Ухвала

від 27.04.2023 по справі 385/624/22

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №385/624/22

Провадження №1-кс/385/110/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимівідеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гайворон Кіровоградської області заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 від 27.04.2023 року про відвід судді ОСОБА_6 у справі №385/624/22,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Гайворонському районному суді Кіровоградської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України, справа № 385/624/22, головуючий суддя ОСОБА_6 .

В рамках розгляду даної справи захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 подано заяву про відвід судді ОСОБА_6 .

Заява мотивована тим, що при розгляді вказаної справи Гайворонським районним судом Кіровоградської області в складі судді ОСОБА_6 склалися обставини, які, на думку сторони захисту є підставою для відводу судді та прокурора ОСОБА_3 .

Після початку судового розгляду справи учасники згаданої справи були свідками подій, сам факт існування яких викликає обґрунтований сумнів у неупередженості та безсторонності суду.Так, протягом розгляду справи існуючим складом суду перед судовими засіданнями, прокурор ОСОБА_3 проходячи до зали судових засідань, не змогла оминути робочий кабінет судді ОСОБА_6 , а протягом останніх трьох судових засідань розгляд справи не розпочинався до тих пір, поки прокурор та суддя не усамітнювалися на деякий час (15-20 хвилин) в кабінеті судді. Ці зустрічі відбувалися вже не перед судовим засіданням, а безпосередньо в час, який визначений судом, як час судового засідання. Очевидно, що такі дії прокурора могли відбутися виключно за потурання судді ОСОБА_6 .

В цьому контексті не можна оминути увагою минуле судове засідання, яке відбулося 21.12.2022 року і було призначене на 08 год. 15 хв. Обвинувачений та захисник (місце здійснення діяльності якого знаходиться на відстані 100 км від суду, за наявності складних погодних умов) прибули до суду завчасно. Суддя ОСОБА_6 прибула до суду після минування 15 хвилин від призначеного часу. В свою чергу, прокурор ОСОБА_3 дозволила собі прибути до суду біля 9 години. Але і прибуття з запізненням судді та прокурора не мотивувало їх розпочати засідання негайно. Як завжди, після прибуття прокурор пройшла до кабінету судді і лише після чергового усамітнення та спливу достатньо довгого часу, суддя з прокурором пройшли до зали судових засідань і, нарешті, судове засідання було розпочато.

Відповідно до існуючих правових норм, джерелом яких є Кримінальний процесуальний кодекс України, судове провадження не передбачає спілкування сторони обвинувачення та суду в спосіб інший, ніж безпосередньо в судовому засіданні, та шляхом надання тих чи інших документів та/або речових доказів до канцелярії сулу. Відповідно, спілкування прокурора та судді поза залою судових засідань та ще й в час, визначений судом для судового розгляду справи є щонайменше зухвалою демонстрацією неповаги не лише до учасників судового розгляду, а й, за потурання судді ОСОБА_6 - до суду в цілому. Більше того, це дає підстави вважати, що суддя ОСОБА_6 , під впливом прокурора, вже сформувала думку щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 і подальший розгляд справи є лише вимушеною формальністю для цього складу суду. Такі дії судді та прокурора мають системний характер, дозволяють зробити обґрунтований висновок про відносини між прокурором та суддею, як такі, що виходять за межі процесуальних, що є неприпустимим в судовому провадженні.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подану ним заяву про відвід судді ОСОБА_6 з підстав зазначених у заяві та просить суд її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що заява захисника обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 необґрунтована, не містить будь-яких доказів на підтвердження обставин, які, на думку сторони захисту, мають місце. Зазначила, що заходила до приймальні судді ОСОБА_6 аби привітатися та запитати чи вчасно розпочнеться розгляд справи, оскільки в той день було призначено декілька справ у Гайворонському районному суді Кіровоградської області в яких вона приймала участь. Враховуючи викладене просить відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого про відвід судді ОСОБА_6 .

Про дату, час та місце проведення засідання було повідомлено суддю, якій заявлено відвід.

Статтею 81 КПК України передбачено право особи, якій заявлено відвід, висловити свою думку щодо заявленого відводу, якщо вона бажає дати пояснення. Відсутність особи, якій заявлено відвід, та її пояснень, не перешкоджає суду розглянути заяву про відвід.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд приходить до наступного висновку.

Так, статтею 75 КПК України встановлений перелік підстав для відводу слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною першою статті 21 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань кримінального судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у кримінальних провадженнях є інститут відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є сумніви.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини та принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти.

Усталена практика Європейського суду з прав людини зазначає, що обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

"об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

"суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Крім того, щодо суб`єктивної складової даного поняття, слід зазначити, що у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43). Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Таким чином суд, приходить до висновку, що при розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_6 не встановлені, а заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та у неможливості ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, а викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ`єктивність чи упередженість судді.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 від 27.04.2023 року про відвід судді ОСОБА_6 у справі №385/624/22 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1