Рішення

від 13.04.2023 по справі 280/6451/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 квітня 2023 року о 14 год. 25 хв.Справа № 280/6451/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернової Ж.М.,

за участю секретаря судового засідання Юхименка Г.В.,

представника відповідача 1 Гаєвик Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера»

до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби УкраїниуЗапорізькійобласті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України

про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі третя особа 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управлінняДержавноїказначейської служби УкраїниуЗапорізькійобласті (далі третя особа 2), в якій позивач з урахуванням заяви про зміну (уточнення) предметупозову просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо неповернення ТОВ «Торговий будинок Техносфера» суми помилково сплачених грошових коштів в сумі 80 000 (вісімдесяти тисяч) грн 40 коп;

зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення ТОВ «Торговий будинок Техносфера» (70424, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Розумівка, вул. Галяткіна, буд. 7; код ЄДРПОУ 43221635; рахунок № НОМЕР_1 , Запорізьке РУ АТ КБ «ПриватБанк» у м. Запоріжжя) помилково сплачених платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 на рахунок ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) №UA598999980385149000000431800 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість грошових коштів у розмірі 80 000 (вісімдесяти тисяч) грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 21.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Ухвалою суду від 20.12.2022 розгляд адміністративної справи №280/6451/22 продовжено за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 10.01.2023.

10.01.2023 відкладено підготовче засідання до 01.02.2023.

Ухвалою суду від 10.01.2023 клопотання представника позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору задовольено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України.

01.02.2023 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.02.2023.

Ухвалою суду від 02.02.2023 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» задоволено. Залучено до участі в адміністративній справі №280/6451/22 в якості співвідповідача - Державну податкову службу України. Залучено до участі в адміністративній справі №280/6451/22 в якості співвідповідача - Головне управління ДПС у Львівській області. Розгляд справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання на 07.03.2023.

Ухвалою суду від 07.03.2023 у задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про залишення без розгляду позовної заяви у справі №280/6451/22 - відмовлено.

Ухвалою суду від 07.03.2023 клопотання представника позивача задоволено. Відкладено підготовче засідання на 28.03.2023.

Ухвалою суду від 28.03.2023 прийнято до розгляду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» про зміну (уточнення) предмету позову в адміністративній справі №280/6451/22. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про відкладення підготовчого засідання відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2023.

В судовому засіданні 13.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між ФОП ОСОБА_1 , як наймодавцем та ТОВТорговий будинок Техносфера, як наймачем, було укладено договір надання послуг найму (суборенди) будівельної техніки. Відповідно до платіжного доручення №610 від 31.08.2021 сума 80000,40 грн була перерахована на рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_3 , відкритий у казначействі України(рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням платежуОплата за послуги оренди екскаватора, згідно рах. №5 від 31.08.2021 у сумі 66 667,00 грн, ПДВ20% 13 333,40 грн. Позивач зазначає, що перерахування грошових коштів на вказаний рахунок відбулося внаслідок відображення цього рахунку в системі«Приват24Бізнес»АТ КБ«ПриватБанк»при введенні реквізитів ФОП ОСОБА_1 . Після з`ясування всіх обставин, ФОП ОСОБА_1 складено та подано до Вознесенівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Запорізькій області заяву про перерахування цих коштів на свій розрахунковий рахунок. Листом від 11.10.2021 було повідомлено, що для перерахування на поточний рахунок таких коштів платник податку повинен заповнити додаток №4 до податкової декларації з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не було подано Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість для перерахування коштів у сумі 80000,40 грн на його поточний рахунок, так як ці кошти не поповнили його ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п.200-1.6 ст.200-1 ПК України. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022по справі №908/3367/21 у задоволенні позовних вимог ТОВ«Торговий дім Техносфера»до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 27 200,54 грн відмовлено. Позивач зазначає, що відповідач продовжує наполягати, що повернення перерахованих позивачем за платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 коштів у розмірі 80 000,40 грн можливо лише за заявою ФОП ОСОБА_1 про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (за формою Д4), хоча в заяві позивача було зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022по справі №908/3367/21 та листом ДПС України від 13.01.2022 встановлено, що оскільки кошти були перераховані не з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 , то це перерахування не призвело до збільшення суми податку, на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розмір реєстраційного ліміту). Також позивач зазначив, що відповідач для повернення вищезазначених коштів на розрахунковий рахунок позивача повиненн вчинити певні дії, які пов`язані з казначейською службою, в якій відкритий рахунок ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 - Головне управління ДПС у Вінницькій області проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги позивача мотивовані начебто відмовою у поверненні помилково надісланих коштів, як оплати за послуги оренди екскаватора відповідно до рах.№5 від 31.08.2021. Однак, ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника. Відповідач 1 вважає не зрозумілим, чому при порушенні договірних правовідносин обраний спосіб захисту щодо повернення суми, яка хоч і була помилково сплачена, однак перебуває на електронному рахунку адміністрування ПДВ ФОП ОСОБА_1 , тобто дані кошти можуть бути використані даним платником у цілях, визначених п.200-1.5 ст.200-1 ПК України, та на погашення податкового боргу з ПДВ або при сплаті податкового забов`язання з даного податку. Зазначає, що в господарському процесі не досліджувалося, яка сума може бути повернута з рахунку СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 за його заявою з урахуванням п.200-1.3 ст.200-1 ПК України. Звертає увагу на те, що у сторін Договору найму, як у учасників господарських правовідносин була можливість відкоригувати оплату за отримані послуги на момент господарської операції, адже помилка сталася лише при проведенні першого платіжного доручення. Вказує, що договірні відносини між підприємствами не належать до сфери контролю ДПС. Для повернення помилково перерахованих коштів підприємству слід звертатись до ФОП ОСОБА_1 .

Представник Головного управління ДПС у Вінницькій області просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідач 3 - Державна податкова служба України проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що правовідносини які виникли між ТОВ «Торговий будинок Техносфера» та ФОП ОСОБА_1 є господарськими в межах виконання договору №26/08-21 від 26.08.2021, а розрахунки за даним договором здійснювались за взаємною домовленістю сторін. Договірні відносини між суб`єктами господарювання не належать до сфери контролю ДПС України, усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України. Звертає увагу, що нормами чинного законодавства України не передбачено повноважень органів Державної казначейської служби України відмовити платнику, який подав до банку оформлений платіжний документ, на проведення відповідного зарахування коштів на рахунок зазначеного в платіжному документі одержувача, з підстав невідповідності підстави платежу приписам Податкового кодексу України. Водночас, органи Державної податкової служби України на стадії здійснення банківського платежу одним суб`єктом господарювання на рахунок в СЕА ПДВ іншого платника податку також не наділені повноваженнями на не зарахування відповідних сум на такий електронний рахунок, позаяк жодним чином не супроводжують здійснення платіжної операції. Сплачена позивачем сума коштів 80000,40 грн надійшла на електронний рахунок ФОП ОСОБА_1 однак не приймається до уваги при визначенні суми на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, що обліковується по поточному рахунку НОМЕР_3 . В порядку пункту 200-1.6 ст. 200-1 ПК України орган Державної податкової служби подає висновок про перерахування коштів з електронного рахунку в системі СЕА ПДВ на поточний рахунок платника податку, який за результатами звітного (податкового) періоду подав відповідну заяву у складі податкової звітності ПДВ, виключно стосовно одного й того ж самого платника податку. Правові підстави для перерахування коштів з електронного рахунку в системі СЕА ПДВ одного платника податку на поточний рахунок іншого платника податку відсутні, а відтак позовна вимога про зобов`язання ДПС вчинити дії щодо повернення 80000,40 грн, які були помилково перераховані ТОВ «Торговий будинок Техносфера» платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 на рахунок ФОП ОСОБА_1 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA598999980385149000000431800 не може бути задоволена.

Звертає увагу, що спірна ситуація виникла в межах господарських правовідносин позивача та його контрагента і не була пов`язана зі сплатою грошових зобов`язань до бюджету. Сплачені позивачем контрагенту кошти до бюджету не зараховувалися. Відтак, підстави для повернення помилково сплачених позивачем коштів його контрагенту не підлягають поверненню як помилково чи надміру сплачені грошові зобов`язання в розумінні ПК України. Безпосередньо на рахунок повернути такі кошти контрагент, що помилково зазначив ПДВ рахунок іншого платника, не може. Для цього відсутній відповідний механізм. ПК України не передбачає перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника. Звертає увагу, що відповідно до положень ПК України та п. 4-6 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 № 569, реквізити електронного рахунку не перебувають у доступі інших платників податків, а відтак не може бути доступний у Приват24, в тому числі ТОВ «Торговий будинок Техносфера», оскільки це по суті є розголошення банківської таємниці (такий рахунок належить виключно ФОП ОСОБА_1 ). Зазначає, що матеріали позову не містять документальне підтвердження фактичного виконання господарської операції, що б свідчило про реальний намір здійснення платежу саме на виконання господарської операцій, а також їх відображення операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача. ПК України не передбачено підстав та порядку повернення коштів третім особам у спосіб визначений судовим рішенням, а спірність ситуації з перерахування коштів полягало виключно у намірі поповнення реєстраційного ліміту контрагента в СЕА ПДВ. У зв`язку з цим, визначений позивачем спосіб захисту порушеного права (повернення коштів з бюджету) направлений виключно на безпідставні втрати бюджету. Вважає, що ТОВ «Торговий будинок Техносфера» може повернути помилково перераховані коштів, якщо звернеться до свого контрагента. Крім того зазначив, що позивачем не доведено факт порушення його прав ДПС України.

Представник Державної податкової служби України просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ГУ ДКСУуЗапорізькійобласті подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, щоГУ ДКСУуЗапорізькійобласті є неналежним учасником адміністративного процесу. Зазначено, що оскільки рахунок № НОМЕР_3 не відкрито в ГУ ДКСУуЗапорізькійобласті, то суб`єктом взаємодії у системі електронного адміністрування податку на додану вартість є виключно центральний апарат Державної казначейської служби України. Повідомлено про те, що ГУ ДКСУуЗапорізькійобласті відсутня будь-яка інформація щодо такого рахунку, не може надати будь-які дані на підставі яких суд міг би встановити наявінсть або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Предствник ГУ ДКСУуЗапорізькійобласті просив розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що якщо гроші надійшли на рахунок в СЕА ПДВ не з поточного рахунку платника, то податковим органом не збільшено реєстраційний ліміт ФОП ОСОБА_1 (при поверненні цих коштів з рахунку в СЕА ПДВ реєстраційний ліміт на цю суму в них зменшується). При цьому, нормами п. 200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок. Тобто, поповнення рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 передбачено лише його власними коштами на власному поточному банківському рахунку, а не від коштів, що надійшли від інших осіб, як від ТОВ «ТБ «Техносфера». Також зазначено, що сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти є грошовими зобов`язаннями, які сплачені до відповідного бюджету, що унеможливлює застосування до спірної ситуації положень ст.43 ПК України, яка регулює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань. Норма п.200-1.6 ст.200-1 ПК України не передбачає повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника іншим платникам податків, а згідно п.200-1.4 ст.200-1 ПК України не передбачено поповнення електронного рахунку платника в СЕА ПДВ при надходженні коштів з поточних рахунків інших платників, тому сплаченими ТОВ «ТБ «Техносфера» коштами фактично не відбулося поповнення реєстраційного ліміту електронного рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ. Зазначає, що сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти взагалі не відобразились на електронному рахунку ФОП ОСОБА_1 , і ці суми не поповнили (не збільшили) ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ. Фактично, вказані кошти хоча і зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , однак, це не дає можливість ними розпоряджатись будь-яким способом. Вказує, що в разі подання ФОП ОСОБА_1 заяви про перерахування на свій поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ коштів в сумі 80000,40 грн для подальшого повернення їх ТОВ «ТБ «Техносфера» - це призведе до втрати з рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 власних коштів - зменшення реєстраційного ліміту (п.21 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ №569 від 16.10.2014) або потребуватиме поповнення рахунку в СЕА ПДВ на суму 80000,40 грн власними коштами ФОП ОСОБА_1 з поточного рахунку як єдиним способом збільшення реєстраційного ліміту (п.200-1.4 ст.200-1 ПК України), при цьому помилково зараховані від ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти так і залишаться без руху та можливості використанням ФОП ОСОБА_1 . Разом з цим, перераховані на відкритий в казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти в сумі 80000,40 грн не можна вважати отриманням ФОП ОСОБА_1 оплати за надані послуги по договору №26/08-21 від 26.08.2021, адже ці кошти жодним чином не можуть бути вільно використані ФОП ОСОБА_1 як власні кошти на поточному банківському рахунку. Тому, з огляду на викладене, на час розгляду справи №908/3367/21 ТОВ «ТБ «Техносфера» було боржником ФОП ОСОБА_1 по вищевказаному договору на суму 52799,50 грн (різниця між помилково оплаченими 80000,40 грн. і переплатою 27200,54 грн, яка здавалося, що виникла, і була предметом стягнення у справі №908/3367/21).

