Постанова

від 25.04.2023 по справі 480/2421/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 480/2421/20

адміністративне провадження № К/990/2136/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області (далі - Управління Держпраці) на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року (прийняте судом у складі судді Шевченко І.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Спаскіна О.А., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Іволжанські води»</a> (далі - ТОВ «Завод «Іволжанські води») до Управління Держпраці про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ТОВ «Завод «Іволжанські води» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № СМ 269/1827/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020, винесену начальником Управління Держпраці Семеновим Ю.Д., якою на ТОВ «Завод «Іволжанські води» накладено штраф у розмірі 802 910,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 22.10.2019 уповноваженими особами відповідача було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Завод «Іволжанські води» за адресою здійснення господарської діяльності: Сумська обл., Сумський р-н, с. Іволжанське, вул. Заводська, буд. 4, з питань належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, в т. ч. з неповнолітніми, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування, на підставі якого прийнято постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 802 910,00 грн за порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).

Однак, позивач вважає, що вказане інспекційне відвідування є безпідставним і незаконним, оскільки жодної із наведених у статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та у пункті 5 Порядку №823 підстави для проведення інспекційного відвідування не існувало, керівника та уповноважених осіб позивача про проведення позапланової перевірки повідомлено не було, перевірку було проведено не за місцезнаходженням позивача, а за місцем, до якого позивач не має ніякого відношення. Наголосив, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» зареєстровано і знаходиться у м. Суми та на момент перевірки не мало ніякого відношення до виробничих приміщень у с. Іволжанське, а також до конфліктної ситуації з приводу незаконної виробничої діяльності та невиплати заробітної плати колишнім працівникам (мешканцям с. Іволжанське) попереднім користувачем виробничих приміщень ТОВ «Завод «Еко-Продукт» (код в ЄДРПОУ 32367564). На момент перевірки (і на даний час також) за місцем проведеної перевірки позивач господарської діяльності не здійснює, не є власником та користувачем виробничих приміщень і обладнання, договорів оренди із власниками виробничих приміщень не укладав, виробничі приміщення та технологічне обладнання позивачем не використовуються і не знаходяться у нього на балансі. Позивач лише має наміри орендувати виробничі приміщення у с. Іволжанське та, після отримання необхідних Дозволів здійснювати виробничу діяльність з виробництва напоїв та розливу води, що буде можливим лише після врегулювання усіх спірних питань з попереднім користувачем ТОВ «Завод «Еко-Продукт».

Відтак, твердження та висновки про причетність позивача до діяльності підприємства, розташованого за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, с. Іволжанське, вул. Заводська, буд. 4, а також про залучення позивачем працівників до виробничої діяльності без укладення трудових договорів, які були зроблені посадовими особами відповідача у акті інспекційного відвідування та у оскаржуваній постанові про накладення штрафу, є необґрунтованими та не можуть бути законною підставою для накладення на позивача штрафу за правопорушення, до якого позивач не має ніякого відношення, а тому постанова про накладення штрафу є протиправною, ухваленою з порушенням вимог чинного законодавства та без з`ясування всіх необхідних обставин та такою, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №СМ 269/1827/АВ/П/ТД-ФС від 17.03.2020, якою на ТОВ «Завод «Іволжанські води» накладено штраф у розмірі 802 910,00 грн.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 30 листопада 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України в частині допуску сімнадцяти громадян до роботи без укладення трудового договору здійснено при помилковому розумінні фактичних обставин. А відтак, спірне рішення не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є необґрунтованим та безпідставним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17 січня 2022 року Управління Держпраці звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати, постановлені у цій справі судові рішення, та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі посилається на те, що висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.

Посилається на те, що 29.11.2019 ОСОБА_1 продав свою частку у статутному капіталі, а тому втрачає законні підстави бути директором підприємства на підставі корпоративних відносин. Отже, необхідно застосовувати вже іншу норму Господарського кодексу України (далі - ГК), а саме частину четверту статті 65 ГК. Тобто ОСОБА_1 продовжував виконувати функції директора ТОВ «Завод «Іволжанські води», проте відсутнє належне документальне оформлення відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Завод «Іволжанські води».

Зазначає, що запити до АТ «Сумиобленерго» були надані суду як заперечення позиції позивача щодо того, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» не здійснює господарську діяльність за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Іволжанське, вул. Заводська, 4. Тому суди необґрунтовано не взяли ці докази до уваги, зазначивши, що вони не були покладені в основу оскаржуваної постанови та на момент її прийняття відповідачем взагалі не надавалась оцінка даним обставинам.

Посилається також на те, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» здійснювало господарську діяльність, що підтверджується тим, що наказом Головного управління Держспоживслужби в Сумській області № 1373-ОД від 24.12.2019 ТОВ «Завод «Іволжанські води» внесено до Державного реєстру потужностей операторів ринку. Товариство має дозвіл на спеціальне водокористування № 265/СМ/49д-18 від 12.09.2018, строк дії якого з 12.09.2018 до 12.09.2021.

Також зазначає, що 01.06.2019 між АТ «Сумиобленерго», в особі філії «Сумський РЕМ» та ТОВ «Завод «Іволжанські води» укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Додатком 12 цього договору встановлена дозволена потужність на об`єкти, що розташовані за адресою: вул. Заводська, 4, с. Іволжанське, Сумський район, Сумська область.

Договір від імені Товариства підписував О.Д. Золотий.

Зазначене, як зазначає скаржник, свідчить про те, що Товариство здійснює господарську діяльність, і здійснює її за адресою: с. Іволжанське, вул. Заводська, 4.

Посилається також на те, що твердження судів про те, що в судовому засіданні не було підтверджено того факту, що особи, які зафіксовані під час інспекційного відвідування на відеозаписі, були залучені саме позивачем, а не іншим підприємством, яке продовжувало бути зареєстрованим за спірною адресою, є необґрунтованими, оскільки ТОВ «Еко-продукт» не має електропостачання (борг даного підприємства взяв на себе позивач), не має обладнання, так як в матеріалах справи містяться документи виконавчого провадження, відповідно до яких майно, яким користувалося вказане підприємство було передано на зберігання засновникам позивача. Крім того, відеозапис містить факт використання/експлуатації обладнання, яке працює від електромережі, що виключає його експлуатацію ТОВ «Еко-продукт».

Судами першої та апеляційної інстанцій необґрунтовано не взято до уваги відеофіксацію фактичного виконання 16 працівниками трудових обов`язків на території здійснення господарської діяльності позивача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Стеценка С.Г. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.02.2022 № 209/0/78-22 здійснено за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Стеценка С.Г. та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2022 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.,

Верховний Суд ухвалами від 07 лютого 2022 року залишив касаційну скаргу без руху, а від 04 травня 2022 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

ТОВ «Завод «Іволжанські води» 16.03.2018 зареєстровано як юридична особа із зазначенням місцезнаходження: 40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Гагаріна, буд. 9-А, основним видом діяльності якого є, зокрема, код КВЕД 11.07 «Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки». Також, позивачу видано дозвіл на спеціальне водокористування №265/49д-18 від 12.09.2018 для водозабору з 2 артсвердловин, що розташовані по вул. Заводська, буд. 4, в с. Іволжанське, Кияницька сільська рада, Сумський район у басейні р. Олешня (басейн р. Псел), а наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 1373-ОД від 24.12.2019 ТОВ «Завод «Іволжанські води» внесено до Державного реєстру потужностей операторів ринку.

Управлінням Держпраці у Сумській області на підставі статті 259 КЗпП, п.п.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 98 від 22.01.2020, для проведення інспекційного відвідування ТОВ «Завод «Іволжанські води», юридична адреса: м. Суми, вул. Гагаріна, буд. 9-А, адреса здійснення господарської діяльності: Сумська область, Сумський район, селище Іволжанське, вул. Заводська, буд. 4.

На підставі вказаного наказу було оформлено направлення № 21/СМ269 від 22.01.2020 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання - ТОВ «Завод «Іволжанські води» у період з 22.01.2020 по 28.01.2020.

Відповідно до наказу та направлення контролю підлягали питання додержання законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми.

У період з 22.01.2020 по 28.01.2020 було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Завод «Іволжанські води», юридична адреса: м. Суми, вул. Гагаріна, буд. 9А, адреса здійснення господарської діяльності: Сумська область, Сумський район, селище Іволжанське, вул. Заводська, буд. 4, в ході якого позивачу направлено вимогу про надання/поновлення документів № СМ 269/1827/НД від 22.01.2020, та за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № СМ 269/1827/АВ від 28.01.2020, яким встановлено, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» фактично допущено до роботи 17 осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_1 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, чим, на думку інспекторів, порушено вимоги частин першої та третьої статті 24 КЗпП.

06.02.2020 інспекторами праці Управління Держпраці у Сумській області було складено припис про усунення виявлених порушень № СМ 269/1827/АВ/П, в якому було зазначено встановлене при перевірці порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП, та яким директора ТОВ «Завод «Іволжанські води» ОСОБА_1 зобов`язано забезпечити дотримання вимог частини третьої статті 24 КЗпП у строк до 19.02.2020.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування, позивачем було подано зауваження до акта, за результатами розгляду яких Управлінням Держпраці у Сумській області листом від 05.02.2020 залишено в силі висновки, викладені в акті інспекційного відвідування ТОВ «Завод «Іволжанські води» від 28.01.2020 № СМ 269/1827/АВ.

22.01.2020 інспекторами праці Управління Держпраці у Сумській області було надано пояснення ОСОБА_1 , згідно з якими ТОВ «Завод «Еко-продукт» припинило свою діяльність за вищевказаною адресою з вересня 2019 року, а ТОВ «Завод «Іволжанські води» діяльність не починав, зазначив, що в штаті ТОВ «Завод «Іволжанські води» крім директора співробітників нема. Також, зазначив, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» створено в березні 2018 року і він погодився бути директором даного підприємства на добровільній основі до запуску підприємства.

Також 23.01.2020 ОСОБА_1 надав письмові пояснення, де зазначив, що ТОВ «Завод «Іволжанські води» не використовує найману працю, так як не може отримати право на виробничу діяльність, так як попередній власник та орендар не передав ще згідно з рішенням суду господарське обладнання та майно. На території заводу перебувають колишні працівники ТОВ «Еко-продукт», яке заборгувало їм значні кошти по заробітній платі, а тому відмовляються залишати територію заводу. На даному етапі він виконував обов`язки директора ТОВ «Завод «Іволжанські води» як засновник, а з листопада 2019 року вийшов зі складу засновників та продовжує виконувати обов`язки директора на добровільних засадах без укладання трудового договору.

23.01.2020 ОСОБА_1 надав документи, а саме протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Завод «Іволжанські води» від 22.03.2018, згідно з яким ОСОБА_1 володіє 45% статутного капіталу ТОВ «Завод «Іволжанські води» та йому як засновнику ТОВ «Завод «Іволжанські води» надано повноваження необхідні для управління ТОВ «Завод «Іволжанські води». Також надав акт приймання-передачі частки у статутному капіталі TOB «Завод «Іволжанські води» та договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Завод «Іволжанські води» від 29.11.2019, згідно з якими ОСОБА_1 передав ОСОБА_18 40 %, ОСОБА_19 5 % частки у статутному капіталі ТОВ «Завод «Іволжанські води».

Подання ОСОБА_1 таких пояснень та вказаних документів підтверджується актом інспекційного відвідування №СМ 269/1827/АВ від 28.01.2020.

17.03.2020 відповідачем на підставі акта інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 28.01.2020 № СМ 269/1827/АВ було прийнято постанову № СМ 269/1827/АВ/П-ТД-ФС, якою на ТОВ «Завод «Іволжанські води» накладено штраф у розмірі 802 910 грн за допуск до роботи 17 осіб без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Не погодившись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.

Як видно з касаційної скарги, судові рішення, постановлені у цій справі, оскаржуються щодо наявності/відсутності факту допущення позивачем до роботи 17 осіб без оформлення трудового договору, наказу чи розпорядження власника та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 КЗпП передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509) штрафи накладаються на підставі: акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Отже, обов`язковою умовою притягнення роботодавця до відповідальності за порушення ним статті 24 КЗпП є безпосереднє виявлення під час інспекційного відвідування посадовими особами Держпраці осіб, які виконують трудові функції без належного офіційного оформлення та саме роботодавцем.

Що стосується допущення до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_1 колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Керувати підприємством, установою, організацією може як сам власник (засновник), так і найманий працівник, що передбачено статтею 65 ГК.

Відповідно до частин першої - четвертої цієї статті управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що юридично засновник виконує не обов`язки директора підприємства, а лише покладені на нього певні управлінські функції. І це головна його відмінність від директора - найманого працівника.

Укладати трудовий договір із директором-засновником не потрібно.

Якщо такого договору нема, то нема й обов`язку нараховувати або виплачувати засновнику заробітну плату. Тим більше жодна законодавча норма не зобов`язує власника підприємства укладати угоди з самим собою, в т. ч. і трудовий договір.

Оскільки згідно із законодавством трудові відносини передбачають оплату праці найманого працівника, то при оформленні повноважень засновника як директора питання про оплату його праці не ставиться. Не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці, повідомляти територіальні органи ДФС про початок роботи на посаді директора.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 також визнав можливість здійснення керівником, що є учасником або засновником підприємства, управління суб`єктом господарювання без укладення із ним трудового договору (контракту) та отримання заробітної плати.

При цьому, процедура оформлення трудових відносин із директором - найманим працівником повністю протилежна процедурі оформлення директора-засновника, оскільки директор - найманий працівник виконує трудові обов`язки згідно з внутрішніми документами підприємства, офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату та інші трудові гарантії (відпустка, лікарняний тощо).

Разом із тим, суди першої та апеляційної інстанцій, пославшись на те, що відповідно до протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Завод «Іволжанські води» від 22.03.2018, згідно з яким ОСОБА_1 володіє 45 % статутного капіталу товариства та йому як засновнику надано повноваження необхідні для управління товариством, а також на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент перевірки значиться керівником ТОВ «Завод «Іволжанські води», не взяли до уваги те, що відповідно до акта приймання-передачі частки у статутному капіталі TOB «Завод «Іволжанські води» та договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Завод «Іволжанські води» від 29.11.2019 ОСОБА_1 передав ОСОБА_18 40 %, ОСОБА_19 5 % частки у статутному капіталі ТОВ «Завод «Іволжанські води».

Отже, суди мають дослідити з якого моменту ОСОБА_1 передав корпоративні права та на момент проведення перевірки контролюючим органом чи він був засновником - керівником чи все ж таки він втратив цей статус і був керівником - найманим працівником, якого допущено до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Що стосується обставин допуску до роботи без оформлення трудового договору таких осіб як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що 12.09.2018 позивачем (ТОВ «Завод «Іволжанські води»), з метою водокористування: забезпечення власних питних і санітарно-гігієнічні та виробничих потреб за адресою: АДРЕСА_1 , було отримано дозвіл на спеціальне водокористування № 265/СМ/49д-18 зі строком дії з 12.09.2018 по 12.09.2021 та за вказаною ж адресою, наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області №1373-ОД від 24.12.2019 дане підприємство внесено до Державного реєстру потужностей операторів ринку.

Також, як зазначили суди, у судовому засіданні встановлено, що за даною адресою у тому числі і станом на момент здійснення інспекційного відвідування значилось зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Еко-продукт» (далі - ТОВ «Завод «Еко-продукт»).

При цьому, на адресу відповідача директором ТОВ «Завод «Еко-продукт» надіслано листа від 27.01.2020, в якому ТОВ «Завод «Еко-продукт» повідомило, що з 11.06.2019 та по теперішній час підприємство не веде господарської діяльності з виробництва чи продажу питної та мінеральної води, напоїв безалкогольних та пива, а всіх працівників було звільнено.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до листа Головного управління Держспоживслужби в Сумській області від 24.02.2020 № 18-28/04/575/2020 до Державного реєстру потужностей операторів ринку 17.09.2019 внесено запис про припинення використання потужності оператором ринку (наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 522-ОД від 17.09.2019. Отже, згідно з даними Державного реєстру потужностей операторів ринку станом на дату цього листа, ТОВ «Завод «Еко-продукт» (Сумський район, с. Іволжанське, вул. Заводська, 4) припинило свою діяльність.

При цьому, суди необґрунтовано не прийняли до уваги листи АТ «Сумиобленерго» щодо обсягів споживання електроенергії з липня 2019 року позивачем, що, на думку відповідача, свідчить про те, що позивач мав все необхідне для провадження господарської діяльності та здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Відкинувши ці докази, суди зазначили, що ці листи не були покладені в основу оскаржуваної постанови, проте дані докази надані не на підтвердження порушення позивачем законодавства про працю, а на підтвердження обставин того, що саме ТОВ «Завод «Іволжанські води» здійснювало господарську діяльність за певною адресою. Тому цим доказам необхідно надати належну оцінку.

Також судами встановлено, що під час здійснення відеозапису інспекційного відвідування дійсно деякі особи на пряме запитання інспекторів, чи працюють вони на ТОВ «Завод «Іволжанські води», надавали ствердну відповідь.

Разом із тим, суди не дослідили які саме особи, із зафіксованих засобами відеотехніки, давали такі пояснення і, у разі якщо вони давали пояснення в судовому засіданні протилежні, не з`ясували чому вони змінили свої пояснення. При цьому, суди навпаки послалися на пояснення осіб, які перебували на території заводу в день перевірки, і які у них були відібрані після складання акта інспекційного відвідування керівництвом ТОВ «Завод «Іволжанські води». Отже, фактично ці пояснення були відібрані у осіб, трудові права яких порушено, суб`єктом господарювання, який, як зазначено в акті інспекційного відвідування, порушив їх права.

Посилання судів на те, що в оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено або ж вказано невірно прізвища, ім`я та по-батькові всіх осіб, яких, як зазначає Управління Держпраці, позивачем допущено до роботи працівників без укладення трудового договору, не спростовують того, що 17 осіб було зафіксовано контролюючим органом (зокрема, засобами відеотехніки), як таких що виконують певну роботу на підприємстві і документів про їх працевлаштування не надано.

Понад це, в суді давали пояснення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , прізвища, ім`я та по-батькові яких інспекторами праці в акті і в постанові зазначено правильно. Також давав пояснення ОСОБА_21 , який, як встановлено судом, в акті відвідування зазначений як ОСОБА_4 . Отже, щонайменше зазначені особи встановлені, разом із цим судами не зазначено які (або чиї) прізвища, ім`я та по-батькові зазначено неповно чи неправильно.

Як видно з акта інспекційного відвідування, працівники, більшість з яких були одягнені у спецодяг, виконували таку роботу: працювали у цеху на лінії для розливу мінеральної води, а саме виставляли пластикові пляшки на лінію, знімали з конвеєру запаковані пляшки з водою; виконували роботи з видування пляшок на спецобладнанні; виконували ремонтні, вантажні роботи та роботи з прибирання, охорони. Все це фіксувалося засобами відеотехніки.

Отже, всі зазначені працівники мали доступ до приміщень (цеху) та обладнання за адресою вул. Заводська, 4, селища Іволжанське, Сумської області, де здійснює господарську діяльність ТОВ «Завод «Іволжанські води».

Сам директор ТОВ «Завод «Іволжанські води» 22.01.2020 (під час проведення заходу) надав письмові пояснення інспекторам праці про те, що ТОВ «Завод «Еко-продукт» припинило свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, суду слід з`ясувати хто саме (на момент проведення інспекційного відвідування) є власником/користувачем приміщень та обладнання, де працювали особи, яких було виявлено інспекторами праці під час проведення інспекційного відвідування.

Також колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, яку ратифіковано Законом України № 1985-ІV від 08.09.2004, завданням системи інспекції праці є, зокрема забезпечення застосування правових норм у галузі умов праці та охорони працівників під час їхньої роботи, як наприклад, норм щодо тривалості робочого дня, заробітної плати, безпеки праці, охорони здоров`я і добробуту, використання праці дітей і підлітків та з інших подібних питань, у тій мірі, в якій інспектори праці повинні забезпечувати застосування таких норм.

Як видно з матеріалів цієї справи, в акті інспекційного відвідування та засобами відеотехніки зафіксовано, що 17 осіб не просто перебували на території підприємства за адресою вул. Заводська, 4, селища Іволжанське, Сумської області, а, будучи одягнені у спецодяг, виконували певну роботу: працювали у цеху на лінії для розливу мінеральної води, а саме виставляли пластикові пляшки на лінію, знімали з конвеєру запаковані пляшки з водою; виконували роботи з видування пляшок на спецобладнанні; виконували ремонтні, вантажні роботи та роботи з прибирання, охорони. При цьому, у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Завод «Іволжанські води» зазначає, що з червня по грудень 2019 року виробничі приміщення фактично незаконно утримувались власниками та посадовими особами ТОВ «Завод «Еко-Продукт», після цього під тиском Державної виконавчої служби та правоохоронних органів засновники та посадові особи ТОВ «Завод «Еко-Продукт» залишили підприємство і зникли у невідомому напрямку. Інспекційне відвідування проведено з 22 по 28 січня 2020 року.

Отже, судам необхідно встановити який роботодавець допустив цих осіб до роботи та чи оформлені з ними трудові відносини, зокрема, шляхом з`ясування хто саме є власником/користувачем промислових приміщень та обладнання за адресою: АДРЕСА_1 , де працювали особи, яких було виявлено інспекторами праці під час проведення інспекційного відвідування, чи ці працівники перебували на території ТОВ «Завод «Іволжанські води», чи цією територію володіє/користується в законний чи незаконний спосіб інше підприємство.

Враховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили належним чином зібрані у справі докази та не надали їм повної оцінки, оскаржувані судові рішення не є такими, що ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому слід зазначити, що Верховний Суд відповідно до статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що у відповідності до пункту 1 частини другої статті 353 КАС є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС.

З огляду на викладене, керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 червня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2021 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець