Постанова

від 18.04.2023 по справі 910/1183/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2023 р. Справа№ 910/1183/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Копитової О.С.

Доманської М.Л.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"</a>

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2023

у справі № 910/1183/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"</a>;

до Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (відповідач 1);

Фізичної особи-підприємця Кротова Дмитра Вікторовича (відповідач 2);

Фізичної особи-підприємця Кузича Романа Романовича (відповідач 3);

Державна організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (відповідач 4);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прана Платінум";

про визнання недійсними прав інтелектуальної власності на корисну модель

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.04.2023

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2023, серед іншого, призначено у справі № 910/1183/22 експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Відокремленого структурного підрозділу "Центр судової експертизи та експертних досліджень" Державного підприємства "Інформаційні судові системи" Стародубову Ігорю Вадимовичу.

Ключовим мотивом ухвали є:

- для з`ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, тому суд призначив у даній справі експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив атестованому судовому експерту Відокремленого структурного підрозділу "Центр судової експертизи та експертних досліджень" Державного підприємства "Інформаційні судові системи" Стародубову Ігорю Вадимовичу, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 "Дослідження, пов`язані із винаходами і корисними моделями".

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Кліматронік" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу № 910/1183/22 для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ключовими аргументами скарги є:

- суд необґрунтовано призначив у даній справі експертизу об`єктів інтелектуальної власності, що фактично призведе до затягування розгляду справи;

- неправомірно призначено експертизу об`єктів інтелектуальної власності експерту, який був запропонований відповідачами 2, 3.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 910/1183/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Отрюх Б.В., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1183/22, відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

На виконання ухвали від 13.03.2023 з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1183/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"</a> на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі № 910/1183/22, розгляд справи призначено на 18.04.2023.

Розпорядженням керівника апарату від 17.04.2023 у зв`язку з перебування суддів Грека Б.М. та Отрюха Б.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/1183/22 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді Копитова О.С., Доманська М.Л. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019 й може розглядати справи про банкрутство та справи у спорах, які пов`язані з процедурою банкрутства, справи у спорах щодо захисту прав на об`єкти інтелектуальної власності.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кліматронік» (далі - Позивач, Апелянт) звернулося до суду з позовом до державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Укрпатент), ФОП Кузича Романа Романовича (далі - Відповідач 2), ФОП Кротова Дмитра Вікторовича (далі - Відповідач - 3) та УКРНОІВІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Прана Платінум», про визнання недійсним повністю права інтелектуальної власності на корисну модель «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА», яка охороняється патентом України № 146223

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваною ухвалою у справі призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Стародубову Ігорю Вадимовичу.

Суд першої інстанції, оцінюючи докази та наведені обґрунтування, дійшов висновку щодо призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Стародубову Ігорю Вадимовичу, на підставі клопотань сторін про призначення експертизи та наявності в матеріалах справи наданих сторонами висновків експертів щодо судової експертизи, які суперечать один одному.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1. для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2. жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Як також вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-2, Відповідачем-3 та Позивачем були подані клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності та запропоновані питання на експертизу. Також сторонами були подані клопотання із запропонованими переліками судових експертів та експертних установ для проведення експертизи.

Отже, суд першої інстанції, враховуючи клопотання сторін про призначення експертизи; надані сторонами до суду висновки експертів, які суд не може прийняти як належні, допустимі та достовірні докази у справі, оскільки вони суперечать один одному; предмет доказування у даній справі, а саме з`ясування питання чи відповідає корисна модель «СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ З РЕКУПЕРАЦІЄЮ ТЕПЛА», яка охороняється патентом України № 146223 від 27.01.2021 таким умовам патентоздатності, як "новизна" та "промислова придатність"; відсутність взаємної згоди сторін щодо обрання експерта або експертної установи, та на підставі статті 99 ГПК України правильно прийшов до висновку щодо призначення судової експертизи та визначення експерта.

Щодо аргументів апеляційної скарги стосовно неправомірності обрання судом першої інстанції особи експерта для проведення судової експертизи колегія зазначає таке.

Позивач, Відповідач-2 та Відповідач-3 в рівній мірі скористалися своїми процесуальними правами та подали до суду клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, запропонували питання на експертизу, а також запропонували перелік судових експертів та експертних установ для проведення експертизи.

Крім того, Позивач, Відповідач-2 та Відповідач-3 в клопотаннях просили покласти на них особисто витрати щодо оплати судової експертизи та гарантували оплату судової експертизи.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-ХІІ з відповідними змінами та доповненнями (далі - Закон № 4038-ХІІ) судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Згідно із статтею 9 Закону № 4038-ХІІ атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною 3 статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Враховуючи, що сторонами не було досягнуто згоди щодо особи експерта для здійснення судової експертизи, місцевий суд визначив із запропонованих сторонами експертів та доручив проведення експертизи атестованому судовому експерту Відокремленого структурного підрозділу «Центр судової експертизи та експертних досліджень» Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Стародубову Ігорю Вадимовичу, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 13.3 «Дослідження, пов`язані із винаходами і корисними моделями».

Колегія зауважує, що друге речення частини 3 статті 99 ГПК України визначає окремий випадок визначення експерта чи експертної установи судом самостійно, а саме: з урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Тобто суд не зобов`язаний, а має право з урахуванням обставин конкретної справи визначити експерта чи експертну установу самостійно без врахування запропонованих сторонами експертів чи експертних установ.

Щодо аргументів апеляційної скарги стосовно, що призначення судової експертизи призведе до затягування судового процесу колегія суддів зазначає таке.

Як вже було зазначено, сторонами до суду було подано висновки експертів, що суперечать один одному, а тому суд не може прийняти їх як належні, допустимі та достовірні докази у справі.

Крім того, Позивач, Відповідач-2 та Відповідач-3 подали до суду клопотання про призначення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності.

Отже, враховуючи ту обставину, що до предмету доказування в даній справі входить з`ясування питань щодо яких потрібні спеціальні знання, господарський суд правомірно призначив у даній справі експертизу об`єктів інтелектуальної власності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

У зв`язку з введенням указами Президента України воєнного стану на всій території України; можливістю незнаходження осіб за вказаними в апеляційних скаргах адресами, зокрема, у зв`язку з евакуацією; тимчасовою нероботою АТ "Укрпошта", зокрема, на тимчасово окупованих та звільнених від агресора територіях; та інше, з метою належного повідомлення сторін в цій особливій для країни ситуації, відповідно до приписів п.п. 6, 7 ст. 6 та ст. 169 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе повідомляти осіб про розгляд справи не через АТ "Укрпошта", а іншими засобами, які доступні в період воєнного стану (надсилання повідомлення на електрону пошту сторін, електронний кабінет, повідомлення на офіційному сайті ПАГС); докази повідомлення долучати до матеріалів справи.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліматронік"</a> на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/1183/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.2023 у справі №910/1183/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу №910/1183/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Дану постанову направити на відомі суду електронні адреси сторін, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 6 ГПК України:

"Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою."

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України.

Повний текст складено 24.04.2023.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.С. Копитова

М.Л. Доманська