Постанова

від 26.04.2023 по справі 620/4316/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/4316/21 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Височанської Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльова Володимира Михайловича про визнання незаконними дій, визнання незаконним і скасування припису, за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року, -

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - відповідач-1), старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням законодавства України про охорону земель на території Чернігівської області, начальника відділу контролю за використанням і охороною земель у Корюківському, Семенівському, Сновському, Новгород-Сіверському районах, та м. Новгород-Сіверському Журавльова Володимира Михайловича (далі - відповідач-2) про визнання незаконними дій, визнання незаконним і скасування припису.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

17 вересня 2022 року позивач звернувся із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

На обґрунтування заяви зазначає, що вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2022 року, ФОП ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та зазначено, що він не мав наміру виходити за межі орендованих земельних ділянок, не вчиняв активні дії по заволодінню земельною ділянкою особливо цінних земель. Указане, на думку позивача, є підставою для перегляду судового рішення в цій справі.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позов задовольнити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаній у заяві нововиявленій обставині.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з таких підстав.

У відповідності до частини 1 та пункта 1 частини 2 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Водночас під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об`єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини зазначав, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (Ponomaryov v. Ukraine, №3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (Pravednaya v. Russia, №69529/01, §27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004).

Колегія суддів, зважаючи на наведений вище правовий аналіз норм процесуального права і практики Європейського суду з прав людини, не може визнати нововиявленою обставину, на яку посилається ФОП ОСОБА_1 , оскільки така не підпадає під ознаки істотної обставини, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Крім того предметом судового розгляду по цій справі було не вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене щодо земельних ділянок особливо цінних земель), а порушення ним вимог земельного законодавства щодо фактичного використання частини земельної ділянки за відсутності відповідного рішення про надання її у користування (оренду), що не залежить від наявності чи відсутності остаточного вироку суду по кримінальному провадженню.

Саме фактичне використання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди в порядку, визначеному виключно Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стало підставою для винесення відповідачем спірного припису. Водночас установлені в ході заходу контролю обставини не ставляться у залежність від наявності чи відсутності факту кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 33, 34, 242-244, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Л.Т. Черпіцька