Ухвала

від 26.04.2023 по справі 138/160/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 138/160/18

провадження № 61-3660 ск 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом у якому, з урахуванням уточнень, просила визнати 23/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, розділити його за варіантом № 1 (додатки 13-14) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи, визнати за нею право власності на частку зазначеного домоволодіння згідно з указаним варіантом експертизи, стягнути з відповідача на свою користь компенсацію 1/2 частини вартості транспортного засобу - автомобіля «Опель Омега», 1997 року випуску, станом на день подання позову в розмірі 44 350,00 грн, виділити їй у власність меблеву стінку вартістю 3 000,00 грн, холодильник «Самсунг» - 5 000,00 грн, пральну машину «ЛДЖІ» - 3000,00 грн, два крісла по 500,00 грн - 1 000,00 грн, килим - 1 000,00 грн, диван - 1 000,00 грн, диван синьо-жовтий - 1 500,00 грн на загальну суму 15 500,00 грн, стягнути з відповідача на свою користь різницю у вартості часток домоволодіння в розмірі 5 302,50 грн.

2. Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року позов задоволено частково. Визнано спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 23/50 частки домоволодіння АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 за варіантом № 1 (додатки 13-14), згідно з висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи № ОС-408 від 30 квітня 2021 року право власності на 49/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме: підвал 1-1, 1/2, підвал 1?3, житлову кімнату 1-7, коридор 1-8, житлову кімнату 1-9, веранду І, веранду ІІ (веранду «а4»), всього по житловому будинку площею 75,95 кв. м, господарські будівлі та споруди: ганок «а2», сарай «Б», 1/2, огорожу № 1, 1/2, огорожу № 2, 1/2, хвіртку № 3, 1/2, відмостку І, 1/2, всього площею 75,95 кв. м, загальною вартістю 308 180,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за відступ від ідеальних часток вартості домоволодіння в розмірі 5 302,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за транспортний засіб в розмірі 36 482,50 грн. Виділено ОСОБА_2 у власність таке майно: меблеву стінку, холодильник «Самсунг», пральну машину «LG», диван, килим, диван синьо-жовтий, два крісла, загальною вартістю - 15 500,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

3. 31 січня 2023 року на електронну адресу Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року, копія якої, засобами поштового зв`язку, надійшла на адресу Вінницького апеляційного суду 06 лютого 2023 року.

4. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року, оскільки існує ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, а саме ухвала Вінницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 року.

5. У березні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявник вказує на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року та без встановлення всіх обставин справи дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

7. Вказує на те, що він, як учасник справи, як на момент розгляду справи судом першої інстанції так і на даний момент не проживає за зареєстрованим місцем проживання, а проживає за межами України та особисто не отримував жодної кореспонденції від суду першої інстанції.

8. Про рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року дізнався лише 18 січня 2023 року, на що суд апеляційної інстанції уваги не звернув та помилково зазначив, що він звертався із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в жовтні 2022 року, з якою насправді звертався його адвокат з власними підставами для поновлення строку для оскарження рішення суду першої інстанції.

9. Також вказує на те що, що з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан таТоргово-промисловою палатою України було оприлюднено лист від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 відповідно до якого військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною та підставою для звільнення його від відповідальності за пропущений строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

10. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржуване судове рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі з огляду на таке.

11. Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

12. Також частиною третьою цієї ж статті передбачено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами.

13. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

14. Частиною першою статті 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

15. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

16. Статтею 64 ЦПК України визначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

17. Відповідно до положень статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

18. Статтею 130 ЦПК України встановлено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

19. Крім цього, частиною першою статті 131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

20. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

21. Частинами першою, другою та третьою статті 272 ЦПК України встановлено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня.

22. Також частиною сьомою цієї ж статті встановлено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

23. Частинами третьою та четвертою статті 26 Закону України «Про адвокатуру там адвокатську діяльність» встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

24. З рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 був присутній в судовому засіданні.

25. Крім цього з оскаржуваної ухвали Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, а також з інших ухвал Вінницького апеляційного суду, постановлених за результатами розгляду апеляційних скарг сторони відповідача у справі № 138/160/18, вбачається, що повний текст рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року виготовлено 18 квітня 2022 року. Могилів-Подільським міськрайонним судом 03 травня 2022 року копію рішення суду надіслано сторонам по справі: позивачу ОСОБА_4 і відповідачу ОСОБА_5 . Згідно рекомендованого повідомлення («МВПЗ Могилів-Подільський» № 2400003294434) про вручення поштового відправлення копію рішення суду від імені ОСОБА_1 05 травня 2022 року отримала ОСОБА_6 на підставі виданої 23 вересня 2021 року ОСОБА_1 довіреності, що діє до 25 липня 2022 року, посвідченої 27 вересня 2021 року в м. Вроцлав нотаріальною канцелярією, відповідно до якої документ завірений у нотаріуса, реєстр А № 8429/2021.

26. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.

27. 10 жовтня 2022 року адвокатом Горбовим В. А., як представником ОСОБА_1 , було повторно надіслано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року, яку ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року було залишено без руху, оскільки суд визнав підстави вказані у клопотанні про поновлення строку неповажними, та надано строк для усунення недоліків, а саме для надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій необхідно було зазначити інші підстави для поновлення такого строку, надавши відповідні докази.

28. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 листопада 2022 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки наведені Горбовим В. А. підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року судом апеляційної інстанції визнано неповажними.

29. Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 дізнався про ухвалене рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року лише 18 січня 2023 року та не міг реалізувати своє право як сторони по справі, особисто чи через своїх представників, на звернення із апеляційною скаргою в строки встановлені ЦПК України не знайшли свого підтвердження, а доводи щодо того, що подані його адвокатами апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції не відображали належних підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції належним чином не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами.

30. Крім цього касаційна скарга не містить жодних обґрунтованих та підтверджених належними доказами доводів щодо того, що його представники, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, діяли всупереч наданим їм повноваженням, тобто не в інтересах ОСОБА_1 .

31. Щодо доводів касаційної скарги про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав введення з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану та оприлюднення Торгово-промисловою палатою України листа від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, відповідно до якого військова агресія рф проти України є форс-мажорною обставиною та підставою для звільнення ОСОБА_1 від відповідальності за порушення строку на звернення із апеляційною скаргою Верховний Суд зазначає таке.

32. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 зазначила, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

33. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

34. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

35. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

36. Тобто факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого стану, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків.

37. Враховуючи, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, а правильне застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Пророк

А. І. Грушицький

Є. В. Петров