Постанова

від 26.04.2023 по справі 500/8363/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/8363/21 пров. № А/857/2832/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.суддів -Носа С. П. Шинкар Т. І.розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "Охорона-Захід-Центр" на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/8363/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Охорона-Захід-Центр" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,

місце ухвалення судового рішення м.ТернопільРозгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадженнясуддя у І інстанціїМірінович У.А.дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

24.11.2021 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Охорона-Захід-Центр» до Управління Держпраці у Чернігівській області, у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-17-013/0659/95 від 17.09.2021, прийняту заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко Іриною Іванівною.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року у справі № 500/8363/21 позовні вимоги Приватного підприємства "Охорона-Захід-Центр" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу № 25-17-013/0659/95 від 17 вересня 2021 року в частині накладення штрафу за фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь Приватного підприємства "Охорона-Захід-Центр" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області судові витрати в розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції у частині вимог у задоволенні яких було відмовлено щодо застосування штрафу за допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору та прийняти у вказаній частині постанову про задоволення таких вимог. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова винесена з перевищенням відповідачем повноважень у зв`язку із неправильним визначенням місця провадження господарської діяльності позивача. При цьому зазначає, що зазначена у постанові адреса: АДРЕСА_1 не є місцезнаходженням позивача та за цією адресою позивачем не провадиться господарська діяльність. Стверджує, що місцем провадження господарської діяльності позивача за відсутності відокремленого підрозділу є його місцезнаходження. Відтак вважає, що Управління Держпраці у Чернігівській області не встановлено факту провадження господарської діяльності позивачем або його відокремленим підрозділом на території, що належить до юрисдикції відповідача, тому не було наділене повноваженнями щодо перевірки позивача за місцем виконання посадових обов`язків окремими працівниками. Також зазначає, що звернення громадянина ОСОБА_1 до Державної установи «Урядовий контакт центр» не могло бути підставою для проведення інспекційного відвідування та встановлення порушень правил оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 . Стверджує що ОСОБА_2 на об`єкті охорони перебував у зв`язку із проходженням тренінгу навчання з метою майбутнього працевлаштування.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № 25-17-013/0659/95 від 17.09.2021 у розмірі 60000 грн за допуск працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно накладено на підприємство штраф, передбачений абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, позаяк рішення суду у справі №500/6162/21, яке набрало законної сили, встановлено факт допуску позивачем до роботи громадянина ОСОБА_2 без укладення трудового договору та без належного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також судом ураховано, що адреса: АДРЕСА_1 є робочим місцем працівників ПП «Охорона Захід Центр», які виконують обов`язки щодо охорони об`єкта, визначеного договором про надання охоронних послуг від 01.08.2020 № 01/08-2020ОП, укладеного ПП «Охорона-Захід-Центр» та ТОВ «Носівка Агро».

Підставою для прийняття рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань слугували положення пункту 5 Порядку №823 та інформаційна доповідна записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Людмили Дудар про звернення ОСОБА_1 до Державної установи «Урядовий контактний центр» на предмет порушення ПП «Охорона-Захід-Центр» трудових відносин.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне підприємство «Охорона-Захід-Центр» здійснює підприємницьку діяльність з надання охоронних послуг, юридична адреса: 46023, м. Тернопіль, вул. 15 Квітня, 6, код ЄДРПОУ: 33866424.

На підставі договору «Про надання охоронних послуг» від 01.08.2020 № 01/08-2020ОП, укладеного ПП «Охорона-Захід-Центр» та ТОВ «Носівка Агро», позивач здійснює охорону нежитлового об`єкту, комплексу будівель, споруд з прилеглими територіями та товарно-матеріальними цінностями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та 95 А (арк. справи 43-45).

Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 30 липня 2021 року №1263-Н «Про проведення інспекційного відвідування щодо проведення інспекційного відвідування позивача за місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин (арк. справи 34).

Підставою для прийняття цього наказу стала доповідна записка начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Управління Держпраці у Чернігівській області (арк. справи 33) згідно звернення громадянина ОСОБА_1 до Державної установи «Урядовий контактний центр» щодо використання найманої праці заявника без належного оформлення трудових відносин (арк. справи 33).

Зі змісту якої убачається, що ОСОБА_1 працював в охоронній фірмі «Захід центр» без офіційного працевлаштування за адресою: АДРЕСА_1 , хоча подав заяву для офіційного працевлаштування до керівництва фірми у присутності начальника охорони ОСОБА_3 , однак не був офіційно працевлаштований. Станом на 28 липня 2021 року заявника звільнено, але не виплачено заробітну плату за липень 2021 року у розмірі 6300,00 грн.

На підставі обумовленого вище наказу видано направлення на проведення контрольного заходу від 30 липня 2021 року №583-Н у період з 05 по 13 серпня 2021 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Величко М.С. (арк. справи 35-36).

Так, з матеріалів справи слідує, що з метою встановлення факту використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин за зверненням фізичної особи щодо його роботи, у присутності інспектора з РПП Ніжинського ВПГУНП в Чернігівській області старшого лейтенанта поліції Висовень Н.В., поліцейського з РПП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області капрала поліції ОСОБА_4 , здійснено виїзд за адресою: ПП «Охорона-Захід-Центр»: 17100, Чернігівська область, Носівський р-н, місто Носівка, вулиця Мринський шлях, будинок 95-А. Відповідачем встановлено, що на території здійснення діяльності ПП «Охорона-Захід-Центр» за адресою 17100, Чернігівська область, Носівський р-н, місто Носівка, вулиця Мринський шлях, будинок 95-А здійснює діяльність ТОВ «Носівка Агро».

Генеральним директором ТОВ «Носівка Агро» надано копію договору «Про надання охоронних послуг» від 01.08.2020 №01/08-2020 ОП, згідно якого позивач - ПП «Охорона-Захід-Центр» здійснює охорону об`єкту нежитлового об`єкту, комплексу будівель, споруд з прилеглими територіями та товарно-матеріальні цінності що знаходяться за вказаною адресою.

За даними матеріалів справи під час інспекційного відвідування на «Посту охорони» на вказаній території знаходилось 2 працівника: ОСОБА_5 1969 року народження та ОСОБА_2 1962 року народження, які на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області надали письмові пояснення від 05.08.2021.

У письмовому поясненні від 05 серпня 2021 року ОСОБА_2 зазначив, що проходить стажування охоронником ПП «Охорона-Захід-Центр» з 01 серпня 2021 року (арк. справи 41).

У зв`язку із відсутністю документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, інспектором складено вимогу про надання документів від 05 серпня 2021 № 25-17-013/0149, якою зобов`язано позивача надати повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу, копії наказів про прийняття працівників на роботу, табелів обліку робочого часу за липень 2021 року, особові картки працівників, разом з тим, вищевказані документи позивачем подані не були, і цей факт позивачем не заперечується, яку скеровано на адресу позивача рекомендованим листом та вручено позивачу 09.08.2021 року (арк. справи 38-40).

Також, з матеріалів справи слідує, що відповідачем скеровано запит у відкриті сервіси веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України щодо чисельності застрахованих осіб у страхувальника ПП «Охорона-Захід-Сервіс», згідно відповіді на який чисельність застрахованих осіб у страхувальника ПП «Охорона-Захід-Сервіс» станом на 04.08.2021 становить 36 осіб серед яких відсутній охоронник ОСОБА_2 , який під час інспекційного відвідування знаходився на «Посту охорони», а останній актуальний звіт страхувальника за формою Додаток 4 по ЄСВ поданий страхувальником за 06.2021 (арк. справи 36).

За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач дійшов висновку про фактичний допуск позивачем до роботи без укладення трудового договору громадянина ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без належного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням по відношенню до вказаних фізичних осіб їхніх прав, в тому числі в частині, що регулює законодавство про працю.

На підставі проведеного інспекційного відвідування відповідачем складено акт від 13 серпня 2021 року № 25-17-013/0659 (арк. справи 46-50), винесено припис від 13 серпня 2021 року № 25-17-013/0659-0391 та постанову про накладення штрафу № 25-17-013/0659/95 від 17.09.2021.

Не погодившись із приписом від 13 серпня 2021 року № 25-17-013/0659-0391 позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-17-013/0659-0391 від 13 серпня 2021 року.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2022 у справі №500/6162/21 апеляційну скаргу Управління Держпраці у Чернігівській області задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року у справі №500/6162/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №25-17-013/0659-0391 від 13 серпня 2021 року в частині фактичного допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, який не міг бути допущений до роботи директором ПП «Охорона-Захід-Центр» без видання наказу про прийняття працівника на роботу та без належного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу № 25-17-013/0659/95 від 17.09.2021, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.4 Положення №96).

Пп.5 п.6 Положення №96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" від 21 серпня 2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок №823).

Згідно з п.2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 цього Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; рішення суду; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо не оформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для інспекційного відвідування позивача стало рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийнятого враховуючи інформацію доповідної записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю та аналітичного забезпечення Людмили Дудар на підставі звернення ОСОБА_1 до Державної установи Урядовий контактний центр.

Відповідно до реєстраційної картки звернення ОСОБА_1 (а.с.32), зміст звернення полягав у тому, що він працював в охоронній фірмі Захід центр без офіційного працевлаштування за адресою: АДРЕСА_1 , хоча подав заяву для офіційного працевлаштування до керівництва фірми у присутності начальника охорони Сурмачевського І.В., однак не був офіційно працевлаштований. Станом на 28 липня 2021 року заявника звільнено, але не виплачено заробітну плату за липень 2021 року у розмірі 6300,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 30 липня 2021 року № 1263-Н Про проведення інспекційного відвідування щодо проведення інспекційного відвідування позивача за місцем здійснення діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , щодо додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

Частиною 1 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності установлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

При цьому, зі змісту договору про надання послуг від 01 серпня 2020 року № 01/08-2020 ОП, укладеного між ПП Охорона-Захід-Центр та ТОВ НОСІВКА АГРО, зокрема, пункту 1.1. вбачається надання позивачем послуг за плату по охороні об`єкта за місцезнаходженням: Чернігівська область, Носівський район, вул. Мринський Шлях, 95 та 95-А; забезпечення охорони об`єкта від знищення, пошкодження, розкрадання; здійснення пропускного режиму, недопущення проникнення сторонніх осіб на об`єкт; контроль ввозу і вивозу (внесення і винос) товарно- матеріальних цінностей на території і з території об`єкта; контроль за в`їздом і виїздом транспорту на об`єкт та його огляд.

Відтак адреса: Чернігівська область, м. Носівка, вул. Мринський Шлях, 95 та 95-А, є робочим місцем працівників ПП Охорона-Захід-Центр, які виконують обов`язки щодо охорони визначеного сторонами об`єкта.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суть господарської діяльності позивача полягає у наданні охоронних послуг по забезпеченню безпеки об`єкта, який перебуває під охороною. Як наслідок, місцем за яким здійснюється приведена господарська діяльність позивача вважається також адреса за якою він фактично надає охоронні послуги: Чернігівська область, Носівський район, вул. Мринський Шлях, 95 та 95-А, у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про вчинення дій відповідачем щодо інспекційного відвідування поза його компетенцією.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги які стосуються суті порушень, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII "Про охорону праці" працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів інспекційного відвідування слідує, що за наслідками приведених вище пояснень громадянина ОСОБА_2 (які надані під час інспекційного відвідування), відповідачем направлено позивачу рекомендованим листом вимогу про надання документів від 05 серпня 2021 № 25-17-013/0149, якою зобов`язано позивача надати повідомлення до Державної податкової служби про прийняття працівників на роботу, копії наказів про прийняття працівників на роботу, табелів обліку робочого часу за липень 2021 року, особові картки працівників, разом з тим, вищевказані документи позивачем подані не були, і цей факт позивачем не заперечується, яку вручено позивачу 09.08.2021 року (арк. справи 38-40).

Згідно з п.11 Порядку №823 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Однак, в ході розгляду справи позивач не надав до суду жодних доказів надіслання на адресу відповідача запитуваних документів, в тому рахунку і тих які стосуються стажування гр. ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 29 Закону України від 5 липня 2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» для створення умов щодо здобуття студентами вищих, учнями професійно-технічних навчальних закладів у вільний від навчання час досвіду практичної роботи за обраною спеціальністю та сприяння їх працевлаштуванню після завершення навчання їм надано можливість проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта.

Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час.

Метою стажування є удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткової компетенції та досвіду з виконання професійних завдань та обов`язків.

Студенти (учні) можуть пройти стажування на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання.

Стажування здійснюється на умовах, визначених договором між стажистом і роботодавцем. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 року №20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти на підприємствах, в установах та організаціях».

Договір про стажування укладається у двох примірниках, один з яких зберігається на підприємстві, другий - у стажиста (пункт 10).

У разі коли в період стажування особа, зазначена у частині першій цієї статті, виконує професійні роботи, підприємство, організація, установа за всі роботи, виконані відповідно до наданих завдань, здійснює виплату їй заробітної плати згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Запис про проходження стажування вноситься до трудової книжки.

Проте, як встановлено, ні під час проведення інспекційного відвідування та в процесі розгляду справи про накладення штрафу позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про професійне навчання найманого працівника, наказу про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем і стажистом відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Також, під час проведення інспекційного відвідування та в процесі розгляду справи про накладення штрафу позивачем не надано доказів того, що гр. ОСОБА_2 є студентом вищого чи учнем професійно-технічного навчального закладу або що вказана особа зареєстрована, як безробітна.

При цьому, з матеріалів справи убачається, що лише 04.01.2023 року позивачем надано суду та відповідачу договір від 01 серпня 2020 року №01/08 про надання інформаційно-консультаційних послуг, зі змісту якого вбачається, що Виконавець - ПП Охорона-Захід-Центр бере на себе зобов`язання організувати та здійснити надання інформаційно- консультаційних послуг у вигляді проведення майстер-класів (тренінгів) на тему Здійснення охорони об`єкту охоронником, а Замовник (Слухач) ОСОБА_2 зобов`язується оплатити дані послуги в обсязі та на умовах передбачених даним Договором та дотримуватись умов та порядку, передбачених цим Договором.

Надаючи оцінку вказаному договору, колегія суддів зазначає що вказаний договір не був наданий позивачем ні під час проведення інспекційного відвідування та в процесі розгляду справи про накладення штрафу. Не був вказаний договір наданий і при поданні позовної заяви до суду, а до матеріалів даної справи був долучений позивачем лише зі збігом 1,5 року від дати звернення до суду. На переконання колегії суддів, вказаний договір не може братися до уваги як належний та допустимий доказ на спростування факту порушення позивачем законодавства про працю щодо належного оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 , оскільки не був наданий позивачем в установленому порядку на виконання вимоги відповідача від 05 серпня 2021 № 25-17-013/0149 та між поясненням ОСОБА_2 та вказаним договором є суперечності, які не узгоджуються між собою.

З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час проведення інспекційного відвідування відповідач встановив факт допуску громадянина ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року, 30 вересня 2020 року (справи №№817/2331/16, 540/635/19, відповідно), від 20 січня 2023 року (справа № 560/4295/18).

Окрім того, Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.08.2022 у справі №500/6162/21, яка набрала законної сили установлено, що : «…відповідачем належними доказами підтверджено допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, а тому припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 25-17-013/0659-0391 від 13 серпня 2021 року в частині фактичного допуску працівника ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, який не міг бути допущений до роботи директором ПП Охорона-Захід-Центр без видання наказу про прийняття працівника на роботу та без належного повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України є правомірним та не підлягає скасуванню, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними…».

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, суд вважає підставним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем частини третьої статті 24 КЗпП України (допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору).

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі Порядок №509).

Пунктом 1 Порядку №509 передбачено, що цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення». Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами 3 - 7 цього пункту). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абзац 5 пункту 2 Порядку №509).

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі, колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для перерозподілу та присудження судових витрат на користь будь-якої із сторін.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Охорона-Захід-Центр" у справі № 500/8363/21 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук судді С. П. Нос Т. І. Шинкар