Вирок

від 25.04.2023 по справі 335/3676/22

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/3676/22 1-кп/335/304/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої особи - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082060000779 від 03.07.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, українки, яка є громадянкою України, має вищу освіту, не заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона, при виконанні службових обов`язків головного бухгалтера Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради, 01.07.2021 у невстановлений в ході слідства час, перебуваючи у приміщенні КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги буд. 78, будучи службовою особою, яка наділена адміністративно-господарськими обов`язками, з використанням свого службового становища, з корисливих мотивів, діючи в інтересах третіх осіб, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел спрямований на розтрату, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, бюджетних коштів, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно не звільнені і продовжують перебувати на посадах в КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, підписала за допомогою електронного підпису відомість про розподіл виплат № НОМЕР_1 .

На підставі підписаної головним бухгалтером ОСОБА_5 відомості про розподіл виплат № НОМЕР_1 , складеної на ім`я працівників КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, серед яких були ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , останнім були незаконно виплачені грошові кошти у розмірі 196 501,05 грн.

Таким чином, головний бухгалтер ОСОБА_5 , діючи умисно, в інтересах ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, допустила розтрату коштів КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, виділених для виплати заробітної плати, чим заподіяла шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР в розмірі 196 501 грн. 05 коп.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та по суті пред`явленого обвинувачення надала такі пояснення.

З квітня 2020 року по 01.07.2021 вона працювала на посаді головного бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР. На цю посаду її приймав директор ОСОБА_10 . У колективному договорі підприємства зазначено, що аванс на підприємстві виплачується 14 числа кожного місяця, а заробітна плата 27 числа кожного місяця, штат працівників понад 300 осіб.

Фінансування КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, зокрема оплата комунальних послуг та проведення ремонтних робіт, здійснювалось за рахунок бюджетних коштів обласної ради, а заробітна плата виплачувалась із грошових коштів, які безпосередньо були зароблені підприємством, та вказані кошти знаходяться на іншому, небюджетному, рахунку.

До повноважень обвинуваченої з приводу виплати заробітної плати входило підписувати відомості на виплату та нарахування зарплати у паперовому та електронному вигляді. Окрім неї вказані відомості підписував і директор, свій підпис вона ставила після директора. До бухгалтерії з відділу кадрів, разом з наказами, приносили табелі обліку робочого часу, які велись старшими медсестрами у кожному відділі. При цьому, усі накази на підприємстві були складені у 3 екземплярах та затверджувались директором, один залишався у відділі кадрів, другий у економістів, а третій в бухгалтерії. Після отримання первинних документів з відділу кадрів, бухгалтер по заробітній платі проводила нарахування заробітної плати працівникам, з урахування їх лікарняних, переміщень, заміщень; формувала відомість у письмовому вигляді, яка для ознайомлення надавалась на підпис їй, як головному бухгалтеру та директору, який також ставив на цій відомості підпис, після цього вказана відомість поверталась до бухгалтера по розрахункам, далі бухгалтер відправляла вказану відомість в електронному вигляді в банк, головний бухгалтер та директор підписували цю відомість електронним підписом. При цьому, відомість без двох підписів, головного бухгалтера та директора, не могла відправитись в банк. Смс про зарахування заробітної плати приходило на телефон директора.

З вказаної посади вона звільнилась 01.07.2021 за власним бажанням, у зв`язку із доглядом за дітьми, перед початком нового звітного періоду. У цей день їй віддали трудову книжку. Про те, що вона бажає звільнитись вона говорила з травня 2021 року, її просили залишитись та провести тендер на проведення поточного ремонту, однак вона відмовилась, оскільки вважала, що до її обов`язків не входить проведення тендерів, та, окрім іншого, вважала вказаний тендер незаконним.

Причиною її звільнення також стало і те, що на підприємстві були затримки з виплати заробітної плати, зокрема, їй не виплачувалась заробітна плата за останні два місяці роботи, травень та червень 2021 року.

01.07.2021 на підприємство надійшли грошові кошти для виплати заробітної плати, про що було відомо директору, та саме через це була виплачена заробітна плата усім працівникам підприємства. 01.07.2021 відомості про виплату заробітної плати підписував директор, як в письмовому, так і в електронному вигляді, а після директора вона підписувала вказані відомості. Станом на 01.07.2021 звільнялось близько 40 осіб, та з ними усіма були проведені остаточні розрахунки.

У неї був електронний підпис директора, а у директора її електронний підпис. Доступ до банківської програми був у бухгалтера ОСОБА_9 , яка вела розрахунки по заробітній платі та ОСОБА_11 , однак підпис могли ставити тільки вона та директор.

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у 20 числах червня 2021 року, а ОСОБА_14 у кінці червня 2021 року, їй, як начальнику підрозділу, були подані заяви про звільнення, вона поставила на цих заявах свою візу, віддала їх вказаним особам, після чого вони віднесли свої заяви до приймальні директора, аби він поставив свою візу, а далі вказані заяви надійшли у відділ кадрів ОСОБА_15 . На підставі цих заяв відділом кадрів було видано накази про звільнення, яким були присвоєні вихідні номери, вказані накази були внесені до «Книги наказів», та зроблено запис у трудових книжках. При цьому, накази про звільнення від 30.06.2021 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вона бачила, вони були підписані директором, їй їх приніс секретар директора, останнім робочим днем у них був 30.06.2021, їх звільняли з 01.07.2021.

01.07.2021 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 була виплачена заробітна плата за травень та червень 2021 року, а також виплачена компенсація за невикористані відпустки, тобто всі належні їм при звільненні суми. 30.06.2021 неможливо було зробити остаточний розрахунок з працівниками підприємства, оскільки на рахунку підприємства не було грошових коштів.

01.07.2021 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 прийшли на підприємство, оскільки їм 30.06.2021 не віддали трудові книжки, та знову написали заяви про звільнення, які вже зареєстрували через секретаря директора вхідними номерами. При цьому, до цих подій, заяви про звільнення працівників взагалі ніколи не реєструвалися на підприємстві.

Як їй відомо, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були ознайомлені з наказами про звільнення, і саме через це вони прийшли 01.07.2021 на підприємство, щоб забрати свої трудові книжки.

Керівництво підприємства не зверталось до неї з вимогою про повернення грошових коштів у сумі 196 501,05 грн. Вказану кримінальну справу вона пов`язує із тим, що вона не хотіла проводити тендер, який вважала незаконним.

Допитаний у судовому засіданні представник потерпілої юридичної особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради - адвокат ОСОБА_4 пояснив, що, як йому відомо зі слів посадових осіб, обвинувачена ОСОБА_5 з 09.04.2020 займала посаду головного бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР. Відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера, до обов`язків ОСОБА_5 відносилось погодження документів, пов`язаних з витрачанням фонду заробітної плати, встановлення посадових окладів, надбавок, доплат, премій.

01.07.2021 директору КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР стало відомо про те, що на рахунок підприємства надійшли кошти, про що він повідомив головного бухгалтера.

У подальшому, 01.07.2021, ОСОБА_5 за допомогою електронного підпису підписала відомість про розподіл виплат, однак сума грошових коштів, яка була списана з рахунку підприємства була більшою приблизно на 200 000 грн., про що стало відомо директору підприємства та викликало занепокоєння директора.

Далі стало відомо, що 01.07.2021 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вийшли на роботу та написали заяви про звільнення за власним бажанням, у зв`язку із чим обвинувачена здійснила з ними остаточний розрахунок при звільнені на загальну суму 196 501,05 грн.

Однак, вказані особи не були звільнені 01.07.2021, а були звільнені, відповідно до ст. 38 КЗпП, 15.07.2021, коли й необхідно було провести з ними остаточний розрахунок.

Як відомо представнику потерпілої особи заробітна плата виплачується з господарського рахунку. Також, він чув від директора про те, що на підприємстві була перевірка.

Внаслідок таких дій обвинуваченої КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР була завдана матеріальна шкода у розмірі 196 501,05 грн. Грошові кошти у розмірі 196 501,05 грн., які були виплачені обвинуваченою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не були з них стягнуті на користь КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, як безпідставно набуті. Заявлений цивільний позов підтримує, та просить стягнути зазначені кошти із обвинуваченої ОСОБА_5 на користь КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР.

У ході судового розгляду кримінального провадження, безпосередньо у судовому засіданні були допитані свідки, як ті, що заявлені для допиту стороною обвинувачення, так і ті, що заявлені для допиту стороною захисту.

Допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_11 надав наступні покази.

Він працює на посаді заступника директора з розвитку КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з 09.06.2021 по теперішній час. До його обов`язків входить аналіз фінансової діяльності КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, надання пропозицій щодо покращення фінансової діяльності підприємства, залучення благодійних організацій та ін.

01.07.2021, після обіду, він перебував у кабінеті директора КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, та близько 13-00 год. на телефон директора прийшло повідомлення про виплату заробітної плати працівникам підприємства. Після чого директор зв`язався з головним бухгалтером ОСОБА_5 , яка разом із ОСОБА_9 прибули до кабінету директора та надали заяви про звільнення, а також повідомили, що ці заяви зареєстровані та мають вхідні номери. Також, ОСОБА_5 на запитання директора повідомила, що вона здійснила розрахунок із працівниками. Через деякий час до директора завітали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які також надали заяви про звільнення, та повідомили, що відпрацьовувати 2 тижні не мають бажання, оскільки звільняються у зв`язку із переїздом. Вказані звільнення працівників бухгалтерії були несподіваним для директора.

У подальшому було з`ясовано, що працівники бухгалтерії самостійно перерахували ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 грошові кошти ніби як остаточний розрахунок при звільненні. Разом з тим, директор вказані звільнення не завізував, та наказу директора про звільнення не було.

Як йому відомо, ОСОБА_5 була звільнена у день подання заяви про звільнення, оскільки на це були підстави. Інші працівники були звільнені через 14 днів, оскільки підстав для їх звільнення у день подання заяв про звільнення не було. У своїх заявах вони зазначали, що звільняються у зв`язку із переїздом, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надали.

На підприємстві доступ до електронного кабінету «Приват24» був у керівника підприємства, головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера ОСОБА_7. Вказана програма була встановлена на комп`ютері головного бухгалтера. При здійсненні операцій від «Приват банку», для підтвердження транзакцій, надходять дзвінки або смс, однак не завжди.

Особисто свідкові невідомо про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 раніше подавали заяви про звільнення та були звільнені.

01.07.2021 свідок також отримав заробітну плату, однак, як йому відомо, керівник підприємства не надавав вказівок-розпоряджень на здійснення фінансових операцій з виплати заробітної плати. У цей день, 01.07.2021, директор вимагав від ОСОБА_5 надати відомості з виплати заробітної плати, однак не вимагав здійснити фінансові операції з виплати заробітної плати.

Допитана у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_16 надала наступні покази.

Вона працює на посаді старшого інспектора з кадрів КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з 06.09.2019 по теперішній час.

01.07.2021, у першій половині дня, були подані заяви про звільнення за власним бажанням ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , які були зареєстровані у приймальні директора після обіду. Загалом заяви про звільнення підписуються керівником, та передаються їй, у відділ кадрів. Вказані заяви були передані їй після обіду 01.07.2021. ОСОБА_5 було звільнено у день подання заяви про звільнення, тобто 01.07.2021, у зв`язку із доглядом за дитиною. Інші працівники вказали, що причиною звільнення є переїзд, однак будь-яких документів на підтвердження вказаних обставин не надали, у зв`язку із чим їх не було звільнено у день подання заяв про звільнення. У період з 02.07.2021 по 15.07.2021 вказані працівники на роботу не з`являлись, що підтверджується актами відсутності на роботі, але за прогули їх не звільнили.

Зі слів інших осіб їй відомо, що з ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 було проведено остаточний розрахунок при звільненні 01.07.2021, у тому числі виплачено компенсацію за невикористані відпустки.

При цьому, відділ кадрів не надавав інформацію бухгалтерії з приводу кількості днів невикористаної відпустки вказаних осіб.

01.07.2021 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 були на роботі до кінця дня, ОСОБА_22 та ОСОБА_9 поїхали з роботи. При цьому, з приводу відсутності на роботі ОСОБА_17 складався відповідний акт.

Трудові книжки вказаних осіб зберігались у відділі кадрів, їм надсилались листи у яких повідомлялось про те, щоб вони забрали трудові книжки. ОСОБА_23 забрала трудову книжку 01.07.2021, а інші НОМЕР_2 , точно вона не пам`ятає, коли вони прийшли за трудовими книжками.

Вона вносила записи про звільнення до трудової книжки. У трудову книжку ОСОБА_17 вона внесла дата звільнення відразу 01.07.2021, а іншим 15.07.2021.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у наказах про звільнення написали, що вони не згодні із підставами звільнення.

На підприємстві була перевірка Держпраці, але який результат вказаної перевірки їй невідомо.

ОСОБА_24 працювала на підприємстві з 04.07.2021 на посаді менеджера, та було в.о. головного бухгалтера, а у двадцятих числах липня 2021 року вона стала головним бухгалтером.

Перед нарахуванням заробітної плати 18 відділів підприємства приносять до відділу кадрів табеля робочого часу, де вона ставить підпис про те, що перевірила вказані табеля, та вони несуть вказані табеля головному бухгалтеру.

Їй відомо, що ОСОБА_22 подала заяву про звільнення 01.07.2021. Про те, що ОСОБА_22 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 подавали заяви про звільнення раніше, зокрема, у червні 2021 року, їй нічого не відомо. Щодо записів у трудових книжках про те, що вказаних осіб звільнено 30.06.2021, пояснила, що у даті та номері наказів нею були допущені механічні помилки, які у подальшому були виправлені. Вона думала, що ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 будуть звільняти у день подання заяв про звільнення, у зв`язку із чим вона видала накази про їх звільнення, які зареєструвала та зробила записи у трудових книжках з помилкою у даті та номері наказу. У подальшому номери цих наказів були перереєстровані на інші документи.

Їй відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , ОСОБА_7 подавали скарги до Держпраці з приводу їх звільнення та невидачі трудових книжок.

Наказ про звільнення ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 складала вона. Про те, що вказаних осіб необхідно звільнити за ст. 38 КЗпП їй сказав ОСОБА_11 , який не є її керівником.

Допитана у судовому засіданні свідок сторони захисту ОСОБА_9 надала наступні покази.

Вона працювала на посаді бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, до її обов`язків входило нарахування та виплата заробітної плати працівникам підприємства. Так, відповідальні особи всіх відділів підприємства приносять їй табелі обліку робочого часу працівників; відділ кадрів надає всі накази, які підтверджують явки та неявки працівників, після чого бухгалтер формує розрахункову відомість з приводу всіх нарахувань та утримань, яка підписується керівником підприємства, та є підставою для виплати заробітної плати.

Станом на червень 2021 року на підприємстві була суттєва затримка з виплати заробітної плати. У 20 числах червня 2021 року вона написала заяву про звільнення за згодою сторін. Вказану заяву вона подала у відділ кадрів інспектору ОСОБА_15 , а далі відділ кадрів на підставі вказаної заяви видав наказ про її звільнення за згодою сторін від 30.06.2021, на підставі якого їй були нараховані усі виплати, зокрема з приводу заборгованості по заробітній платі, розрахунок за поточний місяць та щодо невикористаних відпусток станом на 30.06.2021. Однак у цей день, 30.06.2021 трудову книжку їй не віддали.

Станом на 30.06.2021, враховуючи, що вона вела розрахунки на підприємстві, у неї були всі документи з приводу звільнення, зокрема наказ про звільнення, картка з відділу кадрів з приводу невикористаних відпусток, які до того ж були підшиті.

Відомості про розрахунки, на підставі яких були виплачені грошові кошти 01.07.2021, підписав керівник у паперовому вигляді та головний бухгалтер, що й стало для неї підставою для подання вказаної відомості у банк, у програмі 1с. Підставою для виплати грошових коштів банку є відомість та платіжні доручення.

01.07.2021 з нею було проведено остаточний розрахунок, виплачені всі належні їй станом на 30.06.2021 суми, після чого жодних грошових коштів від цього підприємства вона не отримувала. При цьому, 01.07.2021 їй також не віддали трудову книжку, у зв`язку з чим у цей день вона знову написала заяву про звільнення за власним бажанням, у зв`язку із переїздом, оскільки за згодою сторін її вже не звільняли. Вказану заяву вона написала, оскільки їй запропонували іншу роботу.

Після чого її запросили у кабінет директора, де був директор, його помічник ОСОБА_11 , а також ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , які також хотіли звільнитися. Спочатку їх просили залишитись, а потім погрожували, що вони так просто не звільняться, у зв`язку із чим вона покинула кабінет.

03.07.2021 їй прийшов лист з КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР щодо надання нею доказів на підтвердження її переїзду, та вказані документи вона направила на адресу підприємства рекомендованим листом.

Фактично вона отримала наказ про звільнення та трудову книжку 22.07.2021, після того як отримала лист про те, що їй необхідно з`явитись на підприємство. У трудовій книжці наявний запис про те, що вона звільнена за домовленістю сторін 30.06.2021, також наявний запис про те, що вказаний запис є недійсним.

З 02.07.2021 по 15.07.2021 вона на роботу не ходила, та не отримувала заробітну плату за вказаний період. Вказані дні у табелі робочого часу не були відмічені, як робочі.

Заробітна плата, яка нараховувалась працівникам - це кошти КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, вони не є бюджетними.

Свідок зверталась до ГУ Держпраці з приводу того, що їй не віддають на руки трудову книжку, та отримала відповідь, що її права не порушені, оскільки з нею провели повний розрахунок 01.07.2021.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала наступні покази.

З грудня 2013 року по червень 2021 року вона працювала на посаді бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР. До її обов`язків входило розрахунок з дебіторами та кредиторами, підрядними установами, банківські операції, розрахунки з казначейством, фінансова звітність. Для того щоб нарахувати заробітну плату працівникам підприємства, відділ кадрів надає бухгалтерії накази про прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, лікарняні листи, з відділів надходять табелі обліку робочого часу працівників, після чого бухгалтер на підставі вказаних документів нараховує заробітну плату працівникам та готує відомість про нарахування заробітної плати та відомість про виплату заробітної плати. Далі відомість про виплату заробітної плати підписується бухгалтером, який здійснює розрахунки, головним бухгалтером та керівником, після чого вказана відомість подається у банк.

У кінці червня 2021 року вона писала заяву про звільнення за згодою сторін, яку подала до відділу кадрів, безпосередньо ОСОБА_15 . У вказаній заяві вона просила звільнити її 30.06.2021. На підставі вказаної заяви був виданий наказ про її звільнення від 30.06.2021, з яким її ознайомлювала ОСОБА_26 , та було зроблено відповідний запис у її трудовій книжці про звільнення, однак 30.06.2021 їй не віддали трудову книжку на руки.

01.07.2021 свідок прийшла на роботу щоб забрати трудову книжку, однак їй її знову не віддали, та повідомили, що наказ про її звільнення анульовано. У кабінеті директора, де був директор та ОСОБА_27 , її просили не звільнятись, а потім погрожували, що якщо вона звільниться, то будуть проблеми.

01.07.2021 вона повторно написала заяву про звільнення, у зв`язку із зміною місця проживання, яку зареєструвала в журналі вхідної кореспонденції, однак трудову книжку їй так і не видали. Вказану заяву вона подала, у зв`язку із тим, що відбувались дивні, як на її погляд, події.

Документів на підтвердження того, що вона змінює місце проживання разом із заявою про звільнення вона не подавала, оскільки це питання не врегульовано на законодавчому рівні.

01.07.2021 вона отримала заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку станом на 30.06.2021, тобто з нею було проведено повний розрахунок на підставі наказу про її звільнення від 30.06.2021. Крім того, їй відомо, що 01.07.2021 заробітна плата прийшла всім співробітникам підприємства.

У зв`язку із тим, що їй не віддавали трудову книжку вона звернулась в Управління Держпраці зі скаргою, в якій повідомила про вказані обставини.

Трудову книжку їй віддали після 20 липня 2021 року, після того, як вона отримала лист з підприємства про те, що їй необхідно з`явитись та забрати трудову книжку.

Вона була звільнена з підприємства 15.07.2021, та як підставу зазначено «за власним бажанням». При цьому, у період з 01.07.2021 по 15.07.2021 вона на роботу не виходила, та будь-які виплати не отримувала.

Вважає, що виплата заробітної плати 01.07.2021 була правомірної. Підставою для такої виплати став наказ про її звільнення від 30.06.2021, який був підписаний керівником підприємства, із вказаним наказом вона знайомилась під особистий підпис.

Фактично 01.07.2021 вона продовжувала працювати, підшивала документи, працювала у програмі, хоча вона вийшла на підприємство лише для того щоб забрати трудову книжку. Крім того, у цей день вона передавала свою робочу документацію іншій особі, яку представили, як бухгалтера.

У її трудовій книжці наявний запис про звільнення 30.06.2021, запис про анулювання цього запису, і наступний запис про звільнення 15.07.2021 за власним бажанням.

У зв`язку із чим було анульовано запис про її звільнення 30.06.2021 їй невідомо. Вимоги про повернення грошових коштів, які їй були виплачені 01.07.2021 до неї не висувались.

Крім того зазначила, що бюджетними коштами від ЗОР оплачувались лише комунальні послуги підприємства, а заробітна плата працівникам нараховувалась з грошових коштів підприємства, які були ним отримані за надання послуг, тобто не з бюджетних коштів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав наступні покази.

З кінця червня 2016 року по червень 2021 року він працював на посаді фахівця з публічних закупівель КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР. До його обов`язків входило проведення тендерів та закупівля товарів. Під час його роботи на підприємстві були затримки з виплати заробітної плати, зокрема, йому не виплачувалась заробітна плата за останні два місяці, у зв`язку із чим він підшукував нову роботу.

У червні 2021 року він написав заяву про звільнення за згодою сторін, останнім робочим днем для нього був 30.06.2021. Відділ кадрів, в особі ОСОБА_28 , ознайомив його з наказом про звільнення у якому було зазначено, що він звільнений 30.06.2021, у вказаному наказі він ставив свій підпис. У кінці робочого дня 30.06.2021 йому не віддали трудову книжку, при цьому відділ кадрів був зачинений, та йому не було до кого звернутись за роз`ясненнями, розрахунок з ним також не був проведений у цей день.

01.07.2021 він прийшов на роботу щоб забрати трудову книжку, звернувся у відділ кадрів та йому сказали, що вони нічого не знають з приводу його заяви, звідки його направили до керівника підприємства.

У кабінеті керівника, був сам керівник та ОСОБА_27 . Йому повідомили, що він не може звільнитись, погрожували та сказали, що він повинен провести тендер на проведення капітального ремонту, який він вважав сумнівним, оскільки обласна рада на вказаний ремонт виділяла грошові кошти в сумі 1 800 000 грн., а у цьому тендері заявлена сума тендеру 2 000 000, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». Він відмовлявся від проведення тендеру, та зазначав, що він знайшов нове місце роботи.

Після чого він 01.07.2021 знову написав заяву про звільнення, у зв`язку із переїздом, яку зареєстрував у канцелярії, однак трудову книжку йому так і не видали.

У зв`язку із тим, що йому не віддавали трудову книжку він звертався до Управління Держпраці зі скаргою, в якій повідомив про вказані обставини. Далі йому прийшов лист з підприємства згідно якого йому необхідно було надати документи на підтвердження переїзду, на який він направив відповідь.

Трудову книжку йому віддали після 15 липня 2021 року, після того, як він отримав лист з підприємства про те, що необхідно з`явитись та забрати трудову книжку, у якому було зазначено, що його звільнили за згодою сторін 15.07.2021.

01.07.2021 він отримав заробітну плату, яка за розміром більша ніж його середньомісячна заробітна плата, тобто він отримав повний розрахунок при звільненні. Після 01.07.2021 він на роботу не виходив, інших сум не отримував.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові докази, які надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, для долучення до матеріалів кримінального провадження, з яких встановлено наступне.

03.07.2021, на підставі повідомлення СБУ від 01.07.2021, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082060000779 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 191 КК України (т. 2 а. с. 1-2). Крім того, із заявою про вчинення кримінального правопорушення до ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області звертався і директор КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР ОСОБА_10 , надавши копію доповідної записки від 02.07.2021 (т. 2 а.с. 3-6).

Згідно рішення Запорізької обласної ради № 5 від 27.02.2020, створене Комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради у результаті перетворення комунальної установи «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради. Продовжено в межах строку дії (з 25.12.2014 по 24.12.2024 включно) контракту з генеральним директором КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області від 25.12.2014 трудові відносини з ОСОБА_10 та перейменовано його посаду генерального директора КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» на посаду директора КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР з дня реєстрації статуту цього комунального некомерційного підприємства. Відповідно до наказу № 51/1-кв від 27.02.2020, ОСОБА_10 приступив до виконання обов`язків директора зазначеного підприємства (т. 2 а.с. 12, 15-18).

Відповідно до наказу № 123-кв від 09.04.2020 «Про прийняття на роботу», ОСОБА_5 прийнято на роботу з 13.04.2020 на посаду головного бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, з якої її було звільнено на підставі заяви ОСОБА_5 , з 01.07.2021, за власним бажанням у зв`язку із необхідністю доглядати за дитиною до досягнення нею 14-річного віку (т. 2 а.с. 45, 47, 48).

За змістом посадової інструкції головного бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, з якою ОСОБА_5 ознайомлена під підпис 01.10.2020, остання обіймала посаду, пов`язану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто була службовою особою у розумінні ст. 18 КК України (т. 2 а.с. 65-67).

Як встановлено з особової картки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його заяви про прийняття на роботу від 04.12.2015, наказу КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради № 198-кв від 04.12.2015 «Про прийом ОСОБА_29 », заяви ОСОБА_8 про звільнення від 01.07.2021, наказу КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 235-кв «Про звільнення ОСОБА_8 », повідомлення КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 02.07.2021 № 337 про надання підтверджуючих документів про звільнення та надання пояснень з приводу відсутності на роботі, листа КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 376 про необхідність отримати трудову книжку, ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах із КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, де працював на посаді фахівця з публічних закупівель бухгалтерсько-економічної служби, з якої був звільнений, згідно наказу, з 15.07.2021 за власним бажанням(т. 2 а.с. 24-31).

З особової картки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її заяви про прийняття на роботу від 25.11.2013, наказу КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради № 69-0 від 25.11.2013 «Про прийом на роботу», заяви ОСОБА_7 про звільнення від 01.07.2021, наказу КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 234-кв «Про звільнення ОСОБА_7 », повідомлення КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 02.07.2021 № 336 про надання підтверджуючих документів про звільнення та надання пояснень з приводу відсутності на роботі, листа КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 375 про необхідність отримати трудову книжку встановлено, що ОСОБА_7 перебувала у трудових відносинах із КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, де працювала на посаді заступника головного бухгалтера бухгалтерсько-економічної служби, з якої була звільнена, згідно наказу, з 15.07.2021 за власним бажанням (т. 2 а.с. 32-38).

З особової картки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наказу КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР № 225-кв від 20.07.2020 «Про прийняття на роботу», заяви ОСОБА_9 про звільнення від 01.07.2021, наказу КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 236-кв «Про звільнення ОСОБА_9 », повідомлення КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 02.07.2021 № 338 про надання підтверджуючих документів про звільнення та надання пояснень з приводу відсутності на роботі, листа КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 15.07.2021 № 377 про необхідність отримати трудову книжку встановлено, що ОСОБА_9 перебувала у трудових відносинах із КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, де працювала на посаді бухгалтера бухгалтерсько-економічної служби, з якої була звільнена, згідно наказу, з 15.07.2021 за власним бажанням (т. 2 а.с. 39-44).

З наданих суду посадових інструкцій заступника головного бухгалтера, бухгалтера (з розрахунку заробітної плати), бухгалтера (з обліку необоротних активів), фахівця з публічних закупівель, встановлено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були ознайомлені зі своїми посадовими інструкціями та вони безпосередньо підпорядковувались головному бухгалтеру КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР (т. 2 а.с. 59-64, 68-69).

Актами про відсутність на роботі від 02.07.2021, з 05-07.2021-09.07.2021, з 12.07.2021-15.07.2021, зафіксовано відсутність заступника головного бухгалтера ОСОБА_7 , фахівця з публічних закупівель ОСОБА_8 та бухгалтера ОСОБА_9 на робочому місця без поважних причин (т. 2 а.с. 49-57).

Згідно витягу з відомості розподілу виплат КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 01.07.2021 12:28:31 № 210701РВ000020165822, який підписано директором та співробітником Банку, ОСОБА_5 були виплачені на її картковий рахунок грошові кошти з призначенням платежу «заробітна плата» у розмірі 78 612,86 грн.; ОСОБА_7 були виплачені на її картковий рахунок грошові кошти з призначенням платежу «заробітна плата» у розмірі 98 709,67 грн.; ОСОБА_9 були виплачені на її картковий рахунок грошові кошти з призначенням платежу «заробітна плата» у розмірі 33 048,36 грн.; ОСОБА_8 були виплачені на його картковий рахунок грошові кошти з призначенням платежу «заробітна плата» у розмірі 36 590,02 грн. (т. 2 а.с. 19, 70).

Згідно наказу директора КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР від 01.07.2021 № 69-О «Про внутрішню фінансову перевірку», призначено проведення повної перевірки фінансово-господарської діяльності структурних підрозділів, за результатами якої встановлено, у тому числі, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було безпідставно виплачені на їх карткові рахунки з призначенням «заробітна плата» грошові кошти у сумі 246 960 грн. 90 коп., про що складено доповідну записку 02.07.2021 (т. 2 а.с. 71-75).

Згідно висновку експертів за результатами проведення судової економічної експертизи № 1194/1195-21 від 04.11.2021, документально підтверджується перерахування заробітної плати на банківські карткові рахунки 01.07.2021, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» у загальній сумі 196 501,05 грн., у тому числі ОСОБА_7 - 113 690,36 грн., ОСОБА_8 - 44 685,33 грн., ОСОБА_9 - 38 125,36 грн. (т. 2 а.с. 82-86).

Відповідно до протоколу обшуку від 11.11.2021, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2021, за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , проведено обшук, в ході якого вилучено документацію на 512 арк., ноутбук марки «Acer» в корпусі чорного кольору, комп`ютер марки «Asus», 8 печаток з реквізитами різних підприємств, грошові кошти на загальну суму 5000 грн., флеш-носій синього кольору, блокнот чорного кольору, блокнот бежевого кольору, блокнот з написом NEW YORK (т. 2 а.с. 87-98).

Відповідно до протоколу тимчасового вилучення майна від 01.12.2021, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.11.2021, слідчим отримано доступ до відомості розподілу виплат КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР № 210701РВ000020165822 від 01.07.2021, яка перебуває у володінні АТ КБ «ПриватБанк» (т. 2 а.с. 138-157).

Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 04.10.2021, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2021, слідчим отримано доступ до банківських документів ОСОБА_5 , які перебувають у володінні АТ «ПУМБ», зокрема, до виписки по особовому рахунку за період з 01.05.2021 по 03.07.2021 на паперовому та електронному носіях, звіту по електронним документам на 6-ти аркушах (т. 2 а.с. 110-137).

На підставі ухвал слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2021, 21.09.2021, 30.09.2021, слідчим отримано тимчасовий доступ до розрахункових рахунків НОМЕР_3 та НОМЕР_4 за період з 01.05.2021 по 03.07.2021, руху коштів по банківських картках ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 159-203).

Згідно матеріалів тимчасового доступу, на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2022, слідчому було надано тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні АТ КБ «ПриватБанк» щодо отримання ЕЦП відповідними особами КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, а також документів, які містять інформацію під яким електронним цифровим підписом здійснювався вхід в систему «Приват банк бізнес» 01.07.2021 від імені КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, з якого логіну та ІР здійснювався вхід у «Приват 24 Бізнес» 01.07.2021 від імені КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР та якими ЕЦП було підписано відомість про нарахування заробітної плати від 01.07.2021 № 210701РВ000020165822. Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів, який складено 07.06.2022, слідчим вилучено CD-R диску, який було оглянуто 13.06.2022, про що складено відповідний протокол (т. 1 а.с. 204-221).

Згідно наданих стороною захисту копій трудових книжок НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_7 , НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_8 , НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_9 встановлено, що у них містяться записи від 30.06.2021 про звільнення цих осіб за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Після чого у кожній із цих трудових книжок міститься запис від 30.06.2021 про те, що попередній запис у трудовій книжці, тобто про звільнення, є недійсним. І вже наступним йде запис від 15.07.2021 про звільнення вказаних осіб з посади за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (т. 2 а.с. 227-234).

Дослідивши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши зібрані у кримінальному провадженні докази, які надані, як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, оцінивши їх, заслухавши показання обвинуваченої, представника потерпілої особи та цивільного позивача, свідків, суд дійшов до наступних висновків.

Підводячи підсумки судового розгляду кримінального провадження, суд враховує основні засади кримінального судочинства.

Так, ст. 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, та аналогічна позиція держави закріплена й у ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) у своєму рішенні Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

За змістом ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат, і обов`язок доказування вказаних обставин, згідно до ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Згідно із ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 94 КПК України передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вважає, що пред`явлене ОСОБА_5 обвинувачення не знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження поза розумним сумнівом, виходячи з наступного.

Так, у ході судового розгляду кримінального провадження, на підставі досліджених доказів, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_5 працювала на посаді головного бухгалтера КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, з 09.04.2020 по 01.07.2021, та була службовою особою вказаного підприємства.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 інкриміновано вчинення розтрати майна КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, як головним бухгалтером підприємства, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вчинення даного злочину, згідно обвинувального акту, полягало у тому, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 офіційно не звільнені і продовжують перебувати на посадах в КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, підписала за допомогою електронного підпису відомість про розподіл виплат № НОМЕР_1 , на підставі якої вказаним особам були незаконно виплачені грошові кошти у розмірі 196 501,05 грн., чим заподіяла шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР на вказану суму.

Розтратою, у розумінні ст. 191 КК України, визнається незаконне і безоплатне витрачання (споживання, продаж, безоплатну передачу, обмін, передачу в рахунок погашення боргу тощо) винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. В результаті розтрати винний поліпшує майнове становище інших осіб шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилученого майна, позбавлення їх за рахунок витрачання такого майна певних матеріальних витрат, збільшення доходів інших осіб.

Діяння може кваліфікуватися як привласнення чи розтрата лише у тому разі, коли його предметом виступає майно, яке було ввірене винному чи було в його віданні, тобто воно знаходилось у правомірному володінні винного, який був наділений правомочністю по розпорядженню, управлінню, доставці або зберіганню такого майна. Така правомочність може обумовлюватись службовими обов`язками, договірними відносинами або спеціальним дорученням.

Із суб`єктивної сторони злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

Обвинувачена ОСОБА_5 у своїх показаннях не заперечувала факт підписання нею, як головним бухгалтером, та директором підприємства, відомості про розподіл виплат № 210701РВ000020165822 від 01.07.2021, на підставі якої всім працівникам КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР була виплачена заробітна плата, а тим працівникам, які звільнялися з підприємства, належні їм при звільненні суми. У тому числі належні при звільнення суми були виплачені 01.07.2021 і ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Разом із тим, обвинувачена зазначала, що на момент підписання відомості про розподіл виплат вона усвідомлювала, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звільнені з КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР наказами від 30.06.2021, з 01.07.2021, а тому їм і були нараховані суми належні їм до виплати при звільненні, які були виплачені саме 01.07.2021, коли поступили грошові кошти для виплати заробітної плати.

Такі показання обвинуваченої узгоджуються із показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також із копіями їх трудових книжок, які були досліджені у ході судового розгляду кримінального провадження.

Допитані у судовому засіданні, за ініціативою сторони захисту, свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили ті обставини, що наприкінці червня 2021 року вони подали заяви про звільнення з КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, вказані заяви були погоджені з їх безпосереднім керівником - ОСОБА_5 та директором - ОСОБА_10 , відділом кадрів було складено накази про їх звільнення від 30.06.2021, відповідно до яких їх було звільнено з 01.07.2021, з цими наказами вони були ознайомлені під підпис, трудові книжки у день звільнення із не зрозумілих причин їм не було видано у день звільнення, у зв`язку із чим свідки 01.07.2021 приїхали до КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, щоб отримати свої трудові книжки, але їм повідомили, що їх все ж таки не звільнили, у зв`язку з чим вони були вимушені 01.07.2021 написати нові заяви про звільнення з роботи, і після цього дня на роботу більше не виходили. Будь-яких претензій щодо виплачених їм 01.07.2021 сум КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР до них не пред`являло.

Підстави сумніватися у істинності показань вказаних свідків судом не встановлено.

Тим більше показання вказаних свідків підтверджуються і записами, які наявні у їх трудових книжках від 30.06.2021 про звільнення цих осіб за згодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказані записи у трудових книжках були зроблені інспектором з кадрів ОСОБА_16 .

Суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_16 про те, що жодних наказів про звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 30.06.2021 не було, а записи у їх трудових книжках про звільнення були зроблені нею через механічну помилку, оскільки свідок і наразі перебуває у трудових відносинах із КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, яке є потерпілим у кримінальному провадженні, а відтак може бути зацікавленою у результатах розгляду кримінального провадження.

Тим більше, свідок не змогла належним чином пояснити, яким чином вона могла присвоїти наказам про звільнення чергові номери за 30.06.2021, допустити однакові механічні помилки у трьох різних трудових книжках відносно трьох різних осіб, як вона могла зробити 30.06.2021 записи про звільнення трьох осіб навіть помилково, не маючи у своєму розпорядженні заяв на звільнення від вказаних осіб, які, за її ж твердженням, були подані ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 лише наступного дня, 01.07.2021.

З огляду на викладені обставини, суд доходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 , будучи службовою особою, 01.07.2021 підписала своїм електронним цифровим підписом відомість про розподіл виплат, зловживаючи своїм службовим становищем, оскільки належними та допустимими доказами не спростовано твердження обвинуваченої про те, що вказана відомість була сформована і відповідні суми для виплати нараховані, у тому числі, на підставі наданих відділом кадрів наказів про звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 30.06.2021.

Подальше визнання відділом кадрів недійсними записів від 30.06.2021 про звільнення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не свідчить про те, що самих наказів про звільнення не існувало, і що обставини, які були підставою для скасування виплати належних звільненим працівникам сум, були доведені головному бухгалтеру ОСОБА_5 до підписання нею електронним цифровим підписом відомості про розподіл виплат від 01.07.2021. Не надано суду і належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_5 станом на час підписання відомості від 01.07.2021, достовірно знала про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 офіційно не звільнені та продовжують працювати у КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, а відтак не мали право на отримання, відповідно до ст. 116 КЗпП України, 01.07.2021 належних їм при звільненні сум.

Крім того, як встановлено у ході судового розгляду кримінального провадження, нараховування належних при звільненні працівників сум здійснюється на підставі, у тому числі, наданих відділом кадрів документів, табелів обліку робочого часу, а також відомостей про кількість невикористаних працівниками, які звільняються, відпусток. Суду не надано доказів того, що у подальшому були встановлені помилки при нарахуванні належних станом на 30.06.2021 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сум при звільненні. Вказані обставини дають підстави дійти висновку про те, що нарахування та виплата ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сум, були здійснені з відома керівника підприємства, на підставі поданих відділом кадрів документів.

Прокурором також не доведено, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 призвели до незаконної виплати працівникам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сум і що внаслідок таких дій треті особи отримали якусь вигоду, поліпшили своє майнове становище, оскільки у подальшому їх все одно було звільнено на підставі наказів від 15.07.2021, і належні їм при звільненні суми мали бути б виплачені у день їх звільнення, 15.07.2021.

У ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не доведено і наявність в діях ОСОБА_5 суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, зокрема, наявність у неї прямого умислу і корисливого мотиву.

Крім того, згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 мала злочинний умисел на розтрату бюджетних коштів та своїми діями заподіяла шкоду інтересам територіальної громади м. Запоріжжя в особі КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР на суму 196 501,05 грн.

Проте, орган досудового розслідування не встановив належними та допустимими доказами ні належність виплачених працівникам грошових коштів до бюджетних, ні розмір начебто завданої ОСОБА_5 підприємству шкоди.

Так, у судовому засіданні, як обвинувачена ОСОБА_5 , так і свідки, які є працівниками КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, зазначали, що виплата заробітної плати працівникам підприємства здійснюється за рахунок власних коштів, отриманих КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР як прибуток від наданих населенню послуг. Підприємство фінансується місцевим бюджетом лише для оплати комунальних послуг та проведення ремонтних робіт.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що грошові кошти, перераховані на банківські картки ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , як розрахункові при звільнені, є бюджетними коштами, а відтак твердження в обвинувальному акті про те, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_5 завдано шкоди територіальній громаді м. Запоріжжя не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами у ході судового розгляду кримінального провадження.

Що стосується розміру завданої КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР шкоди та її визначення, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України, слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

У обвинувальному акті зазначено, що діями головного бухгалтера ОСОБА_5 , які полягали у підписанні останньою відомості про розподіл виплат від 01.07.2021 № 210701РВ000020165822, що стала підставою для незаконної виплати ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 грошових коштів, завдано шкоду на загальну суму 196 501,05 грн.

Разом із тим, органом досудового розслідування, при визначенні розміру шкоди, не враховано те, що навіть якщо станом на 01.07.2021 були відсутні підстави для виплати розрахункових сум при звільненні ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , то з 15.07.2021 вказані особи все ж таки були звільнені із займаних посад, і відповідно, вказані кошти їм мали бути виплачені при звільненні у будь-якому випадку.

Доказів того, що ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 не мали права на отримання вказаних сум при звільненні, або їм повинна була виплачена сума розрахункових у меншому розмірі, ніж було виплачено 01.07.2021, у ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано.

Наявний у матеріалах кримінального провадження висновок експертів № 1194/1195-21 від 04.11.2021 (т. 2 а.с. 82-86) не є належним доказом на підтвердження розміру начебто завданої діями ОСОБА_5 КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР шкоди, оскільки вказаним висновком лише документально підтверджено перерахування заробітної плати на банківські карткові рахунки 01.07.2021, відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» у загальній сумі 196 501,05 грн., у тому числі ОСОБА_7 - 113 690,36 грн., ОСОБА_8 - 44 685,33 грн., ОСОБА_9 - 38 125,36 грн., що і не заперечувалось стороною захисту у судовому засіданні.

Проте, вказаним висновком не встановлено незаконність нарахування та виплати вказаних сум, виходячи з того, що ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 все ж таки офіційно були звільнені 15.07.2021 з КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, згідно наказів про звільнення, а відповідно мали право на отримання розрахункових, відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, при цьому матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що вказані особи отримували належні їм при звільненні суми 15.07.2021, або після вказаної дати, що КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР зверталось до ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з приводу повернення виплачених їм 01.07.2021 грошових коштів.

До того ж, допитані у ході судового розгляду кримінального провадження свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , а також сама обвинувачена пояснювали про те, що відомості на виплату заробітної плати підписуються електронним цифровим підписом двох посадових осіб, а саме, головним бухгалтером та директором КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, і лише за наявності цих двох підписів банк здійснює операцію щодо виплати співробітникам підприємства грошових коштів. Разом із тим, орган досудового розслідування так і не встановив належними та допустимими доказами ким саме була підписана відомість про нарахування заробітної плати від 01.07.2021 № 210701РВ000020165822, яка стала підставою для виплати заробітної плати 01.07.2021. Зокрема, не встановлено чи підписувалась вказана відомість і директором КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР.

При цьому, ухвалою слідчого судді від 01.02.2022 (т. 2 а.с. 204-205) слідчому надано тимчасовий доступ, у тому числі, до інформації якими електронними цифровими підписами (ЕЦП) було підписано відомість про нарахування заробітної плати від 01.07.2021 № 210701РВ000020165822. У ході тимчасового доступу слідчим вилучено CD-R диск, проте, з оглянутого CD-R диску неможливо встановити ким саме підписано електронну відомість, на підставі якої були виплачені розрахункові грошові кошти ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .

Згідно протоколу огляду CD-R диску, який вилучено в ході тимчасового доступу, слідчим зафіксовано наявність на ньому в електронному вигляді відомості зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення, стипендії тощо) за період з 01.07.2021-01.07.2021, проте не встановлено які саме посадові особи підписали ЕЦП вказану відомість. Не містить протокол огляду і інформації під яким електронним цифровим підписом здійснювався вхід в систему «Приват банк бізнес» 01.07.2021 від імені КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР, з якого логіну та ІР здійснювався вхід у «Приват 24 Бізнес» 01.07.2021 від імені КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР.

Більш того, строк дії ухвали від 01.02.2022 про надання тимчасового доступу до речей та документів визначено слідчим суддею до 01.03.2022. Разом із тим, протокол тимчасового доступу до вказаної інформації складено 07.06.2022, тобто тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі слідчого судді документів та інформації слідчим отримано поза межами строку дії ухвали слідчого судді, а відтак, отримані в ході тимчасового доступу докази є недопустимими в силу п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України.

Наявний у матеріалах кримінального провадження витяг відомості розподілу виплат від 01.07.2021 № 210701РВ000020165822 (т. 2 а.с. 70) також не містить інформації про те ким саме було підписано цю відомість, як у паперовому, так і у електронному вигляді.

Вказані обставини свідчать про неповноту проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженнія.

Аналізуючи у сукупності надані прокурором та стороною захисту, досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд доходить до висновку, що вони не доводять в цілому, поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, в якому її обвинувачують.

При цьому, суд вважає достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони обвинувачення на надання ними доказів для підтвердження обставин, визначених ст. 91 КПК України. Будь-яких додаткових клопотань та заяв від прокурора, які б залишилися поза увагою суду, або в задоволенні яких судом було безпідставно відмовлено, в ході судового розгляду кримінального провадження не надходило.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Аналіз перерахованих вище доказів на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, оцінених судом у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, на переконання суду свідчить про те, що стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що в діянні ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 необхідно визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та виправдати її на підставі п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України.

Оскільки в ході судового розгляду кримінального провадження не доведено, що в діях обвинуваченої ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, то цивільний позов КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР про стягнення із обвинуваченої матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 196 501 грн. 05 коп., підлягає залишенню без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.

Витрати на проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 6 864,40 грн. слід віднести на рахунок держави.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, скасуванню підлягає арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 15.11.2021, на майно, вилучене в ході проведення обшуку 11.11.2021, у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: комп`ютер (моноблок) марки «ASUS» з номером «JAPTCJ00K012443» та блок живлення до нього; документацію на 512 аркушах, ноутбук марки «ACER» в корпусі чорного кольору з серійним номером: S/N:NHQ2XEU002808032BE3400, та блок живлення до нього, особову справу ОСОБА_5 , головного бухгалтера КНП «ОМЦССЗ» ЗОР, флеш-накопичувач блакитного кольору «16GB HI-RALItm».

Питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 129, 366-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою та виправдати її на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.

Цивільний позов КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 196 501 грн. 05 коп.- залишити без розгляду.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 15.11.2021, на майно, вилучене в ході проведення обшуку 11.11.2021, у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на: комп`ютер (моноблок) марки «ASUS» з номером «JAPTCJ00K012443» та блок живлення до нього; документацію на 512 аркушах, ноутбук марки «ACER» в корпусі чорного кольору з серійним номером: S/N:NHQ2XEU002808032BE3400, та блок живлення до нього, КНП «ОМЦССЗ» ЗОР особова справа ОСОБА_5 , головний бухгалтер; флеш-накопичувач блакитного кольору «16GB HI-RALItm».

Речові докази:

-печатку з реквізитами ТОВ «Т.С.К.» 39923800, печатку з реквізитами ТОВ № 1 «ОХОРОННА КОМПАНІЯ СМЕРЧ» Ідентифікаційний код 43577154; печатку з реквізитами Благодійна організація (Благодійний фонд) «Енергія життя Енергодару» 43806288; печатку з реквізитами Благодійна організація (Благодійний фонд) «ТВІЙ ПУЛЬС»; печатку з реквізитами Фізична особа-підприємець ОСОБА_30 , код НОМЕР_8 ; печатку з реквізитами ФОП ОСОБА_31 , 2238021961; печатку з реквізитами ТОВ «Науково-виробничо впроваджувальний центр «ГАНДІКАП» 35553411; печатку з реквізитами Приватний нотаріус ОСОБА_32 , Київський нотаріальний округ; грошові кошти на загальну суму 5 000 грн., блокнот чорного кольору з чорновими записами; блокнот бежевого кольору з візерунком у вигляді квітів з чорновими записами; блокнот з написом «New York» з чорновими записами залишити ОСОБА_5 ;

-ноутбук марки «ACER» в корпусі чорного кольору з серійним номером: S/N:NHQ2XEU002808032BE3400, та блок живлення до нього та комп`ютер (моноблок) марки «ASUS» з номером «JAPTCJ00K012443» та блок живлення до нього - залишити ОСОБА_5 ;

-документацію на 512 арк., флеш-накопичувач блакитного кольору «16GB HI-RALItm», особову справу ОСОБА_5 , вилучені в ході проведення обшуку 11.11.2021, у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_2 , - повернути за належністю ОСОБА_5 ;

-копії документів, які отримані на запит прокурора Вознесенівської окружної прокуратури від КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР щодо працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1