Ухвала

від 25.04.2023 по справі 213/899/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 213/899/23

Провадження № 2/210/891/23

У Х В А Л А

іменем України

"25" квітня 2023 р.

Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Ухвалою судді Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попова В.В. від 06.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, передано до Дніпропетровського апеляційного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 06.04.2023 року, підсудність позовної заяви ОСОБА_1 до судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Перевіривши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви ОСОБА_1 , підставою позову вона зазначає порушення її законних прав, на справедливе, неупереджене до неї ставлення, а також ухвалення суддею незаконних процесуальних рішень.

Згідно ч. 1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно дост.124 Конституції Україниправосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Статтями62,126,129 Конституції Українивизначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування шкоди одночасно з оскарженням таких дій) до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності судів і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Згідно з ч. ч. 1, 3ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

У пункті 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади»судам роз`яснено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається; суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Упостанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів»судам роз`яснено, що у розумінні положень частини першої статті2, пунктів 1,7,9частини першої статті3, статті17, частини третьої статті50 Кодексу адміністративного судочинства Українисудді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ. Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів мають розглядатися відповідно до процесуального законодавства.

Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 21.11.2018 року (справа №757/43355/16-ц) зроблено наступні правові висновки.

Закони України не передбачають можливість розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення.

Вирішення у суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, а також про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбаченихст. 1176 ЦК України.

Стаття 1176 ЦК Українизакріплює приписи про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю спеціальних суб`єктів, зокрема, суду. Тому приписистатті 1176 ЦК Україниє спеціальними щодо приписів статей 22, 23, 1166 і 1167 цьогоКодексута визначають випадки, в яких може бути заявлена позовна вимога про відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю суду.

Шкода, завдана, зокрема, фізичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили (ч. 5ст. 1176 ЦК України). Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами за правилами цивільного або господарського судочинства.

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду) не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства, вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду можуть бути предметом розгляду у випадках, передбаченихст. 1176 ЦК України.

За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Відсутність правової регламентації можливості оскаржити рішення, дії та бездіяльність суду, відповідно ухвалені або вчинені після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, інакше, ніж у порядку апеляційного та касаційного перегляду, а також неможливість притягнення суду (судді) до цивільної відповідальності за вказані рішення, дії чи бездіяльність є легітимними обмеженнями, покликаними забезпечити правову визначеність у правовідносинах учасників справи між собою та з судом, а також загальновизнаними гарантіями суддівської незалежності.

Такі обмеження не шкодять суті права на доступ до суду та є пропорційними означеній меті, оскільки вона досягається гарантуванням у законі порядку оскарження рішень, дій і бездіяльності суду, відповідно ухвалених або вчинених після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, а також встановленням у законі особливостей відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду. Вказані висновки відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постановах від 03.04.2018 року у справі № 820/5586/16, від 13.03.2018 року у справі № 800/554/17, від 22.03.2018 року у справі № П/9901/135/18, від 24.04.2018 року у справі № 800/404/17, від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбаченихстаттею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України).

Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 року у справі 127/18934/18, в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають з приватноправових відносин. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1ст. 16 ЦК України). Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначає частина друга вказаної статті. В абзаці дванадцятому цієї частини передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду у цій справі встановила, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. У тому випадку, якщо заявлена позовна вимога взагалі не може бути використана для захисту будь-якого права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, така вимога не може розглядатися як спосіб захисту.

Заявлена ОСОБА_1 позовна вимога про відшкодування шкоди, заподіяння якої вона пов`язує із ухваленням суддею процесуальних рішень, порядок оскарження яких визначенийКПК Українине є належним способом захисту.

За таких підстав відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 буде суперечити чинному законодавству України, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186,259-261,354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Мазуренка Вячеслава Вадимовича про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Н. Ю. Вікторович