Постанова

від 19.04.2023 по справі 522/22816/13-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/304/23

Справа № 522/22816/13-ц

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника ТОВ «Клініка репродуктивної медицини НАДІЯ-МАМА» -

Петрова Є.В.,

представника ОМР Лебедєвої Д.Ф.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційну скаргу ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 листопада 2019 року, ухваленого під головуванням судді Шенцевої О.П., у цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним,

встановив:

04.09.2013 року Одеська міська рада (далі ОМР) звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним (т.1, а.с.2-5).

30 жовтня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення по цивільний справі за позовом ОМР до ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним, яким позов ОМР був задоволений та визнаний недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА», згідно якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ «Клініка репродуктивної медицини» НАДІЯ-МАМА» купило нерухоме майно - нежилу будівлю - офіс, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Носенко О.В. 29.04.2009 року № 1510, а також стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» на користь ОМР судові витрати у розмірі по 57,35 грн. з кожного.

08.02.2019 року ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.70-72).

За наслідками розгляду заяви, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2019 року, заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси 30 жовтня 2014 року було скасоване та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (т.1, а.с. 102-103.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2019 року позов ОМР до ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна недійсним було задоволено (т.1, а.с. 146-147).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА», згідно якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» купило нерухоме майно - нежилу будівлю - офіс, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Носенко О.В. 29.04.2009 року № 1510.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» на користь ОМР судові витрати у розмірі по 57,35 грн. з кожного.

В апеляційнійскарзі ТОВ«Клініка репродуктивноїмедицини «НАДІЯ-МАМА»посилаючись напорушення судомнорм матеріальногота процесуальногоправа,ставить питанняпро скасуваннярішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.11.2019 року, та постановлення нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 151-157).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи № 2-614/09, 06.01.2009 року Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 по цивільній справі № 2-614/09 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та визнання права власності, були задоволені та за ОСОБА_1 було визнано право власності на самовільно реконструйовану нежилу будівлю - офіс, загальною площею 572,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.125 матеріалів справи № 2-614/09).

Саме на підставі вищевказаного рішення Приморського районного суду м. Одеси та додаткового рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.02.2009 року (т.1, а.с.12) за ОСОБА_1 КП «ОМБТІ та РОН» 23.03.2009 року було зареєстроване право власності на нерухоме майно: нежилу будівлю - офіс, загальною площею 572,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

29.04.2009 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» купило нерухоме майно - нежилу будівлю - офіс, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м.

На підставі вищевказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна за ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» КП «ОМБТІ та РОН» 16.06.2009 року було зареєстроване право власності на нежилу будівлю - офіс, загальною площею 572,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, 09.07.2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси задоволено заяву заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави, в особі ОМР, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2009 року, внаслідок чого вказане рішення від 06.01.2009 року та додаткове рішення від 09.02.2009 року були скасовані (а.с.139-140 матеріалів справи № 2-614/09).

В подальшому,12.03.2013року ухвалоюПриморського районногосуду м.Одеси позовнузаяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усуненняперешкод вкористуванні власністюта визнанняправа власностібуло залишенобез розгляду (а.с.173-174 матеріалів справи № 2-614/09).

Таким чином, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2009 року та додаткове рішення від 09.02.2009 року по справі 2-614/09, які стали підставою для визнання права власності на вищевказану нежитлову будівлю за ОСОБА_1 і, як результат, реєстрації такого права за ним КП «ОМБТІ та РОН», було скасовано.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства. Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані умови законності змісту правочину. При цьому, зміст правочинів не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином, договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна - нежилої будівлі - офісу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м. укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» з порушенням вимог діючого законодавства, так як ОСОБА_1 не був належним власником вищевказаного нерухомого майна і, як результат, не мав права його відчужувати.

З підстав викладеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ«Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА», згідно якого ОСОБА_1 продав, а ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» купило нерухоме майно - нежилу будівлю - офіс, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Носенко О.В. 29.04.2009 року, має бути визнаний недійсним.

Доводи представника ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» про те, що на момент укладення вищевказаного договору-купівлі-продажу нерухомого майна, тобто 29.04.2009 року, продавець, яким був ОСОБА_1 , був належним його власником, а тому ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» є добросовісним набувачем нежилої будівлі - офісу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 572,2 кв.м., є безпідставними, так як рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.01.2009 року та додаткове рішення від 09.02.2009 року по справі 2-614/09, які стали підставою для визнання права власності на вищевказану нежитлову будівлю за ОСОБА_1 і, як результат, реєстрації такого права за ним КП «ОМБТІ та РОН», в подальшому було скасовано, про що вказано вище.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав (далі ЄСПЛ), що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ «Клініка репродуктивної медицини «НАДІЯ-МАМА» залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 25 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.04.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк