Постанова

від 19.04.2023 по справі 707/2891/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 707/2891/20

провадження № 61-2953 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ;

відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області;

треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, ОСОБА_3 , приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2020 року виконувач обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, Дяченко А. В., приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 , земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Земельна ділянка загальною площею 4,3148 га, за рахунок якої у подальшому і сформовано спірну земельну ділянку, відведену у приватну власність ОСОБА_1 , належить до виду угідь - «піски» на підставі затвердженої розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 04 серпня 2015 року № 222 технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації вказаного масиву.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20 спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 4,3148 га, до проведення його інвентаризації обліковувалась як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 09 вересня 2015 року № 255 надано дозвіл тринадцятьом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1 , на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 4,3148 га.

Вказував, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.

Вказував, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури встановленої ЗК України та Закону України «Про державний земельний кадастр», Закону України «Про землеустрій», а, відтак, цільове призначення спірної земельної ділянки залишилось, як землі водного фонду, зайняті штучними водосховищами. Чинним законодавством України установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Таким чином, розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте всупереч статтям 20, 58, 59, 84, частини дев`ятої статті 118, 186-1 ЗК України, статті 4 ВК України.

Як наслідок незаконності та скасування розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 підлягає визнанню незаконним та скасуванню свідоцтво про право власності від 10 грудня 2015 року серія НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2016 року № 7835, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2016 року № 10128, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту.

Оскільки спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Ураховуючи викладене, прокурор просив суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 09 вересня 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 10 грудня 2015 року серія НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва; скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва з одночасним припиненням речового права на неї; усунути перешкоди держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 ; визнати незаконною та скасувати Державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва; стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Короткий рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року у складі судді Суходольського О. М. позов виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність», у частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2015 року, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва. Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї. Усунуто перешкоди держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 . Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що уповноваженим державою органом на розпорядженням землями водного фонду державної форми власності за межами населеного пункту є Черкаська обласна державна адміністрація.

Черкаською районною державною адміністрацією винесено розпорядження від 30 листопада 2015 року № 326 про затвердження проектів землеустрою та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, яка межує з Кременчуцьким водосховищем, містить в своєму складі землі зайняті цим водосховищем та його прибережну захисну смугу, із перевищенням наданих законом повноважень. Зазначене є підставою для визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

Перебування спірної ділянки у приватній власності громадянина для індивідуального дачного будівництва не лише порушує право власності на неї держави, а й унеможливлює контроль за збереженням земель водного фонду, їх раціональним використанням та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до таких земель.

Оскільки спірна земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту вибула з власності держави в особі уповноваженого органу Черкаської обласної державної адміністрації не з її волі, остання має бути повернута незаконним володільцем ОСОБА_2 на користь держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - задоволено частково. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов виконувача обов`язків керівника Черкаської місцевої прокуратури залишено без розгляду. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи, проведеної Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, від 20 грудня 2021 року № 1276/1787-1788/21-23 спірна земельна ділянка з кадастровим номером: 7124986000:01:001:0037 не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро. Роблячи висновок, експерт мотивував його тим, що поняття «прибережна захисна смуга» згідно статтею 88 ВК України та «прибережна смуга» згідно ВБН 33-4759129-03-05-92 не є тотожними. Крім того, пункт 2.4 ВБН 33-4759129-03-05-92 не містить даних про те, що розміри прибережної захисної смуги для водосховищ обчислюються саме від лінії нормального підпірного рівня. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно з листом Державного агентства водних ресурсів України № 23/03 від 23 березня 2022 року проект землеустрою «Щодо організації і встановлення меж територій земель водного фонду та водоохоронних зон за запитуваній території» до агентства на погодження не надходив. Таким чином, на час проведення експертизи було встановлено що проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища відсутній.

Отже, станом на момент передачі спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вона не була віднесена до земель водного фонду, а відносилася до категорії земель рекреаційного призначення (згідно розробленого проекту землеустрою), а розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації змінено лише вид угідь (який характеризував ділянку за природними та набутими властивостями) на «піски», що не свідчить про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Встановивши, що земельна ділянка за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 не належить до земель водного фонду, що не було встановлено районним судом під час розгляду справи, суд апеляційної інстанції враховував, що розпорядником спірної земельної ділянки є Будищенська сільська рада, а тому необхідно застосувати положення закону про належний спосіб судового захисту у справі, оскільки прокурор не має повноважень на її представництво у справі.

Черкаська обласна державна адміністрація та Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ не є розпорядниками оспорюваної земельної ділянки, оскільки цільове призначення землі - це землі рекреаційного призначення, а не землі водного фонду (як зазначено в позовних вимогах прокурора), тому позовні вимоги прокурора підлягають залишенню без розгляду за відсутністю повноважень прокурора для звернення з вказаним позовом до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2022 рокузаступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/17, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, постановах Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14 тощо, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 09 червня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 707/2891/20 з Тульчинського районного суду Вінницької області.

У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 квітня 2023 року вказану справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у цій справі представництво прокурором інтересів держави здійснюється в інтересах Черкаської обласної державної адміністрації, правонаступником якої на цей час є Будищенська сільська рада, як власник та розпорядник земель водного фонду та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, як титульного користувача спірної земельної ділянки, а тому, на думку прокурора, при винесенні рішення суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо можливості застосування до спірних правовідносин правових позицій Великої Палати Верховного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави, викладених у постанові від 21 листопада 2020 року у справі № 359/3373/16-ц, оскільки вони стосуються саме випадку, коли прокурор звертається з позовом в інтересах держави в особі державного підприємства.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що за даними Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що містяться у листі від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20, спірна земельна ділянка, яка сформована за рахунок загального масиву площею 4,3148 га, до проведення його інвентаризації обліковувались як землі загального користування, в розрізі угідь - штучні водосховища.

Спірне розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, для індивідуального дачного будівництва, а також зміни її цільового призначення, не відповідає вимогам чинного земельного законодавства, якими визначено неможливість перебування земель водного фонду (штучні водосховища) у приватній власності; прийнято з порушенням порядку встановлення цільового призначення земельних ділянок; за відсутності погодження проекту із землеустрою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; без проведення обов`язкової експертизи землевпорядної документації; відведення ділянок за рахунок захисної гідроспоруди - Будище-Свидівської захисної дамби.

Доводи прокурора, що під час подачі даного позову до суду не здійснювалось посилання на факт перебування спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_1 , в межах нормативно визначеного розміру прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро судом апеляційної інстанції залишені поза увагою, хоча в позовній заяві детально обґрунтовано факт передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки за рахунок земель водного фонду - штучні водосховища.

Водночас, судом апеляційної інстанції залишено без уваги те, що експертом не досліджувався факт віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду, зайнятих штучним водосховищем, а отже вказана експертиза не є беззаперечним доказом у справі та не свідчить про віднесення спірної ділянки до земель рекреації, не спростовує доводи прокурора про її віднесення до земель вказаної категорії.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що на цей час розпорядником спірної земельної ділянки є Будищенська сільська рада, прийшов до помилкового висновку щодо відсутності у прокурора повноважень на представництво в суді органів місцевого самоврядування, та як наслідок залишив позов без розгляду.

Водночас судом апеляційної інстанції не взято до уваги, що 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітні 2021 року № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (далі - Закон № 1423-ІХ), підпунктом 58 пункту 4 розділу 1 якого внесено зміни до розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Згідно пунктом 24 цього розділу, з дня набрання ним чинності, землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Зазначав, що таким чином відбулося процесуальне правонаступництво Черкаської обласної державної адміністрації в частині розпорядження землями, у тому числі водного фонду, на Будищенську сільську раду, яку судом не залучено правонаступником до участі у справі.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 09 вересня 2015 року № 255 надано дозвіл двом громадянам, у тому числі і ОСОБА_1 , на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташовані в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту, за рахунок у подальшому проінвентаризованого масиву загальною площею 4,3148 га (а.с. 36, т. 1).

Розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року № 326 «Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність» затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 13 громадян, у тому числі ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, площею 0,0550 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сілської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 вказаного розпорядження земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення (а.с. 30-31, т. 1).

На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В. І. від 10 грудня 2015 року № 26948702 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 12464929 від 09 грудня 2015 року та видано свідоцтво про право власності від 10 грудня 2015 року серії НОМЕР_1 .

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20 земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради за межами населеного пункту, станом на 01 січня 2015 року обліковувалась як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища), а станом на 31 грудня 2015 року обліковувалися як землі запасу (в розрізі угідь - піски) на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 04 серпня 2015 року № 222, яким було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки площею 4,3148 гектарів. Станом на 01 січня 2005 року та 01 січня 2010 року обліковувались як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища) (а.с. 39-40, т. 1).

Відповідно до листа Державного агентства водних ресурсів України від 16 червня 2020 року № 3379/3/4/11-20 проектна документація щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки не погоджувалась.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19 червня 2020 року № 10-23-0.9-4671/2-20 документація із землеустрою щодо відведення у приватну власність спірної земельної ділянки на проведення державної експертизи не надходила (а.с. 42, т. 1).

Відповідно до листа Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 21 липня 2020 року № 420/13 технічно-експлуатаційна зона дамби має ширину 116,0 м від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність (а.с. 47, т. 1).

Згідно з листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 12 червня 2020 року № 348/13 спірна земельна ділянка розташована на верхньому укосі Будище-Свидівської захисної дамби, яка є об`єктом державної власності (а.с. 48, т. 1).

Листом державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 22 липня 2020 року № 10-28-0.5-1272/2-20 підтверджено факт перебування спірної земельної ділянки в межах технічно-експлуатаційної зони Будище-Свидівської захисної дамби, що також підтверджується відповідною план-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення по відношенню до неї 116 метрової технічно-експлуатаційної зони дамби, розробленою державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 53, т. 1).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 01 вересня 2016 року № 7835, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_4 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту (а.с. 32-35, т. 1).

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 07 лютого 2016 року № 10128, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н. В., до ОСОБА_2 перейшло речове право на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0037 розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 20 грудня 2021 року земельна ділянка з кадастровим номером: 7124986000:01:001:0037 не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби, не знаходиться в нормативних розмірах передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на р. Дніпро згідно зі статтею 60 ЗК України та статті 88 ВК України. (а.с. 156-162, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заступник керівника Черкаської обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно зі статтею 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (пункт 35 рішення ЄСПЛ від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Російської Федерації», пункт 33 рішення ЄСПЛ від 01 квітня 2010 року у справі «Корольов проти Російської Федерації»).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики ЄСПЛ, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з абзацом першим частини другої, абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розпорядником спірної земельної ділянки на час ухвалення рішення суду є Будищенська сільська рада Черкаської області, а тому необхідно застосувати положення закону про належний спосіб судового захисту у справі, оскільки прокурор не має повноважень на її представництво у справі.

Разом з тим, зі змісту постанови суду апеляційної інстанції убачається, що справу розглянуто судом по суті з наданням правової оцінки встановленим у справі фактичним обставинам. При цьому судом ухвалене рішення про залишення позову прокурора без розгляду з підстав відсутності у прокурора прав на представництво інтересів держави у цій справі.

Отже, розглянувши справу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про залишення позову прокурора без розгляду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду щодо надання земельних ділянок за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги у постановах: від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц (провадження № 14-71цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19).

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для розгляду до апеляційного суду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року скасувати, справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович