Рішення

від 25.04.2023 по справі 260/703/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2023 рокум. Ужгород№ 260/703/23 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» (90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Четатє, 49, код ЄДРПОУ 38856617) до Тячівського відділу ДВС у Тячівському район Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Лазівська, 2, код ЄДРПОУ 34982020), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області ( 90575, Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Харківська, 1, код ЄДРПОУ 04349691) про скасування постанов про стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2023 року Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» звернулося з позовною заявою до Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції якою просить: 1) визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 02.02.2023 за виконавчим провадженням № 70048635 винесеною державним виконавцем Тячівського ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області, якою постановлено стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства "Солотвино" виконавчий збір у розмір 34 626,48 грн.; 2) визнати неправомірною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 13.10.2022 за виконавчим провадженням № 70048502 винесеною державним виконавцем Тячівського ВДВС у Тячівському районі Закарпатської області, якою постановлено стягнути з Комунального підприємства "Виробниче управління житлово-комунального господарства "Солотвино" виконавчий збір у розмір 35 749,87 грн.

20 лютого 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

15 березня 2023 року недоліки позовної заяви усунуто.

20 березня 2023 року судом відкрито провадження по даній справі та призначено судове засідання на 30 березня 2023 року. Залучено Солотвинську селищну раду Тячівського району в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Крім того, судом від Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було витребувано належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 70048635 та № 70048502, однак такі у строк визначений за ухвалою від 20.03.2023 року (а.с.59), тобто до 27 березня 2023 року суду не надані.

30 березня 2023 року ухвалою суду повторно витребувано від Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 70048635 та № 70048502.

05 квітня 2023 року до суду надійшли тільки деякі витребувані судом докази, а саме частина матеріалів виконавчого провадження ВП № 70048502 та № 70048635.

06 квітня 2023 року ухвалою суду повторно витребувано від Тячівського відділу ДВС у Тячівському район Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції оригінали всіх матеріалів виконавчих проваджень ВП № 70048635 та № 70048502, оскільки судом встановлено, що у відповідності до ухвали суду від 20 березня 2023 року та від 30 березня 2023 року відповідачем не надано суду належним чином завірених всіх копій матеріалів виконавчого провадження ВП № 70048635 та № 70048502.

11 квітня 2023 року на виконання вимог ухвали суду від 06 квітня 2023 року відповідачем надано частину оригіналів матеріалів виконавчого провадження ВП № 70048635 та № 70048502.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спір виник у зв`язку з невизначеністю правового режиму застосування судами частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа). Зазначають, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у вказаному виконавчому листі. Вважають, що на момент виникнення спірних правовідносин обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. За своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.

29 березня 2023 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, з порушенням строків встановлених ухвалою суду від 20 березня 2023 року, в якому просять відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначають, що постанову від 02.02.2023 за виконавчим провадженням № 70048635 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34626,48 грн. надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання простим поштовим відправленням відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", а постанову від 13.10.2022 за виконавчим провадженням № 70048502 про стягнення виконавчого збору у розмірі 35749,87 грн. надіслано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання простим поштовим відправленням відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача письмових пояснень щодо позову у строк встановлений в ухвалі про відкриття провадження від 20 березня 2023 року не подано та не повідомлено суд про причини неподання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак 31 березня 2023 року до суду подано клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про надіслання судової повістки до електронного кабінету.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про надіслання судової повістки на офіційну електронну адресу.

Відповідно до статті 268 частин 1,2 та 3 КАС України у справах, визначених статтями 273-277,280-283,285-289цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» є підприємством комунальної форми власності з основним видом економічної діяльності « 36.00 Забір, очищення та постачання води», відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, (а.с. 29-31).

Судом по виконавчому провадження ВП № 70048502 встановлено:

11 березня 2022 року судовим наказом Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/908/20 стягнуто з Комунального підприємства «Води Солотвина», яке в подальшому перейменоване у Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» суму 352 215 грн. 56 коп. вартості необлікованої електричної енергії, а також суму 5 283 грн. 23 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

04 жовтня 2022 року Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Тячівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про відкриття виконавчого провадження по ухвалі в справі № 907/908/20.

13 жовтня 2022 року головним державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Роман Надією Василівною розглянуто заяву про примусове виконання судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області та стягнуто 352215,56 грн вартості необлікованої електричної енергії, а також 5283,23 грн судових витрат та відкрито виконавче провадження № 70048502.

13 жовтня 2022 року головним державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Одночасно, 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні ВП №70048502 головним державним виконавцем Роман Н.В., при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 35749,87 грн. Строк пред`явлення до виконання три місяці.

18 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні ВП №70048502 головним державним виконавцем Роман Н.В., при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про арешт коштів боржника.

19 січня 2023 року головним державним виконавцем при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 357498,79 грн.

Як встановлено судом із матеріалів справи, 19 січня 2023 року головним державним виконавцем Роман Н.В. при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20 прийнято постанову про арешт грошових коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також коштів на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 357 497,79 грн у виконавчому провадженні ВП №70048502.

19 січня 2023 року головним державним виконавцем Роман Н.В. при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про арешт коштів, що містяться на відкритих рахунках, а також коштів на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 393517,66 грн.

19 січня 2023 року головним державним виконавцем Роман Н.В. винесено постанову про арешт коштів боржника згідно із відповіді на запит у межах суми звернення 393 517,66 грн.

19 січня 2023 року головним державним виконавцем Роман Н.В. винесено постанову про арешт коштів боржника згідно із відповіді на запит у межах суми звернення 393 517,66 грн.

06 лютого 2023 року винесено державним виконавцем Голубкою І.І. постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки стягувачем ПрАТ "Закарпаттяобленерго" надано письмову заяву вих. №154-25/1402 від 31.01.2023 року про повернення без виконання даного виконавчого документа. Припинено чинність арешту та скасовані заходи примусового виконання рішення.

З оригіналів виконавчого провадження ВП №70048635 судом встановлено наступне:

07 травня 2021 року ухвалою Господарського суду Закарпатської області по справі № 907/886/20 затверджено укладену між Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» та Комунальним підприємством «Води Солотвина», яке в подальшому перейменоване в Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» мирову угоду б/н від 05.05.2021 року.

07 травня 2021 року Ухвалою Господарського суду Закарпатської області по справі 907/886/20 було затверджено мирову угоду, укладену між ПРАТ "Закарпаттяобленерго" та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» про стягнення суми боргу.

04 жовтня 2022 року Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Тячівського районного відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) із заявою про відкриття виконавчого провадження по ухвалі в справі № 907/886/20.

14 жовтня 2022 року державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Південно- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голубкою Іваном Івановичем розглянуто заяву про примусове виконання рішення: про примусове виконання ухвали №907/886/20 виданої 07.05.2021 року Господарським судом Закарпатської області та відкрито виконавче провадження № 70048635.

20 січня 2023 року державним виконавцем Голубкою Іваном Івановичем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

20 січня 2023 року державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському район Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубкою Іваном Івановичем, при примусовому виконанні ухвали № 907/886/20, виданої 07 травня 2021 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про арешт коштів боржника

20 січня 2023 року винесено постанову про арешт майна боржника. у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 381000 грн.

02 лютого 2023 року державним виконавцем Голубкою Іваном Івановичем винесно постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 34626, 48 грн.

06 лютого 2023 року державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Голубкою Іваном Івановичем при примусовому виконанні ухвали №907/886/20 виданої 07.05.2021 року Господарським судом виконавчий документ повернуто стягувачу. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

31 січня 2023 року між Приватним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго» «Кредитор» з однієї сторони та Комунальним підприємством «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино» «Боржник», з другої сторони, Виконавчий комітет Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області «Поручитель», з третьої сторони уклали угоду № 75 про порядок виконання зобов`язань, (а.с. 12-15).

Відповідно до пункту 1.1. Угоди, предметом даної Угоди є правовідносини щодо порядку виконання зобов`язань Божником та Поручителем перед Кредитором за виконання обов`язку Боржника щодо грошових зобов`язань на загальну суму 476 251, 04 грн. ( з яких 124 035,48 грн. за надання послуг з розподілу електричної енергії, що виникла, зокрема, за Мировою угодою, затвердженою Господарським судом Закарпатської області від 07 травня 2021 року по справі № 907/886/20, а також 352 215, 56 грн. вартості необлікованої електричної енергії за Актом про порушення № 126877 від 17 серпня 2020 року, що виникла за рішення Господарського суду Закарпатської області від 24 листопада 2021 року по справі № 907/908/20).

Слід вказати, що 02 лютого 2023 року державним виконавцем Голубкою Іваном Івановичем, при примусовому виконанні ухвали № 907/886/20, виданої 07 травня 2021 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, відповідно до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у розмірі 34 626, 48 грн.

06 лютого 2023 року державним виконавцем Голубкою Іваном Івановичем, при примусовому виконанні ухвали № 907/886/20, виданої 07 травня 2021 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем ПрАТ «Закарпаттяобленерго» надано письмову заяву вих. № 154-25/1405 від 31 січня 2023 року про повернення без виконання виконавчого документа.

06 лютого 2023 року цим же державним виконавцем, при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем ПрАТ «Закарпаттяобленерго» надано письмову заяву вих. № 154-25/1405 від 31 січня 2023 року про повернення без виконання виконавчого документа.

Позивач, не погоджуючись із постановами про стягнення виконавчого збору від 02 лютого 2023 року за виконавчим провадженням № 70048635 та від 13 жовтня 2022 року за виконавчим провадженням № 70048502, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частини перша статті 27 Закону №1404-VIII).

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону №1404-VIII (у редакції, чинній з 28 серпня 2018 року), виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

На підставі пункту 8 Розділі 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Розрахунок нарахування виконавчого збору обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Однією із вимог позивач просить поновити строк на оскарження, визнати неправомірно та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 13.10.2022 року у виконавчому провадженні ВП № 70048502.

Щодо дотримання строку звернення позивача до суду при оскарженні постанови про стягнення виконавчого збору від 13 жовтня 2022 року у ВП № 70048502.

У позовній заяві позивач зазначає, що про оскаржувану постанову від 13 жовтня 2022 року дізналися 02 лютого 2023 року, після накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства та звернулись до суду 10 лютого 2023 року, засобами поштового зв`язку.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 20.02.2023 року (а.с.32), судом вказувалося позивачу, що не надано суду доказів накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства 02 лютого 2023 року та відомості, які б вказували, що про постанову від 13 жовтня 2023 року, позивач дізнався 02 лютого 2023 року.

На виконання вимог ухвали без руху позивач у заяві про поновлення строку від 15 березня 2023 року вказує, що Комунальному підприємству стало відомо про винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 13.10.2022 року за виконавчим провадженням №70048502 після накладення арешту на розрахункові рахунки підприємства 02.02.2023 року, так як з дня винесення постанови про накладення арешту коштів боржника від 19.01.2023 року до 02.02.2023 року не проводились розрахункові операції по рахунках. Таку постанову про арешт коштів боржника позивач отримав від банку.

За приписами частини 2 статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Судом не встановлено та матеріли виконавчого провадження не містять відомостей про те, що позивачу до моменту звернення до суду, було відомо про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження чи постанови про стягнення виконавчого збору від 13 жовтня 2022 року у ВП №70048502, тому суд приходить до висновку що позивач із дотриманням строку визначеного ч.2 статті 287 КАС звернувся до суду щодо оскарження постанови від 13 жовтня 2022 року.

Щодо іншої частини позовним вимог, то в оскаржуваній постанові зазначено, що 13 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні ВП №70048502 головним державним виконавцем Роман Н.В., при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 35749,87 грн. Строк пред`явлення до виконання три місяці.

06 лютого 2023 року державним виконавцем Тячівського відділу ДВС у Тячівському район Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Голубкою Іваном Івановичем, при примусовому виконанні судового наказу № 907/908/20, виданого 11 березня 2022 року Господарським судом Закарпатської області прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем ПрАТ «Закарпаттяобленерго» надано письмову заяву вих. № 154-25/1405 від 31 січня 2023 року про повернення без виконання виконавчого документа.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1,3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Крім того, суд звертає увагу на те, що частина друга статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом діяла до 28 серпня 2018 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII від 03 липня 2018 року, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, у частині другій статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» слова «фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом» замінено словами «підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів». Отже, після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору розраховується не від суми фактичного стягнення, а від суми яка підлягає стягненню.

Суд зазначає, що оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору прийняті 13 жовтня 2022 року та 02 лютого 2023 року.

Вказане спростовує доводи позивача щодо відсутності підстав у державного виконавця для винесення та стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню, оскільки виконавчі провадження відкрито та спірна постанови про стягнення виконавчого збору винесені під час дії вказаної редакції.

Також, помилковим є посилання на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18, з огляду на те, що постанова про стягнення виконавчого збору у вказаній справі була прийнята до внесення змін до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Вказана правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 16 лютого 2023 року у справі №160/1389/22.

Водночас, суд звертає увагу, що у змісті Закону України № 1404-VIII, передбачено випадки, коли виконавчий збір не стягується.

Так, зокрема, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами (пункт 6 частини 5 статті 27 Законі № 1404-VIII).

Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» ( далі по тексту Закон № 1730) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (статті 2 Закон № 1730).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закон № 1730 для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов`язкового включення до реєстру.

Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою після надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу (частина 2 статті 3 Закон № 1730).

Аналіз наведених норм права надає суду підстави для висновку, що заходи щодо врегулювання питання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, вживаються виключно у відношенні до підприємств, включених до відповідного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» є підприємством комунальної форми власності з основним видом економічної діяльності « 36.00 Забір, очищення та постачання води», відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, (а.с. 29-31), однак у відповідності до інформації з офіційного сайту Міністерства розвитку громад та територій України позивача не включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості.

За встановлених обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки КП Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»», на момент винесення спірних постанов, не було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, у відповідача відсутні були підстави для застосування пункту 6 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII, за яким виконавчий збір не стягується.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновків щодо відсутності підстав для скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 02 лютого 2023 року за виконавчим провадженням № 70048635 та від 13 жовтня 2022 року за виконавчим провадженням № 70048502.

За приписами частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У зв`язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 139, 242-246, 265, 271, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства «Солотвино»» до Тячівського відділу ДВС у Тячівському район Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Солотвинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області про скасування постанов про стягнення виконавчого збору відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції та може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адмінсуду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складання повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до частини 1 статті 271 КАС України, судом виготовлено повне судове рішення 25 квітня 2023 року.

СуддяТ.В.Скраль