Представник ФОП ОСОБА_1 просив розглянути справу з урахуванням пояснень, та задовольнити заявлений позов в повному обсязі, підготовче засідання та подальший розгляд справи проводити без участі третьої особи.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Державною казначейською службою України подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, щоу даній ситуації ДКС України, як державний орган, самостійно (одноособово) не має визначених законодавством повноважень на вчинення дій щодо повернення коштів з рахунку, відкритого на ім`я ФОП ОСОБА_1 . Зазначено, що Податковий кодекс України і Порядок №569 надають ДКС України повноваження та передбачають можливість здійснювати будь-які перерахування з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість виключно на підставі реєстру, отриманого від ДПС України і лише у автоматизованому режимі. Станом на дату подання пояснень, від ДПС України не надходив реєстр на повернення суми 80000,40 грн на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану ввартість, унаслідок чого ДКС України не мала і не має правових підстав для здійснення перерахування коштів у визначений законодавством спосіб. ДКС України не наділена повноваженнями щодо здійснення контролю стосовно джерел (рахунків), з яких здійснюється поповнення рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Також зазначено, що сума коштів щодо якої виник спір у справі не зарахована на рахунки ДКС України як юридичної особи, та водночас не зарахована до Державного бюджету України, натомість обліковується на спеціальному рахунку № UА598999980385149000000431800 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, яикй відкритий іншому платникові податків - ФОП ОСОБА_1 . Оскільки спір у цій справі фактично виник з приводу перерахування коштів з рахунку суб`єкта господарювання, відкритого в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зважаючи на визначений законодавством механізм перерахування коштів з такого рахунку, то відповідні повноваження надані ДПС України та її органам. Предствник ДКС України просив розглянути справу за наявними матеріалами за його відсутності.

Представником позивача подано відповідь на відзив відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що у відзиві зазначено, що перераховані позивачем на рахунок СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 кошти в розмрі 80000,40 грн можуть бути використані даним платником у цілях, визначених п.200-1.5 ст.200-1 ПК України. З цього приводу представник позивача зазначив, що у листі ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.12.2021 зазначено, що оскільки вищевказаний розрахунковий рахунок не належить ФОП ОСОБА_1 зазначене поповнення рахунку в СЕА ПДВ не призвело до збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (розміру реєстраційного ліміту). Листом від 13.01.2022 ДПС України зазначено, що оскільки рахунок НОМЕР_4 не обліковується у ФОП ОСОБА_1 як поточний рахунок, то з урахуванням вимог ст.200-1 Кодексу, таке поповнення електронного рахунку № НОМЕР_5 не збільшило показника загальної суми поповнення з поточногорахункуплатника податку рахунка в СЕА ПДВ та відповідно не збільшило суму реєстраціного ліміту ФОП ОСОБА_1 . Зазначає, що твердження відповідача, що ФОП ОСОБА_1 може використати суму коштів у розмрі 80000,40 грн з рахунку СЕА ПДВ не відповідає дійсності. З приводу зазначення відповідчем у відзиві на позовну заяву, що в господарському процесі не досліджувалося, яка сума може бути повернута з рахунку СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 за якого заявою з урахуванням п.200-1.3 ст.200-1 ПК України; що для зарахування цих коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 лише необхідно було подати додаток №4 до податкової декларації з ПДВ. З цього приводу представник позивача зазначив, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі №908/3367/21, встановлено наступне: «З наданих відповідачем ФОП ОСОБА_1 витягів з електронного кабінету платника щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні від 30.08.2021 (до дати перерахування коштів позивачем) та від 03.09.2021 (через 3 дні після перерахування коштів позивачем) вбачається, що сплачені позивачем кошти не поповнили ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п.200-1.6 ст. 200-1 ПК України.

Представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано заперечення на відповідь на позовну заяву, в яких зазначено, що є неможливим повернення коштів з рахунку в СЕА позивача на поточний рахунок платника, з урахуванням того, що гроші вже зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи, а ПДВ-рахунок це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі п.4 Порядку №569), а не бюджетний рахунок. Обґрунтованим є висновок стосовно того, що відповідно до п.200-1.7 ст.200-1 ПКУ кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених п.200-1.5 ст.200-1 ПКУ та погашення податкового боргу з ПДВ. ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний рахунок в СЕА ПДВ іншого платника. Наполягає, що кошти, надіслані на СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 можуть бути використані даним платником у цілях, визначених п.200-1.5 ст.200-1 ПКУ та на погашення податкового боргу з ПДВ або при сплаті податкового зобов`язання з даного податку, тому позивач може повернути помилково перераховані кошти, якщо звернеться до свого контрагента. Звертає увагу, що позивач не був позбавлений права звернення до апеляційної інстанції з метою підтвердження або спростування відповідності рішення Господарського суду Запорізької області до існуючої судової практики з метою повернення зазначеної переплати по Договору оренди №26/08-21 та доведення викладених обставин.

Щодо клопотання про витребування доказівсуд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ураховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд, дійшов висновку про відсутність підстав для витребування додаткових доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представників відповідачів, розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

26.08.2021 між ФОП ОСОБА_1 , в якості наймодавця, та ТОВ «ТБ Техносфера», в якості наймача, укладено договір надання послуг найму (оренди) будівельної техніки про надання послуг найму (суборенди) будівельної техніки №26/08-21.

Позивачем на виконання договору були сплачені наступні суми: платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 80 000,40 грн; платіжним дорученням №617 від 03.09.2021 20 000,00 грн; платіжним дорученням №620 від 07.09.2021 30 000,00 грн; платіжним дорученням №635 від 17.09.2021 77 600,79 грн; платіжним дорученням №636 від 17.09,2021 30000,40 грн; платіжним дорученням №668 від 01.10.2021 150 000,00 грн; платіжним дорученням №682 від 11.10.2021 51 601,01 грн.

Згодом, позивачем виявлено, що сплачені кошти згідно платіжного доручення №610 від 31.08.2021 на загальну суму 80 000,40 грн були перераховані на рахунок №UA598999980385149000000431800, який відкрито в Казначействі України (рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно рах. №5 від 31.08.2021р.» в розмірі 66667,00 грн, ПДВ 20% 13333,40 грн (всього 80000,40 грн) помилково був здійснений ТОВ «ТБ Техносфера» не на поточний розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , а на відкритий в казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UА598999980385149000000431800.

ТОВ «ТБ «Техносфера» вважало, що ФОП ОСОБА_1 може використати перераховані на відкритий в казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в розмірі 80000,40 грн на власний розсуд (сплатити ПДВ, або подати додаток №4 до декларації з ПДВ та отримати ці кошти на свій поточний рахунок), і внаслідок отримання цього платежу у ФОП ОСОБА_1 виникла переплата в розмірі 27200,54 грн між вартістю наданих послуг та сумою сплачених ТОВ «ТБ Техносфера» коштів, яку ТОВ «ТБ «Техносфера» в порядку господарського судочинства заявило до стягнення з ФОП ОСОБА_1 як безпідставно набуті.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі №908/3367/21, яке набрало законної сили 19.07.2022, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Техносфера» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення вищевказаних коштів як безпідставно набутих. В мотивувальній частині рішення від 15.06.2022 по справі №908/3367/21 зазначено наступні основні правові підстави для відмови у позові:

- сплачені позивачем кошти не поповнили ліміт ФОП ОСОБА_1 в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п.200-1.6 ст.200-1 ПК України;

- оскільки розрахунковий рахунок, з якого були перераховані кошти не належить ФОП ОСОБА_1 , зазначене поповнення рахунку в СЕА не призвело до збільшення суми податку, на яку платник (ФОП ОСОБА_1 ) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розміру реєстраційного ліміту);

- безпосередньо собі на рахунок повернути товариство позивача помилково сплачені кошти назад не зможе, адже для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в її розпорядження (ПДВ-рахунок це рахунок платника, відкритий платнику податку в Казначействі, п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган здійснить подачу органу Казначейства реєстр на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може);

- позивачем невірно обрано спосіб відновлення свого порушеного права, оскільки питання щодо повернения помилково сплачених грошових коштів на електронний ПДВ-рахунок іншої особи має вирішуватися в адміністративному судочинстві.

Відповідно до витягу за 30.08.2021 щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, слідує, що сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 складає 54336,00 грн. Аналогічне, слідує з витягу, отриманого за 03.09.2021, тобто і через 3 дні після перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» спірних коштів в розмірі 80000,40 грн сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 так і складає 54336,00 грн. Якщо співставити витяги за 30.08.2021 та 03.09.2021, то сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 від перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» не змінилась, а зазнала змін від поточної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 лише сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні через видачу ФОП ОСОБА_1 податкових накладних на суму ПДВ 20016,00 грн. (різниця між рядками 4 у витягах і верхнім рядком про суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні) (а.с. 112).

Сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти не відобразились на електронному рахунку ФОП ОСОБА_1 , і ці суми не поповнили (не збільшили) ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ. Фактично, вказані кошти хоча і зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , однак, це не дає можливість ними розпоряджатись будь-яким способом, що підтверджується листом Головного управління ДПС у Запорізькій області №7839/6/08-01-24-06 від 13.12.2021, а також листом ДПС України №596/6/99-00-04-02-04-06 від 13.01.2022.

В листі ДПС України від 13.01.2022 вих. №596/6/99-00-04-02-04-06 зазначено наступне, відповідно до даних інформаційних систем ДПС, встановлено, що 31.08.2021 відбулось поповнення електронного рахунку № НОМЕР_5 ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 80 000,40 грн з рахунку №UА63133990000026008055755769, призначення платежу «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно рах.№5 від 31.08.21р. у сумі 66667,00 грн, ПДВ - 20% 13333,40 грн. Оскільки рахунок № НОМЕР_1 не обліковується у ФОП ОСОБА_1 як поточний рахунок, то, з урахуванням вимог ст. 200-1 Кодексу, таке поповнення електронного рахунку № НОМЕР_5 не збільшило показники ПопРах та відповідно не збільшило суму реєстраційного ліміту ФОП ОСОБА_1

3 викладеного вбачається, що перераховані позивачем на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 кошти в розмірі 80000,40 грн, не збільшили суму реєстраційного ліміту останнього, а тому він не може повернути ці кошти на свій розрахунковий рахунок.

26.07.2022 позивач направив на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області заяву про повернення помилково сплачених коштів вих.№22/07-22/1 від 22.07.2022, до якої було додано копію рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі №908/3367/21, копію листа ДПС України від 13.01.2022 вих. №596/6/99-00-04-02-04-06 та копію платіжного доручення №610 від 31.08.2021, в якій просив податковий орган здійснити наступні дії:

- вжити заходів щодо повернення (повернути) ТОВ «ТБ Техносфера» помилково сплачені за платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 кошти в розмірі 80 000,40 грн, які були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 №UA598999980385149000000431800, що відкритий у казначействі України (рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням платежу «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно рах.№5 від 31.08.21р. у сумі 66 667,00 грн, ПДВ - 20% 13 333,40 грн»;

- у випадку необхідності підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення ТОВ «ТБ Техносфера» вищезазначених помилково сплачених грошових коштів у розмірі 80 000,40 грн;

- повернення коштів здійснити на наступні реквізити ТОВ «ТБ Техносфера»: IBAN: НОМЕР_1 , в АТ «ПриватБанк» м.Запоріжжя, МФО 313399, ІПН 432216308296.

З урахуванням того, що повноваження ГУ ДПС у Запорізькій області були передані ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідь на вказане звернення було надано ГУ ДПС у Вінницькій області листом від 29.08.2022 вих. №18020/6/02-32.

Листом ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.08.2022 №18020/6/02-32 повідомлено наступне, якщо платник виявив бажання надміру зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати (повернути) на поточний рахунок, то він зобов`язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).

Позивач зазначає, що відповідач продовжує наполягати, що повернення перерахованих позивачем за платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 коштів в розмірі 80000,40 грн можливо лише за заявою ФОП ОСОБА_1 про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (за формою Д4), хоча в заяві позивача було зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі № 908/3367/21 та листом ДПС України від 13.01.2022 №596/6/99-00-04-02-04-06 встановлено, що оскільки кошти були перераховані не з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 , то це перерахування не призвело до збільшення суми податку, на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розмір реєстраційного ліміту).

Позивач вважає, що відповідач для повернення вищевказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача, повинення вчинити певін дії, які пов`язані з казначейською службою, на балансі якої знаходиться рахунок ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ.

Позивач, не погодившись з бездіяльністю Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо неповернення ТОВ «Торговий будинок Техносфера» суми помилково сплачених грошових коштів в сумі 80 000,40 грн, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.200-1.2 ст.200-1 Податковогокодексу України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Згідно з п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1статті 43 цього Кодексу.

За наведених обставин, слідує, що якщо гроші надійшли на рахунок в СЕА ПДВ не з поточного рахунку платника, то податковим органом не збільшено реєстраційний ліміт ФОП ОСОБА_1 (при поверненні цих коштів з рахунку в СЕА ПДВ реєстраційний ліміт на цю суму в них зменшується).

При цьому, нормами п. 200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.

Отже, поповнення рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 передбачено лише його власними коштами на власному поточному банківському рахунку, а не від коштів, що надійшли від інших осіб, як від ТОВ «ТБ «Техносфера».

Відповідно до п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

З аналізу положень п.200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України не передбачає.

Пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, вищезазначене слід розрізняти, адже сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти є грошовими зобов`язаннями, які сплачені до відповідного бюджету, що унеможливлює застосування до спірної ситуації положень ст.43 ПК України, яка регулює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Так, п.200-1.6 ст.200-1 ПК України передбачає право платника податку подати заяву про перерахування на свій поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ на дату подання податкової звітності з ПДВ.

Однак, проаналізувавши вищевказану норму, слід прийти до висновку, що норма п.200-1.6 ст.200-1 ПК України не передбачає повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника іншим платникам податків, а згідно п.200-1.4 ст.200-1 ПК України не передбачено поповнення електронного рахунку платника в СЕА ПДВ при надходженні коштів з поточних рахунків інших платників, тому сплаченими ТОВ «ТБ «Техносфера» коштами фактично не відбулося поповнення реєстраційного ліміту електронного рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ.

Як було зазначено вище, відповідно до витягу за 30.08.2021 щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, слідує, що сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 складає 54336,00 грн. Аналогічне, слідує з витягу, отриманого за 03.09.2021, тобто і через 3 дні після перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» спірних коштів в розмірі 80000,40 грн сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 так і складає 54336,00 грн. Якщо співставити витяги за 30.08.2021 та 03.09.2021, то сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 від перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» не змінилась, а зазнала змін від поточної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 лише сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні через видачу ФОП ОСОБА_1 податкових накладних на суму ПДВ 20016,00 грн. (різниця між рядками 4 у витягах і верхнім рядком про суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні) (а.с. 112).

Сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти не відобразились на електронному рахунку ФОП ОСОБА_1 , і ці суми не поповнили (не збільшили) ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ. Фактично, вказані кошти хоча і зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , однак, це не дає можливість ними розпоряджатись будь-яким способом, вказане підтверджується листом Головного управління ДПС у Запорізькій області №7839/6/08-01-24-06 від 13.12.2021, а також листом ДПС України №596/6/99-00-04-02-04-06 від 13.01.2022.

Подання ФОП ОСОБА_1 заяви про перерахування на свій поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ коштів в сумі 80000,40 грн для подальшого повернення їх ТОВ «ТБ «Техносфера» призведе до втрати з рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 власних коштів - зменшення реєстраційного ліміту (п.21 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ №569 від 16.10.2014) або потребуватиме поповнення рахунку в СЕА ПДВ на суму 80000,40 грн власними коштами ФОП ОСОБА_1 з поточного рахунку як єдиним способом збільшення реєстраційного ліміту (п.200-1.4 ст.200-1 ПК України), при цьому помилково зараховані від ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти так і залишаться без руху та можливості використанням ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що здійснення дій у вищевказаний спосіб для повернення підприємству ТОВ «ТБ «Техносфера» коштів в сумі 80000,40 грн з рахунку ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ або приведе до його збитків, або до безповоротної втрати власного реєстраційного ліміту на суму повернених коштів.

