Ухвала

від 25.04.2023 по справі 340/1331/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 340/1331/22

адміністративне провадження № К/990/12410/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 у справі № 340/1331/22 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариство (ПрАТ) «СГ Надія Нова» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ПрАТ «СГ Надія Нова» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті ГУ ДПС щодо позивача податкові повідомлення-рішення:

№00047780704 від 04.11.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі також ПДВ) на 2 750 567,00 грн (в тому числі: 1 833 711,00 грн основний платіж та 916 865,00 грн - штрафні (фінансові) санкції);

№00047800704 від 04.11.2021, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за червень 2019 року на 1 759 139,00 грн;

№00047810704 від 04.11.2021 про застосування штрафу у розмірі 39 497,50 грн, встановленого пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України (за не реєстрацію протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК, податкових накладних/розрахунків коригування на суму 473 970,00 грн, в тому числі ПДВ);

№00047860710 від 04.11.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 37 032,73 грн (в тому числі: 26 047,63 грн - основний платіж, 2 604,76 грн - штрафні (фінансові) санкції, 8380,34 грн - пеня);

№00047840710 від 04.11.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 112 091,46 грн (в тому числі: 74 709,46 грн - основний платіж, 7 470,95 грн - штрафні (фінансові) санкції, 29 911,05 грн - пеня);

№00047830710 від 04.11.2021, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб на 339 370,00 грн (в тому числі: 237 862,04 грн - основний платіж, 29396,84 грн - штрафні (фінансові) санкції, 72 111,12 грн - пеня);

вимогу про сплату боргу №Ю-00047880710 від 04.11.2021 року (в частині 91978,40 грн);

рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №00047890710 від 04.11.2021 (в частині 46 694,51 грн).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023, позов задоволено.

04.04.2023 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлено касаційну скаргу зазначені вище судові рішення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС підстави для касаційного оскарження судових рішень.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині позовних вимог про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2021 №№00047780704, №00047800704, № №00047810704, а суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили із встановленого в судовому процесі факту здійснення позивачем господарських операцій з придбання кукурудзи та насіння соняшника у фермерського господарства «Верес» та ТОВ «Укрграндпостач», суми ПДВ, сплачені в ціні за які позивач включив до податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість. Цей факт встановлено відповідно до висновків судів, що зазначені операції підтверджені належними документами (договорами поставки кукурудзи та насіння соняшника, податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, видатковими накладними, актами про передачу товару), які надавалися контролюючому органу на перевірку. Первинні документи, виписані на операції з постачання позивачу кукурудзи та насіння соняшника, відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Суди попередніх інстанцій визнали також неправомірним донарахування ПрАТ «СГ «Надія Нова» грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, єдиного внеску згідно із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та рішенням, виснувавши, що організація підприємством безоплатного харчування для своїх працівників відповідно до умов колективного договору не є виплатою доходу у вигляді надання додаткового блага, а до виплаченої позивачем власникам паїв орендної плати в натуральній (негрошовій) формі (зерном) не застосовується державне регулювання цін, запроваджене для організованого аграрного ринку.

ГУ ДПС у касаційній скарзі вказало підставою касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справі № 340/1331/22, пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС - необхідність відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (норм підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 ПК, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16, від 31.03.2020 у справі №200/5932/19-а, від 27.04.2022 у справі № 200/5932/19-а, від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15, від 16.04.2021 у справі № 820/4403/16, які враховані судом апеляційної інстанції при виборі і застосуванні зазначених вище норм у постанові від 07.02.2023. Одночасно ГУ ДПС посилається на неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду щодо застосування зазначених норм у постановах від 17.02.2021 (справа №804/588/17), від 30.06.2021 (справа №804/1267/16), від 31.08.2021 (справа №820/4373/16), від 02.12.2021 (справа №809/1652/17), від 03.02.2022 (справа №810/2827/18), від 15.04.2022 (справа №826/3925/17).

У постановах 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 11.09.2018 у справі № 804/4787/16, від 24.05.2019 № 826/7423/16 Верховний Суд виснував, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Відповідно до висновку Верховного Суду в постанові від 31.03.2020 у справі № 200/5932/19-а правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та узгодженість дій між ними.

Згідно з висновком Верховного Суду в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15, від 16.04.2021 № 820/4403/16 порушення кримінального провадження щодо контрагентів при відсутності вироку у кримінальній справі не може бути доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Норма пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС презюмує, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, повинна обґрунтувати необхідність відступу від висновку Верховного Суду.

Довід ГУ ДПС щодо необхідності відступу від висновків Верховного Суду у наведених вище постановах обґрунтований лише доводом про не врахування судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 340/1331/22 висновків Верховного Суду у постановах від 17.02.2021 (справа № 804/588/17), від 30.06.2021 (справа № 804/1267/16), від 31.08.2021 (справа № 820/4373/16), від 02.12.2021 (справа № 809/1652/17), від 03.02.2022 (справа № 810/2827/18), від 15.04.2022 (справа № 826/3925/17) щодо застосування підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, підпункту «в» пункту 200.4 статті 200 ПК, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Тобто, такий довід стосується підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Разом з тим, за змістом касаційної скарги фактично доводи відповідача щодо підстави касаційного оскарження знаходяться у площині оспорювання оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі та встановлення на підставі цієї оцінки обставин у справі щодо здійснення ПрАТ «СГ Надія Нова» господарських операцій з придбання кукурудзи та насіння соняшника у ФГ «Верес» та ТОВ «Укрграндпостач». Ці доводи можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частиною другою статті 353 КАС, яка відповідачем, однак, у касаційній скарзі не вказана, так само, як і не вказана підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи наведене вище, ГУ ДПС не зазначено підстави касаційного оскарження, як того вимагає норма абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС. Ця норма, безумовно, презюмує не тільки формальне зазначення у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 КАС, а й фактичне викладення підстави касаційного оскарження, яка відповідає нормі частини четвертої статті 328 КАС. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини другої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.02.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко