Постанова

від 20.04.2023 по справі 640/16783/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16783/20 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ ЮКРЕЙН» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ Юкрейн» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «ХТЛ Юкрейн» звернулось до суду з позовом, у якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві № 1339363/43190754 від 27.11.2019 про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №18 від 07.11.2019, № 1347575/43190754 від 09.12.2019 про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 07.11.2019, № 1339365/43190754 від 27.11.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 30 від 08.11.2019, № 1347576/43190754 від 09.12.2019 про відмову в реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 63 від 12.11.2019, № 1347574/43190754 від 09.12.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 36 від 13.11.2019, № 1339362/43190754 від 27.11.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 37 від 13.11.2019, № 1347572/43190754 від 09.12.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 31 від 14.11.2019, № 1347573/43190754 від 09.12.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 34 від 14.11.2019, № 1347579/43190754 від 09.12.2019 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 64 від 12.11.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №18 від 07.11.2019, № 3 від 07.11.2019, № 30 від 08.11.2019, № 63 від 12.11.2019, № 36 від 13.11.2019, № 37 від 13.11.2019, № 31 від 14.11.2019, № 34 від 14.11.2019, № 64 від 12.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року заяву ТОВ «ХТЛ Юкрейн» від 14.09.2020 року про поновлення строків звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом залишено без задоволення, клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про залишення адміністративного позову без розгляду задоволено. Позовну заяву ТОВ «ХТЛ Юкрейн» залишено без розгляду на підставі п.8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Крім того, позивач наголошує, що позивач, враховуючи положення п.3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та заборони і обмеження, зазначені в постанові КМУ №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на територію України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», не мав об`єктивної можливості подати до суду позовну заяву та мав законні підстави вважати, що строк звернення до суду продовжений на строк дії карантину.

Також в обґрунтування своїх вимог вказує, що судом першої інстанції не дотримано вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, які були подані позивачем до суду разом із заявою про поновлення строків для подання позовної заяви.

Від відповідача до суду апеляційної інстанції 13.04.2023 року надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку наявним у справі доказам, а також доводам позивача, викладеним у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, з дотриманням норм процесуального права.

За наведених у відзиві обставин, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом позову адміністративної справи є оскарження прийнятих Комісією ГУ ДПС у м. Києві рішень про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, зверненню з позовом до суду передувала процедура адміністративного оскарження цих рішень, за результатами якої рішеннями ДПС України скарги позивача залишені без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін.

Суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 зазначив, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем позовну заяву до суду було подано лише 22.07.2020 року, тобто, з пропуском тримісячного процесуального строку.

У свою чергу, позивачем 14.09.2020 року було подано до суду заяву про поновлення процесуальних строків для подання позовної заяви, яка мотивована тим, що в період з 02.01.2020 по 17.03.2020 директор позивача знаходився у відрядженні, а з 18.03.2020 позивач здійснював господарську діяльність з урахуванням обмежень на час запровадження карантину, коли всі працівники апарату управління знаходилися на дистанційному виконанні трудових обов`язків.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та залишаючи позовну заяву без розгляду, виходив з того, що доказів перебування усіх працівників товариства на дистанційному режимі виконання трудових обов`язків в період процесуального строку звернення до суду, так і після його спливу, позивачем не надано.

Також суд зазначив, що вказаний акт здачі-приймання юридичних послуг, який міститься в матеріалах справи, підписано 04.03.2020 року безпосередньо директором ТОВ «ХТЛ Юкрейн», в той час, як останній, згідно з наказом від 24.02.2020 року №05/20-ВД, мав перебувати у відрядженні, що ставить під сумнів достовірність поданих позивачем доказів до заяви про поновлення строку звернення до суду та повідомлених суду обставин такого пропуску.

Переглядаючи справу за наявними доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення (ухвали) суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Приписами статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Крім того, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Відповідно до частин другої, третьої та четвертої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд вказав, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст. 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У вказаному рішенні Верховний Суд сформулював позицію щодо строків оскарження інших рішень контролюючого органу, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Щодо доводів апелянта про пропущення строку у зв`язку із встановленням у країні карантину, що об`єктивно перешкоджало позивачу вчасно подати позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно 30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (надалі - Закон № 540-ІХ), який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Вказаним Законом пункт 3 розділу ІV Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України було викладено у наступній редакції:

«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Тобто, згідно вказаними нормами, було продовжено строк звернення до адміністративного суду на строк дії карантину.

У подальшому, 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року №731-IX, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Закон № 731-IX).

Вказаним Законом законодавець вже по-іншому врегулював питання процесуальних строків під час дії карантину, які були продовжено на строк дії карантину Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Так, Законом №731-IX пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином».

Відтак, положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України у редакції, що діє з 17 липня 2020 року, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що заява ТОВ «ХТЛ Юкрейн» про поновлення строку звернення до суду не відповідає вимогам частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить доказів та обґрунтувань щодо поважності причин пропуску вказаних строків звернення до суду.

Так, позивач в заяві зазначив, що в період із 02.01.2020 по 17.03.2020 директор знаходився у відрядженнях, однак, як вбачається із матеріалів справи, директором позивача 04.03.2020 року було підписано акт здачі приймання-юридичних послуг, в той час, як останній, згідно з наказом від 24.02.2020 року №05/20-ВД, мав перебувати у відрядженні.

Окрім цього, позивачем в якості доказів пропущення строку зазначено, що наказом від 17.03.2020 року №01/20 «Про запобігання поширенню коронавірусу COVID-19» запроваджено тимчасово з 18 березня (2020 року) до скасування загальнодержавного карантину дистанційне виконання трудових обов`язків працівниками товариства за місцем проживання на підставі письмової заяви, із збереженням заробітної плати.

Однак позивачем не обґрунтовано, чому подання позову відбулося 22.07.2020 року, в той час, як наказу про скасування дистанційного виконання трудових обов`язків працівниками товариства в цей період не приймалося.

Суд першої інстанції вірно відзначив, що ця обставина ставить під сумнів неможливість вчинення позивачем дій з подання цього позову до суду як в межах тримісячного строку, так і після його спливу до 22.07.2020 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем тримісячного строку звернення з позовом до суду без поважних причин.

Більше того, суд апеляційної інстанції зазначає, що апелянт у скарзі не наводить жодних доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ХТЛ ЮКРЕЙН» залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2022 року без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 25 квітня 2023 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя О.М.Оксененко