня 2023 р.

Суддя В.В. Литвинова