Рішення

від 25.04.2023 по справі 907/211/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/211/21

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОШУН ТРЕЙД", код ЄДРПОУ - 39930044, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, буд. 10 Б,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", код ЄДРПОУ - 20953647, Одеська область, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Тетяна Андріївна, м. Одеса, проспект Шевченка, 29А, 14 офіс,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

представники:

Позивача адвокат Лишенко Н.Т.,

Відповідача не з`явився

Третьої особи не з`явилася,

в с т а н о в и в:

Товариством з обмеженою відповідальністю Кошун Трейд (ТОВ «Кошут Трейд, Позивач) заявлено позов до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку Південний, м. Одеса про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 21.12.2020, вчиненого Дімітровою Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №3350, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кошун Трейд, код ЄДРПОУ - 39930044, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, буд. 10 Б, на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", код ЄДРПОУ - 20953647, Одеська область, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1, предмета застави згідно із Договором застави від 17 квітня 2019 року №510, укладеного на забезпечення кредитного договору №KL2018-03381 від 30.07.2018 року.

Описова частина рішення.

Ухвалою суду від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.04.2021 заяву про забезпечення позову задоволено, забезпечено позов шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №3350 від 21.12.2020 вчинено Дімітровою Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено частково, змінено п. 2 резолютивної частини ухвали суду від 05.04.2021 року, зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 64138727з примусового виконання виконавчого напису №3550 від 21.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Дімітровою Т.А.

Ухвалою суду від 06.10.2021 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті, яке неодноразово відкладалося.

Ухвалою від 24.01.2023 розгляд справи було відкладено на 11.04.2023, але засідання не відбудеться у зв`язку з припиненням повноважень (відставкою) судді Ушак І.Г.

Розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 20.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №907/211/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 призначений суддя Пригуза П.Д. для розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду від 21.03.2023 прийнято справу до провадження новим складом суду та призначено судовий розгляд справи по суті на 25 квітня 2023 року.

Відповідач та третя особа, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату і час розгляду справи по суті, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, заяв з процесуальних питань не подали. За цих обставин суд протокольно постановив ухвалу розглянути справу по суті за наявними у справгі матеріалами не залежно від причин неявки учасників справи.

В судовому засіданні представник Позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та інших заявах по суті справи, а також наданих усних поясненнях в судовому засіданні, просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 25.04.2023 суд розглянув справу по суті, за результатами розгляду справи по суті судом прийнято рішення. У зв`язку з неявкою представника Позивача в судове засідання після виходу суду з нарадчої кімнати, рішення суду не проголошувалося.

І. Суть спору за позицією Позивача.

Позивач вказує, що предметом даної позовної заяви є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису №3350, вчиненого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. від 21.12.2020 щодо звернення стягнення на предмет договору застави від 17.04.2019 за №510, перелік якого вказано у позовній заяві згідно доданого до справи договору застави.

Позивач вказує, що 30 липня 2018 року між ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС», код ЕДРПОУ 40283128 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Південний» код ЕДРПОУ 20953647 (Відповідач) укладено Кредитний договір №KL2018-03381, де майновим поручителем виступило ТОВ «КОШУН ТРЕЙД».

В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» за Кредитним договором №КL2018-03381, між ТОВ «КОШУН ТРЕЙД» та Відповідачем укладено Договір застави від 17.04.2019 за №510, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В. (надалі Договір застави), де Позивач виступив майновим поручителем згідно якого Позивачем передано в заставу Відповідачу рухоме майно згідно з переліком.

Позивач стверджує, що про наявність виконавчого напису йому стало відомо в лютому 2021 року, дізнавшись про відкрите постановою приватного виконавця Ярошевського Д.А. від 14.01.2021 виконавче провадження №64138727 щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Дімітрової Т.А. №3350 від 21.12.2020 про звернення стягнення на предмет Договору застави для задоволення вимог Відповідача за Кредитним договором №KL2018-03381 від 30.07.2018 у розмірі 2 354 154,86 грн, з яких 2 114 904,04 грн заборгованості за тілом кредиту та 239 250,82 грн заборгованості за відсотками, і 99 693,11 Євро, в тому числі 93 146,95 Євро заборгованості за тілом кредиту та 6546,16 Євро заборгованості за відсотками.

Позивач вважає, що спірний виконавчий напис вчинено із порушенням вимог Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, оскільки в такому містяться недостовірні дані щодо заборгованості ТзОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» перед відповідачем; крім того, в нотаріуса на час вчинення виконавчого напису не було необхідних документів, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку; нотаріусом не дотримано вимог законодавства, що регулюють порядок вчинення виконавчих написів відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Позивач наголошує, що відповідачем до моменту вчинення приватним нотаріусом спірного виконавчого напису не здійснено реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, і вказане, на переконання позивача, є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача зазначила, що вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріус не врахувала та не перевірила факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушила вимоги ст. 88 Закону України Про нотаріат.

Представник Позивача стверджує, що у ТОВ Вуд Палеттен Експрес Сервіс на даний час відсутня заборгованість перед ПАТ Акціонерний банк Південний за Кредитним договором №KL2018-03381 від 30.07.2018, поручителем у якому виступав позивач, у зв`язку з чим відсутні підстави для виконання оспорюваного виконавчого напису, отже він не підлягає виконанню.

ІІ. Позиція Відповідача та третьої особи у справі.

Представником Відповідача на адресу суду надіслано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, вважаючи свою заяву, а також виконавчий напис нотаріуса такими, що відповідають законодавству.

Так, 21 грудня 2020 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. вчинено виконавчий напис №3350, який у подальшому подано до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Ярошевському Д.А.

Вважає, що ст. 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, які були надані стягувачем у достатній кількості.

Третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дімітрова Т.А. заяв по суті справи або з процесуальних питань до справи не надала.

ІІІ Мотивувальна частина рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши представника Позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом на підставі матеріалів справи та пояснень представника Позивача встановлено, що 30 липня 2018 року між ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС», код ЕДРПОУ 40283128 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «Південний» код ЕДРПОУ 20953647 (Відповідач) укладено Кредитний договір №KL2018-03381 (том 1 а.с. 16-28).

В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» за Кредитним договором №КL2018-03381, між ТОВ «КОШУН ТРЕЙД» та Відповідачем укладено Договір застави від 17.04.2019, що зареєстрований в реєстрі за №510, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Котляровою Л.В., де Позивач виступив майновим поручителем згідно якого Позивачем передано в заставу Відповідачу рухоме майно згідно з переліком (том 1 а.с. 29-38).

У зв`язку з порушенням позичальником своїх грошових зобов`язань за кредитним договором Відповідач звернувся до приватного нотаріуса (третя особа) та отримав виконавчий напис (том 1 а.с. 14-15) для примусового виконання звернення стягнення на заставлене майно.

Предметом спору у цій справі є правомірність/неправомірність здійснення виконавчого напису та вирішення питання про те, чи підлягає виконанню виконавчий напис №3350, вчинений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дімітровою Т.А. від 21.12.2020 щодо звернення стягнення на предмет договору застави від 17.04.2019 за №510.

Правовідносини, що є предметом спору, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Суду належить дати відповідь на питання, чи дотримано нотаріусом порядку розгляду заяви стягувача для звернення стягнення на предмет застави.

Норми законодавства, що належить застосувати.

Згідно ст. 15 та 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 18 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України Про нотаріат, нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України Про нотаріат).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за №282/20595 (із змінами до нього) (надалі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України Про нотаріат та Глава 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України Про нотаріат визначені умови вчинення виконавчих написів, зокрема, відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).

За приписами підп. 1.1. пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

За змістом підп. 2.1. пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підп. 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Підпунктами 3.2., 3.5. пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (надалі Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, останній не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії (стаття 50 Закону України Про нотаріат).

За матеріалами справи судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинено приватним нотаріусом шляхом звернення стягнення на заставне майно згідно із Договором застави №510 від 17.04.2019, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до вимог статті 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1, 7 ст. 20 Закону України Про заставу, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України Про нотаріат, так і спеціальним Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень від 18.11.2003 №1255-IV (із змінами до нього).

Частинами 1 та 3 статті 24 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень установлено порядок звернення стягнення на предмет застави та, зокрема, передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Така вимога узгоджується із положеннями частини 1 статті 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, відповідно до яких обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов`язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що законом в імперативній формі визначено алгоритм дій стягувача, який для звернення стягнення на предмет застави має виконати такі дії: - письмово повідомити боржника; - зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Статею 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень передбачені вимоги до повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання. Це повідомлення повинне містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов`язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов`язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень, визначено, що якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження або іншого строку, встановленого за домовленістю обтяжувача та боржника, зобов`язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов`язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. До закінчення процедури звернення стягнення обтяжувач зобов`язаний вживати заходи щодо збереження відповідного рухомого майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону. У разі отримання предмета обтяження у володіння обтяжувач зобов`язаний до закінчення процедури звернення стягнення вживати заходів щодо збереження відповідного майна згідно з вимогами, встановленими статтею 8 цього Закону.

Тобто Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень пов`язує подальші дії стягувача не лише із виконанням чи невиконанням боржником вимоги про усунення порушення зобов`язання або передачею предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й установлює відповідний строк для такого виконання протягом 30 днів із моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій щодо звернення стягнення на предмет застави.

Отже невиконання припису закону про надсилання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.

Ні Відповідачем ні Третьою особою не надано до справи доказів того, що ними дотримано приписи ч. 3 ст. 24 та ч. 1 ст. 27 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та здійснено Відповідачем до вчинення виконавчого напису реєстрацію у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.

Ця обставина є достатньою правовою підставою для визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Висновок суду у спірних відносинах відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 16.05.2018 у справі №320/8269/15-ц.

Відтак, беручи до уваги той факт, що відповідачем до моменту вчинення приватним нотаріусом оспорюваного виконавчого напису не здійснено реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження, заявлені позивачем вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису від 21.12.2020 №3350, вчиненого Дімітровою Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Задовольняючи позов, суд враховує також, що в матеріалах справи містяться заяви представника Відповідача, що адресовані ним позичальнику ТОВ «ВУД ПАЛЕТТЕН ЕКСПРЕС СЕРВІС» від 25.08.2021 № 16-001-35835-2021-БТ (том 1 а.с. 170) та приватному нотаріусу Ужгородського міського нотаріального округу від 20.08.2021 № 14-001-35651-2021 про те, що станом на 25.08.2021 кредитний договір №KL2018-03381 від 30.07.2018 року закритий, заборгованість відсутня, та що належить здійснити державну реєстрацію припинення Іпотеки та обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за цим кредитним договором.

До цієї справи приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Ярошевським Дмитром Андрійовичем подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову (том 1 а.с. 192) у формі зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64138727з примусового виконання виконавчого напису №3550 від 21.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Дімітровою Т.А.

Окрім того, матеріали справи містять заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", адресовано приватному виконавцю Ярошевському Д.А. та Товариству з обмеженою відповідальністю "КОШУН ТРЕЙД" про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження як фактично виконаного.

За наведених обставин суд, враховуючи, що приватний виконавець Ярошевський Д.А. не є учасником справи, висновує, що заходи забезпечення позову належить скасувати за ініціативою господарського суду згідно норми ст. 145 ГПК України - суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

За встановлених судом обставин і правових підстав суд доходить висновку про задоволення позову в повному обсязі.

IV. Розподіл судових витрат.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 2270,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 129, 145, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 21.12.2020, вчинений Дімітровою Т.А., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №3350, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Кошун Трейд, код ЄДРПОУ - 39930044, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, буд. 10 Б, на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", код ЄДРПОУ - 20953647, Одеська область, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1, предмета застави згідно із Договором застави від 17 квітня 2019 року №510, укладеного на забезпечення кредитного договору №KL2018-03381 від 30.07.2018 року.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний", код ЄДРПОУ - 20953647, Одеська область, м. Одеса, вул. Краснова, буд. 6/1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кошун Трейд код ЄДРПОУ - 39930044, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Льва Толстого, буд. 10 Б, на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

4. Заходи забезпечення позову, що застосовані ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.04.2021 року у справі № 907/211/21 у формі зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 64138727з примусового виконання виконавчого напису №3550 від 21.12.2020, вчиненого приватним нотаріусом Дімітровою Т.А. - скасувати.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 25.04.2023.

Суддя П.Д. Пригуза