Постанова

від 24.10.2023 по справі 280/6451/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 280/6451/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

секретарі судового засідання Бендес А.Г.

за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» Харламова Д.І.,

представника Державної податкової служби України Стужук О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №280/6451/22 (головуючий суддя першої інстанції Чернова Ж.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Львівській області (треті особи - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, ФОП ОСОБА_1 ) про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 14.11.2022 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Львівській області, (треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, ФОП ОСОБА_1 ), в якому з урахуванням заяви про зміну (уточнення) предмету позову (а.с.247-248 т.1), просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо неповернення ТОВ «Торговий будинок Техносфера» суми помилково сплачених грошових коштів в сумі 80000 грн. 40 коп.;

- зобов`язати Державну податкову службу України підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення ТОВ «Торговий будинок Техносфера» помилково сплачених платіжним дорученням №610 від 31.08.2021 року на рахунок ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) № НОМЕР_2 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість грошових коштів у розмірі 80000 грн. 40 коп..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ФОП ОСОБА_1 , (наймодавець) та позивачем (наймач) укладено договір надання послуг найму (суборенди) будівельної техніки. Відповідно до платіжного доручення від 31.08.2021 року №610 кошти в розмірі 80000,40 грн. перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 НОМЕР_2 , відкритий у казначействі України (рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням платежу «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно з рах. від 31.08.2021 року №5 у сумі 66667,00 грн., ПДВ 20% 13333,40 грн.» Позивач зазначає, що перерахування грошових коштів на вказаний рахунок відбулось внаслідок відображення цього рахунку в системі «Приват24Бізнес» АТ КБ «ПриватБанк» при введенні реквізитів ФОП ОСОБА_1 .. Після з`ясування всіх обставин, ФОП ОСОБА_1 складено та подано до Вознесенівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області заяву про перерахування цих коштів на свій розрахунковий рахунок. Листом від 11.10.2021 року йому повідомлено, що для перерахування на поточний рахунок таких коштів, платник податку повинен заповнити додаток №4 до податкової декларації з податку на додану вартість. Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не було подано Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість для перерахування коштів у сумі 80000,40 грн. на його поточний рахунок, так як ці кошти не поповнили його ліміт в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення у порядку п.200-1.6 ст.200-1 ПК України. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім Техносфера» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 27200,54 грн. відмовлено. Позивач зазначає, що відповідач продовжує наполягати, що повернення перерахованих позивачем за платіжним дорученням від 31.08.2021 року №610 коштів у розмірі 80000,40 грн. можливо лише за заявою ФОП ОСОБА_1 про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (за формою Д4), хоча у заяві позивача було зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21 та листом ДПС України від 13.01.2022 року встановлено, що оскільки кошти були перераховані не з розрахункового рахунку ФОП ОСОБА_1 , то це перерахування не призвело до збільшення суми податку, на яку ФОП ОСОБА_1 має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розмір реєстраційного ліміту). Також позивач зазначив, що відповідач для повернення вищевказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача повинен вчинити певні дії, які пов`язані з казначейською службою, в якій відкритий рахунок ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ.

Рішенням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна податкова служба України подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що у разі прийняття рішення платником податку про перерахування на поточний рахунок наявної на рахунку в СЕА ПДВ суми коштів, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої податкової декларації з ПДВ за наслідками звітного (податкового) періоду та суму податкового боргу з ПДВ, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої декларації з ПДВ заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити рахунку платник зазначає у заяві. Отже, кошти, які були зараховані на електронний рахунок ФОП ОСОБА_1 від позивача можуть бути повернуті виключно на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з ПДВ, які виникають у ФОП ОСОБА_1 за умови дотримання чинного законодавства. Вказує, що ПК України не передбачає перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника, а тому позивач може повернути помилково перераховані кошти, якщо звернеться до свого контрагента. Зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки він дізнався про порушення своїх прав 31.08.2021 року, а з позовом до суду звернувся лише 14.11.2022 року. Вважає, що враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду вбачається наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Державної податкової служби України вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідачів та третьої особи - Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління ДПС у Львівській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області в судове засідання апеляційного суду не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, явка вказаних осіб обов`язковою судом не визнавалась.

Представник ФОП ОСОБА_1 подав до апеляційного суду додаткові пояснення та просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок Техносфера» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 43221635), зареєстровано 10.09.2019 року, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області, Запорізька державна податкова інспекція (Запорізький район) та є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є(43.99)- Інші спеціалізовані будівельні роботи,н.в.і.у.(а.с.15 т.1).

26.08.2021 року між ФОП ОСОБА_1 (наймодавець) та ТОВ «ТБ Техносфера» (наймач) укладено договір надання послуг найму (оренди) будівельної техніки №26/08-21 (а.с.16-19 т.1).

Позивачем на виконання договору сплачені наступні суми: платіжним дорученням від 31.08.2021 року №610 на суму 80000,40 грн.; платіжним дорученням №617 від 03.09.2021 року на суму 20000,00 грн; платіжним дорученням від 07.09.2021 року №620 на суму 30000,00 грн.; платіжним дорученням від 17.09.2021 року №635 на суму 77600,79 грн.; платіжним дорученням від 17.09.2021 року №636 на суму 30000,40 грн.; платіжним дорученням від 01.10.2021 року №668 на суму 150000,00 грн.; платіжним дорученням від 11.10.2021 року №682 на суму 51601,01 грн..

Згодом, позивачем виявлено, що сплачені кошти відповідно до платіжного доручення від 31.08.2021 року №610 на загальну суму 80000,40 грн. були перераховані на рахунок №UA598999980385149000000431800, який відкрито в Казначействі України (рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно з рах. від 31.08.2021 року №5» у розмірі 66667,00 грн., ПДВ 20% - 13333,40 грн. (всього 80000,40 грн.), помилково був здійснений ТОВ «ТБ Техносфера» не на поточний розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1 , а на вказаний вище рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UА598999980385149000000431800, відкритий в казначействі (а.с.20 т.1).

Позивач вважав, що ФОП ОСОБА_1 може використати перераховані на відкритий в казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в розмірі 80000,40 грн. на власний розсуд (сплатити ПДВ, або подати додаток №4 до декларації з ПДВ та отримати ці кошти на свій поточний рахунок), і внаслідок отримання цього платежу у ФОП ОСОБА_1 виникла переплата в розмірі 27200,54 грн. між вартістю наданих послуг та сумою сплачених ТОВ «ТБ Техносфера» коштів, яку ТОВ «ТБ «Техносфера» у порядку господарського судочинства заявило до стягнення з ФОП ОСОБА_1 як безпідставно набуті.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21, яке набрало законної сили 19.07.2022 року, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «Техносфера» до ФОП ОСОБА_1 про стягнення вищевказаних коштів як безпідставно набутих (а.с.28-35 т.1).

В мотивувальній частині вказаного рішення зазначено про те, що сплачені позивачем кошти не поповнили ліміт ФОП ОСОБА_1 в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п.200-1.6 ст.200-1 ПК України; оскільки розрахунковий рахунок, з якого були перераховані кошти, не належить ФОП ОСОБА_1 , поповнення рахунку в СЕА не призвело до збільшення суми податку, на яку платник (ФОП ОСОБА_1 ) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розміру реєстраційного ліміту); безпосередньо собі на рахунок повернути ТОВ «Торговий дім «Техносфера» помилково сплачені кошти назад не зможе, адже для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в її розпорядження (ПДВ-рахунок це рахунок платника, відкритий платнику податку в Казначействі, п.4 Порядку №569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган здійснить подачу органу Казначейства реєстр на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може); позивачем невірно обрано спосіб відновлення свого порушеного права, оскільки питання щодо повернення помилково сплачених грошових коштів на електронний ПДВ-рахунок іншої особи має вирішуватися в адміністративному судочинстві.

Згідно матеріалів справи, відповідно до витягу за 30.08.2021 року щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, слідує, що сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 складає 54336,00 грн.. Згідно аналогічного витягу, отриманого за 03.09.2021 року, тобто через 3 дні після перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» спірних коштів в розмірі 80000,40 грн., сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 так і складає 54336,00 грн. (а.с.112 т.1).

Сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти не відобразились на електронному рахунку ФОП ОСОБА_1 , і ці суми не поповнили (не збільшили) ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ. Фактично, вказані кошти хоча і зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , однак, це не дає можливість ними розпоряджатись будь-яким способом, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.12.2021 року №7839/6/08-01-24-06, а також листа ДПС України від 13.01.2022 року №596/6/99-00-04-02-04-06 (а.с.23-27 т.1).

Так, у листі ДПС України від 13.01.2022 року вих. №596/6/99-00-04-02-04-06 зазначено що, відповідно до даних інформаційних систем ДПС, встановлено, що 31.08.2021 року відбулось поповнення електронного рахунку № НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 80000,40 грн. з рахунку № НОМЕР_4 , призначення платежу «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно рах. від 31.08.2021 року №5 у сумі 66667,00 грн., ПДВ - 20% 13333,40 грн. Оскільки рахунок № НОМЕР_5 не обліковується у ФОП ОСОБА_1 як поточний рахунок, то, з урахуванням вимог ст.200-1 ПК України таке поповнення електронного рахунку № НОМЕР_3 не збільшило показники ПопРах та відповідно не збільшило суму реєстраційного ліміту ФОП ОСОБА_1 (а.с.25-27 т.1).

26.07.2022 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області заяву про повернення помилково сплачених коштів вих.№22/07-22/1, до якої було додано копію рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21, копію листа ДПС України вих. №596/6/99-00-04-02-04-06 від 13.01.2022 року та копію платіжного доручення від 31.08.2021 року №610, в якій просив:

- вжити заходів щодо повернення (повернути) ТОВ «ТБ Техносфера» помилково сплачені за платіжним дорученням від 31.08.2021 року №610 кошти в розмірі 80000,40 грн., які були перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , що відкритий у казначействі України (рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість) із призначенням платежу «Оплата за послуги оренди екскаватора, згідно з рах. від 31.08.2021 року у сумі 66667,00 грн., ПДВ - 20% 13333,40 грн.»;

- у випадку необхідності, підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення ТОВ «ТБ Техносфера» вищезазначених помилково сплачених грошових коштів у розмірі 80000,40 грн.;

- повернення коштів здійснити на реквізити ТОВ «ТБ Техносфера»: IBAN: НОМЕР_5 , в АТ «ПриватБанк» м.Запоріжжя, МФО 313399, ІПН 432216308296 (а.с.36-39 т.1).

З урахуванням того, що повноваження ГУ ДПС у Запорізькій області були передані ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідь на вказане звернення було надано ГУ ДПС у Вінницькій області.

29.08.2022 року ГУ ДПС у Вінницькій області листом №18020/6/02-32 повідомило позивача про таке: якщо платник виявив бажання надміру зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати (повернути) на поточний рахунок, то він зобов`язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з ПДВ заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (а.с.40-42 т.1).

Позивач, не погодившись з бездіяльністю ДПС України та ГУ ДПС у Вінницькій області щодо неповернення йому суми помилково сплачених грошових коштів у сумі 80000,40 грн., оскаржив таку бездіяльність до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що є доведеним факт знаходження коштів ТОВ «ТБ «Техносфера» у сумі 80000,40 грн. на рахунку ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ, які неможливо ні перерахувати, ні використати відповідно до ст.200-1 ПК України. Також суд зазначив, що не повернення підприємству ТОВ «ТБ «Техносфера» коштів у сумі 80000,40 грн. з бюджету не відповідає критерію «пропорційності», адже не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи позивача. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.

Відповідно до п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1статті 43 цього Кодексу.

Отже, якщо гроші надійшли на рахунок в СЕА ПДВ не з поточного рахунку платника, то податковим органом не збільшено реєстраційний ліміт ФОП ОСОБА_1 (при поверненні цих коштів з рахунку в СЕА ПДВ реєстраційний ліміт на цю суму в них зменшується).

Разом з цим, за унормуванням п.200-1.4 ПК України визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.

З наведеного слідує, що поповнення рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 передбачено лише його власними коштами на власному поточному банківському рахунку, а не від коштів, що надійшли від інших осіб, як від ТОВ «ТБ «Техносфера».

Згідно з п.200-1.6 ст.200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Положеннями п.200-1.6 ст.200-1 ПК України передбачено, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.

Повернення коштів іншому платнику податків норма п.200-1.6 ст.200-1 Податкового кодексу України не передбачає.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (п.43.1 ст.43 ПК України).

Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, зазначене вище слід розрізняти, адже сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти є грошовими зобов`язаннями, які сплачені до відповідного бюджету, що унеможливлює застосування до спірної ситуації положень ст.43 ПК України, яка регулює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Пункт 200-1.6 статті 200-1 ПК України передбачає право платника податку подати заяву про перерахування на свій поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з ПДВ та суму узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ на дату подання податкової звітності з ПДВ.

Проте, норма п.200-1.6 ст.200-1 ПК України не передбачає повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника іншим платникам податків, а згідно п.200-1.4 ст.200-1 ПК України не передбачено поповнення електронного рахунку платника в СЕА ПДВ при надходженні коштів з поточних рахунків інших платників, тому сплаченими ТОВ «ТБ «Техносфера» коштами фактично не відбулося поповнення реєстраційного ліміту електронного рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 як платника ПДВ.

Як зазначалось вище, відповідно до витягу за 30.08.2021 року щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку, слідує, що сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 складає 54336,00 грн.. Згідно аналогічного витягу, отриманого за 03.09.2021 року, тобто і через 3 дні після перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» спірних коштів в розмірі 80000,40 грн., сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 так і складає 54336,00 грн..

З наведеного вбачається, що сума поповнення електронного рахунку з поточного рахунка ФОП ОСОБА_1 від перерахування ТОВ «ТБ «Техносфера» не змінилась, а зазнала змін від поточної господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 лише сума податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні через видачу ФОП ОСОБА_1 податкових накладних на суму ПДВ 20016,00 грн. (різниця між рядками 4 у витягах і верхнім рядком про суму податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні) (а.с.112 т.1).

Сплачені ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти не відобразились на електронному рахунку ФОП ОСОБА_1 , і ці суми не поповнили (не збільшили) ліміти в системі електронного адміністрування ПДВ останнього. Фактично, вказані кошти хоча і зараховані на рахунок в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , однак, це не дає можливість ними розпоряджатись будь-яким способом. Вказане підтверджується листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.12.2021 року №7839/6/08-01-24-06, а також листом ДПС України від 13.01.2022 року №596/6/99-00-04-02-04-06 (а.с.23-27 т.1).

Доказів того, що ФОА ОСОБА_1 використав у будь-який спосіб кошти в розмірі 80000, 40 грн., зараховані на його рахунок в СЕА ПДВ, апелянтом ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Подання ФОП ОСОБА_1 заяви про перерахування на свій поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ коштів в сумі 80000,40 грн. для подальшого повернення їх позивачу, призведе до втрати з рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 власних коштів - зменшення реєстраційного ліміту (п.21 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 року №569) або потребуватиме поповнення рахунку в СЕА ПДВ на суму 80000,40 грн. власними коштами ФОП ОСОБА_1 з поточного рахунку як єдиним способом збільшення реєстраційного ліміту (п.200-1.4 ст.200-1 ПК України)

При цьому, помилково зараховані від ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти так і залишаться без руху та можливості використанням ФОП ОСОБА_1 ..

