Рішення

від 25.04.2023 по справі 240/29863/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/29863/22

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Альянс кар" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Альянс кар" (далі - ПП "Альянс кар") із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№ 00072710702, 00072720702 від 04 листопада 2022 року, видані Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області до ПП "Альянс кар" в частині:

- заниження бази оподаткування ПДВ з операцій постачання автомобілів, імпортованих з Кореї, і як наслідок заниження податкових зобов`язань з ПДВ суму 72 290 грн;

- порушення п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 та порушення заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.10.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 з урахуванням змін щодо відсутності у ПП «Альянс Кар» права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2022 року в розмірі 90 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що положення пункту 188.1 статті 188 ПК України визначають нижню межу бази оподаткування ПДВ саме ціну придбання, а тому твердження контролюючого органу про обов`язок платника податків включити до такої бази інші витрати, пов`язані із придбанням товару, зокрема, витрати на його транспортування, є помилковими та не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, так як можна встановити з поданих копій документів позивачем були здійснені всі необхідні платежі.

Також зазначає, що помилки при заповненні податкової декларації і некоректне заповнення реквізитів платника або його контрагента (номерів або дат відповідних документів), саме по собі не призводить до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Тому, якщо відповідач не встановив будь - яких фактів, що б свідчили про неправильне визначення суми від`ємного значення ПДВ в декларації чи відсутність права на її заявлення до відшкодування, то і несуттєві технічні недоліки декларації чи додатків до неї не можуть бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

У зв`язку з наведеним не погоджується з порушеннями, встановленими контролюючим органом за результатами документальної позапланової перевірки, а тому оскаржувані в наведеній частині рішення відповідачем прийняті неправомірно, без достатніх підстав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).

02.01.2023 до суду надійшов відзив на позов Головного управління ДПС України в Житомирській області (далі - ГУ ДПС України в Житомирській області) (а.с. 172-176), в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що позивачем не спростовано факти порушень, встановлені за результатами перевірки, а тому спірні рішення винесені відповідачем правомірно.

На його думку, позивачем не відображено на рахунках бухгалтерського обліку понесених витрат на транспортування автомобілів, тому контролюючим органом правомірно зроблено висновки про реалізацію ПП "Альянс кар" імпортованих автомобілів покупцям без врахування понесених витрат на транспортування автомобілів з порту Incheon (Корея) до порту Чорноморськ (Україна) та по території України з порту Чорноморськ до м. Житомира.

Крім того, позивач порушив п.200.4, п. 200.7, п.200.9 ст.200 ПК України, та вимоги пп. 4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, подавши податкову декларацію з ПДВ за березень 2022 року (від 15.04.2022 №9046564435), в якій задекларовано відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 90 000 грн та відповідно до п. 200.7 п. 200 ст. 200 ПК України подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та з врахуванням реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4, від 15.04.2022 №9046564454), в якій зазначено, що бюджетне відшкодування визначене у податковій декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2.) з податку на додану вартість в якому не зазначено період декларування бюджетного відшкодування.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Розгляд справи відкладався у зв`язку із ситуацією, яка склалася в Житомирській області внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області на підставі наказу №1251-п від 14.09.2022 (а.с. 26) у період з 21 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Альянс кар" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами проведення даної перевірки складено акт від 04.10.2022 № 6802/06-30-07-02/43319565 (а.с. 11-22) у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено наступні порушення ПП "Альянс кар" дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету:

1. п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187. п. 188.1 ст. 188. п.200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України оскільки ним завищено показник рядка 21 Декларації па суму 106 724 грн;

2. п.200.4. п. 200.7. п.200.9 ст.200 ПК України та вимог п.п. 4 п.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289 з урахуванням змін, у ПП "Альянс Кар" відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2022 року в розмірі 90 000 грн;

3. п.п. 69.1 ті. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення", п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, в результаті якого ПП "Альянс кар" допущено порушення строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних по операції з реалізації легкового автомобіля марки Hyundai, модель Grand Starex, номер кузова НОМЕР_1 , яка фактично відбулась у лютому 2022 року.

За результатами проведеної перевірки, контролюючий орган прийняв податкове повідомлення - рішення від 04.11.2022 №00072720702, яким відмовлено у бюджетному, відшкодуванні в сумі 90 000,00 грн (а.с.24) та податкове повідомлення - рішення від 04.11.2022 №00072710702, яким зменшено від`ємне значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 106 724,00 грн (а.с.25).

Із вказаними рішеннями платник податків частково не погоджується, вважає їх такими, що не містить належного обґрунтування та не мають підстав для застосування відповідних норм щодо їх порушення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Приписами пункту 200.11 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

У підпункті 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України зазначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до абзаців 1-2 п. 188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Відповідач в обґрунтування своїх доводів зазначає, що контролюючим органом правомірно зроблені висновки порушення позивачем п. 188.1. ст.188 ПК України, що полягає у заниженні бази оподаткування щодо операцій з постачання автомобілів без врахування витрат на транспортування автомобілів з порту Incheon (Корея) до порту Чорноморськ (Україна) та по території України з порту Чорноморськ до м. Житомира, в результаті чого занижено базу оподаткування операцій з постачання автомобілів, імпортованих з Кореї та, як наслідок, занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 72 290 грн, так як згідно з п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Відповідач самостійно розрахував згідно з наявною відкритою інформацією в мережі Інтернет вартість транспортування одного автомобіля з Кореї - 1160 доларів США ((1000+1080+1400)/3) та середню вартість перевезення 1 одиниці транспорту для евакуаторів-автовозів, що складає 9,66 грн/км ((12+9+8)/3), тому вартість перевезення одного автомобіля по маршруту Чорноморськ - Житомир виходить 5023,2 грн (9,66*520).

Позивач зазначає, що положення п. 188.1 ст. 188 ПК України визначають нижню межу бази оподаткування ПДВ саме ціну придбання, а тому твердження контролюючого органу про обов`язок платника податків включити до такої бази інші витрати, пов`язані із придбанням товару, зокрема, витрати на його транспортування, є помилковими та не ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, хоча як можна встановити з поданих копій документів позивачем були здійснені всі необхідні платежі відповідно до пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що придбані за плату і включені в собівартість запасів: сума згідно договору (контракту) з продавцем; сума ввізного мита; сума непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів; транспортні витрати (транспортування усіма видами транспорту до місця їх використання); також інші витрати, які підприємство вважає за необхідне для ведення своєї підприємницької діяльності. Зауважує, що співставленням інформації про вартість автомобілів, зазначену в інвойсах, митних деклараціях, а також у договорах купівлі продажу, укладених позивачем на території України, підтверджено, що база оподаткування, визначена позивачем, у більшому розмірі, ніж передбачено положеннями п. 188.1 ст. 188 ПК України. Наявність митних декларацій, зовнішньоекономічних контрактів, інвойсів та податкових накладних підтверджують, що ПП "Альянс кар" діяв відповідно до вимог законодавства та наведене, свідчить про помилковість висновків податкового органу про заниження позивачем грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що ПП "Альянс Кар" здійснювало придбання автомобілів у контрагента AUTOWINI INC на умовах поставки FOB (Incheon, Korea) згідно з договорами за умовами яких витрати по транспортуванню автомобіля, після його навантаження на борт судна, несе позивач. Проведення перерахування таких коштів на рахунок продавця для здійснення оплати перевізнику, не змінює того факту, що відповідні витрати несе саме позивач.

За правилами ІНКОТЕРМС-2020 FOB (Free Оn Board) франко-борт (назва порту відвантаження): поставка відбулася в момент, коли товар потрапив на борт судна в названому порту відвантаження; перехід ризиків з моменту поставки (на борту судна); розподіл затрат у місці поставки (на борту судна).

Згідно з наданою позивачем відповіді AUTOWINI INC, витрати на транспортування автомобілів включено до рахунків, виставлених на оплату позивачем (а.с. 43-44). Отже, витрати на транспортування автомобілів були включені до задекларованої позивачем їх митної вартості. Витрати на транспортування товару в межах митної території України не підлягають включенню до митної вартості.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач зазначає, що ПП "Альянс Кар" не надано доказів понесення витрат та транспортування автомобілів з порту (Korea) до порту Чорноморськ (Україна) та по території України з порту Чорноморськ до міста Житомир.

Таким чином, відповідач вважає, що позивачем занижено базу оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу позивачем автомобілів, ввезених з Кореї, шляхом не включення до їх вартості вказаних середніх витрат на транспортування та робить висновок про заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 72 290 грн.

Суд критично розцінює вказані доводи відповідача, адже встановлено, що до митної вартості автомобілів включено вартість їх доставки з порту Incheon (Korea), у контролюючих органів не виникло зауважень щодо визначеної позивачем бази оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення автомобілів на митну територію України.

Відповідачем не доведено, що договірна вартість продажу позивачем автомобілів, ввезених з Кореї, нижча за їх митну вартість чи за вартість придбання таких автомобілів загалом з урахуванням усіх витрат позивача, понесених до продажу таких автомобілів.

Вказані висновки у контексті спірних правовідносин не можуть вважатись належним обґрунтуванням заниження ПП "Альянс Кар" податкових зобов`язань з ПДВ на 72 290 грн і відповідно податкове повідомлення - рішення від 04.11.2022 №00072710702, яким зменшено від`ємне значення по ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду підлягає скасуванню в частині цієї суми.

Стосовно правомірності податкового повідомлення рішення № 00072720702 від 04 листопада 2022 року щодо відсутності у ПП «Альянс Кар» права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за березень 2022 року в розмірі 90 000 грн суд зазначає наступне.

Відповідач встановив, що позивачем були допущені порушення при заповненні Додатку №4 до декларації за березень 2022 року (Д4, від 15.04.2022 №9046564454), а саме порушення п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України та пп. 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.10.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (далі - Порядок), в якому не зазначено звітний (податковий) період декларування бюджетного відшкодування (рядок 20.2.) з податку на додану вартість (а.с.41).

У пп. 4 п. 5 розділу V Порядку визначено, що сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Позивач в обґрунтування своїх доводів пояснює, що в розумінні ПК України право на відшкодування ПДВ у платника виникає у зв`язку з від`ємним значенням ПДВ. Для отримання бюджетного відшкодування важливо, щоб сума ПДВ, що сформувала від`ємне значення, виникла на підставі реальних господарських операцій та була підтверджена належними первинними документами, а також, щоб виконувалися формальні умови, передбачені п.200.4 ст.200 ПКУ: фактична сплата ПДВ постачальникам товарів (послуг) або до держбюджету та не перевищення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ на момент подання декларації. Зауважує, що позивачем були виконані всі істотні умови по заповненню Додатку № 4 які передбачені Наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.10.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 з урахуванням змін і доповнень, а саме пп. 4 п. 5 Розділу V Порядку.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України особливістю документальної перевірки є те, що така перевірка проводиться тільки щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Відповідачем було прийнято та внесено заяву до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, а також було проведено документальну перевірку по вказаному в декларації періоду. Відмови у прийнятті не правильно заповненої заяви або відмови у проведенні перевірки на підставі неправильно чи з помилками поданої заяви не було.

В той же час, помилки при заповненні податкової декларації і некоректне заповнення реквізитів платника або його контрагента, номерів або дат відповідних документів) саме по собі не призводить до заявлення до відшкодування необґрунтованих сум і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні. Тому, якщо відповідач не встановив будь - яких фактів, що б свідчили про неправильне визначення суми від`ємного значення ПДВ в декларації чи відсутність права на її заявлення до відшкодування, то і несуттєві технічні недоліки декларації чи додатків до неї не можуть бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Як видно зі змісту Акту перевірки від 04 жовтня 2022 року № 6802/06-30-07-02/ НОМЕР_2 у перевіряючих відсутні будь-які зауваження до правильності формування від`ємного значення, це свідчить, що первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV.

Однак, некоректне заповнення звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення саме по собі не призвело до формування необґрунтованих сум від`ємного значення і не може бути підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ.

Податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених ПК України.

За таких обставин суд вважає неправомірним винесене контролюючим органом спірне податкове повідомлення - рішення від 04.11.2022 №00072720702, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні в сумі 90 000,00 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню так як податкові повідомлення - рішення, в оспорюваній частині, були прийняті контролюючим органом на підставі висновків перевірки, які суд вважає необґрунтованими й відповідно спірні рішення слід визнати неправомірними та скасувати.

Відповідно до ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачу підлягає відшкодуванню сума сплаченого судового збору на суму 4962 грн, платіжні доручення про його сплату знаходяться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємство "Альянс кар" (вул. Небесної сотні, 60, м.Житомир,10029. ЄДРПОУ: 43319565) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00072720702 від 04 листопада 2022 року на суму 90 000,00 грн та податкове повідомлення-рішення №00072710702 від 04 листопада 2022 року в частині - на суму 72 290 грн, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області.

Стягнути на користь Приватного підприємство "Альянс кар"понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 25 квітня 2023 р.