Рішення

від 13.04.2023 по справі 280/5710/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року Справа № 280/5710/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання Поштаренко В.К.,

представника позивача Семенова М.В.,

представника відповідача Шавла Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП»

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (далі також позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі також відповідач), у якому позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.022 №00032140701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі: податкове зобов`язання 19 497 798,00 та штрафні санкції 0,00 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2022 №000321130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі: податкове зобов`язання 21 523 539,00 грн. та штрафні санкції 5 380 884,75 грн.;

3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2022 №00031890701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1 020,00 грн.;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.02.2022 №00031900701, яким застосовано штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 3 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» у позивача в наявності усі первинні документи, які підтверджують показники, відображені ним у податковій звітності, та які підтверджують здійснення господарських операцій. На підтвердження правомірності зазначених господарських операцій позивач надав до перевірки належним чином оформлені первинні документи (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт), регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством щодо взаємовідносин з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», що відображено безпосередньо в акті перевірки. Укладені договори з контрагентам и ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» безпосередньо пов`язані з основним видом господарської діяльності позивача - електромонтажні роботи. При цьому дослідження використання позивачем у своїй господарській діяльності послуг та товарів, придбаних у контрагентів постачальників, у акті перевірки не було здійснено, хоча у акті перевірки встановлено, що основним покупцем послуг позивача є ПРАТ «КИЇВСТАР». Окрім виконання робіт та надання послуг на адресу ПРАТ «КИЇВСТАР», позивачем придбані у ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» послуги та товари використовувались для виконання робіт та надання послуг на адресу ТОВ «ІНФОКОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 20501767), що навіть не згадується в акті перевірки. Враховуючи вищевикладене, наявність достовірних документів бухгалтерського обліку про виконані роботи, відсутність доказів про фіктивність контрагентів, реальна зміна майнового стану учасника процесу (тобто оплата виконаних підрядних робіт і послуг) та використання отриманих робіт та послуг у своїй господарській діяльності слугують належними ня, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціаль

Незгоду з висновками акту перевірки про заниження задекларованих показників р. 4.1 декларації з ПДВ на суму 68 928 грн. позивач обґрунтовує тим, що позивачем радіатори охолодження у кількості 698 шт. було списано з балансу помилково. Фактична наявністьу позивача радіаторівохолодженняу кількості 698 шт. підтверджується відповідно до інвентаризаційної відомості № 1 на 01.10.2021 та відображено наступною бухгалтерською проводкою: Д-т рах 207 «Запасні частини» К-т рах 441 «Прибуток нерозподілений» 698 шт. сума 344 637,50 грн.

Щодо завищення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства на суму 10 211 932 грн. позивач зазначає, шо скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 Податкового кодексу України, після проведення перевірки та до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а відповідач повинен був встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючих розрахунків.

Щодо ненадання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, вказує, що норми ПК України не встановлюють строки взяття на облік за неосновним місцем реєстрації, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України, оскільки санкція цієї норми передбачає відповідальність за порушення строків, встановлених виключно Податковим кодексом України.

17.01.2023 від позивача надійшли пояснення у справі, 13.03.2023 додатково подані докази у справі.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позов. Зазначає, що під час перевірки встановлено нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та такими контрагентами як ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», які документально оформлені в господарському, бухгалтерському та податковому обліку позивача протягом 01.10.2019 по 30.09.2021. Наявність належним чином оформленого первинного документа не надає права платнику податків на формування даних податкового обліку в тому разі, якщо зафіксована в первинних документах господарська операція фактично не відбулася, будь-які документи, у тому числі договори, акти тощо, мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Перелічені контрагенти мають спільні ознаки, які характеризують їх діяльність як фіктивну.

Зазначає, що при проведенні документальної планової виїзної перевірки встановлено, шо показники бухгалтерського обліку відповідають показникам, відображеним у Звітах про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) Форма № 2 за період з 01.10.2019 по 30.09.2021. Зауважує, що заниження фінансового результату до оподаткування на суму 10211932 грн., за якими ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» подано уточнюючі декларації з податку на прибуток та звіти про фінансові результати Форма №2 пов`язано із складанням актів здачі-приймання виконаних робіт з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД» , ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» та ТОВ «МЕГА-БУД 2020». Виходячи з наданої відповіді ПрАТ «КИЇВСТАР», якою не підтверджено залучення ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» виконавців зазначених контрагентів на об`єкти стільникового зв`язку мобільного оператора, що свідчить про нереальність операцій між ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та виконавцями, тобто документи не відповідають дійсності відносно змісту здійснених господарських операцій.

Вказує, що у бухгалтерського обліку ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» встановлено, що придбані радіатори охолодження у кількості 698 шт. списано з балансу підприємства в грудні 2019 року. Згідно з наданою в ході перевірки накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 31.12.2019 № НС-00000430 встановлено списання з рахунку 207 «Запасні частини» радіаторів охолодження, номенклатурний номер 000002366, код 2009, кількість 698 шт., ціна 493,75 грн, сума 344 637,50 грн. ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» не нарахувало податкові зобов`язання та не виписано податкову накладну на суму списаних у бухгалтерському обліку радіаторів охолоджування. Також зауважує, що за період, що підлягав перевірці ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» укладено 18 договорів, а саме оренди транспортних засобів, оренди нежитлових приміщень, суборенди нежитлових приміщень та оренди складських приміщень. Ненадання повідомлень за формою № 20-ОПП після їх реєстрації є порушенням вимог п.63.3 ст.6З ПК України. Просить відмовити в задоволенні позову.

16.01.2023, 02.02.2023 від відповідача надійшли пояснення у справі, 14.03.2023,12.04.2023 додаткові пояснення, 18.01.2023, 07.02.2023, 09.02.2023, - додатково подані докази у справі, 14.03.2023 також речові докази.

Ухвалою суду від 03.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, призначено підготовче засідання на 25.10.2022 Крім того, витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області докази по справі, а саме: всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 23.02.022: №00032140701, №000321130701, №00031890701, №00031900701.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкладено підготовче засідання у справі №280/2742/22 на 21 листопада 2022 року. В судовому засіданні 21.11.2022 протокольною ухвалою відкладено підготовче засідання у справі на 23.11.2022

Ухвалою суду від 23.11.2022 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» про призначення судово-економічної експертизи відмовлено, оголошено перерву в судовому засіданні до 15.12.2022.

Ухвалою суду від 15.12.2022 зупинено провадження у цій справі до 17.01.2023, призначено наступне підготовче засідання на 17.01.2023.

Протокольною ухвалою суду від 17.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 02.02.2023.

Ухвалою суду від 02.02.2023 зупинено провадження у цій справі до 06.03.2023.

Ухвалою суду від 02.02.2023 клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування доказів задоволено, витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за наявності: належним чином засвідчені копії протоколів допитів за участю службових осіб, працівників та представників ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», ТОВ «ІН БУД 2018»; висновки проведених експертиз стосовно первинних документів ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», ТОВ «ІН БУД 2018» в разі їх проведення.

06.03.2023 у зв`язку з перебуванням судді Мінаєвої К. В. на лікарняному судове засідання не відбулось, розгляд справи відкладений на 14.03.2023 на 10:00.

Протокольною ухвалою суду від 14.03.2023 оголошено перерву до 28.03.2023.

Протокольною ухвалою суду від 28.03.2023 оголошено перерву до 13.04.2023.

13.04.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (далі - позивач, товариство, підприємство) зареєстроване 10.01.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис № 11031020000041956, код ЄДРПОУ 41074388, за юридичною адресою: Україна, 69014, Запорізька область м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 23А.

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено в період 03.11.2021 по 14.12.2021 документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ СТРОЙ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41074388) за період діяльності з 01.10.2019 по 30.09.2021 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.10.2019 по 30.09.2021 з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 21.12.2021 № 12560/08-01-07- 01/41074388 (далі - Акт), який позивачу надісланий поштою та отриманий його уповноваженою особою 20.01.2022, що засвідчується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

За висновками акту встановлено наступні порушення:

1. п. 44.1, п. 44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України - ТОВ «НЕТ СТРОЙ ГРУП» занижені податкові зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 19 497 798 грн, у т.ч. за відповідні податкові періоди: 2019 рік (без урахування трьох кварталів) у сумі 2 647 116 грн, перший квартал 2020 року - 2 196 767 грн, півріччя 2020 року - 4 253 312 грн, три квартали 2020 року -6 731 446 грн, 2020 рік - 10 448 200 грн, перший квартал 2021 року - 3 115 093 грн, півріччя 2021 року - 5 092 029 грн, три квартали 2021 року - 6 402 482 грн.

2. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» занижені до сплати податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 21 523 539 грн, у т.ч. за відповідні податкові періоди: жовтень 2019 - 974 426 грн, листопад 2019 - 847 635 грн, грудень 2019 - 62 411 грн, січень 2020 - 1 501 693 грн, лютий 2020 - 415 215 грн, березень 2020 -525 496 грн, квітень 2020 - 917 328 грн, травень 2020 - 517 567 грн, червень 2020 - 1 059 294 грн, липень 2020 - 921 372 грн, серпень 2020 - 492 415 грн, вересень 2020 - 1 060 011 грн, жовтень 2020 - 1 438 046 грн, листопад 2020 - 637 453 грн, грудень 2020 - 2 400 600 грн, січень 2021 - 484 176 грн, лютий 2021 - 678 629 грн, березень 2021 - 846 851 грн, квітень 2021 - 657 933 грн, травень 2021 - 594 439 грн, червень 2021 - 785 975 грн, липень 2021 - 817 896 грн, серпень 2021 - 1 526 889 грн, вересень 2021 - 794 789 грн.

3. п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: за період 31.12.2019 не зареєстрована податкова накладна на суму ПДВ - 68 928 грн.

4. п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2011 №1588 за ненадання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадить діяльність за формою №20-ОПП після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

5. пп.14.1.180 ст. 14, п.51.1 ст.51, п.176 .2 «а», п.176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», за 4 кв. 2019 р., 3 кв. 2020 р., 4 кв. 2020 р., 1 кв.2021 р., 2 кв. 2021 р.

6. пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати за другу половину грудня 2019 року, у розмірі 13 473,82 грн; несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб за оренду транспортних засобів у розмірі 3 888,00 грн, у т.ч.: жовтень 2019 у сумі 648,00 грн, січень 2020 у сумі 864,00 грн, лютий 2020 у сумі 648,00 грн, березень 2020 у сумі 216,00 грн, квітень, 2020 у сумі 432,00 грн травень, 2020 у сумі 1080,00 грн; несвоєчасно перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб за компенсацію оренди транспортних засобів у розмірі 738,77 грн, у т.ч.: січень, 2020 у сумі 432,01 грн, січень 2021 у сумі 216,00 грн, травень 2021 у сумі 90,77 грн.

Відповідно до п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України позивач, не погоджуючись із висновками акту перевірки, звернувся 03.02.2022 із запереченнями до ГУ ДПС. У відповіді на заперечення від 21.02.2022 №11 108/6/08-01-07-01-08 ГУ ДПС повідомило позивача про залишення заперечень без задоволення, а висновків акту без змін.

Відповідно до вимог пункту 86.8 статті 86 ПК України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

податок на прибуток підприємств (форма Р) від 23.02.2022 № 00032140701;

податок на додану вартість (форма Р) від 23.02.2022 № 00032130701;

відсутність реєстрації податкової накладної (форма Ш) від 23.02.2022 № 00031900701;

адміністративні штрафи та інші санкції (форма ПС) від 23.02.2022 № 00031890701.

Зазначенні податкові повідомлення-рішення направлені позивачу рекомендованим листом з відміткою про вручення, який отриманий його уповноваженими особами 01.04.2022, що засвідчується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення .

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження. Так, з метою скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» звернулось до ДПС України зі скаргою від 09.06.2022 №09/06/22-1. По результатах розгляду рішенням Державної податкової служби України від 18.08.2022 №9385/6/99-00-06-01-01-06 скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими-повідомленнями рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо заниження доходу від будь-якої діяльності на загальну суму 98109168 грн. та завищення показників у рядку 10.1 декларацій з податку ва додану вартість на суму 21 454 611 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «CІТІ ГУД» та ТОВ «МЕГА-БУД 2020» у зв`язку із встановленим ГУ ДПС у Запорізькій області відсутності реальності здійснених господарських операцій, суд виходить з наступного.

Положеннями п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, яких відбувається формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталі (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Так, відповідно до абз.1 пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (чинній на час виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з приписами п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ст.3 розділу 1 Національного положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.02.2013р. за №336/22868 (далі НП (С)БО №1 доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

За змістом приписів п.5 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290 (далі - П(С)БО 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Відповідно до п.7 П(С)БО 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Пунктом 21 П(С)БО 15 визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Згідно з п.6 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (далі - П(С)БО 16) витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 7 П(С)БО 16 передбачено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За приписами п.8 П(С)БО 16 якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

При цьому, п.9 П(С)БО 16 передбачено, що не визнаються витратами, зокрема, зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п.6 П(С)БО 16, а також витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

За приписами п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підсумовуючи наведені законодавчі норми, суд дійшов висновків, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

При розгляді справи встановлено, що основними видами діяльності позивача є електромонтажні роботи (КВЕД 43.21), установлення та монтаж машин і устаткування (КВЕД 33.20), будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (КВЕД 42.22), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41). Господарська діяльність зокрема, полягає у будівництві ліній зв`язку та їх обслуговуванні, також будівельній діяльності. Контрагентом - покупцем послуг позивача є ПРАТ «КИЇВСТАР» (код ЄДРПОУ 21673832) виконання електромонтажних робіт з будівництва ліній зв`язку, їх обслуговування та ремонту, ТОВ «ІНФОКОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 20501767) - послуги (роботи) у сфері телекомунікації. Для виконання робіт за договорами з вказаними контрагентами позивачем залучалися у якості субпідрядників та постачальників матеріалів ТОВ «ІНБУД 2018» (код ЄДРПОУ 42343754), ТОВ «СІТІ ГУД» (код ЄДРПОУ 43059356), ТОВ «ТЕРРАБУД 2019» (код ЄДРПОУ 43059377), ТОВ « МЕГА-БУД 2020» (код ЄДРПОУ 43963285).

Так, зокрема між позивачем та ТОВ «ІН-БУД 2018» укладено: договір поставки №3/1/19 від 03.01.2019, відповідно до якого ТОВ «ІН-БУД 2018» (Постачальник) постачало на адресу позивача (покупця) матеріали; договір №1 від 03.09.2018, відповідно до умов якого ТОВ « ІН-БУД 2018» (Виконавець) за дорученням позивача (Замовника) виконувало роботи з технічного обслуговування, аварійно відновлювальні роботи, роботи по підключенню абонентів за заявками Замовника; роботи з будівництва, роботи на АКЛ, а також у разі виникнення такої необхідності інші роботи за окремим письмовими або усними заявками Замовника. За додатковою угодою №27/01 від 01.06.2020 до договору №1 від 03.09.2018 ТОВ «ІН-БУД 2018» виконувало роботи та додаткові роботи, пов`язані із технічним обслуговуванням місцевих ліній зв`язку (МЛЗ).

До перевірки надавалися та до матеріалів справи надані додаткові угоди, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, податкові накладні, які підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ІН-БУД 2018» (матеріали справи: т. 4-8).

Також між позивачем та ТОВ «СІТІ ГУД» укладено: договір поставки №3/4 від 30.04.2020, відповідно до якого ТОВ «СІТІ ГУД» (Постачальник) постачало на адресу позивача (Покупця) матеріали; договір № від 30.09.20 19, відповідно до умов якого ТОВ «СІТІ ГУД» № 1 (Виконавець) за дорученням позивача (Замовника) виконувало роботи з технічного обслуговування, аварійно відновлювальні роботи, роботи по підключенню Абонентів за заявками Замовника; роботи з будівництва, роботи на АКЛ, а також у разі виникнення такої необхідності інші роботи за окремим письмовими або усними заявками Замовника. За додатковою угодою №31/01 від 01.06.2020 до договору №1 від 30.09.2019 ТОВ «СІТІ ГУД» виконувало роботи та додаткові роботи, пов`язані із технічним обслуговуванням місцевих ліній зв`язку (МЛЗ).

До перевірки надавалися та до матеріалів справи надано видаткові накладні товарно транспортні накладні, додаткові угоди, акти здачі-приймання виконаних робіт, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, податкові накладні, які підтверджують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом (матеріали справи: т. 9-15).

Між позивачем та ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» укладено: договір поставки №2 від 01.07.2020, відповідно до якого ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» (Постачальник) постачало на адресу позивача (Покупця) матеріали; договір №1 від 01.10.2019, відповідно до умов якого ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» (Виконавець) за дорученням позивача (Замовника) виконувало роботи з технічного обслуговування, аварійно-відновлювальні роботи, роботи по підключенню Абонентів за заявками Замовника; роботи з будівництва, роботи на АКЛ, а також у разі виникнення такої необхідності інші роботи за окремим письмовими або усними заявками Замовника. За додатковою угодою №35/01 від 01.06.2020 до договору №1 від 01.10.2019 ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» виконувало роботи та додаткові роботи, пов`язані із технічним обслуговуванням місцевих ліній зв`язку (МЛЗ).

До перевірки надавалися та до матеріалів справи надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, додаткові угоди, акти здачі-приймання виконаних робіт, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, податкові накладні, які підтверджують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом (матеріали справи: т. 16-23).

Між позивачем та ТОВ «МЕГА-БУД 2020» укладено: договір поставки №30/4-1 від 30.04.2021, відповідно до якого ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (Постачальник) постачало на адресу позивача (Покупцю) матеріали; договір поставки №6/21-1 від 01.06.2021, відповідно до якого ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (Постачальник) постачало на адресу позивача (Покупцю) матеріали; договір № 01 від 16.11.2020, відповідно до умов якого ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (Виконавець) за дорученням позивача (Замовника) виконував роботи з технічного обслуговування, аварійно-відновлювальні роботи, роботи по підключенню Абонентів за заявками Замовника; роботи з будівництва, роботи на АКЛ, а також у разі виникнення такої необхідності інші роботи за окремим письмовими або усними заявками Замовника.

До перевірки надавалися та до матеріалів справи надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, додаткові угоди, акти здачі-приймання виконаних робіт, виписки банку, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, податкові накладні, які підтверджують здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом (матеріали справи: т. 23-25).

Відповідач обґрунтовує свої твердження щодо відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та такими контрагентами як ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» такими доводами та обставинами:

По-перше, аналізом автоматизованих інформаційних систем ДПС України, у тому числі «Податковий блок», «Архів», які мають статус офіційних, не встановлено походження товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання.

За своєю номенклатурною назвою придбані товарно-матеріальні цінності в ТОВ «ІН-БУД 2018» можливо віднести до товарів імпортного походження. Згідно з аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлено, що ТОВ «ІН-БУД 2018» по ланцюгу постачання реалізовані матеріали придбано в підприємств з ознаками фіктивності та/або взагалі їх не придбавало. Постачальником ТОВ «ІН-БУД 2018» було ТОВ «ПРОТЕКТОРТОРГ» (код ЄДРПОУ 43138799), який в свою чергу придбавав їх у ТОВ «АВЕРС-ІНК» (код ЄДРПОУ 42680613), основним постачанням якого було маркетингові та рекламні послуги, здійснювало придбання на митній території сигарет, тканин, взуття та здійснював імпортні операції з ввезення тканин, сумочок та взуття.

На запити відповідача від 03.11.2021 № 1-п та від 08.12.2021 № 3-п/в ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» не надано документи, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару (сертифікати, паспорти та інше), що постачалися контрагентом ТОВ «ІН-БУД 2018». На лист відповідача від 18.11.2021 № 71590/6/08-01-07-01-08 до ТОВ «ІН-БУД 2018» листом від 15.12.2021 №1-1512.21 повідомлено, що сертифікати, паспорти не є первинними документами бухгалтерського обліку. Лист відповідача від 18.11.2021 № 71592/6/08-01-07-01-08 направлений в адресу ТОВ «ПРОТЕКТОРТОРГ» (код ЄДРПОУ 43 І38799) повернутий оператором поштового зв`язку «Укрпошта» з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Щодо ТОВ «СІТІ ГУД» (код ЄДРПОУ 43059356) - згідно з аналізом даних ЄРПН встановлено, що по ланцюгу постачання частина реалізованих позивачу матеріалів придбано у ТОВ «ІН-БУД 2018», а інша частина матеріалів, яка реалізована позивачу взагалі не придбавалась. Аналізом даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» (код ЄДРПОУ 43059377) по ланцюгу постачання реалізовані позивачу матеріалі придбані у ТОВ «ІН-БУД 2018».

Відповідно до аналізу даних ЄРПН ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (код ЄДРПОУ 43963285) по ланцюгу постачання реалізовані матеріали придбані в ТОВ «ІН-БУД 2018» (код ЄДРПОУ 42343754) та ТОВ «ІНФОТЕЛ» (код ЄДРПОУ 32263442). Далі по ланцюгу зазначеним ТОВ «ІНФОТЕЛ» згідно з ЄPПН, не здійснювалося придбання реалізованих матеріалів До ТОВ «ІНФОТЕЛ» (код ЄДРПОУ 32263442) направлений запит від 06.01.2022 № 572/6/08-01-07-01-08, однак відповіді не отримано. Лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 14.12.2021 № 78707/6/08-01-07-01-08 направлений в адресу ТОВ «МЕГА-БУД 2020» повернутий оператором поштового зв`язку «Укрпошта» з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

За результатами листування з безпосередніми постачальниками (товарів, робіт) ТОВ «НЕТ СТРОЙ ГРУП», а саме ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» та безпосереднім постачальником для ТОВ «ІН-БУД 2018» -ТОВ «ПРОТЕКТОРТОРГ» (код ЄДРПОУ 43138799) не надані сертифікати відповідності, паспорти якості та документи, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару.

Також податковий орган встановив, що доходи ТОВ «ІН-БУД 2018» (код ЄДРПОУ 42343754) складаються з взаємовідносин з ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» 78%, ТОВ «СІТІ ГУД» (код ЄДРПОУ 43059356) - 96,4%, ТЕРРА-БУД 2019» (код ЄДРПОУ 43059377) - 81%, ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (код ЄДРПОУ 43963285) - 100%. ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» та ТОВ «МЕГА-БУД 2020» здійснювали постачання матеріалів на ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», які придбавались у ТОВ «ІН-БУД 2018», або взагалі ними не придбавались.

З наведених даних, відповідач дійшов висновку, що здійсненими заходами підтверджено, що ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та/або зазначені вище контрагенти не змогли підтвердити походження товарів (матеріалів), постачання яких оформлено в податковому обліку та відображено в податковій звітності позивача, що призвело до несплати грошових зобов`язань.

До матеріалів справи відповідачем надано Схему руху фактично неіснуючих товарно-грошових операцій за участю ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», а також як речовий доказ на оптичному носії, та у вигляді роздруківки аналіз руху товарів, придбаних ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» у контрагентів.

Суд вважає за необхідне наголосити, що купівля та отримання товарно матеріальних цінностей саме позивачем від його контрагентів підтверджена наданими первинними документами. Водночас у позивача не має обов`язку перевіряти наявність чи відсутність порушень при придбанні товарів його контрагентами.

Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Чинне станом на час виникнення спірних відносин законодавство не покладає на платника податків обов`язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати (постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі №520/399/19).

Не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій відсутність документів на підтвердження якості придбаних у контрагентів товарів, оскільки такі документи не є документами, на підставі яких формуються показники податкової та бухгалтерської звітності.

Також суд зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 15.06.2021 по справі №805/788/18-а, від 29.01.2019 у справі №824/392/17-а, від 16.01.2018 у справі №820/4648/13-а.

Крім того, товар, придбаний позивачем у ТОВ « ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», було ним використано для надання послуг на адресу ПРАТ «КИЇВСТАР», що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт та накладних -вимог. Придбані позивачем у ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРАБУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» матеріали ним використовувались для виконання робіт на інших об`єктах, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт з ТОВ «ЕВРОБУДКОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 40327704).

Також відповідач посилається на те, що згідно бази «Єдине вікно подання електронної звітності» підсистема «Адміністрування» встановлено, що звітність ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», ТОВ «ІН-БУД 2018» (код ЄДРПОУ 42343754), ТОВ «СІТІ ГУД» (код ЄДРПОУ 43059356), ТОВ «ТЕРРА БУД 2019» (код ЄДРПОУ 43059377) та ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (код ЄДРПОУ 43963285) надсилались з однакової ІР-адреси - 91.234.226. 152, що може свідчити про пов`язаність ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» з зазначеними підприємствами.

Суд зауважує, що використання одного технічного ресурсу для подання звітності може свідчити про залучення підприємствами тотожних сторонніх спеціалістів у сфері бухгалтерського та податкового обліку чи використання певного програмного комплексу, водночас норми чинного законодавства не містить заборони на таке звітування.

По-друге, щодо підтвердження факту транспортування придбаних товарів, ТОВ «НЕТ СТРОЙ ГРУП» до перевірки надано товарно транспортні накладні (далі - ТТН), за якими транспортування здійснено транспортом ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП». Відповідач вказує, що позивачем до перевірки надані помилково оформлені ТТН, оскільки вантажовідправниками та замовниками перевезення були контрагенти-постачальники, а саме ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» та після отримання акту перевірки ними здійснено направлення листів до відповідних підприємств щодо надання належним чином оформлених ТТН, у відповідь на запити зазначеними підприємствами надані нові ТТН, копії долучено до заперечень.

Перевіркою встановлено, що із загальної кількості складених товарно-транспортних накладних (надалі - ТГН), а саме 30, щодо перевезення матеріалів, придбаних у ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», 66,7% від загальної їх кількості перевезення здійснено транспортом ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та оформлено 20 ТТН. Перевіркою актів списання пального автомобілів ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» встановлено, що зазначені автомобілі не здійснювали перевезення матеріалів з пункту навантаження до пункт розвантаження зазначених в реквізитах ТТН.

Службовими особами відповідача у листі від 08.12.2021 № 3-п/в, адресованому директору ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», було зазначено, що автомобілі підприємства, зазначені в реквізитах ТТН, не здійснювали перевезення матеріалів з пункту навантаження до пункту розвантаження , що підтверджується актами списання пального автомобілів.

ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» листом від 13.12.2021 № 13/ 12/21-1 надані пояснення з інших питань щодо списання пального та транспортування, та зазначено, що навантаження розвантаження, придбаних у контрагентів товарів, здійснювалось власними силами, що не потребувало залучення спеціальної техніки.

При поданні заперечень на акт перевірки ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» надано інші ТТН (надані при проведенні перевірки не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених господарських операцій), за якими встановлено, що перевезення матеріалів здійснювалось виключно ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020».

ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» у листі від 13.12.2021 № 13/12/21-1 зазначало, що навантаження розвантаження здійснювалось власними силами, що суперечить новим ТТН, оскільки за новими ТТН перевізниками є інші підприємства.

Позивач підтверджує, що до перевірки було надано помилково оформлені товарно транспортні накладні, оскільки вантажовідправниками та замовниками послуг перевезення були контрагенти-постачальники. Матеріалами справи підтверджується, що після отримання акту перевірки, позивачем було направлено до ТОВ «ІН-БУД 2018» запит №21/01/22-1 від 21.01.2022, ТОВ «СІТІ ГУД» запит №21/01/23-3 від 21.01.2022, ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», запит №21/01/22-4 від 21.01.2022, ТОВ «МЕГА-БУД 2020» запит №21/01/22-2 від 21.01.2022, щодо надання на його адресу належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

У відповідь на запити позивача контрагентами-постачальниками надано наступні товарно-транспортні накладні:

- від ТОВ «ІН-БУД 2018»: - №4/1 від 02.01.2020; - №5/1 від 16.04.2020; - №7/1 від 01.06.2020; - №8/1 від 01.07.2020; - №8/2 від 01.07.2020; - № 10/1 від 01.10.2020; - № 10/2 від 01.10.2020; - №1 1/1 від 16.10.2020; - №12/1 від 19.11.2020; - №12/2 від 19.11.2020; - № 12/3 від 19.1 1.2020; - № 12/4 від 19.11.2020; - №13/1 від 09.12.2020; - №14/1 від 10.12.2020; - № 15/1 від 16.12.2020; - № 15/2 від 16.12.2020, - № 15/3 від 16.12.2020; - №15/4 від 16.12.2020; - № 15/5 від 16.12.2020; - № 15/6 від 16.12.2020; - № 15/7 від 16.12.2020; - № 15/8 від 16.12.2020; - № 15/9 від 16.12.2020; - № 16/1 від 28.12.2020; - № 16/2 від 28.12.2020; - № 15/4 від 18.12.2020; - № 15/5 від 21.12.2020; - №2/2 від 16.02.2021; - №2/3 від 16.02.2021; №2/4 від16.02.2021; - №2/5 від 16.02.2021; - №2/6 від 16.02.2021; - №2/7 від 16.02.2021;

- від ТОВ «МЕГА-БУД 2020»: - №1/2 від 01.06.2021, - №1/3 від 01.06.2021, - №1/4 від 01.06.2021;

- від ТОВ «СІТІ ГУД»: - №4/1 від 01.10.2020, №4//1 від 01.06.2021; - №4/2 від 01.06.2021; - №6/1 від 02.08.2021; - №6/2 від 02.08.2021; - №9 від 01.10.2020; - №9/1 від 01.10.2020; - №9/2 від 01.10.2020;

- від ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019»: №7/1 від 31.12.2020.

3 приводу навантаження-розвантаження товару власними силами позивач у запереченнях на акт перевірки та під час розгляду заперечень зазначав, що має з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 219», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» укладені договори зберігання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шоссе, 62, тобто на складі, що належить позивачу, і на якому працюють його співробітники, які і здійснювали навантаження товару. Товар перевозився до м. Кривий Ріг, вул. Бикова,23-д, на склад, який належить позивачу, і на якому працюють його працівники, які і здійснювали розвантаження товару. Договори зберігання та оренди приміщень надані до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач користується нежитловим приміщенням відповідно до укладеного з ТОВ «АРМАРІ» (код ЄДРПОУ 34373957) договору оренди № 11/01/19 від 01.02.2019, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 62.

ТОВ «АРМАРІ» є власником даного об`єкту нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №294645887 від 14.01.2022.

ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», за адресою м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 62 здійснювало зберігання товарно матеріальних цінностей, відповідно до:

- договору зберігання №01/2/19 від 01.02.2019, згідно з яким ТОВ «ІН-БУД 2018» (Поклажодавець) передає, а ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (Зберігач) приймає на зберігання майно, що належить Поклажодавцю;

- договору зберігання №19/3/20 від 19.03.2020, згідно із яким ТОВ «СІТІ ГУД» (Поклажодавець) передає, а ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (Зберігач) приймає на зберігання майно, що належить Поклажодавцю;

- договору зберігання №13/4/20 від 13.04.2020, згідно із. яким ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» (Поклажодавець) передає, а ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (Зберігач) приймає на зберігання майно, що належить Поклажодавцю;

- договору зберігання №23/3/21 від 23.03.2021, згідно і яким ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (Поклажодавець) передає, а ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (Зберігач) приймає на зберігання майно, що належить Поклажодавцю.

Суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду, відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Недоліки в ТТН, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16 та від 24.05.2019 у справі №816/1371/16.

В контексті зазначеного у правовідносинах, що були предметом перевірки, позивач мав товарно-транспортні накладні, водночас звернувся до своїх контрагентів для виправлення помилок в обліку та правильного відображення дійсного змісту відносин. Разом з тим, відповідачем не доведено фіктивність чи підробку документів щодо транспортування, відвантаження товару.

Відповідачем під час розгляду заперечень на акт перевірки не надано відповідної оцінки ані наданим товарно транспортним накладним, ні договорам зберігання, ні поясненням позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача в цій частині.

По-третє, щодо залучення ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до виконання робіт на об`єктах зв`язку ПрАТ «КИЇВСТАР» суб`єктів господарювання ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ « МЕГА-БУД 2020».

З матеріалів справи судом встановлено, що на запит ГУ ДПС у Запорізькій області від ПрАТ «КИЇВСТАР» отримана відповідь від 14.02.2022 № 4382/05, у якій мобільним оператором повідомлено про наступне: «У відповідності до умов діючого на теперішній час договору між до ПрАТ «КИЇВСТАР» (далі -Замовник) та ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» (ЄДРПОУ 41074388) (далі - Виконавець):

Виконавець зобов`язаний отримати письмову згоду від Замовника на залучення до виконання замовлених робіт третіх осіб. За даними відповідальних співробітників Компанії: Виконавець на теперішній час є генпідрядною організацією, яка, згідно з договором № 385217 (05/02/2020 28/02/2023) виконує роботи з будівництва та технічного обслуговування мережі фіксованого зв`язку.

Впродовж дії контракту Виконавець в повному обсязі виконував та виконує всі контрактні зобов`язання. Запитів на погодження залучення третіх осіб до виконання робіт за договором від Виконавця не надходило, а також не було зафіксовано в процесі прийняття виконаних робіт.

ПрАТ «КИЇВСТАР» не має фінансово-господарських взаємовідносин з такими юридичними та фізичними особами, а саме: ТОВ «ІН-БУД 2018» (код ЄДРПОУ 42343754), ТОВ «СІТІ ГУД» (код ЄДРПОУ 43059356), ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» (код ЄДРПОУ 43059377), ТОВ «МЕГА-БУД 2020» (код ЄДРПОУ 43963285), ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 )».

З наведеної відповіді податковий орган дійшов висновку, що ПрАТ «КИЇВСТАР» не підтверджено факт прийняття участі при виконанні робіт на його технічних та технологічних об`єктах стільникового зв`язку ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 .

Суд зазначає, що, по-перше, відповідь не спростовує факту залучення позивачем до виконання робіт зазначених контрагентів, а саме виконання підтверджується належними первинними документами.

Крім того, відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

При розгляді справи не встановлено подання таких заяв ПрАТ «КИЇВСТАР» чи направлення інших претензій до підприємства позивача, водночас прийняття робіт підтверджено актами здачі приймання.

Також, ГУ ДПС у Запорізькій області у відповіді на заперечення ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» на Акт зазначило останньому про те, що не заперечує, що роботи, які виконувались на об`єктах стільникового зв`язку підлягають ліцензуванню, навпаки ГУ ДПС у Запорізькій області запитувалась інформація чи потрібно мати окремі дозвільні документи для робіт на об`єктах стільникового зв`язку, у т. ч. доступ самого мобільного оператора до технічних та технологічних об`єктах та інше.

При поданні та розгляду заперечень ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» зазначено, що окремі дозвільні документи для робіт на об`єктах стільникового зв`язку не потрібні, у т.ч., що укладені з мобільним оператором договори є конфіденційною інформацією.

Відповідач посилається, рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 48011362/20, яким визнано, що при монтажу технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв`язку для кріплення антенно-фідерних пристроїв на будівлях, спорудах, у вбудовано-прибудованих приміщеннях, у/на приміщеннях контейнерного типу, а також на існуючих наземних щоглах з відтяжками та на баштах - потребує подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є дозвільним документом.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що підприємством позивача виконувались роботи, тотожні тим, які розглядалися при вирішенні означеної вище справи.

Водночас позивач посилається на те, що відповідно до робочих проектів на будівництво ліній зв`язку ПрАТ «Київстар», визначено класи наслідків (відповідальності) згідно ДСТУ 8855:2019 «Визначення класу наслідків (відповідальності)». Згідно ДСТУ 8855:2019, додатку А, пункту А4 лінії зв`язку, відносяться до місцевого рівня, тобто відносяться до класу наслідків (відповідальності) СС 1.

Тому, відповідно до Закону України від 02.03.2015 N222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» роботи, що виконували ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» на об`єктах ПрАТ «КИЇВСТАР» не підлягають ліцензуванню. Відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 №258, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 №1143/13017, які відображаються у договорах виконання робіт, визначених у договорах та актах здачі-приймання виконаних робіт не потребують спеціальних дозволів.

Також з матеріалів справи встановлено, що особи, що здійснюють роботи за договорами субпідряду та є працівниками ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020», проходили навчання з питань охорони праці, що підтверджується посвідченнями про перевірку знань з питань охорони праці, виданими КП «Навчально-виробничий центр».

Крім того, в акті перевірки (с.44) зазначено, що для виконання відповідних робіт ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» ТОВ «МЕГА-БУД 2020» не мають в достатній кількості технічних та інших робітників для їх виконання у значних обсягах, які відображено у первинних документах, що також підтверджується поданими до контролюючого органу податкових розрахунків Форма № 1-ДФ.

На запити контролюючого органу від ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019», ТОВ «СІТІ ГУД», отримано відповіді, що крім власних працівників на об`єкти ПрАТ «КИЇВСТАР» були залучені ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ). Контролюючий орган стверджує, що вказані особи одночасно виконували роботи для контрагентів позивача на об`єктах ПрАТ «КИЇВСТАР».

Однак, при розгляді справи встановлено, що ні в акті перевірки, ні у відповіді на заперечення контролюючим органом не наведено конкретних відомостей щодо одночасності надання послуг зазначених підприємців на адресу безпосередніх контрагентів позивача. Наведені контролюючим органом відомості щодо працевлаштування працівників контрагентів позивача та працівників залучених ними фізичних осіб-підприємців, які відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України отримували доходи за ознакою 101 від інших податкових агентів, не спростовують можливості виконання ними робіт у відносинах, що були предметом перевірки.

Варто зазначити, що контролюючий орган, встановивши наявність трудових ресурсів як у підприємства позивача, так і його контрагентів, не обґрунтував, який обсяг трудових та матеріальних ресурсів необхідно мати контрагентам позивача для здійснення такої господарської діяльності, чому він не є достатнім, не з`ясував можливість працевлаштування працівників підприємств- контрагентів за сумісництвом.

Суд наголошує, що висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018, критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальне виконання правочину. Таких доказів суду не надано.

Отже, факт здійснення реальних господарських операцій позивача з ТОВ «ІНБУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРАБУД 2019», ТОВ «МЕГА-БУД 2020» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв`язку із здійсненням оплати за отриманий товар. Первинні документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Всі податкові накладні, виписані вище вказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, до них контролюючим органом не висловлено жодних зауважень.

Згідно з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, про те, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДФС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що 23.05.2020 набрали чинності зміни до статті 112 ПК України, внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466-IX).

Так, відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України (у редакції Закону № 466-IX) особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

За висновком Великої Палати Верховного Суду зміни до статті 112 ПК фактично закріпили нормативно ті підходи, які й до цього активно використовувалися в судовій практиці, а саме: доктрини належної обачності та індивідуальної юридичної відповідальності, - застосовували рішення Європейського суду з прав людини «Інтерсплав проти України», у якому позиція щодо «залученості» платника податків до протиправних діянь контрагента фактично запроваджувала ту саму належну обачність, яка згодом була відображена в Законі № 466-ІХ. Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Ухвалою суду від 02.02.2023 клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про витребування доказів задоволено, витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві (01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, буд.26; код ЄДРПОУ 42332040) за наявності: належним чином засвідчені копії протоколів допитів за участю службових осіб, працівників та представників ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», ТОВ «ІН БУД 2018»; висновки проведених експертиз стосовно первинних документів ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», ТОВ «ІН БУД 2018» в разі їх проведення. 06.03.2023 до суду надійшла відповідь від Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001044 від 05.08.2019 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.2 ст.364, ч.4 ст. 191 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України. Запитувані документи відсутні у кримінальному провадженні № 6201910000000104.

Суд зазначає, що як на момент укладення угод та вчинення господарських операцій, так і на час розгляду справи контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, є працюючими підприємствами, подають звітність, доказів протилежного відповідачем не надано, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі формування даних податкового обліку по взаємовідносинам з даними контрагентами за такими договорами у позивача не було. Відсутні будь які кримінальні справи відносно посадових осіб як підприємства позивача так і контрагентів, господарські операції з якими досліджувались під час перевірки.

Враховуючи те, що при розгляді справи встановлено що позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в ході виконання реальних господарських операцій, а також правомірно сформовано витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, за цими господарськими операціями, то висновки податкового органу про умисність дій ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» та його вину у вчиненні податкового правопорушення є необґрунтованими та не підтверджуються наданими до матеріалів справи доказами.

Щодо заниження задекларованих показників р.4.1 декларації з ПДВ на суму 68928 грн суд вказує наступне.

Під час перевірки у бухгалтерського обліку ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» встановлено, що придбані радіатори охолодження у кількості 698 шт. списано з балансу підприємства в грудні 2019 року.

Згідно з наданою в ході перевірки накладної вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 31.12.2019 № НС-000004330 встановлено списання з рахунку 207 «Запасні частини радіаторів охолодження», номенклатурний номер 000002366 , код 2009, кількість 698 шт., ціна 493,75 грн, сума 344 637,50 грн, що в бухгалтерському обліку відображено наступним чином: Д-т рах 84 К-т 207 у сумі 344 6З7,50 грн" кількість 698 шт.; Д-т рах 91 К-т рах 84 у сумі 344 6З7,50 грн, кількість 698 шт.; Д-т рах НОМЕР_5 -т рах 91 у сумі З44 6З7,50 грн, кількість 698 шт.

За наведених обставин контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» не нарахувало податкові зобов`язання та не виписано податкову накладну на суму списаних у бухгалтерському обліку радіаторів охолоджування, а також не зареєструвало таку накладну.

При розгляді справи встановлено, що за усним поясненням посадової особи ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» радіатори охолодження у кількості 698 шт. помилково списано з балансу. Спираючись на вищевказані факти, перевіряючий листом від 06.12.2021 № 2-п/в звернувся до посадових осіб ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» з проханням надати пояснення щодо неправомірного списання вказаних радіаторів.

ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» листом від 13.12.2021 № 13/12/21-1 надано пояснення з інших питань, що зазначені у листі посадової особи контролюючого органу, щодо безпідставного списання радіаторів охолодження. При поданні заперечень ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» підтверджує, що радіатори помилково списано з балансу та надано інвентаризаційний опис № 1 на 01.10.2021, згідно якого радіатори охолодження у кількості 698 шт. обліковуються на залишках, що також відображено наступними бухгалтерськими проводками: Д-т рах 207 «Запасні частини »; К-т рах 441 «Прибуток нерозподілений» 698 шт. сума 344 637,50 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Суд звертає увагу, що оскільки при розгляді справи встановлено і матеріалами справи підтверджено, що на час проведення перевірки фактично відсутнє списання з балансу радіаторів охолодження у кількості 698 шт., а отже сама операція списання не відбулася, то у позивача відсутній обов`язок щодо її відображення, а висновки про встановлене в акті перевірки порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та заниження задекларованих показників р. 4.1 декларації з ПДВ на суму 68928 грн. є безпідставними.

Стосовно ненадання повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

При перевірці відповідачем встановлено, що позивачем не подані повідомлення за формою № 20-ОПП до контролюючого органу, що є порушенням вимог пункту 63.3 статті 63, пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України. Зокрема, позивачем не подано інформацію про використання у своїй господарській діяльності об`єктів оподаткування: приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходилося в користуванні відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2019 № 01/11/19/2, укладеного з ФОП ОСОБА_6 .

Не заперечуючи фактичних обставин, позивач обґрунтовує свою позицію тим, що норми ПК України не встановлюють строки взяття на облік за неосновним місцем реєстрації, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно п.117.1 ст.117 ПК України, оскільки санкція ст.117 ПК України передбачає відповідальність за порушення строків встановлених виключно кодексом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що санкція, передбачена п.117.1 ст.117 ПК України, встановлена за неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом.

Так згідно п.63.3 ст.63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Норми ПК України не встановлюють строки взяття на облік за неосновним місцем реєстрації, що в свою чергу виключає одну з необхідних складових для притягнення особи до відповідальності згідно п. 117.1 ст.117 ПК України. Крім того позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, що не заперечується відповідачем.

Такі строки встановлені наказом Мінфіну «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» № 1588 від 09.12.2011р. Згідно п.8.4 вказаного Наказу № 11588 від 09.12.2011, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Отже, оскільки строки повідомлення про об`єкт оподаткування за формою 20-ОПП встановлює Наказ №1588 від 09.12.2011 р., а не ПК України, то суд дійшов висновку, що невчасне повідомлення про об`єкти оподаткування не є підставою для відповідальності згідно п.117.1 ст.117 ПК України, а спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Щодо завищення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на загальну суму на суму 10 211 932 грн суд зважає на таке.

В акті перевірки (с.54) зазначено, що позивачем віднесено до складу витрат, а саме: рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2020 рік акти здачі-приймання виконаних робіт 2019 року; рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за три квартали 2021 року акти здачі-приймання виконаних робіт 2020 року.

За висновками відповідача службовими особами ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» здійснено відображення витрат попередніх періодів у періодах, в яких вони не були фактично здійснені, та невірно відображені показники фінансової звітності за ці періоди.

ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», не заперечуючи вказаного порушення, здійснено подання уточнюючих декларацій з податку на прибуток та звітів про фінансові результати форма №2 31.01.2022 за 2019-2021 р.р., зокрема по господарським взаємовідносинам з ТОВ «ІН-БУД 2018», ТОВ «СІТІ ГУД», ТОВ «ТЕРРА-БУД 2019» та ТОВ «МЕГА-БУД 2020», ТОВ «ГЕККО І КО» (код ЄДРПОУ 37272430).

У подальшому ТОВ «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» після розгляду заперечень на акт документальної планової перевірки подає уточнюючі податкові декларації з податку на прибуток за 2020 рік від 29.03.2022 за №9374065963 та за три квартали 2021 року від 29.03.2022 № 9432899447 з ідентичними показниками уточненої податкової звітності з податку на прибуток, яка була подана позивачем 31.01.2022.

Водночас позивач вважає, що в даному випадку він скористався своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Суд зазначає, що господарські операції відображають в обліку в тому звітному періоді, в якому вони здійснені (ч.5 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Крім того, визнавати доходи і витрати саме в періоді їх виникнення вимагає принцип нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»). Витрати відображають в періоді визнання доходу, для отримання якого вони були здійснені, або в періоді фактичного понесення, якщо їх неможливо прямо пов`язати з доходом (п. 7 П(С)БО 16 «Витрати»).

Згідно з п.50.l ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею l02 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, відповідно до п.50.3 ст.50 ПК України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Позивач посилається на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, відповідно до якої платник податків може скористатись правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Суд погоджується з тим, платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень задекларованих податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки. Водночас, порушення щодо заниження фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на суму 10 211 932 грн встановлено контролюючим органом, а не самостійно виявлене позивачем. З цих підстав суд не приймає посилання позивача на постанову Верховного суду від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, оскільки за висновками суду платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що завищення фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на загальну суму на суму 10 211 932 грн підтверджується судовим розглядом, а висновки податкового органу про донарахування податку на прибуток в сумі 1 838 148 грн є правомірними.

Ухвалюючи дане рішення суд керується також статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11(2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58) суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє часткове підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Квитанцією від 20.09.2022 № 10136 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 24810,00 грн. У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 23 827,29 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 257, 259-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032140701 в частині визначення податкового зобов`язання в сумі 17 659 650,00 грн (сімнадцять мільйонів шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00032130701, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 26 904 423,75 (двадцять шість мільйонів дев`ятсот чотири тисячі чотириста двадцять три гривні 75 копійок), в тому числі за основним зобов`язанням 21 523 539,00 грн (двадцять один мільйон п`ятсот двадцять три тисячі п`ятсот тридцять дев`ять гривень 00 копійок) та за штрафними (фінансовими) санкціями 5 380 884,75 грн (п`ять мільйонів триста вісімдесят тисяч вісімсот вісімдесят чотири гривні 75 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00031890701, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції, в сумі 1 020,00 грн (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.02.2022 № 00031900701, яким застосовано штраф за платежем: податок на додану вартість, в сумі 3 400,00 грн (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 827,29 грн. (двадцять три тисячі вісімсот двадцять сім гривень 29 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕТ-СТРОЙ ГРУП», вул.Карпенка-Карого, буд.23А, м.Запоріжжя, 69014, код ЄДРПОУ 41074388;

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 24.04.2023.

Суддя К.В. Мінаєва