Рішення

від 25.04.2023 по справі 320/3520/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2023 року м. Київ № 320/3520/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що рішенням від 18.08.2022 №92624 ТОВ «Альфа Преміум Груп» було віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, оскільки у вказаних документах відсутня розшифровка щодо того, яка саме інформація стала підставою для прийняття контролюючим органом такого рішення. Так, у спірному рішенні відповідачем не зазначено, суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою.

Позивач зауважив, що відповідач не зазначив жодних правових підстав, за яких такі операції визнані ризиковими, що свідчить про формальність прийнятого комісією рішення. При цьому, законодавством чітко передбачено розшифрування такої податкової інформації та копій документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позивач зазначив, що ним було надано контролюючому органу первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, проте вказані документи відповідачем враховані не були, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву та зазначив, що контролюючим органом, з урахуванням отриманих від ТОВ «Альфа Преміум Груп» інформації та копії відповідних документів, прийнято рішення від 18.08.2022 № 92624, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. До того ж, відповідач наголошував, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово наголошував, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами опрацювання, зокрема віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків і є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань. Віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин. Головне управління ДПС у м. Києві звертало увагу, що віднесення комісією контролюючого органу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та не породжує для платника негативних наслідків.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (ідентифікаційний код 35961770, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б, квартира, 19) 24.06.2008 було зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом діяльності згідно кодів КВЕД є: 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (основний).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» зареєстроване як платник податку на додану вартість індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 359617726568.

Судом встановлено, що 02.08.2021 Головним управління ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 02.08.2021 № 57409, яким прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» критеріям ризиковості платника податку у відповідності до пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що контролюючим зазначено, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товари/послуги, а саме: набор дорожній, підготовка і надання інформаційних послуг, рекламні послуги, послуги охорони, тощо придбані у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ «СТРУКТУРА БЕЗПЕКИ» (код 42448377), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ» (код 42448775), ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (код 43746780), ТОВ «ТІХОН» (код 42432194), ТОВ «ПЕРСОНАЛ ПРИНТ» (код 42404298), ТОВ «ГЛОБАЛ СЕКЬЮРІТІ» (код 42448508), ТОВ «СЕВЕН БОДІГАРД» (код 43472348), ТОВ «АГАФОН ГРУП» (код 42436780), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (код 4358278), ТОВ «ВЕНГА ПЛЮС» (код 41587951), ТОВ «ЕМІЛІНТ» (код 41115429), ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЛЕГАЛ КОМПАНІ»» (код 41572112), ТОВ «ТАЙРЕКС ТРЕЙД» (код 41489433), ТОВ «ВЕСЕЛА КРАЇНА» (код 4205905), ТОВ «ВАЛМА» (код 32704606).

10.08.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» було подано до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, до якого додано документи у кількості 72 шт. та письмові пояснення вих. № 1-09/08-2022 від 09.08.2022, у яких позивач надав відповідні пояснення та їх документальне підтвердження щодо здійснених господарських операцій з контрагентами позивача.

Рішенням Головного управління ДПС у м. Києві від 18.08.2022 № 92624 про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624, комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 10.08.2022 № 1 прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У графі податкова інформація вказаного рішення зазначено про те, що використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «АПГ» (35961770), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» (42492033), ТОВ «ОК МАЧЕТЕ» (43692787), ТОВ «ОК АХІЛЛЕС» (42436927), ТОВ «ТЕГЕТГОФ» (43744735), ТОВ «А-ТОПАЗ» (43744431),ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (43746780), ТОВ «ВОДОЛІЯ» (35136315), ТОВ «ДЕМПОЛІ» (44090203), ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ПОСЕЙДОН» (43326242), ТОВ «ВЕЖА КОМПАНІ» (42224279), ТОВ «ВІМПЕЛКОМ» (43798398), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ» (42448775), ТОВ «Ю.Ф.М. ГРУП» (36547587), ТОВ «БАРС-ГРУП» (441777996), ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» (42800788), ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД»(43517467), ТОВ «ЧИСТО ТАЙМ» (43462214), ТОВ «АНТИРЕЙДЕР ГО «ВЕТЕРАН» (40903574), ТОВ «ЛАЙТ, СТАР БІЗНЕС» (41852484), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (43558278), ТОВ «СТ-ТРЕЙД СЕРВІС» (43789415), ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН» (35195460), ТОВ «УРОБОРОС ГРУП» (33252714),ТОВ «ДІМ» (19320405), ТОВ «МАН ЛОГІСТИК ГРУП» (43553133), ТОВ «ПРОФ-ГАРАНТ» (39029488), ТОВ «ТОРНАДО»(21582561), ТОВ «СТАРЕКС ТРАНС» (43118348),ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО»(43888250).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено такі критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 27 Порядку №1165 визначено, що Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абз.8 пункту 40 Порядку №1165).

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у якому зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.

Зокрема, такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та від 16.02.2021 у справі № 280/3235/20.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Верховний Суд у вказаній постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості.

Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості повинно містити чітку підставу, згідно з якою встановлено його відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: 1) «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або 2) «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. №».

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначення, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Втім, зі змісту спірного рішення вбачається, що підставами прийняття рішення від 18.08.2022 року № 92624 слугувало те, що використовуючи бази даних ДПС України, надані позивачем пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТОВ «АПГ» (35961770), в процесі якого встановлено, що підприємством сформовано ПК від контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «МЕГАТОРГ ЛТД» (42492033), ТОВ «ОК МАЧЕТЕ» (43692787), ТОВ «ОК АХІЛЛЕС» (42436927), ТОВ «ТЕГЕТГОФ» (43744735), ТОВ «А-ТОПАЗ» (43744431),ТОВ «ОХОРОНА ПЛАТИНУМ» (43746780), ТОВ «ВОДОЛІЯ» (35136315), ТОВ «ДЕМПОЛІ» (44090203), ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ ПОСЕЙДОН» (43326242), ТОВ «ВЕЖА КОМПАНІ» (42224279), ТОВ «ВІМПЕЛКОМ» (43798398), ТОВ «БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ УКРАЇНИ» (42448775), ТОВ «Ю.Ф.М. ГРУП» (36547587), ТОВ «БАРС-ГРУП» (441777996), ТОВ «БЕТАЛІНК ЛТД» (42800788), ТОВ «АТЛАНТ ВЕСТ ЛІМІТЕД»(43517467), ТОВ «ЧИСТО ТАЙМ» (43462214), ТОВ «АНТИРЕЙДЕР ГО «ВЕТЕРАН» (40903574), ТОВ «ЛАЙТ, СТАР БІЗНЕС» (41852484), ТОВ «КЛІН-ОПТ» (43558278), ТОВ «СТ-ТРЕЙД СЕРВІС» (43789415), ТОВ «ПАУЕР ДЖЕНЕРЕЙШН» (35195460), ТОВ «УРОБОРОС ГРУП» (33252714),ТОВ «ДІМ» (19320405), ТОВ «МАН ЛОГІСТИК ГРУП» (43553133), ТОВ «ПРОФ-ГАРАНТ» (39029488), ТОВ «ТОРНАДО»(21582561), ТОВ «СТАРЕКС ТРАНС» (43118348),ТОВ «КОМОДІТІ.БУДІВНИЦТВО»(43888250).

Проте, дане рішення не містить інформацію про суть, характер, обсяг та періоди конкретних вчинених платником податків (ТОВ «Альфа Преміум Груп») господарських операцій з вищевказаними конрагентами, а також про реквізити (дата, номер), суть і зміст документів, що містять відомості про такі вчинені операції (зокрема, податкових накладнихта інших документів первинного бухгалтерського обліку), - що на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових.

Суд зауважує, що згідно з пунктами 44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отже, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів направлено на збір, опрацювання та використання вже наявної інформації, яка надходить до контролюючих органів з різних джерел.

Пункт 72.1 статті 72 ПК України уточнює ці джерела та визначає, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

- від платників податків та податкових агентів (п.п. 72.1.1);

- від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України (п.п. 72.1.2);

- від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів (п.п. 72.1.3);

- від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів (п.п. 72.1.4);

- за наслідками податкового контролю (п.п. 72.1.5);

- для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку, а також інформація, наведена у скарзі покупця (споживача) щодо порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (п.п. 72.1.6).

У свою чергу, положеннями пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, аналіз господарської діяльності платника податків з його контрагентами на предмет оцінки товарності (реальності) операцій та, відповідно, висновок про дотримання або порушення податкової дисципліни таким платником може бути здійснено контролюючим органом виключно шляхом проведення документальної перевірки з дотриманням відповідної процедури.

Зокрема, відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.77.6 ст.77 ПК України).

Згідно з пунктами 77.8 та 77.9 статті 77 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 78.4, 78.5, 78.7 та 78.8 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Отже, суд звертає увагу на те, що порядок здійснення контролюючими органами податкового контролю є чітко регламентованим, що є гарантією захисту прав платників податків та запобіжником зловживань з боку контролюючих органів.

Цей порядок передбачає, що висновки щодо порушення платником податків положень чинного податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з його контрагентами можуть бути зроблені контролюючими органами виключно за результатом проведення податкових перевірок, з дотриманням певної процедури, зокрема, прийняттям розпорядчого акта (наказу) про проведення такої перевірки та складанням направлення (у разі проведення виїзної перевірки), ознайомлення платника податків з цими документами та оформлення результатів перевірки шляхом складання відповідного акта, примірник якого також має бути вручений платнику податків. У разі дотримання такої процедури акт перевірки може розцінюватися в якості джерела отримання податкової інформації, за допомогою якого, зокрема, здійснюється інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Водночас, у справі, що розглядається, контролюючий орган без проведення податкової перевірки, здійснив аналіз господарської діяльності позивача з його контрагентами та дійшов висновку про її нереальний (безтоварний) характер та порушення позивачем чинного податкового законодавства. Зокрема, відповідачем не було прийнято розпорядчого акта (наказу) про призначення перевірки, не було оформлено відповідний акт за результатом здійснення податкового контролю та не ознайомлено позивача з такими документами, що порушило як його право бути обізнаним щодо проведення стосовно нього заходу податкового контролю, так і права на захист від звинувачень у порушенні податкової дисципліни.

У постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правила щодо допустимості доказів врегульовані статтею 74 КАС України.

Так, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд зауважує, що інформація про ризиковість здійснення господарських операцій платника податків має ґрунтуватися на належних та допустимих доказах, у даному випадку, - на підставі відповідного акта перевірки з відображеними у ньому фактами допущення порушень позивачем чинного податкового законодавства України.

При цьому, жодних доказів, які б підтверджували встановлення ризиковості здійснення конкретних господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами, а також доказів віднесення перелічених у оскаржуваному рішенні контрагентів позивача до суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, доказів в чому саме полягає така ризикова діяльність, а також періоду віднесення таких контрагентів до ризикових тощо, відповідачем не надано.

Більш того, відповідачем не подано до суду жодних документальних доказів (зокрема, у вигляді відповідних протоколів), які б свідчили про проведення комісією ГУ ДПС у м. Києві, як комісією регіонального рівня, засідань щодо розгляду питання про відповідність ТОВ «Альфа Преміум Груп» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Тож, зазначені відповідачем у спірному рішенні доводи не є достатніми для підтвердження правомірності прийняття ним спірного в цій справі рішення та у сукупності з встановленими обставинами вказують на те, що таке рішення прийнято з порушенням законодавчо визначеної процедури, за відсутності відповідних правових підстав та на основі припущень контролюючого органу, що суперечить принципу верховенства права та є порушенням принципу належного урядування.

У розрізі наведеного суд вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З матеріалів справи вбачається, що прийняття відповідачем рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника зумовлено вчинення господарських операцій з контрагентами постачальниками, які як зазначив відповідач здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність.

Проте, суд зазначає, що наявність ознак нереальності господарської діяльності контрагентів позивача, не може бути об`єктивною обставиною, яка ставить під сумнів реальність господарської діяльності безпосередньо ТОВ «Альфа Преміум Груп».

Таким чином, наявність негативної податкової інформації, яка стосується господарської діяльності контрагентів позивача не є підставою для висновків щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо протиправності рішення ГУ ДПС у м. Києві № 92624 від 18.08.2022 про відповідність ТОВ «Альфа-Преміум Груп» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та наявності підстав для його скасування.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» з переліку ризикових платників податків, суд зазначає таке.

Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м. Києві відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача стосовно того, що віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує його права та інтереси, оскільки не породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин, оскільки у відповідності до приписів чинного законодавства, зокрема відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 06.01.2023 № 21.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 243-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.08.2022 № 92624.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (код ЄДРПОУ 35961770) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Преміум Груп» (ідентифікаційний код 35961770, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 10, кв. 19) судові витрати на суму 2684 грн. (дві тисячі шістсот вімідесят чотири грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.