ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.06.2022Справа № 910/21691/21
Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Запорізького обласного центру з гідрометеорології
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
про стягнення заборгованості в розмірі 55 763,14 грн,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У грудні 2021 року Запорізький обласний центр з гідрометеорології (далі - позивач, Центр) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - відповідач, МАУ) про стягнення заборгованості в розмірі 55 763,14 грн, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - третя особа, Підприємство).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку оплати метеорологічних послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
31.01.2022 третьою особою до суду були подані письмові пояснення на позовну заяву про стягнення заборгованості.
03.02.2022 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від МАУ надійшов відзив на позовну заяву.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від сторін та учасників справи до суду не надходило.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 7300 від 19.04.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 № 573 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовженні воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
Запорізький ЦГМ є бюджетною організацією, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, на яку державою покладено функцію реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, та яка керується у своїй діяльності нормами чинного законодавства.
Відповідно до 2.4. Положення про Запорізький обласний центр з гідрометеорології, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.03.2018 № 183, одним з основних завдань Запорізького ЦГМ є зокрема забезпечення метеорологічного обслуговування цивільної авіації.
При наданні послуг в сфері метеорологічного обслуговування щодо польотів повітряних послуг цивільної авіації на аеродромі Запоріжжя Запорізький ЦГМ керується Повітряним кодексом України, Законом України «Про гідрометеорологічну діяльність» (далі - Закон), постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій» від 26.10.2011 № 1102 (далі - Постанова), Авіаційними правилами України «Метеорологічне обслуговування цивільної авіації», затвердженими наказом Державіаслужби України № 166 від 09.03.2017, які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.09.2017 за № 1092/30960 (далі - Правила). Розподілом функцій з метеорологічного обслуговування аеронавігації у зв`язку з у правлінням Украерорухом системи централізованого метеорологічного забезпечення аеронавігації, що є додатком до протоколу міжвідомчої наради від 28.05.2009 (далі - Розподіл), а також іншими нормативними актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» гідро-метеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.
Відповідно до статті 1 Закону гідрометеорологічне обслуговування - надання користувачам за плату на договірних засадах гідрометеорологічної та іншої інформації.
Згідно з Повітряним кодексом України (стаття 36 розділ IV) аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
У Додатку № 3 Постанови визначено перелік платних послуг, які надаються гідрометеорологічними установами та організаціями Міністерства надзвичайних ситуацій, до складу яких включено усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації (далі - ЦА), крім рейсів літери "А", польотів санітарної авіації, аварійно- рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою (пункт 2 Додатку 3 Постанови).
Наказом Запорізького ЦГМ від 09.11.2020 № 98/а «Про введення нових цін на гідрометеорологічну інформацію» визначено, цю вартість метеорологічного обслуговування зльоту та посадки одного рейсу складає 411,84 грн без ПДВ.
Відповідно до частини 2 пункту 2 розділу II Правил виконання польотів повітряними суднами цивільної авіації або обслуговування повітряного руху ПС ЦА без метеорологічного обслуговування забороняється.
Метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів повітряних суден, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО (частина 1 пункту 2 розділу II Правил).
Провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування ЦА через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах (п.. 4 Правил).
Єдиним сертифікованим провайдером, який уповноважений на обслуговування експлуатантів, членів льотного екіпажу на аеродромі Запоріжжя Державною авіаційною службою Україна є Запорізький обласний центр з гідрометеорології, що підтверджується Сертифікатом серії АА № 019273, виданим Державіаслужбою 27.11.2018.
Позивач стверджує, що експлуатанти, повітряні судна яких здійснюють польоти на аеродромі Запоріжжя, зобов`язані укладати договори на метеорологічне обслуговування та сплачувати вартість метеорологічного обслуговування Запорізькому ЦГМ.
З метою оформлення договірних відносин Запорізький ЦГМ 09.12.2020 на адресу відповідача направив з супровідним листом вих. № 10-12/2424 від 08.12.2020 проект договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден на аеродромі Запоріжжя (далі - проект договору) між Запорізьким ЦГМ та ПАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України», який, за твердженнями позивача, був проігнорований останнім.
У липні-жовтні 2021 року відповідач під час здійснення рейсів повітряними суднами через аеродром Запоріжжя скористувався метеорологічними послугами, що підтверджується Актом-переліком виконання метеорологічного обслуговування польотів ПС ПрАТ «Авіакомпанія» МАУ на аеродромі Запоріжжя, листом КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя», відповідями на претензії. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.
Позивачем на адресу відповідача було направлено рахунки № 436 від 31.07.2021 на суму 12 767,04 грн, № 501 від 31.08.2021 на суму 12 767,04 грн, № 566 від 30.09.2021 на суму 14 002,56 грн, № 602 від 31.10.2021 на суму 15 238,08 грн та № 603 від 31.10.2021 на суму 988,42 грн, акти про надання послуг, та Акти-переліки виконання метеорологічного обслуговування польотів ПС за липень-жовтень 2021 року.
Загальна сума вартості метеорологічних послуг наданих Центром відповідачу у липні - жовтні 2021 року складає 55 763,14 грн, яка станом на 15.12.2021 залишається несплаченою.
Позивачем неодноразово надсилались претензії МАУ, зокрема, вих. № 999 002-1679/999-01 від 06.09.2021 на суму 12 767,04 грн (отримано відповідачем 20.09.2021), вих. № 999 001-1848/999-01 від 04.10.2021 на суму 25 534,08 грн (отримано МАУ 08.10.2021), вих. № 999 001-2023/999-01 від 02.11.2021 на суму 39 536,64 грн (отримано МАУ 11.11.2021).
У відповіді на претензію (04.10.2021 № 04 -02-59) відповідач відмовився сплачувати вартість наданих послуг, посилаючись на відсутність договірних відносин між Запорізьким ЦГМ та відповідачем, не узгодження обсягів і форм метеорологічної інформації, а також не визначення на договірних засадах плати за неї.
Вищевказані обставини стали підставою звернення Центром із цим позовом до суду, в мажах якого позивач просить стягнути з відповідача 55 763,14 грн заборгованості за фактично спожиті послуги.
МАУ у своєму відзиві проти позову заперечує, посилаючись на відсутність договірних відносин із позивачем, а також на відсутність документів на підтвердження фактичного споживання послуг.
Підприємство в своїх письмових поясненнях підтримало позицію позивача та вказало на необхідності задоволення позовних вимог.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 3 статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 ГК України).
Таким чином, згідно із нормами Закону, Постанови, Правил експлуатанти ПС ЦА зобов`язані укладати з провайдерами метеорологічних послуг договори щодо отримання за плату метеорологічного обслуговування польотів ПС ЦА та оплачувати отримані ними метеорологічні послуги.
Відсутність письмового договору щодо надання послуг з метеорологічного обслуговування ПС ЦА сама по собі не може бути підставою для звільнення експлуатанта ПС ЦА від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Незважаючи на відсутність підписаного між сторонами письмового договору у формі єдиного документа, між Запорізьким ЦГМ і ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» виникли господарські відносини. Відповідач, ухиляючись від укладення письмового договору фактично користувався послугами Центру, а саме у липні-листопаді 2021 року використовував повітряний простір України для здійснення міжнародних рейсів та рейсів по Україні, а відтак використовував інформацію та отримував відповідні послуги, які було надано Запорізьким ЦГМ під час обслуговування зльотів і посадок повітряних суден відповідача, та без яких у силу законодавчих обмежень будь-які польоти були б неможливими.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Так, судом враховано, що представлені суду акти надання послуг у липні-листопаді 2021 року не підписані з боку МАУ, однак наявною в матеріалах справи інформацією від КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» підтверджується факт виконання МАУ польотів протягом спірного періоду, що у свою чергу свідчить споживання послуг Центру, без яких неможливо було здійснювати відповідні польоти.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).
Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, а тому, беручи до уваги фактичне споживання послуг Центру відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з МАУ 55 763,14 грн.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ
1. Позов Запорізького обласного центру з гідрометеорології про стягнення заборгованості у розмірі 55 763,14 грн - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛИСЕНКА, будинок 4; ідентифікаційний код 14348681) на користь Запорізького обласного центру з гідрометеорології (69095, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 105; ідентифікаційний код 20508083) 55 763,14 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні 14 копійок) заборгованості та 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24.04.2023.
СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 28.04.2023 |
Номер документу | 110477659 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Джарти В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні