Рішення

від 21.04.2023 по справі 486/886/22

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/886/22

Провадження № 2/486/116/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Волкової О.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Жук А.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 - в режимі відеоконференції,

відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

До Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла позовна заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сотської С.О. до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є батьком позивачки. Після розірвання шлюбу її батьків, вона залишилась проживати з матір`ю. На сьогодні вона є студенткою 3 курсу Одеського торгівельно-економічного фахового коледжу та навчається на контрактній основі. Посилається на норми матеріального права: главу 16 СК України та статті 182, 199, 200, 201 СК України. Підставою для стягнення аліментів є те, що батько в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає, а їй потрібні кошти на проїзд до навчального закладу, канцелярські товари, посібники, харчування, одяг та взуття, оренду житла та оплату навчання. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на користь позивачки у розмірі 1/4 частки.

У судовому засіданні 21 квітня 2023 року позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що вона навчається на денній формі навчання та потребує матеріальної допомоги батьків на придбання продуктів харчування, підручників, канцелярського приладдя, проїзд до міста навчання та місця проживання та в зворотньому напрямку. Оскільки вона є студенткою, то вона не має можливості працювати та утримувати себе самостійно, та самостійно виконувати грошові зобов`язання, пов`язанні з навчанням і проживанням. Її мати добровільно надає їй матеріальну допомогу, на відміну від батька. Вона також потребує фінансової підтримки з боку батька, який їй матеріально не допомагає з моменту досягнення нею повноліття. Просила суд стягнути на її користь з батька аліменти у розмірі 1/4 частки на час її навчання.

Представник позивачки - адвокат Сотська С.О., яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримала позовну заяву, висловила заперечення щодо відзиву на позовну заяву відповідача. Пояснила, що відповідач є працездатною особою, має постійну роботу, з високим рівнем доходу. Істотних обставин, які б перешкоджали виконувати йому обов`язки щодо повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, немає. Відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів. Такий розмір є реальним і дасть змогу підтримати його доньку для забезпечення її життєдіяльності.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав частково у розмірі 1/6 частки від його доходів, підтримав відзив на позовну заяву (а.с.32-35) заперечення (а.с.111-114, 130-135). Зазначив, щов середньому за місяць його заробітня плата становить 63 309,06 гривень. У такому разі розмір аліментів в запропоновоному ним розмірі буде становити в середньому 10 547,28 гривень щомісячно. Ця сума в чотири рази перевищує показники прожиткового мінімуму для працездатної особи. Звертав увагу суду на те, що на підставі рішенння Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.03.2021 з нього стягувались аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , яка була неповнолітньою, у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Виходячи з аналізу звіту про здійсненні ним відрахування та виплати № 2225 від 19.08.2022 року за період з 01.02.2022 року по 31.07.2022 року з нього було утримано аліментів на суму 94 963,60 гривень. Вважає, що оплату освітніх послуг за 2021-2022 роки було здійснено з урахуванням коштів, які були утримані з нього у вигляді аліментів. Зазначив, що з урахуванням договору про надання освітніх послуг принаймні частина коштів за окремі семестри навчання до початку першого заняття відповідного начального семестру 2022-2023 років уже сплачена. Посилався на прожитковий мінімум дитини відповідного віку, та пояснив, що 1/6 частки його доходів буде достатньою для задоволення потреб позивачки. Просив суд задовольнити позов частково та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/6 частки його доходів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 є батьком позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 6).

Відповідно до довідки № 23, виданої 18.07.2022, виданої т.в.о. директора, заступником директора з навчальної роботи ОСОБА_5 , ОСОБА_1 є студенткою 3 курсу денної форми навчання Одеського торговельно-економічного фахового коледжу. Навчання на контрактній основі. Стипендія не нараховується і не виплачується. Термін навчання з 01.09.2021 по 30.06.2023 (а.с.8).

Відповідно до договору про надання освітніх послуг між вищим (фаховим передвищим) навчальним закладом та фізичною (юридичною) особою № ПР-2021-4, укладений між Відокремленим структурним підрозділом «Одеський торговельно-економічного фахового коледжу Київського національного торговельно-економічного університету» в особі директора коледжу Гури О.Л. та ОСОБА_6 для ОСОБА_1 про надання освітньої послуги з 01.09.2021 року по 30.06.2023 року, вартість освітньої послуги за кожний календарний рік окремо: за період 2021-2022 роки - 16700 гривень; за період 2022-2023 роки - 18700 гривень (а.с.7).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач з часу припинення стягнення з нього аліментів на утримання позивачки у зв`язку із досягненням нею повноліття, та на день ухвалення рішення матеріальної допомоги доньці, яка продовжує навчання, не надавав.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 27 Конвенції про захист прав дитини батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя , необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 198 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Згідно з ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

- походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

- продовження ними навчання;

- потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

- наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Вирішуючи питання щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу своїй доньці, яка продовжує навчання, у спосіб стягнення аліментів, суд враховує, наступне. Відповідач є дієздатною особою, працездатним як за віком та станом здоров`я, протягом тривалого часу має постійне місце роботи, де регулярно отримує високу заробітню плату, яка дозволяє йому утримувати себе та свою повнолітню доньку на період її навчання.

Суд враховує, що у відповідача немає інших дітей, непрацездатних батьків чи дружини, яких би він утримував.

Між тим, судом враховується рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини.

Суд враховує необхідність у матеріальній допомозі повнолітньої дитини, в тому числі і оплати на навчання, на транспорт, потреби у належному харчуванні та інше; враховує, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, є працездатним, має високий заробіток, який дозволяє йому утримувати себе та свою доньку.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача необхідно стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 992 гривні 40 копійок.

Керуючись статтями 1, 2, 5, 11, 43, 49, 76-81, 89, 141, 210, 258-259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку відповідача, щомісяця, починаючи з 18 серпня 2022 року, до досягнення дитиною 23 років, а саме: до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за умови продовження нею навчання.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2023 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олена ВОЛКОВА