Постанова

від 11.04.2023 по справі зпп/320/5/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № ЗПП/320/5/23 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочко Є.О.,

за участю секретаря Бринюк Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року про забезпечення позову до подання позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «-Медімпульс-» до комунального підприємства "Київблагоустрій", Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування припису та доручення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «-Медімпульс-» (далі - заявник) звернулось до суду із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви) шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу складу літера «В» площею 33, 1 кв.м., що є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 8840,2 кв.м. (вісім тисяч вісімсот сорок цілих дві десятих квадратних метрів), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Брожка (вул. Кіровоградська), буд. 38/58; заборони Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу складу літера «В» площею 33, 1 кв.м., що є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 8 840,2 кв.м. (вісім тисяч вісімсот сорок цілих дві десятих квадратних метрів), який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Володимира Брожка (вул. Кіровоградська), буд. 38/58.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «-Медімпульс-» про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено.

Заборонено Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії із демонтажу складу літера «В» площею 33, 1 кв.м., що є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 8 840,2 кв.м. (вісім тисяч вісімсот сорок цілих дві десятих квадратних метрів), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Брожка (вул. Кіровоградська), буд. 38/58.

Заборонено Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії із демонтажу складу літера «В» площею 33, 1 кв.м., що є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 8 840,2 кв.м. (вісім тисяч вісімсот сорок цілих дві десятих квадратних метрів), який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Володимира Брожка (вул. Кіровоградська), буд. 38/58.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на його необґрунтованість просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване судове рішення прийнято судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи та доказам, наявним у матеріалах справи.

Так, на переконання відповідача, враховуючи дати складання припису та надання доручення, судом першої інстанції було проігноровано факт пропуску строку на подання адміністративного позову у майбутньому про визнання протиправним припису та доручення.

При цьому, як зазначає апелянт, судом проігноровано ще і факт, що на момент складання припису та надання доручення вони не стосувались ТОМ «Медімпульс», що підтверджується змістом припису, доручення та листа ТОВ «Будівельна компанія «Цест-Плюс», реєстраційним посвідченням.

На переконання апелянта, оскаржуваною ухвалою суд фактично без належних на те підстав поставив під сумнів рішення суб`єкта владних повноважень, втрутившись у його дискреційні повноваження без надання правової оцінки підставам для такого рішення, а відтак забезпечення позову є вирішенням спору у справі по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.

Згідно ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з`явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150,151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими, репутаційними, службовими та професійними наслідками.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 у справі №640/9167/19, від 13.03.2020 у справі №1740/2484/18, від 30.09.2020 у справі №640/1305/20, від 22.10.2020 у справі №640/1304/20, від 24.11.2020 у справі №640/9636/20, від 11.03.2021 у справі №260/1168/19.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, поданої до пред`явлення позову, заявник просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти будь-які дії щодо демонтажу складу літера «В» площею 33, 1 кв.м., що є складовою частиною майнового комплексу загальною площею 8840,2 кв.м. (вісім тисяч вісімсот сорок цілих дві десятих квадратних метрів), який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Брожка (вул. Кіровоградська), буд. 38/58.

Відповідно до пункту 13.3.1. Правил благоустрою території міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051, у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лоткиприлавки) тощо) (далі засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Пунктом 20.2.1. Правил благоустрою передбачено, якщо під час перевірки виявлення причин та умов, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У приписі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала припис, відомості про особу, на яку складений припис, та надаються пропозиції щодо усунення причин та умов, які спричиняють порушення благоустрою території. Припис підписується особою, яка його склала, і особою, на яку він складений.

Як вбачається з доданих до заяви матеріалів, а саме із копії доручення №004-1525 від 23.03.2021, виданого на підставі припису №2100621 від 06.01.2021, доручено вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в Голосіївському районі по вул. Брожка Володимира, 38/58, тип об`єкту: автомийка, шиномонтаж, ТО.

При цьому, з наданих заявником документів, долучених до заяви про забезпечення позову вбачається, що Склад (ворота якого вже демонтовано) є капітальною спорудою, а не малою архітектурною формою та є частиною майнового комплексу, який належить на праві власності заявнику.

При цьому, колегія суддів погоджується з доводами заявника, що виконання доручення №004-1525 від 23.03.2021, виданого на підставі припису №2100621 від 06.01.2021 шляхом демонтажу елементів благоустрою спричинить знищення об`єкту нерухомого майна заявника та нанесе збитки у розмірі вартості такого майна, тобто спричинить йому майнову шкоду і відновлення його прав та інтересів щодо володіння та використання такими елементами благоустрою після винесення рішення суду по суті оскарження приписів не призведе до повноцінного відновлення його прав та інтересів.

Крім того, матеріали додані до заяви не свідчать про можливість порушення інтересів будь-яких осіб, у випадку невиконання вказаних приписів та недемонтажу відповідних елементів благоустрою. Також не вбачається можливості порушення прав та інтересів будь-яких осіб зупиненням виконання наведених приписів.

Таким чином, застосовані судом першої інстанції заходи забезпечення позову є цілком співмірними негативним наслідкам від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Натомість, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про очевидну протиправність приписів, які має намір оскаржити заявник.

За наявних обставин, на переконання колегії суддів, без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору вказаних заявником обставин, без заслуховування позиції сторін, дійти висновку про протиправність припису неможливо.

Доводи апелянта, що забезпечення даного позову є вирішенням спору у справі по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову, спростовуються вищенаведеним.

Доводи апелянта що судом першої інстанції було проігноровано факт пропуску строку на подання адміністративного позову у майбутньому про визнання протиправним припису та доручення, як і те, що на момент складання припису та надання доручення вони не стосувались ТОМ «Медімпульс» колегія суддів вважає передчасними, позаяк вказаним обставинам має бути надана оцінка судом першої інстанції при перевірці позовної заяви після звернення позивача з такою.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не вказують на наявність передбачених процесуальним законодавством підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 21.04.2023 року.