Рішення

від 13.03.2007 по справі 21/165-1/17-2001/5/9-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВ СЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" березня 2007 р. Справа № 21/165-1/17-2001/5/9-06

Господарський суд К иївської області у складі: го ловуючий суддя Є.П. Євграфова , судді: Ю.В. Подоляк, О.О. Рябцев а розглянувши матеріали спра ви

За позовом

до

треті особи:

Товариства з обмеженою від повідальністю „Релікт”, м. Ки їв

Товариства з обмеженою від повідальністю „Райдуга ЛТД” , м. Київ

1) Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Київ;

2) Товариство з обмеженою ві дповідальністю „Торговий ді м „Ірена”, м. Київ

про визнання права власності на частку в приміщенні,

за зустрічним позовом

до

треті особи:

Товариства з обмеженою від повідальністю „Райдуга ЛТД” , м. Київ

Товариства з обмеженою від повідальністю „Релікт”, м. Ки їв

1) Суб' єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Київ;

2) Товариство з обмеженою ві дповідальністю „Торговий ді м „Ірена”, м. Київ

про визнання права власності на частку в приміщенні,

за участю представників

від позивача (відповідача з а зустрічним позовом): Кот В .В. - директор,

від відповідача (позивача з а зустрічним позовом): ОСОБ А_3, дор. б/н від 10.01.2007р.,

від третьої особи1: не з' яв ились,

від третьої особи2: не з' яв ились,

обставини справи:

Відповідно до постанови Ви щого господарського суду Укр аїни від 21.09.2006р., рішення господ арського суду Київської обла сті від 14.10.2005р. та постанову Киї вського міжобласного апеляц ійного господарського суду від 27.02.2006р. у справі № 21/165-1/17-2001/5 скас овано. Зазначену справу напр авлено до господарського суд у Київської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 10.10.2006р . справу № 21/165-1/17-2001/5 прийнято до пр овадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Є.П. Є вграфова, судді: О.М. Коротун, Ю .В. Подоляк, присвоєно їй № 21/165-1/17- 2001/5/9-06 та призначено до розгляду .

Згідно ухвали голови госпо дарського суду Київської обл асті від 18.12.2006р. призначено розг ляд справи № 21/165-1/17-2001/5/9-06 колегіаль но у складі: головуючий суддя Є.П. Євграфова, судді: Ю.В. Подол як, О.О. Рябцева.

Позивач свої позовні вимог и неодноразово уточнював в п роцесі розгляду справи по су ті. Остаточне коло позовних в имог позивачем викладено в з аяві про уточнення позовних вимог від 11.04.2005р. №28/5 в якій він пр осить визнати за ним право вл асності на 43 кв.м. торгової пло щі в половині торгівельного павільйону №3 по вул. Р. Окіпно ї, 2 в м. Києві.

З урахуванням обставин, вик ладених в позовній заяві та в доповненнях до позову вимог и позивача обґрунтовуються н аступним.

Між позивачем та відповіда чем 14.12.1993р. було укладено догові р про спільну діяльність (дал і-договір про спільну діяльн ість) з метою проектування та будівництва торговельних па вільйонів на прилеглій площі біля готелю „Турист” в м. Києв і по вул. Р. Окіпної, 2. Укладенню договору про спільну діяльн ість передували розпоряджен ня представника Президента У країни в Дарницькому районі м. Києва від 12.11.1992р. №768, яким ТОВ „Р адуга ЛТД” було дозволено зд ійснити вищезазначені робот и та рішення, затверджене пер шим заступником глави Дарниц ької райдержадміністрації п ро будівництво комплексу кіо сків та павільйонів на вищез азначеній території спільно ТОВ „Радуга ЛТД” і ТОВ „Релік т”. Вказаним рішенням також б уло зобов' язано сторін у сп раві укласти договір про пай ову фінансову участь власник ів існуючих на цій території кіосків в забудові комплекс у. Як зазначає позивач, згідно умов договору про спільну ді яльність, замовником та вико навцем робіт виступатиме ост анній. На думку позивача, відп овідач, як майбутній власник половини третього павільйон у площею 44 кв.м. (далі-спірна час тина павільйону №3), був зобов' язаний внести попередню опла ту через рахунок позивача в с умі 14600 доларів США. Однак за пе ріод будівництва, яке велося з травня 1994р. по липень 1997р., відп овідач вніс суму коштів, екві валентну лише 2600 доларів США, щ о складало 17,8% від загальної су ми і відповідає лише 8 (восьми) кв.м. торгової площі Ѕ частини павільйону №3. Що і повинно на лежати відповідачеві, оскіль ки він добровільно згодився претендувати лише на ту част ину площі, яка відповідатиме сумі його внеску.

На думку позивача, наявні в матеріалах справи докази сві дчать про те, що функції замов ника виконував саме він. Пози вач стверджує, що будівельно -бухгалтерська та будівельно -технічна експертизи, які виз начили внесок відповідача в будівництво в сумі 11000 доларів США та 5100 доларів США є сфальси фікованими, а тому, доводи від повідача про те, що він самост ійно добудував павільйони №3 та №4 є надуманими. Позивач ств ерджує, що усіма пайовиками, я кі приймали участь у забудов і павільйонів та їх розподіл і складено Акт №19, який підпис аний 19-ма пайщиками. Цей акт ви значає вартість забудови кож ного павільйону, що підтверд жують своїми підписами у від повіді на звернення позивача до пайовиків останні. Отже, на думку позивача, ніхто не впра ві змінювати суму фактичної вартості павільйону №3, у тому числі і висновки експертиз.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 24.03.2005р. №15 в як ому заперечує позовні вимоги позивача повністю. Стверджу є, що між ТОВ „Райдуга ЛТД” та ТОВ „Релікт” був укладений д оговір про спільну діяльніст ь від 14.12.1993р., згідно з яким сторо ни домовились про спільну ді яльність в області проектув ання та будівництва комплекс у павільйонів. Результатом с пільної діяльності вищеназв аних товариств, а також пайов иків, є 4 павільйони. Із них, вол одарями 2,5 павільйонів є 7 пайо виків. Решта 1,5 павільйонів зб удовано сумісно сторонами (п озивачем та відповідачем) у с праві. Відповідач стверджує, що в серпні 1996р. підрядник ТОВ „Релікт” зупинив будівництв о III та IV павільйонів, здійснивш и обсяг будівельних робіт на 1/3. ТОВ „Райдуга ЛТД” завершил о 2/3 будівництва своєї половин и павільйону господарським с пособом. При цьому відповіда ч посилається на висновок № 219 3/2194 від 20.09.2002р. судової будівельн о-технічної експертизи з яко ї вбачається, що внесок при бу дівництві комплексу павільй онів виконання функцій Генер ального замовника - ТОВ „Райд уга ЛТД” складає 11000 доларів СШ А. Даний внесок ТОВ „Рай дуга ЛТД” оцінено пайовиками , про що складені відповідні а кти. Фактично ж ТОВ „Релікт” з аймає з 1997р. один повний 2-ий пав ільйон і при цьому намагаєть ся заволодіти половиною 3-го п авільйону, що, на думку відпов ідача, не відповідає дійсном у вкладу позивача у будівниц тво 1,5 павільйонів названого к омплексу.

Відповідач звертає увагу с уду на те, що ТОВ „Релікт” жодн ого доказу про внесок у будів ництво павільйонів більш, ні ж встановлено експертизою (5442 ,02 грн.) не надав. Отже, на думку в ідповідача, ТОВ „Релікт” без підставно володіє не тільки спірною частиною 3-го павільй ону, а й повністю 2-м павільйон ом. Всі документи, які свідчат ь про фінансовий, робочий та і нтелектуальний внесок ТОВ „Р айдуга ЛТД” у будівництво ко мплексу павільйонів знаходя ться у матеріалах господарсь кої справи №21/165-1/17-2001/5 (на даний ча с - №21/165-1/17-2001/5/9-06). За таких обставин, відповідач вважає вимоги по зивача безпідставними та так ими, що задоволенню не підляг ають.

В ході нового розгляду спра ви Товариство з обмеженою ві дповідальністю „Райдуга ЛТД ” (далі - Позивач за зустрічним позовом, ТОВ „Райдуга ЛТД”) 07.02 .2007р. звернулось до господарсь кого суду Київської області з зустрічним позовом до Това риства з обмеженою відповіда льністю „Релікт” (далі - Відпо відач за зустрічним позовом, ТОВ „Релікт”), треті особи: 1) Су б' єкт підприємницької діял ьності - фізична особа ОСО БА_1, 2) Товариство з обмежено ю відповідальністю „Торгови й дім „Ірена” про визнання пр ава власності на частку нежи тлових приміщень (торговельн ого павільйону № 3, що розташов ані по вул. Р.Окіпоної, 2 в м. Киє ві загальною площею 43 м.кв.).

Ухвалою господарського су ду Київської області від 08.02.2007р . зустрічний позов про визнан ня права власності на частку нежитлових приміщень (торго вельного павільйону № 3, що роз ташовані по вул. Р.Окіпоної, 2 в м. Києві загальною площею 43 м.к в.) прийнятий до спільного про вадження з первісним позовом , з урахуванням уточнень, про в изнання права власності на ч астку нежитлових приміщень ( торговельного павільйону № 3 , що розташовані по вул. Р.Окіп оної, 2 в м. Києві загальною пло щею 43 м.кв.).

В обґрунтування своїх позо вних вимог позивач за зустрі чним позовом посилається на наступне:

Розпорядження представник а Президента України в Дарни цькому районі міста Києва ві д 12.11.1992р. № 768, яким позивачу за зус трічним позовом було дозволе но здійснити роботи по будів ництву комплексу кіосків та павільйонів, рішення Дарниць кої районної ради народних д епутатів від 22.12.1994р. № 29, дозволи на будівництво Держархбудко нтролю м. Києва від 17.10.1996р. № 253, Акт „Про приймання в експлуатац ію павільйонів” № 179, розробку проектної документації, отр имання архітектурного плану вального завдання свідчення пайовиків і третіх осіб по сп раві, а також висновки Київсь кого НДІ судових експертиз т а інші наявні в матеріалах сп рави документи, які, на думку п озивача за зустрічним позово м, свідчать, що генеральним за мовником виступала фірма ТОВ „Райдуга ЛТД”, а ТОВ „Релікт” - підрядником, а тому вважає , що доводи відповідача за зус трічним позовом, що він був за мовником не відповідає дійсн ості. Як зазначає позивач за з устрічним позовом, на прохан ня відповідача за зустрічним позовом, для спрощення банкі вських перерахунків був укла дений договір від 14.12.1993р. про сп ільну діяльність.

Відповідно до умов зазначе ного договору фінансування п роектних та будівельних робі т здійснюється в рівних доля х через розрахунковий рахуно к ТОВ „Релікт”. Порядок розпо ділу збудованої торговельно ї площі передбачався умовами договору шляхом пропорційно го розподілу між учасниками забудови кіосків (павільйоні в) фінансовим затратам кожно го із них на загальних зборах засновників цих товариств. Н а думку позивача за зустрічн им позовом між ТОВ „Райдуга Л ТД” та ТОВ „Релікт” виникли п равовідносини, що передбачен і ч. 1 ст. 430 ЦК УРСР (що діяла на то й момент), відповідно до якої з а договором про сумісну діял ьність сторони зобов' язуют ься сумісно діяти для досягн ення спільної господарської мети.

Позивач за зустрічним позо вом зазначає, що на протязі 5 р оків, в результаті будівницт ва було збудовано та здано в е ксплуатацію 4 торгівельних п авільйонів загальною площею 478 кв.м. 2,5 торгівельних павільй онів загальною площею 283 кв.м. б уло передано третім особам, я к пайщикам у спільному будів ництві. Результатом спільної діяльності ТОВ „Райдуга ЛТД ” та ТОВ „Релікт” стало 1,5 торг івельних павільйонів загаль ною площею 195 кв.м. Відповідно д о висновку № 4225 судово-бухгалт ерської експертизи, документ ально підтверджено участь ТО В „Релікт” у фінансуванні пр одовж 1994-1997 років пайового буді вництва комплексу торгівель них павільйонів по вул. Р.Окіп ної, 2 в м. Києві, всього на суму 5 442,05 грн. Разом з цим, згідно вис новку № 4225 судово-бухгалтерсь кої експертизи, внесок ТОВ „Р айдуга ЛТД” у фінансування б удівництва павільйонів по ву л. Р.Окіпної, 2 в м. Києві складає 15 408,43 грн. та 16 100,00 доларів США (що н а той час склало - 40 469,65 грн.), а в сього 55 878,08 грн. Тобто, ТОВ „Райд уга ЛТД” внесло більш ніж у 10 (д есять) разів більше матеріал ьних цінностей, ніж ТОВ „Релі кт”, а тому саме ТОВ „Райдуга Л ТД”, згідно умов договору має право на більшу площу 1,5 торгі вельних павільйонів, як резу льтат їх спільної діяльності . Але, ТОВ „Релікт” безпідстав но займає в даний час 1 торгіве льний павільйон (ІІ) загально ю площею 130 кв.м., що суперечить вимогам діючого законодавст ва та умовам договору.

Відповідач за зустрічним п озовом проти зустрічного поз ову заперечує, посилаючись н а обставини викладені у відп овідному відзиві, зокрема, за значає, що у висновку № 4225 судов о-бухгалтерської експертизи стосовно грошової оцінки тр удової участі ТОВ „Релікт” в будівництві комплексу павіл ьйонів містяться помилкові т вердження та суперечності та грошової оцінки вартості ви конання ТОВ ТОВ „Релікт” усі х етапів будівельних робіт е кспертизою не надано.

В судовому засіданні предс тавник відповідача за зустрі чним позовом повністю підтри мав позовні вимоги, посилаюч ись на обставини викладені в первісному позові та уточне ннях до нього, заперечивши пр оти зустрічного позову.

В судовому засіданні предс тавник позивача за зустрічни м позовом повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в зус трічному позові, заперечивши проти первісного позову.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, дослідив ши докази та оцінивши їх в сук упності, суд встановив:

Між позивачем та відповіда чем 14.12.1993р. було укладено догові р про спільну діяльність (дал і-договір про спільну діяльн ість) з метою проектування та будівництва торговельних па вільйонів на прилеглій площі біля готелю „Турист” в м. Києв і по вул. Р. Окіпної, 2.

Укладанню зазначеного дог овору про спільну діяльність передували розпорядження пр едставника Президента Украї ни в Дарницькому районі м. Киє ва від 12.11.1992р. №768, яким ТОВ „Радуг а ЛТД” було дозволено здійсн ити проектні роботи та компл ексне встановлення кіосків, павільйонів по обслуговуван ню товарами народного спожив ання на прилеглій площі біля готелю „Турист” по вул. Р. Окі пної, 2 в м. Києві та рішення, зат верджене першим заступником глави Дарницької райдержадм іністрації про будівництво к омплексу кіосків та павільйо нів на вищезазначеній терито рії спільно ТОВ „Радуга ЛТД” і ТОВ „Релікт”. Вказаним ріше нням також було зобов' язано сторін у справі укласти дого вір про пайову фінансову уча сть власників існуючих на ці й території кіосків в забудо ві комплексу.

На виконання умов договору про сумісну діяльність щодо будівництва торгового компл ексу, відповідачеві рі шенням сесії Дарницької райо нної ради народних депутатів від 22.12.1994р. для цих цілей була на дана земельна ділянка строко м на три роки площею 1160 кв. м в зв ' язку з чим у нього виник обо в' язок по сплаті земельного податку за користування зем ельною ділянкою.

Зазначеним договором був в изначений порядок проведенн я робіт, фінансування та поря док розподілу торговельних п лощ після закінчення будівни цтва. Згідно умов договору пр о сумісну діяльність, замовн иком та виконавцем робіт вис тупатиме останній. Фінансува ння проектних та будівельних робіт здійснюється в рівних долях через розрахунковий р ахунок позивача. Порядок роз поділу збудованої торговель ної площі передбачався умова ми договору шляхом розпод ілу між учасниками забудови площі пропорційно фінанс овим затратам кожного із них на загальних зборах засновн иків цих товариств.

Отже, виходячи з вищевиклад еного, ТОВ „Райдуга ЛТД” та ТО В „Релікт” домовилися про фі нансування робіт в області б удівництва комплексів павіл ьйонів в рівних долях, при цьо му замовником та виконавцем зазначених робіт є позивач. Н а думку суду зазначене не дав ало йому будь-яких переваг пр и розподілі торгової площі, о скільки згідно з чинним зако нодавством, яке регулює взає мовідносини сторін за догово ром про спільну (сумісну) діял ьність, кожний учасник догов ору користується рівними пра вами в розв' язанні питань о рганізації і управління сумі сною діяльністю незалежно ві д розміру внеску.

Згідно із статтею 430 Цивільн ого кодексу УРСР (далі - ЦК УРС Р), який був чинним на час вини кнення правовідносин між сто ронами, за договором про сумі сну діяльність сторони зобов ' язані сумісно діяти для до сягнення спільної господарс ької мети. Економічні інтере си його учасників полягають в отриманні не зустрічного з адоволення, а в самому з' єдн анні їх майна і трудових зуси ль для рішення певної задачі . Тобто виникають відносини з агальної часткової власност і учасників на створене або п ридбане ними майно.

Як вбачається із договору п ро спільну діяльність, остан ній укладено лише між сторон ами, тобто двома учасниками. Т ому всі деталі та умови догов ору, в тому числі і зміни до нь ого, повинні погоджуватися м іж останніми.

Відповідно до статті 431 ЦК УР СР при покладанні керівництв а чи будь-якого іншого веденн я справ на одного з учасників йому видається довіреність на ведення справ, що підписує ться іншими учасниками.

З матеріалів справи вбачає ться, що сторонами договору п ро сумісну діяльність визнач ено, що замовником та виконав цем виступає ТОВ „Релікт”. До віреності на ім' я керівника замовника до матеріалів спр ави не подано. Однак, враховую чи відсутність спору в цій ча стині між сторонами суд вваж ає дії позивача щодо керівни цтва та організації будівниц тва павільйонів, як замовник а, погодженими між сторонами . В зв' язку з цим правомірним укладення позивачем договор ів про пайову участь інших то вариств в будівництві на умо вах розподілу торгової площі пропорційно внескам всіх уч асників забудови.

Проаналізувавши обставини справи та сумісну діяльност і сторін, інших пайовиків, нап равлену на будівництво павіл ьйонів, суд дійшов висновку п ро те, що розподіл збудо ваної площі павільйонів п ропорційно внеску кожного па йовика стосувався лише самих пайовиків , оскільки оста нні вносили лише кошти, не є ст оронами договору про сумісну діяльність та за згодою учас ників сумісної діяльності (п озивача та відповідача) прий няли участь у забудові павіл ьйонів на місці своїх кіоскі в за свої кошти. Отже розпо діл площі лише пропорційно в нескам в грошовому еквівален ті не стосувався сторін дого вору.

Так, статтею 432 ЦК УРСР визнач ено, що для досягнення мети, за значеної у статті 430 цього код ексу, учасники договору про с умісну діяльність роблять вн ески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Тому, не зважаючи на те, що умовами дог овору передбачена сумісна ді яльність у вигляді фінансува ння коштами на розрахунковий рахунок позивача, внески у сп ільну діяльність можуть пров одитися також майном або тру довою участю, що чітко визнач ено нормами чинного законода вства.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Релікт” упродов ж 1994р. уклало договори з підпри ємствами та підприємцями, як і здійснювали підприємницьк у діяльність на території ма йбутньої забудови, на пайову участь в будівництві компле ксу кіосків та павільйонів.

Матеріали справи також сві дчать, що позивач дійсно взяв на себе обов' язок виступат и у стосунках з державою в яко сті генерального замовника б удівництва та виконавця усьо го об' єму проектно-будівель них робіт. Інші пайовики, у том у числі і відповідач, здійсню вали фінансування спільного будівництва павільйонів шля хом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позив ача. Крім цього відповідач та позивач, як сторони дог овору про сумісну діяльність , виконували роботи, які бу ли направлені на початок та з акінчення будівництва павіл ьйонів, вирішували організац ійні питання без яких викона ння будівництва було б не мож ливим, кожен із них представи в докази своєї трудової учас ті у сумісній діяльності, крі м понесених фінансових витра т.

Матеріали справи свідчать , що учасниками будівництва с тали: ПП „Алора”, орендне підп риємство „Світанок”, яке пер ейменовано в подальшому на С П „Стежинка”, ТОВ „Агентство Союз друк”, ТОВ „Дарна ЛТД”, С вято-Михайлівська православ на громада, підприємство МДП „Медкомплекс”, ТОВ „Торгови й дім „Ірена”, приватний підп риємець ОСОБА_1, приватний підприємець ОСОБА_4, ТОВ „ Турбар”, приватне підприємст во „Преско-Д”, а також позива ч та відповідач.

Під час розгляду справи по с уті судом встановлено, що упр одовж 1994-1997 років було здійснен о будівництво чотирьох павіл ьйонів загальною площею 352 кв. м. і тим самим досягнута мета с умісної діяльності позивача та відповідача.

Згідно матеріалів справи т а пояснень сторін в судовому засіданні судом з' ясовано, що прийнято в експлуатацію у часниками будівництва лише 1 , 2, 4 павільйони та половина пав ільйону №3, що складає 65 кв.м.

Судом встановлено, що спірн ий павільйон №3 (як і всі інші т ри павільйони) є двохповерхо вою будівлею у вигляді тимча сової металевої споруди (без фундаменту) та має загальну п лощу першого та другого пове рхів 130 кв.м.

Як вбачається із матеріалі в справи, зокрема з Акту прийм ання в експлуатацію закінчен ого будівництвом об' єкту (п о кожному павільйону окремо) та дослідження в судовому за сіданні поповерхового плану , копія якого знаходиться в ма теріалах справи, а також як ви пливає із пояснень сторін, перший поверх має площу 88 кв.м ., другий відповідно 42 кв. м Разом з тим площа першого та д ругого поверхів є нерівнозна чними, площа першого поверху є торговельною, а другого скл адським приміщенням. Отже ро зподіл площі між пайовиками відбувався таким чином, що у в ласність передавалась певна площа першого поверху та час тина складського приміщення другого поверху, яка знаходи лась над нею.

В ході розгляду справи вста новлено, що між учасниками бу дівництва павільйонів, окрім відповідача, відбувся факти чний розподіл торговельних п лощ у павільйонах, пропорцій но сумі їх внесків в грошовом у еквіваленті відповідно до укладених з ними договорів. Д окументальним підтвердженн ям такої передачі є акти пере дачі побудованих павільйоні в, копії яких знаходяться в ма теріалах справи, які підписа ні пайовиком та замовником (п озивачем).

Розподіл площі вищевказан их павільйонів відбувся наст упним чином:

- власниками павільйону №1ст али: ПП „Голуб” (який викупив п лощі СП „Стежинка”, ТОВ „Турб ар”, МДП „Медкомплекс”), ТОВ „А гентство Союз друк”, Свято-Ми хайлівська православна гром ада, ТОВ „Дарна ЛТД” та ПП „Пре ско-Д”;

- власниками половини паві льйону №2 стало ПП „Алора”.

- власником частини павільй ону №3 став ПП „ОСОБА_1”(вол одіє правою половиною павіль йону №3);

- власником павільйону №4 ст ало ТОВ „Торговий дім „Ірена ”.

При цьому, позивач ТОВ „Релі кт” фактично зайняв другу по ловину павільйону №2, що ним не заперечується.

Матеріали справи свідчать , що відповідач, на відміну від інших учасників будівництва , відмовився підписувати акт передачі торговельної площі у розмірі 8-ми кв.м. від половин и павільйону №3, які визначив й ому позивач згідно його вкла ду у сумісну діяльність відп овідно до умов договору. Отже нерозподіленою залишилась л іва половина павільйону № 3 пл ощею на першому поверсі 44 кв.м . та на другому поверсі 21 кв.м., а всього 65 кв.м., яка є предметом спору між ТОВ „Релікт” і ТОВ „ Райдуга ЛТД”. При цьому, позив ач уточнив у судовому засіда нні, що він просить визнати за ним право власності на 22 кв.м. п лощі на першому поверсі та 21 к в.м. на другому поверсі спірно ї Ѕ лівої частини павільйону №3, а всього на 43 кв.м.

Як свідчить зміст договору , при його укладенні сторони н е визначили конкретні суми г рошових внесків, строки їх вн есення, розміри часток у спіл ьній власності після досягне ння мети сумісної діяльності . При цьому учасник договору п ро сумісну діяльність не впр аві розпоряджатися своєю час ткою у спільному майні без зг оди інших учасників договору . Разом з тим кошторис на викон ання забудови не складався, п опередня вартість робіт між сторонами не узгоджувалася, вартість трудової участі сто рін під час будівництва між с торонами не погоджувалася, т ому визначити точний внес ок кожного (позивача та ві дповідача) у будівництво, яки й би був документально підтв ердженим, на думку суду не є можливим .

Щодо внеску кожної з сторін у створення спільної власно сті, наявності чи відсутност і спільних витрат і збитків у процесі будівництва павільй ону, розподілу приміщень у збудованому павільйоні з урахуванням умов договору, с уд виходить з наступного:

В матеріалах справи містят ься документи фінансово-госп одарської діяльності позива ча та відповідача, які стосую ться фінансування та практич ного здійснення будівництва обома сторонами. Так, до матер іалів справи залучено підпис аний керівниками ТОВ „Райдуг а ЛТД” і ТОВ „Релікт” протоко л від 04.02.96 (том справи 1, арк. 57), в як ому сторони визначили, що вар тість проектно-вишукувальни х робіт і прибуток від сумісн ої діяльності по будівництву павільйонів, прокладці інже нерних мереж і виконанню бла гоустрою зараховуються в рівних частках як їх пайовий внесок на будівництво павіл ьйонів .

Крім цього, в судовому засід анні з' ясовано, що позивач, я к замовник, укладав договори на виконання будівельних ро біт з окремими будівельними бригадами, оплачував відпові дно до накладних та товаротр анспортних накладних готівк ою товарно-матеріальні цінно сті, а також проводив виконан ня інших організаційних робі т, які направлені на виконанн я умов договору про сумісну д іяльність.

Разом з тим, в судовому засі данні також встановлено, що в ідповідач в рамках умов дого вору про сумісну діяльність виступав замовником саме про ектних робіт. В матеріалах сп рави є зведений кошторис вне сків ТОВ „Райдуга” у будівни цтво комплексу з чотирьох па вільйонів, який підписаний д иректором відповідача. Згідн о якого, останній виконував р оботи по розробці проектно-к ошторисної документації, спл ачував орендну плату за земл ю, яка надавалась в оренду під будівництво саме відповідач еві, отримував дозвільну док ументацію та сплачував за те хнагляд, експертизу, будівел ьні матеріали, інженерне обл аднання та інше.

З метою встановлення дійсн ої вартості затрат кожного у часника за договором про спі льну діяльність та для встан овлення істини у справі судо м призначались судові будіве льно-технічна та бухгалтерсь ка експертизи.

Як вбачається із висновку № 2193/2194 судової будівельно-техні чної експертизи визначити ва ртість будівельно-монтажних робіт павільйону №3 та вартіс ть будівельних робіт, викона них позивачем щодо будівницт ва спірної частини павільйон у не вбачається можливим , а виконання функцій замовн ика ТОВ „Райдуга ЛТД” при буд івництві комплексу павільйо нів складає 11 000 доларів США.

Як вбачається із висновку № 4225 судово-бухгалтерської експ ертизи не вдається за можлив е документально підтвердити внески ТОВ „Релікт” у будівн ицтво комплексу торговельни х павільйонів по вул. Р. Окіпно ї, 2 в м. Києві, відповідно до умо в договору про спільну діяль ність майном або трудовою уч астю. Самостійно ж проведе ний позивачем розрахунок пон есених ним затрат не відпові дає визначеній ним частці 43 кв .м., оскільки не підтверджуєть ся документально . Крім то го, з висновку №4225 судово-бухга лтерської експертизи вбачає ться, що участь ТОВ „Релікт” д окументально підтверджуєть ся у фінансуванні продовж 1994-199 7 років пайового будівництва комплексу торгівельних паві льйонів по вул. Р. Окіпної, 2 в м. Києві, всього в сумі 5 442,05 грн., а внесок ТОВ „Райдуга ЛТД” у фі нансування будівництва паві льйонів по вул. Р. Окіпної, 2 в м. Києві впродовж 1994-1997 років скла дає 15408,43 грн. Разом з тим, у висно вку №4225 судово-бухгалтерської експертизи зазначено, що на д ослідження представлений ро бочий проект комплексу павіл ьйонів по вул. Р. Окіпної, 2а, 2б, 2в , 2г, відповідно до якого проек т розроблений ТОВ „Райдуга Л ТД” в 1994 році. Згідно кошторису вартість проектних робіт ск ладає 5 100 доларів США, а згідно визначення вартості проектн их робіт, виконаних ТОВ „Райд уга ЛТД” при індивідуальному проектуванні комплексу паві льйонів за адресою: м. Київ, ву л. Р. Окіпної, 2, наданих коштори сником ТОВ „Інститут інвести цій УАА”, вартість проектних робіт складає 5 820 доларів США.

Таким чином, суд не бере до у ваги подану позивачем до мат еріалів справи зведену табли цю в якій останній проводить розрахунок щодо вартості 1 кв .м. торговельної площі павіль йонів у сумі 339,61 доларів США, йо го особистого внеску сумою 3880 1 доларів США. Отже, висново к позивача про визнання за ни м права власності на частину торговельного павільйону № 3 площею 43 кв.м. не відповідає об ставинам справи .

За таких обставин, судова ко легія дійшла до висновку, що сторони договору про сумісн у діяльність виконували умов и договору щодо будівництва павільйонів, у тому числі і сп ірної їх частини як грішми та к і трудовою участю спільно .

Однак, оскільки сторонами д оговору (позивач та відповід ач) кошторис на виконання заб удови не складався, попередн я вартість робіт між сторона ми не узгоджувалася, вартіст ь трудової участі сторін під час будівництва між сторона ми не погоджувалася, тому виз начити точний внесок к ожного (позивача та відповід ача) у будівництво, який би був документально підтверджени м, на думку суду, з урахуванням зазначених висновків судово ї експертизи не є можливим.

Виходячи із вимог статті 430 Ц ивільного кодексу УРСР сторо ни зобов' язані сумісно діят и для досягнення спільної го сподарської мети. Відповідно до ст. 432 ЦК УРСР грошові та інш і майнові внески учасників д оговору, а також майно, створе не або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх с пільною власністю. Мета спіл ьної діяльності позивача та відповідача досягнута у вигл яді побудованої спірної част ини майна павільйону №3 загал ьною площею 65 кв.м. та половини павільйону №2 загальною площ ею 65 кв.м., яку позивач зайняв пі сля прийняття павільйонів в експлуатацію та займає факти чно на час вирішення спору, що ним не заперечується.

З огляду на наведене судова колегія вважає, що позивач та відповідач набувають пра ва спільної власності на Ѕ ча стину павільйону №3 та на Ѕ час тину павільйону №2, загальною площею 130 кв.м. З огляду на т е, що відповідно до протоколу від 04.02.96 (том справи 1, арк. 57), стор они визначили, що вартість пр оектно-вишукувальних робіт і прибуток від сумісної діяль ності по будівництву павільй онів, прокладці інженерних м ереж і виконанню благоустрою зараховуються в рівних част ках як їх пайовий внесок на бу дівництво павільйонів, ча стки у спільно-створеному по зивачем та відповідачем майн і є рівними .

