Ухвала

від 25.04.2023 по справі 120/3367/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

25 квітня 2023 р.Справа № 120/3367/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачеві у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

20.04.2023 представником позивача на виконання вимог ухвали від 10.04.2023 подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій останній, посилаючись на судову практику ВС у постанові від 27.01.2022 №160/11673/20 вказує, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, чинного на час розгляду справи та акцентує увагу на тому, що зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Відтак оскільки зміна судової практики щодо строку оскарження податкових повідомлень-рішень відбулась у листопаді 2020 року (постанова ВС від 26.11.2020 у справі №500/2486/19), на переконання заявника, наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.06.2020 №0306535-5005-0228 та від 16.06.2021 №0856288-2405-0228.

Крім того, заявник вказує, що про існування спірних ППР він дізнався лише 13.10.2022 після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №120/6374/22, а з огляду на запровадження на території України воєнного стану, не зміг вчасно реалізувати своє право на оскарження рішень податкового органу.

З огляду на наведене просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи подану заяву, вказую про наступне.

Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20, з метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та сформулювала такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата у постанові від 27.01.2022 по справі №160/11673/20 зауважила, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

В межах цього спору позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0306535-5005-0228 та від 16.06.2021 №0856288-2405-0228.

Оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач не скористався своїм правом оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.06.2020 №0306535-5005-0228, від 16.06.2021 №0856288-2405-0228 в адміністративному порядку, строк на звернення до суду з таким позовом становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, як вказує позивач у заяві, наданій на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, про існування спірних ППР він дізнався лише 13.10.2022 після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №120/6374/22, а з огляду на запровадження на території України воєнного стану, не зміг вчасно реалізувати своє право на оскарження рішень податкового органу.

З приводу заявленої позиції, щодо дати (13.10.2022), коли, як вказує заявник, він дізнався про існування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2020 №0306535-5005-0228, від 16.06.2021 №0856288-2405-0228, вказую про наступне.

Так, з даних системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 120/3350/21-а за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, на підставі зокрема і податкового повідомлення рішення форми «Ф» від 25.06.2020 № 0306535-5005-0228.

Рішенням від 13.07.2021 задоволено адміністративний позов ГУ ДПС у Вінницькій області у справі № 120/3350/21-а.

При цьому встановлено, що ОСОБА_1 оскаржив рішення ВОАС від 13.07.2021 у справі № 120/3350/21-а у апеляційному та касаційному порядку. Разом з тим, зі змісту ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2021 у справі № 120/3350/21-а, яка знаходиться у вільному доступі у ЄДРСР, вбачається, що " ...копію рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.07.2021 відповідач отримав 25.08.2021".

Тобто, з огляду на встановлені обставини, доходжу висновку, що про існування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 № 0306535-5005-0228 позивачу було достеменно відомо ще 25.08.2021.

Проте, останній, оскаржуючи рішення суду у праві № 120/3350/21-а про стягнення податкового боргу, не скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 № 0306535-5005-0228.

Враховуючи норми частини 2 статті 122 КАС України, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про їх порушення не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі №186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Разом з тим, надаючи оцінку посиланням заявника, щодо того, що запровадження на території України воєнного стану унеможливило звернення з цим позовом до суду, вказую про наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Проте, враховуючи факт виникнення спірних правовідносин задовго до введення на території України військового стану, позивач жодних доказів та аргументів, яким чином введення воєнного стану, військова агресія російської федерації проти України вплинули на його обов`язок своєчасно звернутися до суду з цим позовом, суду не надав.

Слід вказати, що зазначене клопотання обґрунтоване лише загальними підставами неможливості звернення до суду у відведений час, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більш тривалого часу.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

В свою чергу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021), досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Натомість позивач таких конкретних причин не наводить, як і не надає доказів, які б вказували на поважні причини пропуску строку звернення до суду з позовом. Також позивачем не доведено, що між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану є безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Відтак наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0306535-5005-0228 не можуть визнаватися поважними, оскільки є непідтвердженими та, відповідно, не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом з мемоменту, коли він дізнався про існування рішенння від 25.06.2020 №0306535-5005-0228.

Враховуючи наведене, доходжу до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведені норми кореспондуються з положеннями пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

З огляду на викладене і враховуючи те, що позивач подав позов після закінчення строку, встановленого законом та при цьому не навів поважних причин його пропуску, не надав доказів на їх підтвердження, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Вінницькій області про оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0306535-5005-0228 належить повернути на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

При цьому, позовні вимоги, що стосуються оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.06.2021 №0856288-2405-0228, про яке, як вказує позивач, він дізнався 13.10.2022 після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №120/6374/22, заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду і підлягають розгляду судом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0306535-5005-0228 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович