Постанова

від 21.03.2023 по справі 726/2185/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 року

м. Чернівці

справа № 726/2185/21

провадження №22-ц/822/24/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О.

секретаря Паучек І.І.

з участю позивач ОСОБА_1 , представника відповідача Приватного підприємства «Карма» Лягу Юрія Мірчовича

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Приватне підприємство «Карма»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

апеляційна скарга Приватного підприємства «Карма» на рішенняСадгірського районногосуду м.Чернівцівід 16вересня 2022року, головуючий у першій інстанції Байцар Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у грудні 2021 року звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Карма» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зазначала, що наказом приватного підприємства «Карма» від 01 жовтня 2019 року №1/10-к була прийнята на посаду швачки.

Звільнена наказом приватного підприємства «Карма» від 04 березня 2021 року №3/10-к.

Приватним підприємством«Карма» ненараховано тане сплаченострахові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року.

Просила зобов`язатиПриватне підприємство«Карма» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 , яка складає 56688 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 16 вересня 2022 року позов задоволено частково.

Зобов`язано Приватнепідприємство «Карма» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 січня 2021 року по 03 березня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 .

Вирішено питанняпро розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Приватне підприємство «Карма» в апеляційній скарзі просить рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 16 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів доходу ОСОБА_1 , на який нараховуються страхові внески.

ОСОБА_1 у позовнійзаяві не наведено обґрунтування розміру заробітної плати 56688 грн. за період з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року.

Судом першої інстанції не визначено розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

Посилається на порушення норм процесуального права при вирішенні питання про розподіл судових витрат, поклавши на Приватне підприємство «Карма» судовий збір без урахування розміру задоволених позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві Головне управлінняПенсійного фондуУкраїни вЧернівецькій області просить апеляційну скаргу Приватного підприємства «Карма» залишити без задоволення.

Зазначає, що Приватне підприємство «Карма» є платником єдиного внеску у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до правила, встановленого ч.1ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно роз`яснень, які містяться в п.15постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», суд апеляційної інстанції при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 303ЦПКУкраїнилише в разі, якщо буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. За цих умов апеляційний суд перевіряє справу в повному обсязі й зобов`язаний мотивувати в рішенні вихід за межі доводів апеляційної скарги, проведення перевірки справи в повному обсязі.

У разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Приватним підприємством«Карма» рішенняСадгірського районногосуду м.Чернівцівід 16вересня 2022року вчастині відмови у позові ОСОБА_1 про зобов`язання Приватногопідприємства «Карма» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року із заробітної плати ОСОБА_1 не оскаржується.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Карма» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Карма» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування частково, суд першої інстанції виходив з того, що підлягає захисту право ОСОБА_1 на сплату страхових внесків за період з 01 квітня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 січня 2021 року по 03 березня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 .

На обґрунтуваннятаких висновківсудом першоїінстанції зазначенопро невиконання Приватнимпідприємством «Карма» обов`язку нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 січня 2021 року по 03 березня 2021 року, відсутність доказів здійснення Приватним підприємством «Карма» нарахування та сплати страхових внесків.

Водночас судом першої інстанції вважав, що доводи Приватного підприємства «Карма» щодо призупинення роботи підприємства спростовуються показами свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , довідкою Приватного підприємства «Карма» від 19 жовтня 2020 року, за якою ОСОБА_1 займає посаду швачки Приватного підприємства «Карма» з дати призначення по теперішній час.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про спростування доводів Приватного підприємства «Карма» щодо перебування ОСОБА_1 у відпустці без збереження заробітної плати з 04 січня 2021 року по 03 березня 2021 року показами ОСОБА_1 в якості свідка та висновком експерта Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Герцан Ю.В. від 19 серпня 2022 року №СЕ-19/126-22/4346-ПЧ, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 в рядку «ознайомлення в наказі від 4 січня 2021 року №14-к виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Разом з тим судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року, Приватним підприємством «Карма» правомірно не здійснено сплату страхових внесків за цей період.

Відповідно до частин 1, 2, 5ст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Встановлено, що наказом приватного підприємства «Карма» від 01 жовтня 2019 року №1/10-к ОСОБА_1 прийнята на посаду швачки.

ОСОБА_1 звільнено наказом приватного підприємства «Карма» від 04 березня 2021 року №3/10-к.

За довідкою Приватного підприємства «Карма» від 19 жовтня 2020 року, за якою ОСОБА_1 займає посаду швачки Приватного підприємства «Карма» з дати призначення по теперішній час.

На підставііндивідуальних відомостейпро застраховануособу Пенсійногофонду України,сформованих 29листопада 2021року,Приватним підприємством«Карма» не сплачено страхові внески за період з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року.

До матеріалів справи додано наказ Приватного підприємства «Карма» від 16 березня 2020 року №2/2-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19», за змістом якого призупинено роботу на період з 01 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року.

Згідно із наказом Приватного підприємства «Карма» від 26 червня 2020 року №3/1-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19» призупинено роботу на період з 01 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року.

Відповідно до наказу Приватного підприємства «Карма» від 28 серпня 2020 року №4 «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19» призупинено роботу на період з 01 жовтня 2020 року по 331 грудня 2020 року.

З приєднаних до матеріалів справи звітів Приватного підприємства «Карма» про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдинго внеску на загальнообов`язкове державне соцальне страхування) за квітень-липень, жовтень 2020 року, січень-лютий 2021 року разом з відомостями про нарахувнаня заробітної плати (доходу, грошового забпезчення) застрахованим особам (таблиця 6) вбачається, що ОСОБА_1 заробітна плата за квітень-липень, жовтень 2020 року, січень-лютий 2021 року не нараховувалась.

За повідомленням Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області від 28 січня 2022 року згідно даних інтегрованих картом Приватного підприємства «Карма» за період з 01 квітня 2020 року по 01 квітня 2021 року по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати сплачено кошти в сумі 1140 грн.

За висновком експерта Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Герцан Ю.В. від 19 серпня 2022 року №СЕ-19/126-22/4346-ПЧ підпис від імені ОСОБА_1 в рядку «ознайомлення в наказі від 04 січня 2021 року №14-к виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободичи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеноїв позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК Українивизначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено право кожної особина захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнанняабо оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особамає право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК Кодексу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина другастатті 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду у п.3постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», відповідно до положень статей10і11 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно дост.19 Конституції України,ст.1 ЦПКта з урахуванням положення ч.4ст.10 ЦПКвийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.

За змістом абз1, 4 п.9постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору.

Предметом позову ОСОБА_1 ,тобто матеріально-правовоювимогою,стосовно якоїостання просилаухвалити судоверішення,є зобов`язанняПриватне підприємство«Карма» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 , яка складає 56688 грн.

За змістом частини 1 статті 253 КЗпП України особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Як передбачено п. 3 ч. 1ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

У відповідності дост. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа фізична особа, яка відповідно до цьогоЗаконупідлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленомузакономпорядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно дозаконусплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цьогоЗакону.

Згідно з ч. 1ст. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суб`єктами солідарної системи є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цимЗаконом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації (далі - організації), що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені встатті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першійстатті 12 цього Закону(частина першастатті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до п.1 ч.1ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно доЗакону України «Про оплату праці».

Згідно з ч.9ст. 9 Законуобчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які внесок нарахований.

Положеннями ч.ч.2, 4, 5, 8ст.9 Законупередбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цьогоЗаконунараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цьогоЗаконунараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у п. 1 ч. 1ст. 4 ЗаконуУкраїни «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральнійформі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно доЗакону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно нормист. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених устатті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) доходу на який відповідно до цьогоЗаконунараховуються страхові внески.

Страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Отже, обставиною, яка зумовлює виникнення у роботодавця обов`язку зі сплати єдиного соціального внеску є момент фактичної виплати коштів на оплату праці (виплати доходу).

Заперечуючи проти позову Приватне підприємство «Карма» посилалося на зупинення діяльності протягом з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року та не здійснення виплати заробітної плати працівникам.

Згідно матеріалів справи Приватним підприємством «Карма» на підтвердження обґрунтування заперечення щодо не нарахування ОСОБА_1 заробітної плати з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року подано наказ Приватного підприємства «Карма» від 16 березня 2020 року №2/2-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19», за змістом якого призупинено роботу на період з 01 квітня 2020 року по 30 червня 2020 року.

Також згідно із наказом Приватного підприємства «Карма» від 26 червня 2020 року №3/1-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19» призупинено роботу на період з 01 липня 2020 року по 30 вересня 2020 року.

Відповідно до наказу Приватного підприємства «Карма» від 28 серпня 2020 року №4 «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19» призупинено роботу на період з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року.

Крім того, наказом Приватного підприємства «Карма» від 4 січня 2021 року №14-к надано ОСОБА_1 швачці відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину з 01 січня 29021 року по 03 березня 2021 року

З приєднаних до матеріалів справи звітів Приватного підприємства «Карма» про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдинго внеску на загальнообов`язкове державне соцальне страхування) за квітень-липень, жовтень 2020 року, січень-лютий 2021 року разом з відомостями про нарахувнаня заробітної плати (доходу, грошового забпезчення) застрахованим особам (таблиця 6) вбачається, що ОСОБА_1 заробітна плата за квітень-липень, жовтень 2020 року, січень-лютий 2021 року не нараховувалась.

За повідомленням Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області від 28 січня 2022 року згідно даних інтегрованих картом Приватного підприємства «Карма» за період з 01 квітня 2020 року по 01 квітня 2021 року по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платників податку у вигляді заробітної плати сплачено кошти в сумі 1140 грн.

На підставі ч.1 ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостоїст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

У матеріалах справи відомості про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати у період з 01квітня 2020року по04березня 2021року відсутні.

Відповідно донаказу Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»первинним обліковим документом є, зокрема, табелі обліку використаного робочого часу, розрахунково-платіжні відомості працівника.

Матеріали справи таких відомостей не містять і ОСОБА_1 не зверталася до суду з клопотанням щодо їх витребування.

У матеріалахсправи відсутнідокази щодо розміру посадового окладу (заробітної плати) ОСОБА_1 , посилання на відповідний документ, яким врегульовано заробітну плату останньої.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснила, що розраховано суму заробітної плати з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

У такому разі твердження ОСОБА_1 про фактичну виплату заробітної плати з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року грунтуються на припущенні.

Водночас завідсутності первиннихоблікових документівщодо облікуробочого часута розрахунково-платіжнихвідомостей,самі пособі показисвідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роботуПриватного підприємства«Карма» з 01 квітня 2020 року по 04 березня 2021 року не спростовують обставини зупинення роботи за наказом Приватного підприємства «Карма» від 16 березня 2020 року №2/2-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма», наказом Приватного підприємства «Карма» від 26 червня 2020 року №3/1-к «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19», наказом Приватного підприємства «Карма» від 28 серпня 2020 року №4 «Про припинення діяльності Приватного підприємства «Карма» у зв`язку з розповсюдженням на території України COVID-19».

Крім того, довідка Приватного підприємства «Карма» від 19 жовтня 2020 року, за якою ОСОБА_1 займає посаду швачки Приватного підприємства «Карма» з дати призначення по теперішній час, тобто перебуває у трудових стосунках з Приватним підприємством «Карма», не містить відомостей щодо здійснення діяльності підприємством.

У той же час наказ Приватного підприємства «Карма» від 4 січня 2021 року №14-к про надання ОСОБА_1 швачці відпустки без збереження заробітної плати на період карантину з 01 січня 2021 року по 03 березня 2021 року не оспорений ОСОБА_1 , є чинним.

Тому самі по собі покази свідка ОСОБА_1 та висновок експерта Чернівецького Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Герцан Ю.В. від 19 серпня 2022 року №СЕ-19/126-22/4346-ПЧ, за яким підпис від імені ОСОБА_1 в рядку «ознайомлення в наказі від 04 січня 2021 року №14-к виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 , не дають підстав для висновку про те, що Приватне підприємство «Карма» здійснювало діяльність з 01 січня 2021 року по 03 березня 2021 року, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за цей період.

Отже завідсутності доказівздійснення Приватним підприємством «Карма» діяльності з 01січня 2021року по03березня 2021року тафактичної виплати ОСОБА_1 заробітної платиза цейперіод,суд першоїінстанції дійшоввисновку прозобов`язання Приватногопідприємства «Карма» нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 01 квітня 2020 року по 30 листопада 2020 року та з 04 січня 2021 року по 03 березня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 на порушення норм матеріального права.

Судові витрати

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 березня 2023 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Приватним підприємством «Карма» сплачено судовий збір при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 1357 грн. 50 коп. відповідно квитанції Акціонерного товариства «Банк Траст-Капітал» від 17 листопада 2022 року №2345-9853-5073-4096.

Отже, з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Карма» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1357 грн. 50 коп.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 вересня 2022 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Карма» задовольнити.

Рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 16 вересня 2022 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Карма» з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання нарахувати та сплатити страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Карма» судові витрати в сумі 1357 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді Н. К. Височанська

О. О. Одинак