Як встановлено вище, загаль на площа Ѕ частини павільйон у №3 складає 65 кв.м. Позивач прет ендує на 45 кв.м. Разом з тим, суд ом встановлено, що у позивача виникає право власності на п оловину Ѕ частини павільйону №3 та на Ѕ частину павільйону №2, яка ним фактично зайнята, щ о позивачем не заперечується та відповідачем не оспорюєт ься.

За таких обставин, суд вважа є позовні вимоги за первісни м позовом неправомірними, а д оводи позивача недоведеними , в зв' язку з чим останні задо воленню не підлягають.

Судом встановлено, що позив ач при подачі позову до суду 14 .04.1999 року не доплатив державне мито за подачу позовної заяв и.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Декрет у Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 „Про державне мито” в редакції Закону Укра їни від 05.03.1997 року № 131/97-ВР розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру на час подачі позовної заяви ск ладав 5 відсотків ціни позову , але не менше 0,25 неоподаткову ваного мінімуму доходів гро мадян. Суд при розрахунку цін и позову керувався актом №179 п ро приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об ' єкта, згідно якого вартіст ь половини павільйону №3, част ина якого оспорюється позива чем, на час подачі позову до су ду складала 30 001 грн. З цієї суми суд провів розрахунок розмі ру державного мита, який пози вач повинен був сплатити при поданні позовної заяви та до платити при поданні заяви пр о збільшення розміру позовни х вимог № 33/29 від 12.05.1999 року.

Відповідно до вимог статті 46 ГПК України, у разі, якщо пози вач на підставі частини 4 стат ті 22 ГПК України до прийняття рішення зі справи збільшив р озмір позовних вимог і не спл атив державне мито зі збільш еної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державно го мита в доход державного бю джету.

Суд враховує вищевикладен е та стягує з позивача суму не доплаченого державного мита .

Враховуючи, що позивачу за з устрічним позовом належить у спільно-створеному майні ма є належати половина, позовні вимоги за зустрічним позово м суд вважає правомірними, до води позивача за зустрічним позовом доведеними, в зв' яз ку з чим останні підлягають з адоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових вит рат за зустрічним позовом ві дповідно до ст. 49 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни покладається на відпов ідача за зустрічним позовом. У зв' язку з тим, що позивачем за зустрічним позовом при зв ерненні з зустрічним позовом державне мито сплачено в роз мірі 617 грн., що перевищує встан овлений пп. "а" п. 2 ст. 3 Декрету КМ У "Про державне мито" розмір сп равляння державного мита, ос кільки, згідно довідки ТОВ „Р айдуга ЛТД” від 29.01.2007 року, бала нсова вартість спірного майн а складає 14 494,01 грн., сума зайво с плаченого за квитанцією № 110 в ід 30.01.2007 року державного мита в розмірі 472,06 грн. підлягає повер ненню з державного бюджету.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.124 Конституції Україн и, ст.ст. 49, 81, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні п ервісного позову відмовити.

2. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Релікт” (02002, м. Київ, вул. Р. Ок іпної, 2-Б; код ЄДРПОУ 14346185) в доход державного бюджету 907,34 грн. де ржавного мита.

3. Зустрічний позов за довольнити в повному обсязі.

4. Визнати за Товарист вом з обмеженою відповідальн істю „Райдуга ЛТД” право вла сності на частину торгівельн ого павільйону №3, що розташо вані по вул. Р. Окіпної, 2 в м. Киє ві загальною площею 43 кв.м., яка належить на праві спільної в ласності ТОВ „Релікт” та ТОВ „Райдуга ЛТД”.

5. Стягнути з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Релікт” (02002, м. Київ, вул. Р. Ок іпної, 2-Б; код ЄДРПОУ 14346185) на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю „Райдуга ЛТ Д” (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної; 2-В, к од ЄДРПОУ 16392611 ) 144,94 грн. витр ат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-техн ічне забезпечення судового п роцесу.

6. Видати накази після н абрання судовим рішенням зак онної сили.

7. Повернути Товариств у з обмеженою відповідальніс тю „Райдуга ЛТД” з державног о бюджету зайво сплачене за к витанцією № 110 від 30.01.2007 року держ авне мито в сумі 472,06 грн. Вида ти довідку.

Дане рішення господарськ ого суду Київської області н абирає законної сили після з акінчення десятиденного стр оку з дня його належного офор млення і підписання та може б ути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Головуючий суддя Є.П. Євграфова

Суддя Ю.В. Подоляк

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано: 26. 03.2007р.

Суддя Є.П. Євграфова