Рішення

від 26.04.2023 по справі 380/1919/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 380/1919/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області із вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.11.2022 року №349008 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 51000,00 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №349008 від 11.11.2022 ТзОВ «Надрагідробурмаш» було притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Разом з тим, позивач вважає вказану постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області протиправною з огляду на те, що ТзОВ «Надрагідробурмаш» не є автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», адже таке не здійснювало перевезення вантажу. Окрім цього позивач вказує, що поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №888, який брався відповідачем до уваги при здійсненні перевірки транспортного засобу, втратив чинність 18.04.2022, а тому не може підтвердити факт користування позивачем транспортним засобом. Щодо приладу, яким здійснювався габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивач вказав, що такий не пройшов повірку у встановленому законом порядку, оскільки свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки втратило чинність з 08.07.2022. Також позивач зазначає про те, що водій транспортного засобу не перебуває у трудових відносинах з ТзОВ «Надрагідробурмаш», а відповідачем порушено порядок розгляду адміністративної справи, так як ним не встановлено наявність у власника транспортного засобу ОСОБА_1 статусу ФОП.

Ухвалою судді від 19.12.2022 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву від 03.03.2023, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що позивач був присутнім на розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, проте не надав жодного документу на підтвердження своїх обґрунтувань. Окрім цього вказав, що строк дії свідоцтва про повірку технічного засобу, який закінчився у період дії воєнного стану, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №412 від 05.04.2022 є чинним на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Від представника позивача 14.03.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, яким він додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

Від представника відповідача 03.04.2023 на адресу суду надійшло заперечення, у якому він додатково зазначив про безпідставність позовних вимог.

Розглянувши позов, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторони у справі, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 23.09.2022 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено Акт №342118.

Відповідно до вказаного акту, 23.09.2022 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Санницьким О. та Саган І. на ділянці дороги а/д М-06 Київ-Чоп було проведено перевірку транспортного засобу МАЗ номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» при здійсненні перевезення вантажу (вапняк) згідно видаткової накладної №23090000022 від 23.09.2022 навантаження на здвоєну вісь становить 23 т. 620 кг., що на 31,22% перевищує допустиму норму навантаження 18 т., чим порушив п.22,5 ПДР. На момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна. У тому числі виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 ст.17 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні подільного вантажу, ч.1 абз.3 перевезення вантажів, за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48.

Згідно акту №047913 від 23.09.2022 про перевищення транспортним засобом вагових параметрів повна маса транспортного засобу (тонн): нормативно допустима 25 т., фактична 30 т. 700 кг.; осьові навантаження (тонн): нормативно допустимі 11,5 / 18; фактичні 7,08 / 23,62.

У подальшому 11.11.2022 начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті О.Шульгою винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №349008 відповідно до якої автомобільним перевізником ТзОВ «Надрагідробурмаш» допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезені неподільного вантажу буз відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.17 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказаною постановою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 51000 грн.

Позивач вважаючи постанову №349008 від 11.11.2022 Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області протиправною звернувся до суду.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2344-III).

Статтею 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Згідно статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

У відповідності до абзацу сімнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведені норми Закону №2344-III вказують на те, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 цього ж Закону, є саме автомобільний перевізник.

Як встановив суд з матеріалів адміністративної справи, власником транспортного засобу марки МАЗ, модель 551605 тип спеціалізований вантажний-спеціалізований самоскид, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір білий, є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданим ТСЦ 4642.

08.06.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» укладено договір оренди транспортного засобу №08/06-19. Згідно з умовами договору ОСОБА_1 передає ТОВ «Надрагідробурмаш» у тимчасове платне користування автомобіль марки МАЗ, модель 551605, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Разом з тим, 31.12.2021 року строк дії вказаного договору завершився, транспортний засіб було передано власнику, що підтверджується актом приймання-передачі майна до договору оренди транспортного засобу №08/06-19 від 08.06.2019, а саме транспортного засобу марки МАЗ, модель 551605, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Окрім цього, згідно листа ТзОВ «Оранта» №23 від 13.01.2023 (ЄДРПОУ: 20804350; адреса: 82193, Україна, Львівська область, Дрогобицький район, с. Старий Кропивник, вул. Першотравнева, 35А) транспортний засіб марки МАЗ, н.з. НОМЕР_1 перебуває у користуванні ТзОВ «Оранта» ЛТД на підставі договору оренди, укладеного з ФОП ОСОБА_1 та використовується в господарській діяльності товариства, в тому числі для здійснення вантажних перевезень 23.09.2022.

Актом №ОУ-0000093 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2022 підтверджується оренда самоскида МАЗ ВС4595ЕВ.

З наданої ТзОВ «Оранта» товарно-транспортної накладної №23090000040 від 23.09.2022, автомобільним перевізником є ТзОВ «Оранта».

Ба більше, полісом №208670469 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (дата реєстрації договору в єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: 20.04.2022), діючого з 21.04.2022 по 20.04.2023, страхувальником транспортного засобу марки МАЗ, модель 551605, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2005 є Оранта ЛТД ТзОВ.

З урахуванням наведеного суд висновує, що ТзОВ «Надрагідробурмаш» не є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-III, оскільки не здійснювало перевезення вантажу 23.09.2022.

Суд критично ставиться до тверджень представника відповідача в частині того, що позивач був присутній при розгляді справи про притягнення його до відповідальності та не надав жодних доказів для спростування своєї вини, оскільки станом на момент здійснення перевірки транспортного засобу 23.09.2022 та станом на момент винесення постанови від 11.11.2022 жодних доказів того, що саме позивач був автомобільним перевізником та здійснював перевезення вантажу у відповідача не було.

Посилання посадових осіб відповідача на ту обставину, що страхувальником у полісі №АР/5436839 вказаний позивач, а відтак він є автомобільним перевізником і має нести відповідальність за вчинення правопорушення не відповідає дійсності, адже зазначений поліс був чинний до 18.04.2022 року. Крім цього, поліс не може у повній мірі підтверджувати факт користування транспортним засобом позивачем.

Також суд не бере до уваги твердження позивача про те, що свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №02Чг-853 ваги електронної TBA-20D-10, заводський номер №16798, виробник ТОВ НВП «Техноваги», було чинне до 08.07.2022, адже у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №412 Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11.11.2022 №349008 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Надрагідробурмаш» (код ЄДРПОУ 37349225) судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЖелік О.М.