Рішення

від 20.04.2023 по справі 160/18563/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Справа № 160/18563/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.

при секретарі судового засідання Емріх Ю.П.

за участю:

представника позивача Хазяїнова В.В.

представника відповідача Зайцевої А.О.

розглянувши у судовому засіданні у м.Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/18563/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

22 листопада 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла вищезазначена позовна заява, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.06.2022 р. №71327-2407-0417 та №71326-2407-0417, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 р. у справі №160/18563/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, а саме:

- визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.06.2022 р. №71327-2407-0417 та №71326-2407-0417, прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

- стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1615,20 грн.

При цьому, розподіл витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні вказаного рішення не здійснювався, оскільки у позовній заяві представник позивача заявив про подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

05 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/18563/22, в якій заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у цій справі, яким вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати на правову допомогу у розмірі 16800,00 грн.

Згідно із протоколом розподілу справ (заяв) між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 р. вищевказане клопотання передано судді Савченку А.В.

З урахуванням того, що з 03.04.2023 р. по 07.04.2023 р., включно, суддя Савченко А.В. перебував у щорічній відпустці, ухвалу складено першим робочим днем.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 р. призначено клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/18563/22 до розгляду у судовому засіданні на 20.04.2023 р. о 16:45 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала №10.

11 квітня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив, у якому вони зазначили, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути не лише доведеним, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

12 квітня 2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, у якій вони зазначили, що зазначена у позовній заяві сума витрат на правничу допомогу, є ані доведеною документально, ані є співмірною, оскільки жодних дій з боку особи яка ніби то здійсню правничу допомогу здійснено не було. Предмет позову для судової практики є далеко не новим. Відтак, в купі, описані вище факти свідчать про неспівмірність заявлених (орієнтовних) витрат із складністю самої справи.

В судове засідання 20.04.2023 р. всі викликані сторони з`явились.

Вирішуючи клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приписами частини 3 статті 143 КАС України передбачено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що у справі, що розглядається, має місце випадок, передбачений ч.3 ст.143 КАС України, відповідно за результатами розгляду заяви представника позивача суд має вирішити чи наявні у даному випадку підстави для ухвалення додаткового рішення.

Так, ч.1 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАСУкраїни у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 816/416/18.

Приписами п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. п. 6, 9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст.30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 р. №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 р. у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу є обставиною, яка підлягає доведенню та яку належить оцінити за формою та змістом.

За формальним критерієм, про що йдеться у ч. 3 ст. 134 КАС України, на сторону, яка заявляє про розподіл, покладається тягар надання відповідних первинних документів, які дають можливість зробити висновок про наявність договірних відносин між адвокатом та стороною у справі (1) з приводу надання останньому правничих послуг, які стосуються такої справи, (2) за результатом яких такі послуги були реально надані, а їх вартість сплачена.

Змістовий аналіз обставини понесення судових витрат полягає у наданні оцінки їх співмірності, при цьому, обов`язок доведення співмірності та неспівмірності покладається відповідно на сторону, яка заявляє про розподіл та яка заперечує щодо такого.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в цій адміністративній справі, судом зважає на таке.

З наданих представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу доказів встановлено таке.

10 червня 2022 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «АДВІС» укладено Договір (угоду) про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі Договір), за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання (далі Об`єднання) бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Адвокатами Об`єднання Клієнту та/або Підзахисному. Правова допомога надається: в будь-яких справах/провадженнях/спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта та/чи Підзахисного, або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю Клієнта та/чи Підзахисного; при супроводі діяльності Клієнта; за окремими письмовими дорученнями Клієнта та/чи Підзахисного (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання представляти, відстоювати та захищати права, свободи та законні інтереси Клієнта та/чи Підзахисного в усіх судах (не залежно від спеціалізації та інстанції суду), у Верховному, Конституційному Суді України, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Відповідно до п.п.2.3.1, п.п.2.3.2 п.2.3 Договору Клієнт, зокрема, зобов`язаний своєчасно оплачувати надані Адвокатським об`єднанням відповідно до цього Договору послуги (винагороду Адвоката) та компенсувати всі витрати Адвокатського об`єднання, пов`язані з наданням Клієнту послуг за цим Договором; прийняти надані Адвокатським об`єднанням послуги шляхом підписання акту здачі-прийомки наданих послуг, а при відмові у їх прийнятті протягом 3-х календарних днів після повідомлення Адвоката про виконання доручення письмово мотивувати таку відмову. У випадку не надання Клієнтом обґрунтованої письмової відмови у вказаний строк послуги вважатимуться наданими належним чином та прийнятими Клієнтом.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що формою винагороди Адвокатського об`єднання за надані відповідно до цього Договору послуги є гонорар Адвоката, який здійснює захист Клієнта та додаткова винагорода Адвоката (гонорар успіху).

За умовами п.3.2 Договору розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару Адвоката за виконання доручення Клієнта узгоджується Сторонами та визначається у Додатку до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.3.5 Договору гонорар та додаткова винагорода Адвоката може визначатися Сторонами окремо для кожного нового (додаткового) доручення, що дається Клієнтом у рамках цього Договору.

Відповідно до Додатку №1 від 10.06.2022 р. до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.06.2022 р. Адвокатське об`єднання в рамках домовленостей, викладених в даному Додатку та Договору, зобов`язується надавати правову допомогу Клієнту в адміністративній справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2022 р. №71327-2407-0417 та №71326-2407-0417, винесених Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, а саме:

- вивчити надані Клієнтом наявні матеріали щодо предмету спору, сформувати правову позицію щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення;

- надавати Клієнту інформацію, консультації та роз`яснення з правових питань;

- підготувати та подати позовну заяву до суду;

- представляти інтереси Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді;

- забезпечити вчинення всіх необхідних процесуальних дій та підготовку необхідних процесуальних документів в рамках надання правової допомоги Клієнту в адміністративній справі (пункт 1 Додатку №2 до Договору).

