Рішення

від 26.04.2023 по справі 128/91/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/91/23

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2023 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Кострюкова Л.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Рішенням 14 сесії 21 скликання Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 грудня 1993 року їй було надано у користування земельну ділянку площею 0, 25 га, розташовану на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області. 03.12.2013 вона звернулась з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області на дану земельну ділянку розміром 0, 25 га, яка перебуває у її користуванні. У відповіді Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 26.12.2013 на її клопотання повідомлено, що відповідно до плану заходів Держземагентства проводиться інвентаризація ділянок, які передані в користування на підставі ст. 35 Закону України «Про землеустрій» та Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012, відповідно до п. 6 якого, оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не здійснюється, і рекомендовано дочекатися закінчення інвентаризації.

Вказує,що вонабезперервно користуєтьсяспірною земельноюділянкою з1993року доданого часу,але звідповіді від21.01.2020Державної службиУкраїни зпитань геодезії,картографії такадастру їйстало відомо,що земельнаділянка,яка єпредметом звернення,з 2013року перебуваєу власності ОСОБА_4 ,надана наказомГоловного управлінняДержземагентства уВінницькій області від 31.12.2013 №ВН/0520680500:01:008/00001969, який позивач вважає незаконним.

Вказує, що згідно Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2012 № 513, під час проведення інвентаризації земель установлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не здійснюється. Крім цього, згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Та в п. 2.5.1 «Порядку реалізації головними управліннями Держземагентства в областях, м. Києві повноважень з передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на без конкурсних засадах) для всіх потреб», затвердженому Держземагентством України №72 від 28.02.2013 та 31.03.2015 №83, вказується, що у разі якщо земельна ділянка передається у власність в межах норм безплатної приватизації, то Держземагентство зобов`язано звернутись до органу місцевого самоврядування із запитом: чи не перебуває земельна ділянка у власності чи користуванні інших громадян (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

Вказує,що в2022році неюбуло отриманокопію проектуземлеустрою щодовідведення спірноїземельної ділянкиу власність ОСОБА_4 ,з якоївбачається,що ОСОБА_4 звернувся 07.08.2013 з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою до начальника Держземагентства у Вінницькій області. Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 05.08.2013 № ВН/0520680500:01:008/00000848 ОСОБА_4 було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, тобто за 2 дні до звернення ОСОБА_4 із клопотанням останнє уже було задоволено, що викликає явну суперечність та виключає реальну можливість таких подій в законному порядку. Жодних рішень про припинення права користування позивачкою спірною земельною ділянкою не приймалось, що суперечить ст. 116 ЗК України, також відсутнє погодження із нею як землекористувачем, що суперечить ч.6 ст.118 ЗК України.

Таким чином, спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_4 за Наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 05.08.2013 №ВН/0520680500:01:008/00000848 без згоди та відома позивачки, яка є фактичним користувачем спірної земельної ділянки.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022, справа № 120/9239/22, провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії закрито, оскільки вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів, позивач звернулася до суду з даним позовом, яким просить суд визнати незаконним наказ Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 05.08.2013 №ВН/0520680500:01:008/00000848 (а.с. 3 8).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с.58).

Представник відповідача Головного управлінняДержгеокадастру уВінницькій області на підставі ст. 178 ЦПК України подала суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення мотивує тим, що 07.08.2013 на адресу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області надійшло клопотання (вх. № 8541/03-26) ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 3 га на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища). До вищевказаного клопотання ОСОБА_4 було додано усі документи та графічні матеріали, які передбачені положеннями статті 118 ЗК України (в редакції від 04.08.2013). За результатами розгляду клопотання ОСОБА_4 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області було прийнято наказ № ВН/0520680500:01:008/00000848 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

При цьому в даному оскаржуваному наказі Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00000848 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» допущено описку та невірно зазначено дату його видачі 05.08.2013, оскільки датою видачі цього наказу є 05.09.2013, що підтверджується журналом реєстрації відповідних наказів.

В подальшому, 03.12.2013 на адресу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області надійшло клопотання (вх. № 31-17611/0/1-13) ОСОБА_4 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0, 2378 га, яка розташована на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області. За результатами розгляду вищевказаного клопотання ОСОБА_4 та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у затвердженні проектної документації Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області було прийнято наказ №ВН/0520680500:01:008/00001969 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 31.12.2013 та надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Бохоницької сільської ради, Вінницького району Вінницької області площею 0, 2378 га із кадастровим номером 0520680500:01:008:0384, для ведення особистого селянського господарства.

Зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державною реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого манна, 25.03.2014 на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00001969 від 31.12.2013 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680500:01:008:0384.

Оскільки на підставі рішення Бохоницької сільської Ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 27 грудня 1993 року за ОСОБА_1 не було видано та зареєстровано жодного правовстановлюючого документа на земельну ділянку (державного акту), право користування відповідною земельною ділянкою у позивачки не виникало. До позовної заяви не додано жодного правовстановлюючого документу на дану земельну ділянку та жодним чином не підтверджено законні підстави користування нею.

Вказує, що станом на момент видачі наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00000848 від 05.09.2013 земельна ділянка, передана ОСОБА_4 , була вільною та відносилась до земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу), що підтверджується і тим, що лише 04.12.2013 позивачка звернулась до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Оскаржуваний наказ №ВН/0520680500:01:008/00000848 від 05.09.2013 жодним чином не стосується прав та обов`язків позивачки, яка не була користувачем земельної ділянки на момент його видачі, а отже законні права, свободи та інтереси позивачки не були порушені наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області.

Оскаржуваний наказГоловного управлінняДержземагентства уВінницькій області№ВН/0520680500:01:008/00000848від 05.09.2013є самеіндивідуальним актом,на підставіякого булорозроблено тау подальшомузатверджено проектземлеустрою щодовідведення земельноїділянки увласність ОСОБА_4 ,підстави дляскасування оскаржуваногонаказу відсутні,оскільки данийнаказ вичерпавсвою силуфактом йоговиконання,а саме розробленнямпроекту землеустроющодо відведенняземельної ділянки у власність ОСОБА_4 для веденняособистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту).

Відповідач вважає, що вимога про визнання наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00000848 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до задоволення інтересів позивача та вибуття земельної ділянки з кадастровим номером 0520680500:01:008:0384 із приватної власності особи (власника), оскільки дана земельна ділянка з 17.03.2015 перебуває у приватній власності ОСОБА_5 (а.с. 62 66).

Позивач, на підставі ст. 179 ЦПК України, подала суду відповідь на відзив, згідно якої звертає увагу, що на її звернення від 03.12.2013 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою листом №31-2-0.3-10434/2-13 від 26.12.2013 їй було повідомлено, що наразі триває інвентаризація і оформлення права власності є неможливим, тоді як заяву ОСОБА_4 від 07.08.2013 було задоволено та видано наказ Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 31.12.2013 №ВН/0520680500:01:008/00001969.

Позивач не погоджується з твердженням відповідача про подання ОСОБА_4 повного пакета документів для надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки відсутнє погодження землекористувача, згідно ст. 118 ЗК України, так як вона безперервно користується спірною земельною ділянкою з 1993 року та відповідачем нівелюється рішення 14 сесії 21 скликання Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27 грудня 1993 року, яким ОСОБА_1 було надано у користування земельну ділянку площею 0, 25 га, розташованої на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яке є правовстановлюючим документом, крім цього, користування земельною ділянкою підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 22.12.2022.

Також позивач вважає, що зазначення в оскаржуваному наказі дати 05.08.2013 спростовує посилання відповідача на його видачу 05.09.2013 згідно копії внутрішнього журналу реєстрації наказів, де зазначено дату 05.09.2013.

Тому позивач просить позов задовольнити (а.с. 82 84).

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16.02.2023 за наслідком проведення підготовчого засідання та за відсутності інших клопотань було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 88).

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позові. Пояснили, що оскільки земельна ділянка перебувала та до цього часу перебуває в користуванні позивачки, але була передана у власність третьої особи ОСОБА_4 , права позивачки є порушеними. Право користування цією земельною ділянкою позивачки підтверджується рішенням сільської ради від 27.12.1993, яке не скасовано, тому позивач має право на отримання правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Даний наказ оспорюється з метою захисту прав позивачки на користування земельною ділянкою та майбутньої приватизації. Стороні позивача відомо, що ОСОБА_4 було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки на підставі проекту землеустрою, до якої входить земельна ділянка, яку використовує позивачка, що доводиться відповіддю відповідача. До 2013 року позивач не вчиняла жодних дій з приводу оформлення прав на земельну ділянку, якою користується, а коли звернулася, то отримала відповідь від відповідача, що земельна ділянка вже надана ОСОБА_4 , хоча вона користується нею до цього часу.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що 07.08.2013 ОСОБА_4 звернувся про надання дозволу на розробку проекту землеустрою із земель запасу державної власності. У виданому та оскарженому в даному позові наказі була допущена описка щодо дати видачі наказу, а саме помилково зазначено 05.08.2013 замість правильного 05.09.2013, що підтверджується документом, долученим до відзиву. Оспорюваний наказ є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою силу, земельна ділянка не перебувала у власності на момент видачі оспорюваного наказу, тому відповідач діяв згідно чинного законодавства. В зв`язку з чим представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився неодноразово, хоча повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши учасниківсудового розгляду,дослідивши матеріалисправи таоцінивши доказив їхсукупності,суд дійшовнаступного висновку.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

Згідно копії рішення 14 сесії 27 скликання Бохоницької сільської ради народних депутатів Вінницького району Вінницької області від 27.12.1993, ОСОБА_1 надано в користування земельну ділянку площею 0, 25 га (а.с. 10, 101 102).

Згідно копії акта обстеження земельної ділянки, затвердженого сільським головою с.Агрономічне від 22.12.2022, комісією було проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 0520680500:01:008:0384 площею 0, 2378 га, яка знаходиться в с. Бохоники. Обстеження проведено у зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 , яка використовувала вищевказану земельну ділянку з 1993 року на підставі рішення Бохоницької сільської ради 14 сесії 21 скликання від 27.12.1993, якій надано в користування земельну ділянку площею 0, 25 га. Факт використання земельної ділянки ОСОБА_1 для вирощування сільськогосподарських культур засвідчується також власниками суміжних земельних ділянок (а.с. 11).

Відповідно до акта від 15.12.2022 за підписами 41 мешканця с. Бохоники, земельна ділянка, яка знаходиться на розі АДРЕСА_1 , користується і обробляється належним чином ОСОБА_1 (а.с. 12 14).

Згідно копії відповіді Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 26.12.2013 № 31-2-0.3-10434/2-13 на клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 25 га, розташованої на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, повідомлено, що відповідно до плану заходів Головного управління Держземагентства у Вінницькій області по бюджетній програмі «Проведення земельної реформи» на 2013 рік передбачено проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до типового технічного завдання на проведення робіт по інвентаризації, об`єктом її проведення є землі та земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в користування на умовах оренди (рілля, багаторічні насадження, поліпшені сіножаті та пасовища), землі запасу та резервного фонду. Ділянка, зазначена позивачем в наданих графічних матеріалах, відноситься до вищезазначених земель. Інвентаризація земель проводиться згідно статті 35 Закону України «Про землеустрій» та порядку затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 513. Відповідно до пункту 6 даного порядку під час проведення інвентаризації земель установлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не здійснюються. Позивачу запропоновано вирішити підняте нею питання за рахунок земель комунальної власності або після проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с. 15, 70 зі звороту).

Відповідно до копії відповіді Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.01.2020 № 22-28-0.19-589/2-20 про розгляд листа, за інформацією Головного управління, 03.12.2013 ОСОБА_1 звернулась з клопотанням до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства, на території Бохоницької сільської ряди Вінницького району Вінницької області. Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області листом від 26.12.2013 № 31-2-0.3-10434/2-13 було запропоновано ОСОБА_1 вирішити порушене питання за рахунок земель комунальної власності або після проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності. Відмова Головного управління Держземагентства у Вінницькій області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає положенням абзацу першого частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Головному управлінню необхідно забезпечити вжиття відповідних заходів реагування, про що поінформувати депутата Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області ОСОБА_6 та Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру у передбачений законодавством строк. Крім того, Головним управлінням повідомлено, що земельна ділянка, яка є предметом звернення з 2013 року, перебуває у власності ОСОБА_4 (надана наказом Головного управління Держземагентства у Вінницькій області від 31.12.2013 №ВН/0520680500:01:008/00001969) (а.с. 16 18).

Згідно копії проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель державної власності (землі запасу) для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту), виконаного ДП Вінницьким науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою на замовлення ОСОБА_4 за договором № 4911 від 10.09.2013, його було виконано на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Вінницької області від 05.08.2013 року №ВН/0520680500:01:008/00000848, межі земельної ділянки було винесено в натурі, визначено її площу в розмірі 0, 2378 га, межові знаки передані на зберігання ОСОБА_4 (а.с. 19 47).

Відповідно до копії ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 13.12.2022, справа № 120/9239/22, провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії було закрито. Суд дійшов висновку, що цей позов має розглядатися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки наявні майнові права третьої особи на земельну ділянку, щодо якої виник спір (а.с. 48 50).

Згідно копії клопотання ОСОБА_4 , 07.08.2013 року він звернувся до начальника Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на право власності орієнтовною площею 0, 3 га на території Бохоницької сільської ради Вінницького району для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, до якої, в тому числі, додав викопіювання з кадастрової карти (а.с. 27, 67).

Відповідно до копії наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00000848 від 05.08.2013 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, надано дозвіл ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0, 30 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу) на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а.с. 67 зі звороту 68).

Згідно копії листа журналу реєстрації наказів по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної власності Головного управління Держземагентства у Вінницькій області, наказ про надання дозволу на розроблення документації № ВН/0520680500:01:008/00000848 датований 05.09.2013, дата реєстрації клопотання 07.08.2013 (а.с. 68 зі звороту).

Відповідно до копії клопотання ОСОБА_4 , 02.12.2013 він звернувся до начальника Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність земельну ділянку площею 0, 2378 га на території Бохоницької сільської ради Вінницького району для ведення особистого селянського господарства із земель запасу, до якого, в тому числі, долучив проект землеустрою земельної ділянки (а.с. 69).

Згідно копії наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00001969 від 31.12.2013 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту). Надано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Бохоницької сільської ради, Вінницького району площею 0, 2378 га із кадастровим номером 0520680500:01:008:0384, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 69 зі звороту 70).

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.11.2022, власником земельної ділянки, кадастровий номер 0520680500:01:008:0384, площею 0,2378 га, що розташована у Бохоницькій сільській раді Вінницького району Вінницької області, є ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2015 (а.с. 71 72).

Відповідно до копії Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.11.2022, земельна ділянка, кадастровий номер 0520680500:01:008:0384, площею 0, 2378 га, за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Бохоницька сільська рада, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, є власністю ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2015. Попереднім власником вказаної земельної ділянки був ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , виданого 26.03.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Бадюк О.В. (а.с. 73 74).

Відповідно до копії викопіювання з плану землекористування на території Бохоницької сільської ради, графічно зображено земельну ділянку, орієнтовною площею 0, 25 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Бохоники, яке надано позивачці відповідачем на її звернення щодо надання копій документів, поданих нею разом із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою (а.с. 104 105).

Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року у справі № 372/2876/17 (провадження № 61-9568св20) зазначено, що: «передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтвердженого належними доказами факту порушення (невизнання або оспорювання) цього права на земельну ділянку.

