Ухвала

від 24.04.2023 по справі 15/278-07-7533

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"24" квітня 2023 р.Справа № 15/278-07-7533

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши скаргу (вх.№2-540/23 від 19.04.2023) Державного підприємства "ТВК" (67806, Одеська обл., Одеський р-н, смт Авангард, вул. Базова, буд. 21) на бездіяльність державного виконавця, подану у справі №15/278-07-7533

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „МПБ-Технопарк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерства оборони України

за участю Військової прокуратури Південного регіону України

про визнання інвестиційного договору недійсним

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МПБ-Технопарк"

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України "Південь"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерства оборони України

Військової прокуратури Південного регіону України

про визнання дій незаконними та стягнення 443 726 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.12.2007, яке постановами судів апеляційної та касаційної інстанції залишено без змін, позов Державного підприємства Міністерства оборони України "Південь" про визнання інвестиційного договору недійсним задоволено, визнано недійсним інвестиційний договір № И/29А від 20.09.2006, укладений між ДП МОУ "Південь" та ТОВ "МПБ-Технопарк"; зобов`язано ДП МОУ "Південь" повернути ТОВ "МПБ-Технопарк" у натурі все, що воно одержало на виконання інвестиційного договору № И/29А від 20.09.2006. В задоволенні зустрічного позову ТОВ "МПБ-Технопарк" про визнання дій незаконними та стягнення 443 726 грн відмовлено.

13.10.2008 ДП МОУ „Південь до суду подано заяву про прийняття додаткового рішення відносно проведення взаєморозрахунків грошових коштів та майна ДП МОУ "Південь" з ТОВ "МПБ-Технопарк" та ТОВ "МПБ-Технопарк" з ДП МОУ "Південь" при визнанні недійсним інвестиційного договору № И\29А від 20.09.2006р.

Додатковим рішенням від 29.10.2008, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, стягнуто з ДП МОУ "Південь" на користь ТОВ "МПБ Технопарк" інвестиційні внески та плату за користування земельною ділянкою, сплачені на виконання інвестиційного договору № И/29А від 20.09.2006 р. в сумі 2 469 630 грн.

Постановою ВГСУ від 22.04.2009 постанову від 09.12.2008 Одеського апеляційного господарського суду та додаткове рішення від 29.10.2008 господарського суду Одеської області зі справи № 15/278-07-7533 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Додатковим рішенням від 15.07.2009 у задоволенні заяви ДП МОУ "Південь" про прийняття додаткового рішення відносно проведення взаєморозрахунків грошових коштів та майна ДП МОУ "Південь" з ТОВ "МПБ-Технопарк" та ТОВ "МПБ-Технопарк" з ДП МОУ "Південь" при визнанні недійсним інвестиційного договору № И\29А від 20.09.2006 відмовлено.

Ухвалою суду від 05.07.2010 змінено спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.12.2007 по справі № 15\278-07-7533 та стягнуто з ДП МОУ "Південь" на користь ТОВ "МПБ-Технопарк" 2469630 грн.

Ухвалою від 14.01.2011 судом здійснено заміну боржника по справі № 15/278-07-7533 - ДП „Південь (код 24971375) на Державне підприємство „ТВК (код 24971375, місцезнаходження: вул. Базова, 21, смт. Авангард, Овідіопольський район, Одеська область, 67806, поштова адреса: вул. Магістральна, 37а, м. Одеса 120, 65120).

19.04.2023 до суду від ДП "ТВК" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця, згідно якої заявник просить суд поновити пропущений строк та прийняти скаргу до розгляду, визнати дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бабенко Віталія протиправними; зобов`язати начальника відділу примусового виконання рішень правління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Бабенко В.М. зробити перерахунок виконавчого збору за постановою ВП №20595695 від 22.01.2019 та внести відповідні відомості до постанови із сумою 6963 грн, а саме суми, несплаченої стягувачу боржником.

За результатом автоматичного розподілу справ між суддями скаргу Державного підприємства "ТВК" розподілено судді Щавинській Ю.М.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст.327 ГПК України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Дослідивши подану скаргу та додані до неї документи, суд зауважує, що предметом останньої є не дії виконавця з приводу виконання рішення суду, а дії чи бездіяльність з приводу постанови про стягнення виконавчого збору, з огляду на що суд вказує наступне.

Частиною 2 ст. 74 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 279/3458/17-ц (провадження № 14-543цс18), від 09 жовтня 2019 року у справі № 758/201/17 (провадження № 14-468цс19), від 18 грудня 2019 року у справі № 759/15553/14-ц (провадження № 14-579цс19).

Враховуючи викладене вище, дана скарга не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а повинна розглядатися адміністративним судом.

Положення ч.10 ст.11 ГПК України визначають, що у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Так відповідно до п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Частиною 6 ст. 175 ГПК України встановлено, що, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Подібні висновки про необхідність відмови у відкритті провадження (закритті провадження) за скаргою викладені також у постанові ВС від 03.11.2021 справа №910/16262/19.

З огляду на вищевикладене, суд, керуючись процесуальною аналогією, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою Державного підприємства "ТВК" на бездіяльність державного виконавця, у зв`язку з тим, що вказана скарга не підлягає розгляду у господарських судах.

Керуючись ст.175,232,234,339-340 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державному підприємству "ТВК" у відкритті провадження за скаргою (вх.№2-540/23 від 19.04.2023) на бездіяльність державного виконавця, поданою у справі №15/278-07-7533.

2. Роз`яснити скаржнику, що дана скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3. Скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Додаток: скарга на 11 арк., додані до неї документи на 38 арк. та конверт.

Ухвала набирає законної сили 24.04.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Ю.М. Щавинська