Разом з цим, перераховані на відкритий в казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти в сумі 80000,40 грн не можна вважати отриманням ФОП ОСОБА_1 оплати за надані послуги по договору №26/08-21 від 26.08.2021, адже ці кошти жодним чином не можуть бути вільно використані ФОП ОСОБА_1 як власні кошти на поточному банківському рахунку.

З огляду на викладене, на час розгляду справи №908/3367/21 ТОВ «ТБ «Техносфера» було боржником ФОП ОСОБА_1 по вищевказаному договору на суму 52799,50 грн (різниця між помилково оплаченими 80000,40 грн і переплатою 27200,54 грн, яка здавалося, що виникла, і була предметом стягнення у справі №908/3367/21).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі №908/3367/21, яке набрало законної сили 19.07.2022, встановлено, що «…Фактично, склалась ситуація, що безпосередньо собі на рахунок повернути товариство позивача помилково сплачені кошти назад не зможе, адже, для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в її розпорядження в (ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може). Слід зазначити, що кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт - відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку №569). При цьому, повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника.

За наведених обставин, слідує, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ФОП ОСОБА_1 (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується). Тож, якщо відповідач буде повертати вказані кошти з ПДВ-рахунку, відтак на таку повернену суму він безповоротно втратить власний регліміт (при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел, збільшення ліміту законодавством не передбачено)...».

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене,обставини встановлені рішеннямГосподарського суду Запорізької області від 15.06.2022 по справі №908/3367/21 повторному доказуванню не підлягають та є встановленими.

Таким чином, є доведеним факт знаходження коштів ТОВ «ТБ «Техносфера» в сумі 80000,40 грн на рахунку ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ, які неможливо ні перерахувати, ні використати у відповідності до ст.200-1 ПК України.

Відповідно доч. 5 ст. 242КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 18.08.2022 по справі №580/4761/20, в якій розглядалась аналогічна ситуація: позивач платіжним дорученням здійснив платіж юридичній особі, однак, при оформленні платіжного доручення неправильно вказав реквізити поточного рахунку отримувача: замість поточного рахунку, зазначено електронний рахунок ПДВ отримувача. Також іншим платіжним дорученням позивач здійснював платіж юридичній особі, однак, при оформленні платіжного доручення, неправильно вказано реквізити поточного рахунку отримувача: замість поточного рахунку, зазначено електронний рахунок ПДВ отримувача.

Упостановівід 18.08.2022 у справі №580/4761/20 Верховним Судомзробленонаступніправовівисновки:

- ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок СЕА ПДВ іншого платника;

- кошти, які зараховані на рахунок в СЕА ПДВ повертаються на рахунок того платника податку, який їх помилково перерахував;

- у випадку, якщо власник рахунку СЕА ПДВ на час розгляду справи використав помилково перераховані позивачем кошти на його електронний рахунок ПДВ для власних господарських потреб, вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин;

- відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору.

Пунктом 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16.10.2014, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1177 від 30.12.2015, передбачено наступне, для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Відповідно до частини першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Так, предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ не повернення підприємству ТОВ «ТБ «Техносфера» коштів в сумі 80000,40 грн з бюджету не відповідає критерію «пропорційності», адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» (70424, Запорізька область, Запорізький район, с.Розумівка, вул.Галяткіна, буд.7, код ЄДРПОУ 43221635) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (21028, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150), Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 168, код ЄДРПОУ 37941997), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України (01601, м.Київ, вул.Бастіонна, буд.6, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» суми помилково сплачених грошових коштів у сумі 80 000,40 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» (70424, Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Розумівка, вул. Галяткіна, буд. 7; код ЄДРПОУ 43221635; рахунок № НОМЕР_1 , Запорізьке РУ АТ КБ «ПриватБанк» у м. Запоріжжя) помилково сплачених платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) № НОМЕР_3 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість грошових коштів у розмірі 80 000,40 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» судовий збір в розмірі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» судовий збір в розмірі 1240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень п`ятдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.04.2023.

Суддя Ж.М. Чернова