Згідно ст. 19 ЗК України, в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання позивачці земельної ділянки в користування (27.12.1993), сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Ст.ст. 22, 23 ЗК України, в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання позивачці земельної ділянки в користування, було встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Отже, отримавши вищевказане рішення сільської ради від 27.12.1993 позивачка не набула право власності чи користування земельною ділянкою, оскільки не вчиняла дій щодо встановлення її меж в натурі та отримання документа, що посвідчує таке право, до звернення з відповідним клопотанням до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області 03.12.2013.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_4 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання земельної ділянки у власність (07.08.2013), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Та ч.ч. 8, 9 ст. 118 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_4 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання земельної ділянки у власність) встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто в силу ч. 7 ст. 118 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_4 з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для отримання земельної ділянки у власність) у відповідача були відсутні підстави для відмови ОСОБА_4 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, в тому числі з підстав, вказаних позивачем, оскільки підставою для відмови у наданні такого дозволу могли бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, існування яких позивачем не доведено.

Також суд враховує, що позивач звернулась до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0, 25 га лише 03.12.2013, тобто після звернення третьої особи ОСОБА_4 з подібним клопотанням та надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, на підставі якої була сформована відповідна земельна ділянка.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суд у постанові від 10 січня 2023 року, справа N 607/19806/18, зазначив, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України) першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Крім цього, враховуючи зміст правовідносин, на захист прав в яких звернулася до суду позивач, суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені упостановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі N 338/180/17(пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі N 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі N 916/1415/19.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права застаттею 16 ЦК Українита пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень (Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі N 910/3009/18(провадження N 12-204гс19).

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі N 380/624/16-ц (провадження N 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Суд враховує, що задоволення позовних вимог про визнання незаконним наказу №ВН/0520680500:01:008/00000848 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», який вже був реалізований і вичерпав свою дію, не призведе до позбавлення іншої особи права власності на сформовану земельну ділянку та до можливості набуття таких прав позивачкою, а отже, така вимога не є ефективним способом захисту прав позивача, які вона вважає порушеними, враховуючи також і той факт, що земельна ділянка, на яку вона претендує, як вказується самим позивачем, на даний час перебуває у приватній власності як земельна ділянка площею 0, 2378 га із кадастровим номером 0520680500:01:008:0384. Така земельна ділянка на даний час належить ОСОБА_5 , який не залучений до участі в справі, його права на земельну ділянку позивачем не оспорюються, та вимог до нього позивачем не заявлено.

Подібного висновкущодо ефективнихспособів захиступрав особина землюдійшла ВеликаПалата ВерховногоСуду упостанові від 02 лютого 2021 року , справа № 925/642/19, в межах розгляду якої суд прийшов до висновку, що належним способом захисту позивача, який вважає порушеними свої права на земельну ділянку, буде звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння, якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою, або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав. Та відповідно до обраного позивачем способу захисту належним відповідачем може бути також фізична особа, якій передано земельну ділянку.

Крім цього, суд звертає увагу, що земельна ділянка площею 0, 2378 га із кадастровим номером 0520680500:01:008:0384 була набута у власність ОСОБА_4 не на підставі оскаржуваного наказу, а на підставі наказу Головного управління Держземагентства у Вінницькій області №ВН/0520680500:01:008/00001969 від 31.12.2013 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність, який позивачем не оспорюється.

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, установивши, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача та порушення її прав на землю оскаржуваним наказом, а також обрано неналежний та неефективний спосіб захисту прав на землю, який не може призвести до набуття нею прав на земельну ділянку, на яку вона претендує, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. З огляду на викладене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача слід залишити за позивачем.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст.15,16ЦК України, ст.ст. 22, 23, 116, 118,123, 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 76, 133, 141, 211, 247, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 про визнання незаконним рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, місце знаходження: вул. Келецька, буд. 63, м. Вінниця, поштовий індекс: 21027; код ЄДРПОУ 39767547.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 26.04.2023

Суддя: