Рішення

від 11.04.2023 по справі 522/12811/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12811/19

Провадження № 2/522/1034/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 рокуПриморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів порядку загального позовногопровадженняцивільну справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни про скасування рішень про державну реєстрація,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приморська районна адміністрація Одеської міської ради звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни про скасування рішень про державну реєстрацію.

В обґрунтування позову позивач вказує, що оскаржувана державна реєстрація майнових прав виникла у зв`язку з незаконним улаштуванням мансарди за рахунок частини приміщення горища над житловими кімнатами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є замовниками будівельних робіт, мансардного поверху квартири АДРЕСА_1 .

Після здійсненої реконструкції, 17.12.2018 року, ОСОБА_1 зареєстрував в Управлінні державного архітектурно будівельного контролю Одеської міської ради Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 141183510730 Реконструкція частини квартири АДРЕСА_2 .

В подальшому, декларація була скасована наказом УДАБК ОМР від 10.06.2019 року № 01-13/257ДАБК Про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141183510730 від 17.12.2018 року, у із зв`язку із зазначенням у декларації недостовірних даних в частині розроблення та затвердження проектної документації.

Враховуючи це, проведення реконструкції частини квартири АДРЕСА_3 відбулася з порушенням вимог чинного містобудівного законодавства України.

Отримавши декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141183510730 від 17.12.2018 року (яка в подальшому була скасована) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 здійснено остаточну легалізацію самочинного будівництва шляхом державної реєстрації прав на реконструйоване приміщення.

Для цього вони звернулась до ОСОБА_4 , реєстратора Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг.

26.12.2018 року реєстратором прийнято рішення № 44845830 про внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири АДРЕСА_3 , а саме загальну площу квартири з 72,89 кв.м. та житлову площу з 60,89 кв.м. змінено на 114,1 кв.м. загальної площі та 67,8 кв.м. житлової площі, 2 кімнати змінено на 4 кімнати, площа квартири АДРЕСА_4 (яка в подальшому стала АДРЕСА_1 збільшилася за рахунок захоплення частини горища, що є приміщенням загального користування.

Враховуючи той факт, що реєстратор здійснив реєстрацію прав на реконструйовану квартиру на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 141183510730 від 17.12.2018 року, яка в подальшому була скасована наказом УДАБК ОМР № 01-13/257ДАБК від 10.06.2019 року, на сьогодні відсутні підстави для існування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про зміни, включені до реєстру на підставі оскарженого рішення № 44845830 від 26.12.2018 року, а тому позивач просить суд скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни за № 44845830 від 26.12.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2019 року провадження по справі відкрито.

03 лютого 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_2 відповідно до якого відповідач позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 квітня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

11 квітня 2023 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю позивача.

Відповідачі про дату та час судового засідання сповіщенні належним чином, виходячи с чого, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд встановлює наступні обставини.

У відповідності до ст. ст. 12,13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасників провадження. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються ; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .

10.12.2018 зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 061183440983 від 10.12.2018 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141183510730 від 17.12.2018 року, найменування об`єкта будівництва - «Реконструкція частини квартири АДРЕСА_2 , замовник - фізична особа, технічний нагляд - ОСОБА_5 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 000015), проектувальник - ТОВ «Будівельна компанія «СДС» ІСДРПОУ 36996652), авторський нагляд - ОСОБА_6 , підрядник - фізична особа.

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ОД 061183440983 від 10.12.2018 року скасовано наказом Управління № 01-13/256ДАБК від 10.06.2019 року на підставі акту, складеного за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, доповідних записок головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Найка В.Г.?

Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 141183510730 Ід 17.12.2018 року, скасовано наказом Управління № 01-13/257ДАБК від 10.06.2019 року на підставі акту, складеного за результатами проведення нових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, доповідних записок головного спеціаліста.

Згідно ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: а) містобудівні умови та обмеження; б) технічні умови; в) завдання на проектування.

Відповідно до п. 3.2. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Пунктом 3.21. ДБН А. 2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлено, що реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукту, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частини (за умови автономності).

Згідно ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 встановлено, що право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), надається після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI), здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно- будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно до п.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права Інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Також держреєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Згідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Частиною 5 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Згідно ч. 2 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав визначено Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (надалі - Порядок №1127).

Пунктом 45 Порядку №1127 передбачено, що для державної реєстрації права власності у зв`язку із зміною суб`єкта такого права в результаті реконструкції об`єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об`єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки подаються:

1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта:

3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

Згідно частини 2 та 3 пункту 58 Порядку №1127 за бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна для державної реєстрації права власності на такий об`єкт може бути подано технічний паспорт, що містить актуальні відомості про технічні характеристики об`єкта, незалежно від наявності таких відомостей в документах, що подаються для відповідної реєстрації. У разі коли зміни технічних характеристик об`єкта нерухомого майна відбулися у зв`язку з проведенням будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення, також подається документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта. У випадках, передбачених абзацами першим та другим цього пункту, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносить відомості про об`єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об`єкт та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Як зазначалося вище, належним документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що відноситься до об`єктів з незначними наслідками (CCI), є декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Враховуючи той факт, що реєстратор здійснив реєстрацію прав на реконструйовану квартиру на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CCI) № ОД 141183510730 від 17.12.2018 року, яка в подальшому була скасована наказом УДАБК ОМР № 01-13/257ДАБК від 10.06.2019 року, на сьогодні відсутні підстави для існування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про зміни, включені до реєстру на підставі оскарженого рішення № 44845830 від 26.12.2018 року. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 20.08.2020 у справі №916/2464/19, від 14.07.2020 у справі №910/8387/19, від 23.06.2020 у справі № 906/516/19, від 23.06.2020 у справі № 905/633/19, від 23.06.2020 у справі № 922/2589/19 викладено наступну правову позицію про те, що такий спосіб захисту як скасування запису про проведену державну реєстрацію права вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною в Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки статтю 26 цього Закону відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» викладено в новій редакції, згідно з якою виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3)про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

З наведеного вище, суд вважає позов законним, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, cуд

ВИРІШИВ:

Позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни про скасування рішень про державну реєстрація задовольнити.

Скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни за № 44845830 від 26.12.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приморської районної адміністрації Одеської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 480,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приморської районної адміністрації Одеської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 480,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приморської районної адміністрації Одеської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 480,25 гривень.

Стягнути з реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Мельник Тетяни Іванівни на користь Приморської районної адміністрації Одеської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 480,25 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 24.04.2023 року.

Суддя Р.Д. Абухін

11.04.23