Постанова

від 27.04.2023 по справі 577/2581/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м.Суми

Справа №577/2581/22

Номер провадження 22-ц/816/479/23

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2023 року, ухвалене у складі судді Потій Н.В. у м. Конотоп Сумської області, повне рішення складено 23 січня 2023 року,

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське професійно-технічне училище", Департаменту освіти та науки Сумської обласної державної адміністрації, Комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу "Конотопське професійно-технічне училище" про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, свої вимоги мотивував тим, що з 12 вересня 2005 року по 26 лютого 2008 року працював водієм, а з 2008 року працював майстром виробничого навчання за напрямком підготовки учнів «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник».

Наказом від 05 липня 2022 року № 15-к позивач був звільнений із займаної посади майстра виробничого навчання у зв`язку із скороченням цієї посади.

Звільнення вважає незаконним, оскільки для визначення наявності переважного права на залишення на роботі, відповідачем не було проведено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників.

05 травня 2022 року позивач був попереджений про можливе звільнення. 05 липня 2022 року йому було запропоновано переведення на іншу посаду, а саме: завгосп, 0,5 ставки механіка та слюсар-сантехнік, він відмовився, оскільки ці посади не відповідають його освіті та кваліфікації.

Зазначив, що має фахову освіту - диплом молодшого спеціаліста Індустріально-педагогічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету за спеціальністю «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт», і здобув кваліфікацію майстра виробничого навчання, техніка механіка.

19 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва із заявою про розгляд питання звільнення Комісією з трудових спорів, але відповіді не отримав.

Вважає, що його звільнено незаконно, а тому згідно зі статтею 235 КЗпП відповідач зобов`язаний поновити його на посаді. Моральні страждання заподіяні незаконним звільненням оцінює в 10000 грн.

Посилаючись на викладені обставини ОСОБА_1 просив суд скасувати наказ від 05 липня 2022 року № 15-к про його звільнення, поновити позивача на посаді майстра виробничого навчання у ДПТНЗ «Конотопське ПТУ», стягнути з останнього середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи із 05 липня 2022 року, та відшкодування моральної шкоди у сумі 10000 грн.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що у закладі не була створена Комісія для визначення переважного права на залишення на роботі при проведенні скорочення чисельності працівників, Комісія по трудовим спорам, також відсутня профспілкова організація, тому незрозуміло яким чином був визначений працівник, який підлягає скороченню.

Заявник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості звільнення майстра ОСОБА_2 в силу ст.ст. 184, 186-1 КЗпП України, оскільки останній виховує дитину без матері. ОСОБА_1 зауважує, що ОСОБА_2 після смерті дружини уклав шлюб вдруге, тобто не є батьком, який виховує дитину самостійно. Стаж роботи ОСОБА_2 становить два роки, а тому він не має переваг для залишення на роботі порівняно з іншими особами.

Наголосив на тому, що у період його попередження про звільнення за скороченням штатів на підприємстві були вакантними посади майстра виробничого навчання кухарів (2 посади), майстер-вихователь ( 2 посади), вихователь (1 посада). Проте роботодавець цих вакансій йому не запропонував.

ОСОБА_1 зауважив, що має відповідну освіту, у 2003 році закінчив професійно-технічне училище №33 і здобув професію плодоовочівника, тваринника, кухаря, а рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 25 червня 2003 року йому присвоєно кваліфікацію плодоовочник четвертого класу, тваринник третього класу, кухар третього розряду.

Крім того, суд не з`ясував на підставі якого доручення член ліквідаційної комісії ОСОБА_3 видав наказ про звільнення працівника, враховуючи, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника переходять до голови ліквідаційної комісії.

ДПТНЗ «Конотопське ПТУ» у відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим, наведені у апеляційній скарзі доводи безпідставними, а тому просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Учасники в судове засідання не з`явились, про день та час слухання повідомлені шляхом направлення повідомлень за адресою реєстрації , але від позивача повернулось повідомлення із відміткою «відсутній за вказаною адресою», тому він вважається таким що належним чином повідомлений про день та час слухання справи .

Провести відео конференцію із Конотопським міськрайонним судом, призначену за клопотанням представника відповідача, не вдалось , у зв`язку із технічними причинами, а тому суд вважає за необхідне слухати справу у відсутність сторін, оскільки явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За приписами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджується, що за наказом Міністерства освіти і науки України № 747 від 02 червня 2020 року «Про реорганізацію закладів професійної (професійно-технічної освіти) Сумської області, припинено Державний професійно-технічний навчальний заклад «Конотопське професійно-технічне училище» (код ЄДРПОУ 05537555) шляхом приєднання до Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02547333) (п.1 наказу).

Утворено комісію з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопське професійно-технічне училище» у складі згідно з додатком (п.3 наказу).

Установлено, що відповідно до ч.4 ст. 105 ЦК України з моменту призначення Комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами Училища, повноваження ОСОБА_4 , керівника Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопське професійно-технічне училище» припиняються (п.4 наказу).

За підпунктом 3 пункту 6 наказу комісії доручено попередити в установленому порядку працівників Училища про реорганізацію та забезпечити дотримання їх трудових прав і соціальних гарантій у порядку, визначеному законодавством України, у тому числі повідомити Державну службу зайнятості України про заплановане вивільнення працівників (а.с. 122-124).

Згідно з додатком до наказу Міністерства освіти і науки України № 747 від 02 червня 2020 року, до складу комісії з припинення Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопське професійно-технічне училище» входить голова комісії ОСОБА_5 , заступник голови комісії ОСОБА_6 , члени комісії: ОСОБА_3 (керівник ДПНЗ «Конотопський професійний аграрний ліцей»), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 (керівник ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище»), ОСОБА_10 (а.с. 125-126).

24 грудня 2021 року головою комісії з припинення ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» Харламовим Ю.І. видано довіреність якою уповноважено члена комісії з припинення ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» Водоп`янова А.В. представляти інтереси з припинення ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» в усіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх організаційно-правової форми та підпорядкування; забезпечити дотримання трудових прав і соціальних гарантій працівників. Довіреність дійсна до 01 вересня 2022 року (а.с. 127).

Штатним розписом на 2022 рік, станом на 01 січня 2022 року, у ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище», головою комісії з припинення ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» Ю. Харламовим, за погодженням з директором Департаменту освіти і науки Сумської ОДА., затверджено 70,97 штатних одиниць (а.с. 94 - 98).

Відповідно до змін до штатного розпису ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище», з 01 травня 2022 року виведено одну штатну одиницю майстра виробничого навчання (а.с. 57).

Станом на 01 січня 2022 року у ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» працювало 70 працівників (а.с. 99-101), станом на 1 травня 2022 року - 67 працівників (а.с. 102-104), станом на 01 липня 2022 року - 66 працівників (а.с. 105-107).

Відповідно до наказу № 81-ОД від 05 травня 2022 року, у зв`язку із зменшенням чисельності учнів (випуск учнів за професією «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник»), відсутністю комплексних груп в училищі та змінами у штатному розписі, з 05 липня 2022 року у ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» скорочено посаду майстра виробничого навчання вказаного напрямку відповідно до змін штатного розпису. Одночасно ухвалено вручити працівникам попередження про наступне звільнення згідно зі ст. 49-2 КЗпП України та запропонувати переведення, за згодою працівника, на вакантні посади (завідувач господарства, слюсар-сантехнік, 0,5 посадового окладу механіка). З вказаним наказом під підпис ознайомлені ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (а.с. 33-34).

05 травня 2022 року майстрів з виробничого навчання ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 - кожного окремо письмово попереджено про те, що у зв`язку зі зменшенням чисельності учнів за напрямком автомобільний транспорт, відсутністю комплектних груп, кожен з них може бути звільнений за п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 35, 37-39).

Відповідно до акту № 3 від 05 травня 2022 року майстру виробничого навчання ОСОБА_1 було вручено попередження про наступне звільнення у зв`язку зі скороченням штату, але ОСОБА_1 від підпису про отримання попередження відмовився (а.с. 36).

05 липня 2022 року ОСОБА_1 відмовився від письмових пропозицій щодо заміщення вакантних посад в ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище», а саме: слюсаря сантехніка (а.с. 40), 0,5 п.о. механіка (а.с. 41), завідувача господарства (а.с. 42).

Відповідно до наказу члена комісії з припинення ДПТНЗ «Конотопське ПТУ» Водоп`янова А. № 15-к від 05 липня 2022 року, ОСОБА_1 , майстра з виробничого навчання, 05 липня 2022 року звільнено, у зв`язку із скороченням посади майстра виробничого навчання за п.1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку за ст. 44 КЗпП та грошової компенсації за 41 календарний день невикористаної щорічної основної відпустки за період з 12 вересня 2021 по 05 липня 2022 року (а.с. 14).

05 липня 2022 року ОСОБА_1 надіслано листа з проханням терміново прибути до відділу кадрів ДПТНЗ «Конотопське ПТУ» для отримання трудової книжки (а.с. 15).

09 липня 2022 року адміністрація ДПТНЗ «Конотопське ПТУ», у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_17 , повідомила, що в навчальному закладі відсутній профспілковий комітет та відсутня комісія по трудовим спорам (а.с. 31).

ОСОБА_1 з 25 травня 2021 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_18 (а.с. 10) та має неповнолітню дочку ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10 - 11).

З 2003 по 2004 роки ОСОБА_1 навчався на виробничо-технічних курсах в Сумському експертно-технічному центрі зі спеціальності електрозварник, йому присвоєна кваліфікація електрозварник п`ятого розряду; у 2004 навчався на виробничо-технічних курсах у виробничо-багатогалузевій фірмі «Славутич» м. Київ зі спеціальності слюсар з ремонту автомобілів, присвоєно кваліфікацію слюсар п`ятого розряду (а.с. 17, 19).

У 2008 році ОСОБА_1 закінчив Індустріально-педагогічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету за спеціальністю «Професійне навчання. Механізація сільськогосподарського виробництва та гідромеліоративних робіт», здобув диплом молодшого спеціаліста за кваліфікацію майстра виробничого навчання, техніка механіка (а.с. 16).

У 2013 році ОСОБА_1 отримав свідоцтво про підвищення кваліфікації 12СПК969484 за програмою майстрів виробничого навчання (а.с. 20); у 2021 році отримав посвідчення про перевірку знань з нормативно-правових актів, а саме: «Правила ОП під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», «Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском» (а.с. 18).

З інформаційних довідок ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище встановлено:

- ОСОБА_15 працював в ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» з 31.07.1978 року по 25.10.1998 на посаді майстра виробничого навчання, з 26.10.1998 по 06.12.1999 - на посаді заступника директора з навчально-виховної роботи, з 07.12.1999 по 31.08.2022 на посаді майстра виробничого навчання, має повну вищу освіту, педагогічне звання «майстер виробничого навчання І категорії». Робітничі розряди з професій; 5 р. електрогазозварника; 4 р. слюсаря з ремонту автомобілів (а.с. 63).

- ОСОБА_16 працював в ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» з 03.08.1978 року по 31.08.2022 на посаді майстра виробничого навчання. Освіта - Конотопський електромеханічний технікум. Мав педагогічне звання «майстер виробничого навчання ІІ категорії». Робітничі розряди з професій; 5 р. електрогазозварника; 4 р. слюсаря з ремонту автомобілів (а.с. 64).

- ОСОБА_1 працював в ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» з 12.09.2005 року по 31.08.2010 на посаді водія, з 01.09.2010 по 05.07.2022 на посаді майстра виробничого навчання. Освіта - Конотопський індустріально-педагогічний технікум. Робітничі розряди з професій: 5 р. електрогазозварника; 5 р. слюсаря з ремонту автомобілів (а.с. 65).

- ОСОБА_2 працював в ДПТНЗ «Конотопське професійно-технічне училище» з 25.11.2019 по 31.08.2022 на посаді виробничого навчання, має повну вищу освіту. Робітничі розряди з професій; 5 р. електрогазозварника; 3 р. слюсаря з ремонту автомобілів (а.с. 108).

ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народився син ОСОБА_21 (а.с. 61). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_20 померла (а.с.62).

За інформацією Конотопського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі від 07 листопада 2022 року, відсутній актовий запис про державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_22 (а.с. 89).

Згідно з довідкою ТОВ «Кемікал Компані» від 09 листопада 2022 року ОСОБА_22 з 16 вересня 2020 року по 02 серпня 2023 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною віком до 3 років (а.с. 109).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було проведено з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, заявлені позивачем підстави для поновлення на роботі в ході судового розгляду підтвердження не знайшли.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини 2 статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06 листопада 1992 року роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до положень статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Відповідно до частини 1 статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частина друга цієї статті визначає категорії працівників, які мають переважне право на залишення на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Відповідно до частин 1, 7 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, визначених матеріальним законом.

За змістом частини 1 статті 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадку звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.

Проте, відповідно до вимог частини 2 статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, оскільки судом правильно встановлено, що звільнення позивача здійснено ДПТНЗ «Конотопське ПТУ» з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, ОСОБА_1 був попереджений про скорочення посади майстра виробничого навчання та наступне звільнення з дотриманням вимог статті 49-2 КЗпП України, йому було запропоновано переведення на вакантні посади (завідувач господарства, слюсар-сантехнік, 0,5 посадового окладу механіка), проте позивач відмовився від цієї пропозиції роботодавця. Приймаючи рішення про звільнення саме ОСОБА_1 роботодавець врахував співвідношення його рівня кваліфікації з рівнем кваліфікації інших майстрів виробничого навчання, стаж роботи, а також рівень освіти.

Про можливе наступне звільнення у зв`язку зі скороченням посади майстра виробничого навчання окрім ОСОБА_2 , були повідомлені ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та позивач ОСОБА_1

ОСОБА_15 - майстер виробничого навчання І категорії, стаж роботи - 42 роки, закінчив інститут за спеціальністю «загальнотехнічні дисципліни та праця», технікум за спеціальністю «обробка металів».

ОСОБА_16 - майстер виробничого навчання 2 категорії, стаж роботи 34 роки, закінчив технікум за спеціальністю «обробка металів».

ОСОБА_1 - не має категорії, стаж роботи 11 років, закінчив технікум за спеціальністю «професійне навчання».

Врахувавши, що кваліфікація та стаж у ОСОБА_1 є нижчими, роботодавець дійшов висновку про його звільнення.

Конкретних заперечень щодо оцінки роботодавцем рівня кваліфікації працівників при скороченні штатної одиниці, заявник апеляційної скарги не висловив.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо безпідставності висновку суду першої інстанції про поширення гарантій щодо заборони звільнення, передбачених статтями 184, 186-1 КЗпП України, на майстра виробничого навчання ОСОБА_2 , з огляду на помилкове тлумачення позивачем норм матеріального закону.

Стаття 184 КЗпП України встановлює гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. За змістом частини 3 цієї статті звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років -частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням.

За змістом статті 186-1 КЗпП України гарантії, встановлені статтею 184 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів.

В ході судового розгляду місцевим судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 має сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати якого померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 61 - 62).

Обов`язок виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток , забезпечити здобуття дитиною освіти, утримувати дитину, в силу вимог статей 150, 180 СК України, покладений законодавцем саме на батьків. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей (стаття 242 ЦК України).

Враховуючи, що мати малолітнього ОСОБА_21 померла, і він не був усиновлений, відповідно ОСОБА_2 є єдиним законним представником ОСОБА_21 в цивільних правовідносинах - батьком, який виховує сина без матері.

За таких обставин, суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам справи в цій частині, дійшов обґрунтованого висновку про поширення на ОСОБА_2 гарантій, встановлених статтею 184 КЗпП України, щодо заборони звільнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що на підприємстві були вакантними посади майстра виробничого навчання кухарів (2 посади), майстер-вихователь (2 посади), вихователь (1 посада), які не були запропоновані позивачу, в ході апеляційного перегляду справи підтвердження не знайшли, а тому відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов`язує можливість прийняття судового рішення про скасування оскарженого рішення суду.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції, розглядаючи спір, правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку і ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 18 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О. Ю. Кононенко

В. І. Криворотенко