Постанова

від 26.04.2023 по справі 120/6787/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6787/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

26 квітня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Служби автомобільних доріг у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "ОПОРА-БУД" до Державної аудиторської служби України, про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Служба автомобільних доріг у Вінницькій області звернулась до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просила визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 11.08.2022 № 761 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-17-002221-b.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом відзначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено наступні обставини справи.

17.09.2021 позивач (замовник) в електронній системі закупівель PROZORRO оприлюднив оголошення про проведення закупівлі (переговорної процедури): "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а, в м. Вінниці (додаткові роботи)". Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-09-17-002221-b.

За результатами проведених переговорів з учасником ПП "ОПОРА-БУД" було досягнуто домовленості щодо виконання додаткових робіт по об`єкту та на виконання вимог ч. 6 ст. 40 Закону №922-VIII в електронній системі закупівель було розміщено повідомлення про намір укласти договір.

Разом з повідомленням про намір укласти договір про закупівлю замовником було опубліковано в електронній системі закупівель "Обґрунтування застосування переговорної процедури".

05.10.2021 між позивачем та ПП "ОПОРА-БУД" укладено договір №101/21 "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вулиці Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи)".

На підставі наказу від 18.07.2022 144 "Про початок моніторингу закупівель" відповідач розпочав моніторинг закупівель, в тому числі моніторинг процедури закупівлі "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи)". Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель

Про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-17-002221-b Держаудитслужбою складено висновок від 11.08.2022 № 761. За результатами аналізу питання повноти відображення інформації про публічну закупівлю встановлено порушення вимог пункту 5 частини другої статті 40 Закону №922-VIII.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель відповідач зобов`язав позивача вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі, із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погодившись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності порушень позивачем переговорної процедури закупівлі UA-2021-09-17-002221-b, які б могли вплинути на її кінцевий результат.

Також, суд першої інстанції відзначив, що у висновку моніторингу спосіб усунення виявлених порушень Закону №922-VIII не відповідає вимогам пункту 8 частини другої статті 2 КАС України, оскільки не є пропорційними виявленим порушенням, оскільки відповідачем не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (у вигляді розірвання укладеного договору через порушенням лише замовником вимог Закону України "Про публічні закупівлі") і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), тому такий висновок моніторингу є протиправним та має бути скасований.

Колегія суддів, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, в призмі приписів ст. 308 КАС України, виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII) передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі , проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) визначено, що замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Згідно з ст. 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Відповідно до ст. 13 Закону №922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем застосовано переговорну процедуру з ПП "ОПОРА-БУД" щодо закупівлі робіт - Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи)". Ідентифікатор закупівлі: UA-2021-09-17-002221-b.

За результатами проведених переговорів з учасником ПП "ОПОРА-БУД" було досягнуто домовленості щодо виконання додаткових робіт по об`єкту та на виконання вимог ч. 6 ст. 40 Закону №922-VIII в електронній системі закупівель було розміщено повідомлення про намір укласти договір.

Разом з повідомленням про намір укласти договір про закупівлю замовником було опубліковано в електронній системі закупівель "Обґрунтування застосування переговорної процедури".

Умови застосування переговорної процедури закупівлі визначені в ст. 35 Закону № 922-VIII.

Так, згідно з ч. 1 ст. 40 Закону № 922-VIII переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 40 вищезазначеного Закону переговорна процедура закупівлі застосовується, окрім іншого, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера;

За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю обов`язково безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом одного дня після ухвалення рішення (ч.ч. 4, 5 статті 40 Закону № 922-VIII.

Надаючи оцінку правомірності застосування переговорної процедури закупівлі позивачем, суд першої інстанції відзначив, що у повідомленні про намір укласти договір UA-2021-09-17-002221-b позивачем наведено об`ємне обгрунтування застосування саме переговорної процедури закупівлі.

Зокрема, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, опубліковане позивачем в електронній системі закупівель, містить таке обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі. Інформація про предмет закупівлі: Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи) замовником за результатами відкритих торгів був укладений договір №74/21-К від 05.07.2021 з переможцем процедури ПП "ОПОРА-БУД", ЄДРПОУ 37980203, на суму 3844200, (три мільйони вісімсот сорок чотири тисячі двісті) грн, (ідентифікатор процедури UA-2021-06-01-000498-a). В процесі виконання робіт на об`єкті виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника. В результаті корегування робочого проекту "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці" загальна кошторисна вартість за даним об`єктом становить 5652483 (п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн. Необхідність проведення додаткових робіт та їх вартість підтверджується Експертним звітом № 04-07-0216 від 17.08.2021.

Окрім того, в ході проведення моніторингу процедури закупівлі робіт з капітального ремонту фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а, в м. Вінниці (додаткові роботи) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером UA-2021-09-17-002221-b) 22.07.2022 відповідачем в електронній системі закупівель було сформовано запит про надання пояснень з таких питань:

1. Надати пояснення (інформацію) та експертні, нормативні, технічні або інші документи, які підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно пункту п`ятого частини другої статті 40 Закону №922-VII.

2. Яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначено його очікувану вартість?

3. Надати посилання на сторінку власного вебсайту (або офіційного вебсайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 "Про ефективне використання державних коштів" (зі змінами).

4. Надати інформацію та документи, що підтверджують виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин для укладання додаткової угоди від 31.12.2021 № 1 до договору від 05.10.2021 № 101/21.

5. Інформацію з документальним підтвердженням щодо виконання приватним підприємством ПП "ОПОРА-БУД" вимог частини другої статті 41 Закону №922-VII.

На виконання вимог вказаного запиту, 25.07.2022 позивачем було надано відповідні пояснення по кожному питанню. Також, позивачем було надано додаткові документи, які були дослідженні судом першої інстанції та визнані такими, що в повному обсязі свідчать про наявність умов та підстав для застосування переговорної процедури на підставі п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону № 922-VIII, у зв`язку з необхідністю у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.

Проаналізувавши вказані обставини, суд першої інстанції зауважив, що позивачем було проведено переговорну процедуру UA-2021-09-17-002221-b "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи)", що є аналогічною при закупівлі UA-2021-06-01-000498-a "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці" у цього ж учасника. Загальна вартість додаткових робіт склала 1808283 грн, що не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру 3895000 грн. Договір № 101/21 "Капітальний ремонт фасаду з утепленням адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а в м. Вінниці (додаткові роботи)" було укладено з ПП "ОПОРА-БУД" 05.10.2022, тобто протягом трьох років після укладення договору про закупівлю.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем вимог щодо форми та змісту повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, передбачених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 за № 490.

Судова колегія не погоджується з вказаним та зауважує, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, як про це зазначав апелянт, що локальний кошторис до Договору №101/21 передбачає виконання робіт та використання матеріалів в обсязі та кількості, які були включені до локального кошторису Основного договору, укладеного за результатами відкритих торгів на суму 3 844 200 грн., а отже роботи, які Замовник закупив за договором №101/21 не є додатковими роботами, необхідність закупівлі яких виникла під час виконання Основного договору, позаяк зазначені роботи повинні були мати місце саме під час виконання Основного договору.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на помилковість прийняття судом першої інстанції Експертного звіту № 04-07-0216 від 17.08.2021 щодо розгляду проектної документації по робочому проекту "Капітальний ремонт фасаду з утеплення адміністративної будівлі по пров. Єрмака, 8, в м. Вінниці (коригування)", як належне підтвердження для застосування переговорної процедури закупівлі, оскільки предметом Договору №101/21 є виконання робіт з капітального ремонту фасаду з утеплення адміністративної будівлі по вул. Єрмака, 2а, в м. Вінниці (додаткові роботи).

Поряд з цим, документи Замовника (експертний звіт, договірна ціна, локальний кошторис) надані по робочому проекту, що знаходиться за іншою адресою, а саме: пров. Єрмака, 8, в м. Вінниці, жодним чином не підтверджує необхідність у закупівлі додаткових робіт за робочим проектом, розташованим за адресою: вул. Єрмака, 2, в м. Вінниці, та не підтверджують вибрану Замовником підставу для застосування переговорної процедури закупівлі.

Інших документів, які підтверджуються необхідність у закупівлі додаткових робіт Замовником через електронну систему закупівель не завантажено.

Таким чином, враховуючи інформацію, розміщену в електронній системі закупівель, Замовник не обгрунтував та документально не підтвердив, що роботи, які необхідно виконати та які включені до локального кошторису за Договором №101/21 є саме додатковими аналогічними роботами до Основного договору.

В призмі вкладеного, судова колегія доходить до переконання, що оскаржуваний висновок відповідача в частині виявлених порушень ґрунтується на оцінці усіх фактів, що мають значення, та їх аналізі, що свідчить про відповідність останнього принципу обґрунтованості та всебічності.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує і те, що відповідачем в оскаржуваному висновку також було визначено спосіб усунення виявлених порушень, зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі, із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

З даного приводу судова колегія відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 651 Цивільного кодексу України обумовлює, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Також договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Умови нікчемності договору про закупівлю визначені приписами ст. 43 Закону №922-VIII.

А саме, у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

В призмі викладеного, судова колегія зауважує, що відповідачем не враховано та не досліджено наявність реальної можливості розірвання договорів і реальності забезпечення виконання зобов`язальної частини оскаржуваного висновку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов`язкового способу їхнього усунення.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19 та №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року в справі №1.380.2019.006879 та від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19.

Наведене вище свідчить про відсутність правових підстав для розірвання договорів, укладених між позивачем та ПП "ОПОРА-БУД", а тому доводи апелянта з цього приводу колегією суддів до уваги не приймаються.

За таких обставин, а також враховуючи неможливість виокремлення частини висновку відповідача, яким встановлено допущене позивачем порушення від частини висновку, яким визначений спосіб усунення виявленого порушення, суд апеляційної інстанції доходить до переконання про необхідність визнання оскаржуваного висновку відповідача в сукупності таким, що не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог скасуванню не підлягає.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.