Згідно з п.2 Додатку №1 до Договору перелік, обсяг та вартість (гонорар) наданих послуг за цим Додатком:

- консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви, з урахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховною Суду 0,8 год.;

- підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вирахування розміру судового збору, підготовка позову як документа 10 год.;

- підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документа 4 год.;

- складання процесуальних документів, передбачених законодавством 2 год.

Пунктом 4 Додатку №2 до Договору встановлено, що сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного Додатку до Договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1000,00 грн.

Пунктом 5 Додатку №2 до Договору встановлено, що Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 12800,00 грн. сплачується у якості передоплати протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати виставлення Адвокатським об`єднанням відповідного рахунку, решта вартості визначених послуг (гонорару) сплачується на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі; наданих послуг.

Пунктом 6 Додатку №2 до Договору встановлено, що у випадку збільшення об`єму наданих послуг за цим Додатком. Клієнт зобов`язується сплати їх на протязі 3 (трьох) робочих днів на підставі додатково виставленого рахунку.

Відповідно до акта приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 р., згідно з яким Адвокатське об`єднання передає, а Клієнт приймає надану професійну правничу допомогу в уточнених обсязі, кількості та вартості:

- консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви, з урахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховною Суду 0,8 год. 800 грн.;

- підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вирахування розміру судового збору, підготовка позову як документа 10 год. 10000,00 грн.;

- підготовка відповіді на відзив: визначення підстав і предмету, додаткових доказів на обґрунтування позовних вимог, підготовка відповіді на відзив як документа 4 год. 4000,00 грн.;

- складання процесуальних документів, передбачених законодавством 2 год. - 2000,00 грн.

Всього на суму 16800,00 грн.

Відповідно до копії рахунку на оплату від 10.11.2022 р. №1-10-11/22, виставленого Адвокатським об`єднанням «АДВІС» позивачу на суму 12800,00 грн., згідно з яким позивачем сплачено на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання «АДВІС» кошти у сумі 12800,00 грн. за надану професійну правничу допомогу, що підтверджується квитанцією від 11.11.2022 р., квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 11.11.2022 р. №252Т004IMV та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 11.11.2022 р. №252Т004IMU.

Крім того, в матеріалах справи міститься ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1097687, виданого Адвокатським об`єднанням «АДВІС» 10.11.2022 р., що правова допомога надається ОСОБА_1 на підставі Договору про надання правової допомоги від 10.06.2022 р. №01/10-06/22 адвокатом Хозяїновим Володимиром Валерійовичем, на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4349 від 07.06.2019 р., видане Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення №116 від 04.06.2019 р.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 800,00 грн.

Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі №320/3271/19.

Суд зазначає, що відповідно до Додатку №1 від 10.06.2022 р. до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 10.06.2022 р. та акта приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 р., в яких наведено опис наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), вбачається, що до цього переліку, зокрема, включені такі роботи як: консультація Клієнта щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду позовної заяви, з урахуванням прецедентної практики та правових висновків Верховною Суду 0,8 год. 800,00 грн.; підготовка позовної заяви: визначення підстав і предмету позову, доказів на обґрунтування позовних вимог, вирахування розміру судового збору, підготовка позову як документа 10 год. 10000,00 грн., однак, означені витрати не підлягають окремій компенсації за кожну з цих послуг, оскільки охоплюються одним поняттям підготовка позовної заяви до адміністративного суду та є його складовими, і така послуга включена окремим пунктом до переліку наданих адвокатом послуг та вартує 10 000,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи підтверджено подання представником позивача відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.01.2023 р., та містить додаткові обґрунтування позовних вимог позивача у цій справі.

Відтак, документально підтвердженими та обґрунтованими є витрати позивача на таку правничу допомогу як послуга адвоката щодо підготовки відповіді на відзив, яка відповідно до Додатку №1 від 10.06.2022 р. та акта приймання-передачі наданої професійної правничої (правової) допомоги від 30.03.2023 р. коштує 4 000,00грн.

При цьому, як встановлено судом, витрати позивача на вказані послуги адвоката у сумі 12800,00 грн. є фактично здійсненими (понесеними), що підтверджується квитанцією від 11.11.2022 р., квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 11.11.2022 р. №252Т004IMV та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 11.11.2022 р. №252Т004IMU.

Отже, решта суми позивачем не сплачена.

Водночас, суд не знаходить підстав для компенсації витрат позивача на правничу допомогу у вигляді послуги «складання процесуальних документів, передбачених законодавством 2 год. - 2 000,00 грн.», оскільки не зазначено, складання яких саме процесуальних документів, які передбачені законодавством було складено адвокатом.

Відтак, витрати позивача на послугу адвоката «складання процесуальних документів, передбачених законодавством» у сумі 2000,00 грн. відшкодуванню не підлягають.

При цьому, відповідач подав заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16800,00 грн.

В обґрунтування вказаних заперечень зазначили, що розмір гонорару адвоката з урахуванням категорії справи та витраченого часу адвокатом не відповідає принципам співмірності та розумності судових витрат, критеріям реальності адвокатських витрат, а також критеріям розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, а тому сума судових витрат на правову допомогу є завищеною та необґрунтованою.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, проаналізувавши розрахунок витрат на надання правової допомоги та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу 16 800,00 грн. є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 7 000,00 грн. Стягнення витрат на правничу допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення відповідача, суд робить висновок, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. є обґрунтованим та співмірним, а такі витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 132, 134, 143, 241-246, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №160/18563/22 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

У стягненні решти судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення суду складено 24.04.2023 р.

Суддя А.В. Савченко