Рішення

від 19.04.2023 по справі 404/5055/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/5055/22

Номер провадження 2-др/404/6/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/5055/22 (номер провадження 2/404/1262/22) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні2023року представниквідповідача звернуласьв судіз заявоюпро ухваленнядодаткового рішеннясуду усправі,якою проситьстягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» на відшкодування витрат, які пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи та витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2 554,80 грн.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 246, ч.1 ст. 270 ЦПК України, питання про ухвалення додаткового рішення призначено в судове засідання.

Представник відповідача в судове засідання подала заяву щодо розгляду справи у її відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення суду підтримала та просила задовольнити.

Позивач, її представник в судове засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялась.

Суд постановив, провести розгляд заяви у відсутності сторін, що не суперечить статті 270 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом з`ясовано, що рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23.03.2023 року у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - відмовлено.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, при відмові у задоволенні позовних вимог, покладаються на позивача.

Згідно ч. 12 ст. 141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Статтею 246 ЦПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Представником відповідача 07.12.2022 року у відзиві на позовну заяву повідомлено щодо надання відповідачем доказів понесених судових витрат у зв`язку з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.

28.03.2023 року від представника відповідача судом отриманозаяву проухвалення додатковогорішення судупо вищевказанійцивільній справіщодо стягненняіз ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» на відшкодування витрат, які пов`язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 54,80 грн. та витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі ст.. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Так, відповідно ст.. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно п.12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами(стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Представником відповідача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано ордер від 17.11.2022 року, копії договору про надання правничої допомоги від 17.11.2022 року, додатку до договору про надання правничої допомоги від 17.11.2022 року, акту надання послуг №18 від 27.03.2023 року, платіжної інструкції №81 від 27.03.2023 року /а.с. 27, 70-71, 119, 120, 121/.

Позивач не зверталась до суду із клопотанням про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Отже, враховуючи ті обставини, що судом відмовлено у задоволенні позову, а також те, що заявлені представником відповідача витрати на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими та співмірними зі складністю цієї справи, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача суми понесених ним витрат на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом справи.

Що стосується вимог заяви в частині витрат відповідача, які пов`язані із вчиненням ним інших дій, необхідних для розгляду судом даної справи або підготовки до її розгляду в сумі 54,80 грн., то суд у їх відшкодуванні відмовляє виходячи з тих підстав, що вказані представником витрати не входять до переліку витрат, пов`язаних з розглядом справи та передбачених ст.133 ЦПК України.

Таким чином, суд, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» 2500,00грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 81, 133, 137, 141, 246, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі № 404/5055/22 (номер провадження 2/404/1262/22) за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Альваід» проскасування наказупро звільнення,поновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альваід» 2 500,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повне судове рішення складено 26.04.2023 року.

Суддя

Кіровського районного суду

м. Кіровограда В.В. Мохонько