Рішення

від 14.04.2023 по справі 922/178/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2023м. ХарківСправа № 922/178/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного підприємства "Трастнлак", м.Харків до Головного управління ДПС у Харківській області, м.Харків , Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, м.Харків про стягнення 325 973,32грн. за участю представників:

від позивача: Шишлов О.М.

від першого відповідача: Колотіло В.В.

від другого відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Трастнлак" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - перший відповідач) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (надалі - другий відповідач) про стягнення 325973,32грн. збитків.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що першим відповідачем було вчинено неправомірні дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Внаслідок цих дій позивач поніс збитки в розмірі 325973,32грн. у вигляді сплати грошових коштів за рішенням господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/421/22.

Ухвалою від 17.01.2023 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.02.2023.

У підготовчому засіданні 03.02.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 01.03.2023.

03 лютого 2023 року від першого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти його задоволення заперечив, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача.

Відзив першого відповідача прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

07 лютого 2023 року від другого відповідача надійшов відзив, в якому він також заперечив проти задоволення позову. При цьому зазначив, що Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області помилково визначено позивачем як відповідач у даному спорі. Також, зауважив, що додані до позовної заяви докази не підтверджують протиправність поведінки Головного управління та причинного зв`язку між діями відповідачів та збитками позивача внаслідок його господарської діяльності.

Відзив другого відповідача прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

28 лютого 2023 року від позивача надійшло пояснення щодо підсудності даного спору саме Господарському суду Харківської області.

Також, 28.02.2023 від першого відповідача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, в якому він просить замінити Головне управління ДПС у Харківській області на Державну податкову службу України.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом залишено без задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про заміну первісного відповідача належним відповідачем, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 48 ГПК України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна відповідача допускається лише на підставі відповідного клопотання саме позивача, а не інших учасників справи.

У даній справі позивач такого клопотання не заявляв, а у своїх поясненнях від 28.02.2023 наполягав на тому, що Головне управління ДПС у Харківській області, як орган державної влади, правомірно визначений у позові як відповідач.

Суд погоджується з позицією позивача, оскільки частиною 1 статті 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами- можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Так, з норми частини 2 статті 4 ГПК України вбачається, що право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають, зокрема, державні органи.

Статтею 21-1 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" встановлено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.

Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.)

Відповідно до пункту 15 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади.

Отже, територіальний орган Державної податкової служби, хоча і є відокремленим підрозділом та не має статусу юридичної особи, проте є органом державної влади, а тому самостійно може бути стороною у господарському спорі.

У підготовчому засіданні 01.03.2023 судом оголошено перерву до 24.03.2023.

20 березня 2023 року від позивача надійшло пояснення, в якому він просить поновити строк на подання додаткового доказу - рішення ГУ ДПС у Харківській області №4001 від 09.02.2023 про відповідність ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості. При цьому, зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області не було виконано рішення суду від 27 червня 2022 року по справі №520/28656/21, яке залишено в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022. Окрім того, ГУ ДПС у Харківській області, всупереч діючому законодавству України не тільки не виконало рішення суду, а й прийняло нове рішення від 09 лютого 2023 року №4001 про відповідність ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості.

21 березня 2023 року від першого відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він наголосив на відсутності в діях ГУ ДПС у Харківській області по відношенню до ПП "Трастнлак" складу господарського правопорушення, оскільки відсутні всі чотири елементи складу правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини).

У підготовчому засіданні 24.03.2023 судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача, яке наведено в його поясненні від 20.03.2023 про поновлення строку на подання додаткового доказу - рішення ГУ ДПС у Харківській області №4001 від 09.02.2023 про відповідність ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості, оскільки вказане рішення не стосується правовідносин, щодо яких виник спір у даній справі.

Також, у підготовчому засіданні 24.03.2023 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 14.04.2023.

У судовому засіданні 14.04.2023 представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник першого відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та наданих під час розгляду справи поясненнях, просила у задоволенні позову відмовити.

Представник другого відповідача свого представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 40760 від 29.12.2021, було вирішено, що ПП "Трастнлак" відповідає критеріям ризиковості платника Податків визначених в п.8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 30.12.2021, рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 1512 від 12.01.2022 було вирішено, що ПП "Трастнлак" відповідає критеріям ризиковості платника Податків визначених в п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податку", а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

З 01.01.2011 відносини з приводу справляння податку на додану вартість регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.п. "а" п.185.1 ст.185 та п.п. "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п.201.10 ст. 201 названого кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом Реєстр) відбувається в автоматизованому режимі за правилами Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних (затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №1246), а також Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (затверджено постановою КМУ від 16.10.2014 із змінами та доповненнями; далі за текстом - Порядок №569).

За правилами п.12 Порядку ведення Реєстру №1246 контролюючим органом в автоматичному режимі (тобто без фізичної участі конкретного працівника, а виключно за раніше створеними налаштуваннями продукту програмного забезпечення - інформаційно телекомунікаційної системи) вчиняється управлінське волевиявлення першого рівня процедури моніторингу податкових накладних з приводу прийняття податкової накладної до Реєстру або з приводу відмови у прийнятті податкової накладної до Реєстру.

Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок зупинення реєстрації №1165), а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216) було затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок прийняття рішень №520).

Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З положень наведених норм чинного законодавства України слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків (у спосіб прийняття рішення про визнання відповідності платника податків критеріям ризиковості платника податків) змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в Реєстрі, призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі, а рішення Комісії регіонального рівня про реєстрацію виписаної такою собою податкової накладної в Реєстрі не виконується одразу, а надсилається до Комісії центрального рівня для ревізії та узгодження.

Позивач у позові вказує, що рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня, а у подальшому створюючи для платника стан абсолютної правової невизначеності до прийняття остаточного рішення Комісією центрального рівня. Таким чином, рішення контролюючого органу про присвоєння особі ознаки ризикового платника докорінно змінює звичайну процедуру реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

ПП "Трастнлак" не погодилось із законністю вищезазначених рішень Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та оскаржило їх у адміністративному суді.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №520/28656/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.12.2021 року №40760. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу державної податкової служби України в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.01.2022 року №1512.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, протиправні дії першого відповідача щодо визнання відповідності ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості платника податку, що мало наслідком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлені рішенням суду в адміністративній справі №520/28656/21, яке є преюдиціальним при вирішенні даного господарського спору.

В той же час, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про", яке є контрагентом позивача за господарськими операціями щодо яких було складено податкові накладні, реєстрацію яких зупинено на підставі вищевказаних рішень ГУ ДПС у Харківській області, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПП "Трастнлак" про стягнення даного підприємства збитків у розмірі 321155,98грн. (справа №922/421/22). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрацію поданих ПП "Трастнлак" податкових накладних №14 від 23 грудня 2021 року, №15 від 23 грудня 2021 року, №16 від 29 грудня 2021 року, №17 від 29 грудня 2021 року було зупинено податковим органом, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 321155,98грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/421/22, яке набрало законної сили 19.07.2022, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПП "Трастнлак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про" - збитки в розмірі 321155,98грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 4817,34грн.

З наявного у справі платіжного доручення №57 від 09.01.2023 вбачається, що ПП "Трастнлак" виконало рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/421/22 та сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про" загальну суму 325973,32грн., з яких: збитки в розмірі 321155,98грн. та судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 4817,34грн.

Звертаючись з даним позовом до Господарського суду Харківської області, позивач вказує, що дії першого відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке відбулося через визнання відповідності ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості платника податку є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач зазнав збитки у розмірі 325973,32 грн. у зв`язку із необхідністю сплатити контрагенту збитки присуджені судом за позбавлення можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання. Тобто позивач у результаті противоправних дій першого відповідача поніс майнові витрати, що могли бути використані у господарській діяльності за звичайних обставин, якби не відбулось протиправне зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з Державного бюджету на свою користь 325973,32грн. збитків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Частиною першою статті 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Отже, виходячи з приписів статей 1173, 1174 ЦК України, для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість інших елементів складу цивільного правопорушення, доказування наявності яких є необхідним у спорах про стягнення збитків, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

У розумінні підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Стаття 21 ПК України встановлює, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків посадові (службові) особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Так, за підпунктом 21.2.1 пункту 2.1 статті 21 ПК України за прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов`язання платнику податків, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом. Повторне протягом останніх дванадцяти місяців прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов`язання платників податків, посадовою (службовою) особою контролюючого органу, яка прийняла таке рішення, є підставою для застосування до такої посадової (службової) особи дисциплінарного стягнення у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до положень пункту 21.3 статті 21 ПК України шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, має відшкодовуватися за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

Права платника податків регламентує стаття 17 ПК України, підпункт 17.1.7 пункту 17.1 якої надає право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), а підпункт17.1.11 цього ж пункту надає право на повне відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку.

Наведені вище положення ПК України відповідають умовам та підставам відповідальності посадових осіб та органів державної влади за заподіяну шкоду за приписами статей 1173, 1174 ЦК України.

Шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду (пункт 114.4 статті 114 ПК України).

Пункт 114.1 статті 114 ПК України відтворює загальне право платника податків на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб, зазначаючи, що особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, а шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

За пунктом 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

За пунктом 114.3 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:

- 114.3.1. Вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника

податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

- 114.3.2. Додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо).

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що позивачем доведено наявність всіх необхідних у даному випадку елементів правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою).

Щодо протиправної поведінки державного органу.

Матеріали справи свідчать, що така протиправна поведінка була допущена з боку першого відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, яким в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були прийняті рішення від 29.12.2021 року №40760 від 29.12.2021 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку із наявністю ознак проведення ризикових операцій взаємовідносин з ТОВ "Ілантра" (ідентифікаційний код - 44386370) та від 12.01.2022 року №1512 з приводу відповідності заявника критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зазначені рішення стали підставою для зупинення реєстрації податкових накладних №14 від 23 грудня 2021 року, №15 від 23 грудня 2021 року, №16 від 29 грудня 2021 року, №17 від 29 грудня 2021 року, які були складені за господарськими операціями з контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс-Про".

Вказані рішення Головного управління ДПС у Харківській області були визнані протиправними та скасовані рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі №520/28656/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, які є преюдиціальними для даного спору в силу ч.4 ст.75 ГПК України.

Отже, протиправність дій Головного управління ДПС у Харківській області, яка призвела до зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджується рішенням у адміністративній справі №520/28656/21.

Щодо наявності збитків та їх розміру.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/421/22 з ПП "Трастнлак" на користь ТОВ "Імекс-Про" стягнуто збитки в розмірі 321155,98грн., а також судові витрати (сплачений судовий збір) в сумі 4817,34грн.

Зазначене рішення виконано ПП "Трастнлак", що підтверджується платіжним дорученням №57 від 09.01.2023.

Таким чином, вищевказані документи підтверджують фактичне понесення збитків у вигляді сплати грошових коштів за рішенням суду у справі №922/421/22.

Щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою державного органу та понесеними позивачем збитками.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/421/22 було встановлено, що на підставі видаткових накладних № 141 від 29 грудня 2021 року, № 142 від 29 грудня 2021 року, № 155 від 23 грудня 2021 року, №156 від 23 грудня 2021 року відповідачем (ПП "Трастнлак") поставлено позивачу (ТОВ "Імекс-Про"), на виконання умов договору, товар на суму 1 926 935,86 грн. разом з 20% ПДВ. Відповідачем було складено та подано податкові накладні № 14 від 23 грудня 2021 року, № 15 від 23 грудня 2021 року, № 16 від 29 грудня 2021 року, № 17 від 29 грудня 2021 року. Однак, відповідно до наданих квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію вищезазначених податкових накладних було зупинено з посиланням на пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, тобто органи ДФС вчинили обумовлену нормами закону дію з метою отримання пояснень та/або відповідних документів від заявника з метою встановлення законної операції, на підставі якої формується право на отримання податкового кредиту.

Відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента (покупця) на те, що це зобов`язання буде виконано, що зумовить віднесення таких сум до складу податкового кредиту. При цьому не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Оскільки, як встановив суд, відповідач не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 321 155,98 грн., яка фактично є збитками цієї особи.

Таким чином, виникнення для ПП "Трастнлак" обов`язку щодо сплати грошових коштів за рішенням у господарській справі №922/421/22 було обумовлено саме фактом зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Рішення у справі №922/421/22 також має преюдиціальне значення для даного спору в розумінні ч.4 ст.75 ГПК України.

Як зазначалося вище, зупинення реєстрації податкових накладних відбулося саме внаслідок прийняття першим відповідачем рішень від 29.12.2021 року №40760 та від 12.01.2022 року №1512, які визнані протиправними та скасовані рішеннями адміністративних судів у справі №520/28656/21.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено факт протиправної поведінки першого відповідача, виникнення у позивача збитків у сумі 325973,32грн., а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, а тому позовні вимоги ПП "Трастнлак" у даній справі є законними обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення першого відповідача проти позову спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що ним не було допущено порушення вимог законодавства під час прийняття рішення про відповідність ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості, а також на порушення позивачем встановленого податковим органом алгоритму дій, судом відхиляються оскільки позивач фактично намагається оспорити висновки рішення адміністративного суду у справі №520/28656/21, яке набрало законної сили.

Також, суд не приймає доводи першого відповідача про те, що вимога зареєструвати податкову накладну не є господарським зобов`язанням, оскільки рішенням у справі №922/421/22 з ПП "Трастнлак" стягнуто суму збитків, які виникли саме внаслідок неможливості ТОВ "Імекс-Про" включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання, що було обумовлено фактом зупинення реєстрації податкових накладних за рішенням податкового органу.

Стосовно зауважень першого відповідача на те, що у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до податкового органу із відповідною скаргою на дії відповідача у зв`язку із несвоєчасним оформленням та реєстрацією ТОВ "Укрнафтогазресурс" відповідних податкових накладних, а також доказів про результати здійснення податковим органом перевірки такої бездіяльності відповідача, оформлені актом, довідкою або іншим рішенням відповідного контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 08.12.2021 у справі № 520/28656/21 зазначив, що у додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

На підтвердження наявності права на оскарження спірного рішення в судовому порядку слід також навести норми абз. 14 п. 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.

Таким чином, ПП "Трастнлак", не погоджуючись з рішенням податкового органу про відповідність даного підприємства критеріям ризиковості платника податку, правомірно звернувся з позовом до адміністративного суду.

Твердження першого відповідача про те, що ПП ПП "Трастнлак" не вживало жодних заходів направлених на оскарження дій відповідача щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних, але негативні наслідки у вигляді збитків були спричинені саме фактом зупинення реєстрації податкових накладних, а не самим по собі включенням до переліку ризикових, суд також вважає необґрунтованими.

Як зазначалося вище, пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості у будь-якому випадку зупиняє реєстрацію податкової накладної. Відповідно, без скасування рішення про відповідність ПП "Трастнлак" критеріям ризиковості реєстрація податкової накладної не могла бути проведена.

Суд також не приймає доводи першого відповідача на те, що збитки для ПП "Трастнлак" виникли внаслідок дій самого позивача, оскільки дане підприємство погодилося з рішенням господарського суду у справі №922/421/22 та не оскаржило його в установленому порядку.

Дана позиція першого відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства, яке не зобов`язує особу, щодо якої органом державної влади прийнято неправомірне рішення, вживати заходів, спрямованих на ухилення від відповідальності перед його контрагенами, яка настає для такого платника податків внаслідок існування неправомірного рішення державного органу.

Щодо доводів другого відповідача, які викладені у його відзиві, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи дійсно не підтверджується, що права позивача були порушені внаслідок неправомірних дій саме першого відповідача.

В той же час, позивач у позові обґрунтовано вказує, що частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", яким встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання, встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області.

Саме у зв`язку з цим Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області визначено позивачем як другий відповідач.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 9 статті 129 ГПК України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки матеріали справи свідчать, що спір у даній справі виник саме внаслідок неправомірних дій першого відповідача, суд вважає, що судові витрати слід покласти саме на ГУ ДПС у Харківській області.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що ним було сплачено судовий збір в розмірі 4889,61грн., а також понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 65194,66грн.

Пунктом 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 65194,66грн. підтверджується доданими до позовної заяви:

- Договором про надання правової допомоги від 30.06.2022, укладеним позивачем з Адвокатським бюро "Бідної Оксани Іванівни". Пунктом 3.1 даного Договору встановлено, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі;

- Додатковою угодою №2 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2022, відповідно до якої бюро прийняло на себе зобов`язання про надання правової допомоги щодо стягнення збитків у розмірі 325973,32грн. з Головного управління ДПС у Харківській області та Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, заподіяних внаслідок протиправних дій Головного управління ДПС у Харківській області щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через визнання відповідності платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, протиправність яких встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 у справі № 520/28656/21, які призвели до понесения майнових витрат Клієнта, що встановлено рішенням Господарського суду Харківської області від 27.06.2022 у справі №922/421/22;

- Додатковою угодою №3 до Договору про надання правової допомоги від 30.06.2022, якою встановлено, що розмір гонорару бюро за надання правової допомоги за цим договором складає фіксовану суму 65194,66грн. Клієнт сплачує гонорар Бюро у повному розмірі до кінця лютого 2023 року;

- Платіжною інструкцією №762 від 11.01.2023 про здійснення позивачем плати за надання правової допомоги згідно договору від 30.06.2022 в сумі 65194,66грн.;

- Ордером серії АХ №1112900 від 12.01.2023.

Суд зауважує, що відповідачами, відповідно до приписів частин 5 та 6 статті 126 ГПК України, не заявлялось клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката або інших заперечень щодо неспівмірності заявлених витрат позивача, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, на першого відповідача слід покласти судовий збір у розмірі 4889,61грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 65194,66грн.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Трастнлак" (61036, м.Харків, вул.Морозова, буд.7, код 42414002) 325973,32грн. збитків.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код 43983495) на користь Приватного підприємства "Трастнлак" (61036, м.Харків, вул.Морозова, буд.7, код 42414002) 4889,61грн. судового збору та 65194,66грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "24" квітня 2023 р.

СуддяМ.В. Калантай