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що здійснення дій у вказаний спосіб для повернення підприємству ТОВ «ТБ «Техносфера» коштів в сумі 80000,40 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ або приведе до його збитків, або до безповоротної втрати власного реєстраційного ліміту на суму повернутих коштів.

Разом з цим, перераховані на відкритий у казначействі рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ТОВ «ТБ «Техносфера» кошти в сумі 80000,40 грн. не можна вважати отриманням ФОП ОСОБА_1 оплати за надані послуги по договору від 26.08.2021 року №26/08-21 (а.с.16-19 т.1), адже ці кошти жодним чином не можуть бути вільно використані ФОП ОСОБА_1 як власні кошти на поточному банківському рахунку.

З огляду на викладене, на час розгляду справи №908/3367/21 позивач був боржником ФОП ОСОБА_1 по вищевказаному договору на суму 52799,50 грн. (різниця між помилково оплаченими 80000,40 грн. і переплатою 27200,54 грн., яка виникла і була предметом стягнення у справі №908/3367/21).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21, яке набрало законної сили 19.07.2022 року, встановлено, що сплачені позивачем кошти не поповнили ліміт ФОП ОСОБА_1 в системі електронного адміністрування ПДВ, що унеможливлює їх повернення в порядку п.200-1.6 ст.200-1 ПК України; оскільки розрахунковий рахунок, з якого були перераховані кошти, не належить ФОП ОСОБА_1 , поповнення рахунку в СЕА не призвело до збільшення суми податку, на яку платник (ФОП ОСОБА_1 ) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (розміру реєстраційного ліміту); безпосередньо собі на рахунок повернути ТОВ «Торговий дім «Техносфера» помилково сплачені кошти назад не зможе, адже для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в її розпорядження (ПДВ-рахунок це рахунок платника, відкритий платнику податку в Казначействі, п.4 Порядку №569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган здійснить подачу органу Казначейства реєстр на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може); позивачем невірно обрано спосіб відновлення свого порушеного права, оскільки питання щодо повернення помилково сплачених грошових коштів на електронний ПДВ-рахунок іншої особи має вирішуватися в адміністративному судочинстві.

Отже, якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ФОП ОСОБА_1 (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується). Тож, якщо відповідач буде повертати вказані кошти з ПДВ-рахунку, відтак на таку повернену суму він безповоротно втратить власний регліміт (при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел, збільшення ліміту законодавством не передбачено)...».

Частиною 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.06.2022 року у справі №908/3367/21 повторному доказуванню не підлягають та є встановленими.

Таким чином, є доведеним факт знаходження коштів ТОВ «ТБ «Техносфера» у сумі 80000,40 грн. на рахунку ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ, які неможливо ні перерахувати, ні використати відповідно до ст.200-1 ПК України.

З урахуванням наведеного апеляційний суд зазначає, що ПК України не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок СЕА ПДВ іншого платника;

- кошти, які зараховані на рахунок в СЕА ПДВ повертаються на рахунок того платника податку, який їх помилково перерахував;

- у випадку, якщо власник рахунку СЕА ПДВ на час розгляду справи використав помилково перераховані позивачем кошти на його електронний рахунок ПДВ для власних господарських потреб, вирішення даного спору виходить за межі адміністративної юрисдикції та перетікає у площину господарських взаємовідносин;

- відсутність законодавчо закріпленого механізму поновлення майнових прав позивача у спірній ситуації не може бути підставою для відмови у вирішенні цього спору.

Відповідно до пункту 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року №1177 для відповідного перерахування коштів ДПС надсилає Казначейству реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (у разі подання платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).

Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п`яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов`язань, здійснює відповідне перерахування.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 18.08.2022 року у справі №580/4761/20.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява №31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А №296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №280/6451/22 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 квітня 2023 року в адміністративній справі №280/6451/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко