Рішення

від 26.04.2023 по справі 380/7901/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/7901/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ОДА» до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області, управління архітектури та містобудування Червоноградської міської ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

приватне підприємство «ОДА» (далі ПП «ОДА», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області (далі - виконавчий комітет Червоноградської МР, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Червоноградської міської ради по нерозгляду у встановлений Законом строк та спосіб заяви ПП «ОДА» від 14.01.2022 про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна;

- зобов`язати виконавчий комітет Червоноградської міської ради повторно розглянути заяву ПП «ОДА» від 14.01.2022 і прийняти рішення про присвоєння адреси вказаному об`єкту нерухомого майна, враховуючи при прийнятті такого рішення висновки суду наведені в мотивувальній частині судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до реєстраційного посвідчення серії БТІ 000712 від 27.03.2001, посвідченого Червоноградським БТІ Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації Управління ЖКГ Львівської ОДА, за ПП «ОДА» зареєстровано на праві приватної власності вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення громадського призначення (бар «Орхідея») загальною площею 224,8 м., що складає 34/1000 частини будинку у м. Червонограді по вул. Івасюка. 20 та належить ПП «ОДА» на підставі договору купівлі продажі, посвідченого Червоноградською ДНК 21.02.2001 за реєстром № 1-421, акт передачі від 23.02.2001 № 502. Це вбудоване-прибудоване нежитлове приміщення є окремою частиною багатоквартирного житлового будинку у м. Червонограді по вул. Івасюка, 20, окремим нерухомим майном, якому має бути присвоєна адреса. Відповідно до ст. 263 «Про регулювання містобудівної діяльності» в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 №690 («Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна) кожному об`єкту нерухомого майна присвоюється поштова адреса виконавчим органом місцевого самоврядування. ПП «ОДА» із заявою від 14.01.2022 звернулося до виконавчого комітету Червоноградської МР з проханням присвоїти цьому об`єкту нерухомого майна окрему поштову адресу. До заяви було додано реєстраційне посвідчення та витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (техпаспорт). Тривалий час відповіді на цю заяву підприємство не отримувало, як і рішення, прийнятого за результатами розгляду підприємства, у зв`язку з чим із запитом від 31.03.2022 в.о. директора ПП «ОДА» ОСОБА_1 змушена була звертатися до Червоноградського міського голови з проханням надати копії відповіді на цю заяву, а також копію усіх документів, які були зібрані при розгляді названої заяви. 05.04.2022 виконавчий комітет Червоноградської МР надіслав відповідь від 26.01.2022, якою фактично відмовив ПП «ОДА» у присвоєнні поштової адреси для окремого нежитлового приміщення бару «Орхідея», загальною площею 224,8 м., що знаходиться в будинку по вул. Івасюка, 20 у м. Червонограді. Підставою для відмови зазначено те, що для присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси необхідно зробити виділ в натурі частки ПП «ОДА» із спільного нерухомого майна всього житлового будинку, а саме виділити цих 34/1000, що належать ПП «ОДА» у вказаному будинку по вул. Івасюка, 20 у м. Червонограді. Позивач не згідний з такою позицією відповідача, вважає її необґрунтованою та протиправною, у зв`язку з чим змушений звернутись до суду.

Ухвалою від 06.06.2022 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою від 17.06.2022 суддя відкрила провадження у справі та вирішила проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників сторін.

Відповідач 1 правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 17.06.2022 та примірник позовної заяви отримано відповідачем 20.06.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 21.03.2023 суд залучив до участі у справі №380/7901/22 у якості співвідповідача управління архітектури та містобудування Червоноградської міської ради (80100 м. Червоноград вул. Паркова, 2 "а") та розпочав розгляд справи №380/7901/22 спочатку.

13.04.2023 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25845). Відповідач 2 зазначив, що згідно із рішенням виконавчого комітету Червоноградської міської ради від 28.01.2021 №20 управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради уповноважено приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування та анулювання адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», шляхом видачі наказів. Згідно реєстраційного посвідчення, виданого Червоноградським БТІ від 27.03.2001, та довідки КП ЛОР "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 28.03.2023 № 1300 за ПП «ОДА» зареєстровано 34/1000 частин будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Червоноградською державною нотаріальною конторою 21.02.2001 за реєстром № 1-421, та акта передачі від 23.02.2001 № 502. Це підтверджено і витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.01.2022, індексний номер 295481024 . Форма власності: приватна, розмір частки: 34/1000, об`єкт нерухомого майна: житловий будинок загальною площею 7718,1 кв. м, додаткові відомості: нежитлове приміщення площею 224,8 кв. м, яке становить 34/1000 частин будинку, адреса: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація речового права проведена, державою визнано і підтверджено факт набуття речового права на нерухоме майно шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно всі відповідних відомостей, в т.ч. і адреси. Позивач вводить в оману суд, стверджуючи, що вищезазначене нежитлове приміщення було і продовжує бути предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки від 25.05.2007. Предметом зазначеного договору іпотеки є нежитлова будівля - магазин загальною площею 80,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 . управлінням містобудування та архітектури Червоноградської міської ради заяву позивача від 14.01.2022 розглянуто з дотриманням чинного законодавства України, що регулює зазначене у позові питання. Відповідь на подану позивачем заяву надано 26.01.2022. Вимоги, встановлені п. 5 ст. 264 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" для присвоєння адреси об`єктам нерухомого майна не включають об`єкт нерухомого майна позивача до таких, щодо яких можна встановити адресу без виділення частки в натурі. А отже, позивачем у позові встановлений помилковий порядок присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна. за таких обставин відповідач 2 вважає позов безпідставним та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПП «ОДА» зареєстровано юридичною особою, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 22405565; місцезнаходження юридичної особи: 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Івасюка, буд.20.

21.02.2001 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області в особі головного спеціаліста відділу малої приватизації Дідик Оксани Степанівни, з одного боку, та ПП «ОДА» в особі директора Пукач Оксани Степанівни, з другого боку, укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 224,8 кв. м, орендованого ПП «ОДА», за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Івасюка, 20.

Згідно реєстраційного посвідчення на об`єкти нерухомого майна, як належать юридичним та фізичним особам, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Львівської обласної державної адміністрації Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 27.03.2001, приміщення бару «Орхідея», загальною площею 224,8 кв. м., що складає 34/100 частини будинку у місті Червонограді Львівської області по вулиці Івасюка, за № 20, зареєстровано на праві приватної власності за ПП «ОДА» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Червоноградською державною нотаріальною конторою 21.02.2001 за реєстром № 1-421, та акта передачі від 23.02.2001 №502 та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим номером № 87.

20.01.2022, згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2022 індексний номер 46252119, на підставі договору купівлі-продажу, серії та номер: 1-421, виданий 21.02.2001, відбулась державна реєстрація права власності за ПП «ОДА» на нежитлове приміщення площею 224,8 кв. м., яке становить 34/1000 частин будинку.

14.01.2022 ПП «ОДА» звернулося до виконавчого комітету Червоноградської МР про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, у якому просило присвоїти адресу об`єкту нерухомого майна, належному ПП «ОДА» на права власності, - приміщення бару «Орхідея» загальною площею 224,8 кв. м, що складає 34/1000 частини будинку в м. Червонограді, по вул. Корольова, 20, та належить ПП «ОДА» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Червоноградською ДНК 21.02.2001 за реєстром №1-421, акта передачі від 23.02.2001 №502 та реєстраційного посвідчення Червоноградського МБТІ від 27.03.2001

До зави позивачем додано копію вказаного вище реєстраційного посвідчення Червоноградського МБТІ від 27.03.2001, а також копію витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Про результати розгляду заяви ПП «ОДА» просило повідомити у встановлений законом термін з наданням відповідного рішення виконавчого комітету.

31.03.2022 представник позивача звернулася із заявою до Червоноградського міського голови із запитом на публічну інформацію, у якому просила надати відповідь на заяву про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна.

У відповідь на звернення виконавчий комітет Червоноградської МР листом від 26.01.2022 №3/24-507/2-16 вих.35/62-2022 повідомив, що згідно з долучених до звернення документів ПП «ОДА» є власником частки як окремого об`єкта нерухомого майна. Для ідентифікації частки як окремого об`єкта нерухомого майна необхідно здійснити виділ частки зі спільного нерухомого майна, що є у спільній власності. Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт, тобто виділ частки передбачає виокремлення частки об`єкта у самостійний об`єкт. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна утворюються самостійні об`єкти майна. Також відповідач проінформував, що питання присвоєння, зміни, коригування та анулювання адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна згідно рішення Червоноградської міської ради від 21.10.2021 № 868 «Про затвердження переліку адміністративних послуг» належить до адміністративних послуг, які надаються управлінням містобудування та архітектури Червоноградської міської ради, тобто уповноваженим органом з присвоєння адрес, через Центр надання адміністративних послуг. Для розгляду питання по суті необхідно буде долучити до заяви згідно інформаційної картки: - документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; - копію договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки спільного майна або відповідне рішення суду, - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності; - документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності; - технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна, - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності.

Позивач не погоджуючись із відмовою у присвоєнні об`єкту поштової адреси, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, звернувся до суду із цією позовною заявою.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ст. 5 цього Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом п. 1-1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 5 ст. 26-3 Закону №3038-VI визначено, що адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

- виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

- місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

Частиною 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

Разом з тим, ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Згідно ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області було прийнято рішення «Про уповноваження управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування та анулювання адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна» від 28.01.2021 №20.

Згідно зі п. 1 цього рішення виконавчий комітет Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області уповноважив управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування та анулювання адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна у відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» шляхом видачі наказів.

Згідно з п. 3.1.11 Положення про управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради, затвердженого рішенням Червоноградської міської ради від 26.01.2021 №139, управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради виконує функції органу з присвоєння адрес (в межах повноважень, передбачених законодавством).

Таким чином, з наведеного випливає, що саме до повноважень управління містобудування та архітектури Червоноградської міської ради належить прийняття рішень щодо присвоєння, зміни, анулювання адрес.

Згідно ст. 263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості (ч. 1).

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи (ч. 2).

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (ч. 3).

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" (ч. 5).

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння (ч. 6).

В той же час ч. 12 ст. 263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються такі документи:

1) заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об`єкта про зміну адреси із зазначенням прізвища, імені, по батькові власника (співвласників) та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про адресу, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви), реєстраційного номера об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі якщо право власності на об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його об`єднання, поділу або виділення частки, - у разі, якщо право власності на об`єкт не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

3) копія договору про поділ спільного майна, договір про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду - у разі, якщо об`єкт перебуває у спільній власності;

4) документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, якщо об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу, об`єднання або виділення без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення), - у разі, якщо відомості про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта не внесено до Реєстру будівельної діяльності;

5) технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна - у разі, якщо технічний паспорт створений без використання Реєстру будівельної діяльності;

6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;

7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для зміни адреси об`єкта нерухомого майна, засвідчуються заявником (його представником).

Згідно ч. 14 ст. 263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта:

1) приймає рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);

2) оприлюднює рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про зміну адреси/відмову у зміні адреси (у тому числі копію рішення про зміну адреси/відмову у зміні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про зміну адреси повинно додатково містити відомості про попередню адресу щодо закінченого будівництвом об`єкта.

Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до ч. 15 ст. 263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.

Згідно з ч. 4 ст. 263 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" реквізитами адреси є: 1) назва держави (Україна); 2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об`єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим; 3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя); 4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування; 5) назва населеного пункту, а для об`єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об`єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об`єднаної територіальної громади); 6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта (за наявності); 7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності); 8) номер об`єкта (будинку, будівлі, споруди); 9) номер корпусу - для об`єктів, які складаються з декількох корпусів; 10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна (за наявності).

Реквізит адреси об`єкта, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником у проектній документації на будівництво об`єкта (на планах поверхів). Реквізит адреси, визначений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, в індивідуальному (садибному) житловому будинку, садовому, дачному будинку, які відповідно до цього Закону споруджені без проектної документації, визначається у технічному паспорті на будинок, складеному за результатами технічної інвентаризації.

У разі поділу або об`єднання окремих частин об`єкта нерухомого майна (квартир, житлових та нежитлових приміщень) реквізит адреси об`єкта нерухомого майна, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником відповідно до Порядку присвоєння адрес та зазначається у проектній документації на будівництво об`єкта, документах, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначає Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 (далі Порядок № 690).

Відповідно до п. 3 Порядку № 690 перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону.

Пунктом 7 Порядку № 690 визначено, що під час присвоєння адреси об`єктам, що створені внаслідок поділу, виділення частки з одноквартирного будинку (індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку), застосовуються вимоги пункту 6 цього Порядку, яким передбачено, що присвоєння, зміна, коригування адреси об`єктів, що збудовані або будуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, здійснюються з обов`язковим дотриманням тотожності адреси об`єкта та місця розташування земельної ділянки із застосуванням реквізитів, визначених пунктами 1-8 частини четвертої статті 26-3 Закону.

Суд встановив, що позивач звернувся до виконавчого комітету Червоноградської МР із заявою про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, належному ПП «ОДА» на праві власності - приміщенню бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 224, 8 кв. м, що складає 34/1000 частини будинку в АДРЕСА_3 . Як додаток до поданої заяви, позивач долучив копію вказаного реєстраційного посвідчення Червоноградського МБТІ від 27.03.2001, а також копію витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвертаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг визначаються Законом України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 № 5203-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону «Про адміністративні послуги» наведені у ньому терміни вживаються в такому значенні: адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону; суб`єкт звернення - фізична особа, юридична особа, яка звертається за отриманням адміністративних послуг; суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Основні вимоги до регулювання надання адміністративних послуг встановлені ст. 5 Закону «Про адміністративні послуги», пункт 6 частини першої якої передбачає, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Порядок надання адміністративних послуг визначено у ст. 9 Закону «Про адміністративні послуги», частинами першою, п`ятою - шостою якої передбачено, що адміністративні послуги надаються суб`єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.

Забороняється вимагати від суб`єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом.

За результатами надання адміністративної послуги, суб`єктом надання адміністративної послуги - управлінням містобудування та архітектури Червоноградської міської ради - розглянуто заяву, яку позивач адресував виконавчому комітету Червоноградської МР, та відмовлено у наданні адміністративної послуги з таких підстав: подання неповного пакету документів; виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву або його представником. Подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Також суд встановив, що виконавчий комітет Червоноградської МР листом від 26.01.2022 вих. №35/62-2022 «Про розгляд звернення» про присвоєння адреси приміщенню бару «Орхідея» повідомив, що згідно з долучених до звернення документів позивач є власником частки 34/1000 частин буд. АДРЕСА_1 . Для ідентифікації частки як окремого об`єкта нерухомого майна необхідно здійснити виділ час спільного нерухомого майна, що є у спільній власності. Юридичне значення виділучастки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці як самостійний об`єкт, тобто, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюються самостійні об`єкти майна. У вказаному листі виконавчий комітет також проінформував позивача про необхідність долучення документів для вчинення дії щодо присвоєння адреси нерухомому майну, а також про необхідність звернення до компетентного органу з цього питання.

З приводу доводів позивача про те, що нежитлове приміщення, яке перебуває у власності приватного підприємства «ОДА» не перебуває у спільній власності, і таке є виділе в натурі та становить окреме нерухоме майно, оскільки придбане у власніть відповідно до договору купівлі-продажу від 21.02.2001 та є окремим нерухомим майном то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В силу вимог ч. 1 ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними (ч. 1 ст. 367 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ПП «ОДА» на праві приватної власності належить нежитлове приміщення площею 224,8 кв. м, яке становить 34/1000 частин будинку.

Суд зазначає, що частка в праві спільної часткової власності відноситься до ідеальних категорій і виражається у вигляді дробу (наприклад, частки в праві спільної часткової власності на будинок). Як наслідок частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі і не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто, право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

Доказів того, що частка позивача в буд. АДРЕСА_1 виділена в натурі, суду не надано.

За наведених фактичних обставин справи та їх правового регулювання, суд приходить до висновку про відсутність бездіяльності виконавчого комітету Червоноградської МР та управління архітектури та містобудування Червоноградської міської ради, адже як за наслідком вчинення адміністративної послуги, так і за наслідком розгляду звернення позивача відповідачі надали вичерпну відповідь щодо необхідності подання повного пакету документів для вчинення дії по присвоєнню об`єкту нерухомого майна (бару « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») адреси.

Доводи позивача щодо того, що бар «Орхідея» фактично є окремим приміщенням і, відтак, повинен мати окрему адресу, є юридично неспроможними, оскільки прямо суперечать нормам Цивільного кодексу України, що регулюють право спільної часткової власності.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідачами відповідні положення КАС України були дотримані в повній мірі.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що відповідачами доведено правомірність відмови у присвоєнні адреси об`єкту приватної власності позивача в буд. АДРЕСА_1 .

Звідси, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання виконавчого комітету Червоноградської МР повторно розглянути заяву ПП «ОДА» від 14.01.2022 і прийняти рішення про присвоєння адреси вказаному об`єкту нерухомого майна.

Відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.04.2023.

Суддя Потабенко В.А.