ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
25 квітня 2023 року Справа 160/8297/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши позовну заяву Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про визнання протиправним та скасування висновку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 20.04.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про результати моніторингу закупівлі №UA-2022-03-03-000477-c, товарів «Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожене (морожена риба (хек)), затверджений 02.09.2022 року.
Позивачем до позову також подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до моменту повернення помилково сплаченого судового збору до іншого суду.
Обґрунтовуючи дане клопотання позивач зазначає, що Соледарська територіальна громада з бюджету якої фінансується безпосередньо Управління освіти знаходиться в зоні проведення активних бойових дій, що ускладнює прийняття рішення про додаткове фінансування, для сплати судового збору. В свою чергу 18.04.2023 року Управлінням освіти Соледарської міської ради була направлена заява до Донецького окружного адміністративного суду про повернення помилково сплаченого судового збору у зв`язку із неподанням позовної заяви. Враховуючи що Управління освіти є бюджетною неприбутковою організацією, позивач не може сплатити судовий збір до моменту повернення його судом, до якого він був направлений помилково.
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року становить 2 684 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України "Про судовий збір".
За приписами ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову юридичною особою не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023 року становить 2 684 грн.
Зі змісту позовної заяви, предметом зазначеного позову є визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі. Відтак, позовна вимога є вимогою немайнового характеру, а отже судовий збір сплачується у розмірі 2684 грн.
Щодо заявленого клопотання позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Отже, імперативних приписів норми названих статей не містять.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, позивач надав лише рішення Бахмутської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №1705314600019 про включення Управління освіти Соледарської міської ради до реєстру неприбуткових установ та організацій та перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, інших доказів якими обґрунтовується рівень майнового стану позивачем не надано.
Суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що обставини фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.
Отже, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2684 грн.
Крім того, згідно із ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Статтею 94 КАС Українивизначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать і документи.
Відповідно до положень частин 1, 2, 4, 5ст.94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно із наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. №144 з 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Відповідно до вимог пункту 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».
Суд зазначає, що копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку, тому кожний аркуш поданого в копії документу повинен відповідати вимогам, викладеним уст.94 КАС Українита Вимогам до оформлення документів ДСТУ 4163-2020.
Однак встановлено, що в матеріалах справи наявні не завірені належним чином додатки до позовної заяви в примірнику для суду та відповідача.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання позивача - Управління освіти Соледарської міської ради про відстрочення сплати судового збору у справі №160/8297/23.
Залишити без руху позовну заяву Управління освіти Соледарської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про визнання протиправним та скасування висновку.
Позивачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви та надати до суду:
- належним чином завірені додатки до позовної заяви для суду та відповідача.
- докази сплати судового збору у розмірі 2 684 грн., сплаченого за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2023 |
Оприлюднено | 28.04.2023 |
Номер документу | 110466031 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні